Презентація на тему:
М. Коцюбинський "Тіні забутих предків"

Антон Крушельницький сказав: «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник».

Твір було написано 17 листопада 1911 р. Тема. Зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору; показ єдності людини і світу Ідея: гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами

оспівано любов як джерело духовності; романтична ідея незнищенності кохання; утвердження думки про те, що людина повинна жити в гармонії з природою, бачити її красу; осуджено деспотизм антигуманних звичаїв

вічність і сила кохання; гармонія людини й природи; вічний двобій добра і зла; краса глибокого почуття кохання і деспотизм антигуманних звичаїв; сенс щастя, сенс життя; вірність і зрада; філософська проблема життя і смерті.

Між родами Палійчуків та Гутенюків Людини із дикою гірською природою (Іван-Чугайстир) Людини із власним “Я” (роздвоєність Івана) Побутовий (Іван - Палагна) Людини з людським буттям (Іван-смерть)

очима Івана: «Весь світ був як казка, повен чудес: таємничий, цікавий та страшний» серцем Марічки : «Кохання і життя короткочасне, як весна» розумом Палагни: «Раз живемо на землі» душею автора: «Як блиск на небі , як черешневий цвіт»

з самісінького дитинства дуже захоплювався природою , розмовляв з горами , каменем полюбляв зоставатися на одинці з собою, з природою вірив у нечисту силу, духів ненавидів родину Гутенюків ,бо через неї загинули два його брати дуже покохав дочку Гутенюка і це було чисте , природнє кохання , але цю любов вони приховували від оточуючих дуже тяжко він сприйняв смерть коханої після такої довгої розлуки Іван - це образ чистоти , любові , але в той же час суму і нещастя . Смерть була для нього радісніша від життя .

Марічка була добра , лагідна , щира , сприймала природу , як живу істоту, чарівну і загадкову . Марічка добре співає співанки , ніжно і щиро кохає Івана з самого дитинства . її життя забрала природа , вона втопилася у річці

«була з багацького роду , фудульна , здорова дівка , з грубим голосом й воластою шиєю»; «любила пишне лудіння , і немало десь піде грошей на шовкові хустки та дорогі згарди »; була доброю господинею , але своїм духовним світом порівнятися до Марічки не могла; не зуміла відчути Іванову душу, а згодом, зраджує його з Юрою-мольфаром і не бачила в цьому гріха.