Літературний процес ХХ століття
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Модернізм – загальна назва сукупності літературних тенденцій нереалістичного характеру на межі ХІХ – ХХ ст. у мистецтві Основна риса: експериментатарство Ключові ознаки: спростування натуралізму і реалізму; перевага інтуїтивного, ірраціонального над логічно-раціональним; вищість таланту й мистецтва; звільнення мистецтва від практичних цілей Виник у Франції (Ш. Бодлер, А. Рембо, П. Верлен, М. Метерлінк, В. Брюсов, О. Блок) !!! Від постмодернізму відрізняється конструктивністю, вірою в прогрес та гуманістичні ідеали.
Літературні течії у межах модернізму: Символізм Імпресіонізм Експресіонізм Футуризм Авангардизм (деякі вчені вважають авангардизм окремим явищем через його деструктивну направленість) Сюрреалізм Неоромантизм Екзистенціалізм Неореалізм
СИМВОЛІЗМ— течія модернізму Основна риса: конкретний художній образ перетворюється в багатозначний символ Основна проблема: войовничий бунт проти консервативної суспільної моралі Світогляд: асоціативне мислення Виник у Франції в 70-х рр. ХІХ ст.
Поетика символізму вирізнялася глибоким культом “слова як такого” (“світ слова”), великою увагою до музичності, ускладнених образів,асоціацій
Одним із найважливіших принципів символістської поезії є сугестія (натяк, навіювання). Поети дають змогу своїм читачам самим “домислити і завершити написане”
Визначальні риси символізму: - войовничий бунт проти надто консервативної і регламентованої суспільної моралі; - підкреслене естетство (захоплення витонченою поетичною формою і недооцінка змісту); - культ екзотичних і заборонених тем, хвороблива увага до позасвідомого; - спроби вирватися за рамки повсякденного, прив'язаного до матеріальності буття, зазирнути до «світу в собі»
Перший осередок українського символізму був створений в Києві 1918 р., за участі поетів Я.Савченка, О.Слісаренка, М.Семенка, П.Тичини. Силами цієї групи був виданий “Літературно-критичний альманах” П.Тичина ”Сонячні кларнети”; Т.Осьмачка “Круча”; Лесь Курбас і його “Молодий Театр” (1917-1919 рр.)
Імпресіонізм—напрямок модернізму Основна риса: передача безпосереднього миттєвого враження від реальності
Визначальні риси імпресіонізму: психологізм у змалюванні персонажів; прагнення відтворити найтонші зміни в настроях; збільшена увага до кольорів, звуків і яскравих деталей; відмова від великих соціальних проблем; суб’єктивізм; основний мотив – невдала любов, самотність, ностальгія найпоширеніший жанр - НОВЕЛА
В українській літературі поетика імпресіонізму відбилася у творчості М. Коцюбинського («Intermezzo”, “Цвіт яблуні”) П. Тичини («Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти») Є. Плужника (“Для вас, історики майбутні…”, “Річний пісок…”, “Вчись у природи творчого спокою…”, “Ніч…а човен – як срібний птах”) Г. Косинки (“В житах”)
Основний принцип —відображення загостреного суб’єктивного світобачення через авторське ”Я”, напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства
Визначальні риси експресіонізму: відображає особисті переживання під впливом настрою; яскравість і гострота сюжету, напруженість, іноді трагічність образів і конфліктів; увага до маленької людини у великому байдужому місті; рівні права потворного і прекрасного, контрастність зображення; пошуки витоків людського зла; заперечення реального світу
Український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Класичний експресіонізм утвердив Осип Турянський повістю «Поза межами болю». У стильову течію експресіонізму частково вписується творчість Миколи Куліша («97»), частково — Миколи Бажана (збірка «17-й патруль»), а особливо проза Миколи Хвильового (зокрема твір "Я (Романтика)"), твори Івана Дніпровського, Юрія Липи, Тодося Осьмачки.
НЕОРОМАНТИЗМ-течія модернізму Основна риса: відображення пориву до ідеального, виняткового; використання фантастичних ситуацій; дослідження внутрішнього світу людини; увага до почуттів та емоцій людини Виник в українській літературі на початку ХХ ст. (О. Кобилянська “Людина”). Представники: Леся Українка, Олександр Олесь, П. Тичина, М. Хвильовий, Ю. Яновський, Є. Маланюк
НЕОРЕАЛІЗМ - течія модернізму Основні риси: поглиблений психологізм; прагнення достовірно відобразити життя людини; заглиблення у внутрішній світ Розвинувся з класичного реалізму Представники: В. Винниченко, Г. Косинка, В. Барка
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ- течія модернізму Основна риса: у творах розглядається так зване “екзистенційне” переживання (“крихкість буття”, “біг до смерті”) Основна проблема: пошуки специфічно людського способу буття (“екзистенції”) Вирішення проблеми: людина вільно створює себе саму; людина – це її воля (свобода) і творчість Представники: В. Підмогильний (“Місто”)
АВАНГАРДИЗМ (назва ряду течій модернізму) Виникає у кризовий період ( в українській літературі двічі - 20-ті рр, кін. 80-х–поч.90-х рр. ХХ ст.) Головна функція – деструктивна Мета – “очищення шляху” для нового НАПРЯМИ АВАНГАРДИЗМУ: Футуризм (акцент на мовотворенні) Експресіонізм (емоційність) Сюрреалізм (акцент на підсвідомості) Кубізм (акцент на геометричних формах)
Схожі презентації
Категорії