Презентація на тему:
Література українського романтизму Маркіян Шашкевич (1811-1843)

Література українського романтизму «… І віднайшовся той, хто допоміг нести хреста, хто дав спраглим напитися. Першою краплею для них стало слово Шашкевича. А крапля та перетвориться у струмок, ріку Дністер, а першу книжку назвали «Русалка Дністрова…» Маркіян Шашкевич (1811-1843)

Романти зм (фр. romantisme)—ідейний рух у літературі, науці й мистецтві. Запам'ятайте! Визначальними для романтизму стали: ● ідеалізм у філософії, ● культ почуттів, а не розуму, ● звернення до народності, ● захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, ● шукання історичної свідомості й посилене вивчення історичного минулого (історизм), ● інколи втеча від довколишньої дійсності в минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику.

Нетлінні барви української романтичної поезії

Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 — 1865) “Рибалка” — переспів однойменної балади Гете (ще раніше її переклав російською мовою Жуковський) — має вже виразно романтичний характер.

Є.Гребінці належить кілька українських ліричних поезій, що виникли на грунті народної творчості (“Човен” (1833), “Українська мелодія”, “Заквітчалася дівчина...”, “Маруся” та ін.). Євген Павлович Гребінка (1812 — 1848)

В історію української літератури Костомаров увійшов як письменник-романтик: віршові збірки «Украинские баллады» (1839), «Вітка» (1840), історичні п'єси Микола Іванович Костомаров (1817 — 1885)

Вірші поета були добре відомі в народі, виконувались як народні пісні («Гуде вітер вельми в полі» та «Не щебечи, соловейку», покладені на музику М. Глинкою). До своїх віршів «Не плач, дівчино», «Голуб», «Човник» та ін. Забіла сам створив мелодії Віктор Миколайович Забіла (1808 — 1869)

Прославився Михайло Петренко піснею “Дивлюсь я на небо…”, яка виникла на основі його вірша “Недоля” (1840). Також популярними стали пісні на його слова: “Взяв би я бандуру...”, «Ходить хвиля по Осколу”. Михайло Миколайович Петренко (1817 — 1864)

Чи знаєте ви, що… з основними засадами світогляду романтизму пов’язані пошуки шляхів до національного самоусвідомлення українського народу на Галичині провідним діячем “ Руської Трійці” М. Шашкевичем (Генієм Галичини)

Символ українського відродження (1811-1843) Народився 6 листопада в с. Підліссі Золочівського повіту в Галичині, в сім'ї священика.

Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. — у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори Шашкевича з'явилися в збірнику «Русалка Дністрова» (1837)- перша книга народною українською мовою в Галичині

Шашкевич був одним з поетів «Руської Трійці», організатором цього гуртка і невтомним культурним діячем

Перлина української класичної літератури – поезія «Веснівка». Провідний пафос «Веснівки» — надія на відродження, оновлення, оспівування вічного прагнення до світла, краси, намагання сягнути висот. Символічною є вже сама назва твору, адже в усній народній творчості існує жанр веснянки — обрядової пісні, що нею закликають тепло, радість, надію

Сім'я Шашкевича У 1838 р. поет одружився з дочкою священика Юлією Крушинською з с. Деревні на Жовківщині. У 1839 р. у них народився син Володимир, майбутній письменник і журналіст

Зверніть увагу! М.Шашкевич одним з перших зумів об’єднати філософські засади естетики романтизму державних народів з принципами романтизму народів бездержавних, яким був український народ. На перше місце в своїх поглядах поет ставить мову, розглядаючи її найважливішою зовнішньою і внутрішньою ознакою національної самобутності.

Першим на Галичині Шашкевич починає проповіді у львівських церквах українською мовою, складає українську “ Читанку ” для навчання рідною мовою, збирає матеріали для видання граматики Постійно вводячи у світ романтичний образ людини-велетня, підкреслюючи мужність, Шашкевич сюжетами і темами про добрі старі часи, про руських лицарів і лицарів думки намагався розбудити у своїх сучасників бажання повернути в повну силу “руську славу і власть” До речі,

Помер Шашкевич 7 червня 1843 року Могила поета на Личаківському цвинтарі Геній пера стверджував: «…Над тілом моїм ви – пани, але над душею і думкою – ні, бо я готовий за волю постояти…»

Вшанування Маркіяна Шашкевича Погруддя поета в Золочеві Пам'ятник М.Шашкевичу у Львові Меморіальна дошка в Будапешті

Бродівський педагогічний коледж Ім. М. Шашкевича Музей Русалки Дністрової у Львові

Його погруддя біля музею-садиби Музей-садиба М. Шашкевича у с. Підлисся Хрест на Білій горі в Підлиссі

Автор – вчитель української мови та літератури СЗШ №99 м. Львова Білокура Наталія Ігорівна

Використані джерела: ●http://uk.wikipedia.org/wiki ●http://www.glas.org.ua/projects/teleportret/shashkevitch.html ●http://doc-films.com/history/ukrhistory/1268-nevidoma-ukraina-svitanok-vidrodzhennya-nad-karpatamy-1993-pdtvrip.html ●http://www.ukrlib.com.ua/sochin/printout.php?id=50&bookid=2