"Література України"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
За період з IV з’їзду (1959р) до V з’їзд (1966р) письменників України кількість літераторів зросла з 527 по 770 чоловік. Крім 10 письменницьких філій, які діяли у 1959р., було відкрито ще дві спілки у Житомирі та Луганську
Твори, які стали вагомим історичним внеском "Вир" Г. Тютюнника "Правда і кривда" М. Стельмаха "Сестри Річинські" І. Вільде "Дикий мед" Л. Первомайського "День для прийдешнього" П. Загребельного трилогія "Вишневий сад" В. Бабляка "Крапля крові" Ю. Мушкетика "Остання шабля" М. Руденка "Людина живе двічі" Ю. Шовкопляса
Повернення в літературу несправедливо забутих і репресованих імен Максим Рильський Перевидання творів видатних українських композиторів XVIII— XIX ст. М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя.
Шістедесятники виступали проти фальші, єлейності у відбитті дійсності, відстоювали національно-культурне відродження України.
Репресії 1965—1966 pp., посилення ідеологічного тиску на інтелігенцію замість бажаного знищення інакомислення дали зворотний результат: частина шістдесятників, які залишилися на волі, почали чинити опір неосталінізмові. Хвиля репресій у 1965—1966 pp. супроводжувалась масштабним ідеологічним поворотом. Газети зарясніли статтями, спрямованими проти "буржуазної ідеології" та "українського буржуазного націоналізму". Пожорстокішала цензура. ЦК КПУ ухвалив низку таємних постанов, стосовно виправлення "ідеологічних помилок" у роботі деяких журналів ("Вітчизна", "Жовтень" та ін.), кіностудії ім. О. Довженка. Тривала прихована ідеологічна "чистка" редакцій газет, журналів, видавництв, інститутів гуманітарного профілю, Академії наук УРСР. Усе це нагадувало сталінські ідеологічні "чистки" 40—50-х років.
Схожі презентації
Категорії