Презентація на тему:
Олекса Стефанович

Олекса Коронатович Стефанович (1899-1970) Дано мені в домі Отця Бути поетом Кінця. О. Стефанович

Народився 5 жовтня 1899 р. у с. Милятині Острозького повіту на Волині в родині православного священика. 1914 р. - закінчив духовну школу в Клевані. 1919 р. – закінчив духовну семінарію у Житомирі. 1920–1921 рр. - учителює у с. Садки. 1922 р. – через неприйняття більшовицьких перетворень емігрує з України до Праги.

Філософський факультет Карлового університету у Празі

Український вільний університет у Празі

1923 р. – як поет виступає на сторінках журналів "Нова Україна", "Український студент", "Студентський вісник", "Змагання" (Прага), "Літературно-науковий вісник" (Львів). 1927 р. - За кошти української громади студентів з Волині, Холмщини, Полісся й Підлісся у 1927 році вийшла перша книжка ліричних творів Олекси Стефановича під назвою "Поезії" (1923-1926).

1931-1932 pp. працював над докторською дисертацією "Амвросій Метлинський як поет". 1939–1941 рр. працював домашнім учителем. 1944 р. – поет залишає Прагу й емігрує до Німеччини, де проживає до 1949 року, а з 1949 р. — у м. Боффало (США). 1962 р. – після виходу на пенсію працює учителем в українській православній суботній школі. 1949-1964 – Боффолівське мовчання видатного поета. 4 січня 1970 р. – через хворобу Олекса Стефанович пішов з життя.

О. Стефанович – представник “Празької поетичної школи”

Творча спадщина письменника

Поезія О. Стефановича: основні мотиви та особливості авторського стилю

Просто. Не йти вправоруч Ані вліворуч — ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні.   Вітер, що хмарі — в груди, — В груди, в горби хребта... Поруч хай вітер буде, А в далині — мета. Чорно кругом чи біло, Не зупиняти рух. Може зламатись — тіло, Але ніколи — дух. Прага, 1936

Мотив історичного минулого. Аналіз поезій.

Глибоко з воями світ-Ігор У темен степ зайшов - І хилить половецький вихор Князівську хоругов... Душа із тіла - наче пташка – Й працює Птахолов... Вода в Каялі - тяжка-тяжка, Вода в Каялі - кров. І от шляхи, немов підлога, Риплять од хижих орд, І крик возів – хтось наполохав Десь лебединий хор. І от степи од злоступання І стогнуть й стугонять, І стріли осами од рання До вечора сичать. І не один шолом - на-двоє... І ломляться списи. І никнуть трави під вагою Червоної роси.

Релігійні мотиви в поезії

І  знову  десь  на  обріях  помалу Розгойдує  незримі  хтось  кадила І  синявою  стеле,  як  бувало... І  знову  моя  Осінь  десь  ходила. І  знову  десь  під  банею  блакиті, Як  в  церкві  голубій  паникадила, Берези  золотіють  своїм  віттям... І  знову  моя  Осінь  десь  ходила. І  знову  десь  між  листям  рябиновим  — Сліди,  мов  од  кривавого  кропила... У  синяві  —  у  золоті  —  у  крові, І  знову  моя  Осінь  десь  ходила.