Презентація на тему:
Непереможний лицар Дикого поля

«Непереможний лицар Дикого поля Іван Сірко» Презентацію підготувала Луговська Валентина учениця 8 класу Добронадіївського НВК «ЗОШ I –IIIст.-ДНЗ»

«Український народ писав свою історію не літописами та хроніками, а козацькими шаблями й пістолями, витворюючи з рідної землі величну, безсмертну енциклопедію козацьких могил.» Богдан Сушинський

Народився у слободі Мерефа на Харківщині (за іншими даними —на Поділлі). У 1646 р. воював на території Франції у козацькому загоні, який найняв уряд Людовіка XIV. Учасник Національно-визвольної війни (1648-1654) Виступив проти політики гетьмана І. Виговського, вів воєнні дії проти П. Тетері, мав суперечності з гетьманами І. Брюховецьким і П. Дорошенком. Провів ряд походів проти турків та татар. Найбільші з них: 1660–1661 рр. — походи на Крим; 1663 р. — два великі походи на Перекоп; 1667 р. — похід на Крим, змусив ханський двір переховуватися в горах; 1673–1675 рр. — походи на Очаків, Ізмаїл і Перекоп. 15 разів обирався кошовим отаманом. Ніколи не знав поразки. Явище в світовій історії унікальне! ІВАН СІРКО Історична довідка

Кошовий отаман 1659-1660 – обирають на посаду кошового отамана Війська Запорізького. Упродовж багатьох років Сірко обирався кошовим (1664-1665;1670-1672; 1673-1680)

Там, де Січ – святая ненька, Де Дніпро - ріка, Закричали запорожці Кошовим Сірка, Обирали отаманом, На чоло - землицю, Щоби знав козацьку шану, Щоб не став гордиться.

К І Ш КОШОВИЙ ОТАМАН К О З А Ц Ь К А Р А Д А КОЗАЦЬКА СТАРШИНА (писар, суддя, осавул, обозний, бунчужний) сотня сотня курінь курінь курінь курінь курінь курінь сотня сотня курінь курінь курінь курінь СХЕМА УПРАВЛІННЯ НА ЗАПОРІЖЖІ

На території сучасного села Іллінка Томаківського району Дніпропетровської області (раніше село називалося Грушівка) знаходився зимівник та пасіка Івана Сірка.

У 1672 р. запорожці перенесли Січ на острів Чортомлик, (поблизу сучасного с. Капулівка на Нікопольщині).

Участь Івана Сірка в Переяславській раді Вважають, що на Переяславській раді був присутній і кальницький полковник І. Сірко. Договір підписали більшість старшин в тому числі й Сірко, але підписи були зроблені Ю. Хмельницьким тому що Сірко був неписьменним. Проте сучасні історики вважають, що так полковник намагався ухилитися від можливих зобов`язань перед московським урядом та залишити собі можливості для свободи маневрів.

Історія написання листа Навесні 1679 р. 25-тисячне турецьке військо мало виступити проти Запорозької Січі. Саме з цим походом пов’язана подія, яка відображена на відомій картині Іллі Рєпіна. Козаки пишуть відповідь турецкому султану, I.I.Рєпін, 1880-91 рр.

«Запорозькі козаки турецькому султану. Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолинський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда... Різницький собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день — такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас..! Кошовий отаман Іван Сірко зо всім Кошем Запорозьким» ЛИСТ ЗАПОРОЖЦІВ ТУРЕЦЬКОМУ СУЛТАНУ

Останні роки життя 1680 року Сірко востаннє переміг в битві з ординцями. У «Літописі» Самійла Величка читаємо: «…того ж літа, 1 серпня, преставився від цього життя в своїй пасіці Грушовці, похворівши певний час, славний кошовий отаман Іван Сірко… поховано його знаменито… з превеликою гарматною й мушкетною стрільбою і з великим жалем всього Низового війська. Бо це був справний і щасливий вождь, який з молодих літ аж до своєї старості …не тільки значно воював за Крим і попалив в ньому деякі міста, але також погромлював у диких полях… численні татарські чамбули і відбивав полонений християнський ясир».

Вшанування пам’яті Івана Сірка Похований І.Сірко біля Чортомлицької Січі (тепер село Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області). Тут створено меморіальний комплекс «Могила кошового отамана Івана Сірка», занесений до державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Щороку,1-2 серпня, на Співочому полі поблизу могили І. Д. Сірка проводиться фестиваль козацької пісні, музики, танцю, народних ремесел «Звідси воля розлилася» Тисячі українців з усієї України та закордону вшановують пам'ять славного кошового отамана

У ПАМ΄ЯТІ НАРОДНІЙ в легендах В народних піснях і думах

Легенда про кошового Івана Сірка Дуже давно то було, ще за запорожців та за кошового Івана Сірка. Пройшло вже чимало років, як жив Іван Сірко, а слава його не пройшла, не пропала, й ніколи не пропаде. До ворогів він був страшний і немилостивий, а для християн — напроти, був дуже добрий. Якось одного разу запорожці пішли з Сірком у похід, а татари прочули про те та зразу й набігли на Січ, та й почали там хазяйнувати. Як зазвичай і було, татарська орда усіх православних християн забрала в полон. Женуть їх татари, а вони, бідні, не хочуть йти та плачуть, та ридають так, що аж земля від цієї біди стогне. Татари ж на плач, на сльози жінок і дітей не зважають та нагайками їх підганяють.  Почув про ту біду кошовий Сірко. Зараз же і кинувсь він з козаками в погоню за татарами християн визволяти. Та летить кошовий, як птиця! Добіг близько до татар, та баче, що їх багато дуже, а козаків дуже мало, і давай хитриться: спинив свого коня та й гукнув до козаків: — А стійте, братця, підождіть трохи, не ворушіться!  Спинились козаки, стоять, не ворушаться. Скочив тоді з коня Сірко, дав його другому козакові, а сам — кувирдь! — та й зробився хортом та й побіг до татар.  Татари бачать — хорт, та красивий такий, дуже він їм сподобавсь. Узяли вони того хорта, нагодували добре, приручили до себе. А коли стали татари оддихати, то той хорт поробив їм таке, що вони всі геть поснули. Тоді хорт назад, до козаків, та знов — кувирдь! — і знову зробивсь чоловіком - кошовим. Кинувсь тоді кошовий Сірко з козаками на татар, та й вирубав їх усіх, а християн вернув назад, на їх городи.   Християни зраділи, щиро подякували Сіркові та й пішли собі додому щасливі...

Прочитайте ці твори

«Історія України - це криниця без журавля. Спрагло вдивляючись у неї на порозі XXI століття, починаєш усвідомлювати, що в недосяжних глибинах її - минувшина не лише українського народу, а й усього слов'янського світу. Осягнути першоджерельні істини історії України - означає осягнути вічність.» Богдан Сушинський