Казка як своєрідний жанр народної творчості
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Казка як своєрідний жанр народної творчості здавна посідала важливе місце у фольклорі всіх народів світу. Згадки про казку знаходимо в різноманітних писемних пам’ятках, що дійшли до нашого часу крізь віки і тисячоліття. Так, в Китаї ще у XXIIст. до н. е.був відомий збірник казок “Шан – Хої – Кінг”. Ряд казок Стародавнього Єгипту було зафіксовано у XIVст.до н. е. За багато століть до нашої ери активно побутували казки в Індії, які увійшли до славнозвісного збірника “Панчатантра”. Широкого розголосу набули стародавні казки Арабського Сходу, що склали збірник “Тисяча і одна ніч” і були перекладені на мови багатьох народів.
Ще в античному світі казка, як пізнавальне і художнє джерело, використовувалась істориками, поетами. Так, давньогрецький письменник і філософ Плутарх, який написав багато творів історичного змісту, “у своїх оповіданнях дає більш казок, ніж історичного викладу.
За своєю природою казка має схожість з легендою, переказом, оповіддю, які тісно пов’язані з конкретною історією, реальним життям і побутом їх творців. Але казка має й чимало відмінного . Якщо в легенді або переказі основним є “достовірність” чи “імовірність” того, про що йдеться у творі, то казка завжди розповідає явну “вигадку”, яка цікава своїм натяком на конкретне життєве явище, захоплює своєю алегоричністю.
Провідною ідеєю усіх народних казок є утвердження людини, як мудрої, духовно і фізично досконалої особистості. Боротьба проти злих, темних сил, що заважають досягненню її благородної мети.
Головною ознакою казки є її повчальний зміст. В усіх казках добро завжди перемагає зло. Так, улюблена з дитинства казка “Івасик – Телесик”, “Котик і Півник” навчають нас мудрості, кмітливості, доброти.
За допомогою казки з давніх давен Виховувалась любов до рідної землі: “Кирило Кожум’яка”, “Три богатирі”, “Іван – мужичий син”, “Шовкова держава” Любов до рідного дому, до батьків, до братів, до сестер: “Котигорошко”, “Іван – Побиван”,”Чабанець”
Народні казки допомагають виховувати любов до рідної мови, до її чарівної краси і милозвучності. Пестливі слова:
Надзвичайно поширені в творчості усіх народів є казки тваринного циклу. Іван Франко писав, що діти “ люблять звірів, чують себе близькими до них, розмовляють з ними і розуміють їх: от тим –то й оповідання про звірів їм такі цікаві, особливо коли ті звірі в байці ще починають говорити, думати і поводитися, як люди”
Провівши анкетування серед учнів 1 – 4 та 5 – 6 класів, можна зробити висновок, що найулюбленішими є казки тваринного циклу - казки про тварин - чарівні казки - соціально - побутові
Української ( жили собі, були собі; був собі; колись іще був; жив раз давно – предавно, жили собі дід та баба) Російської ( в некотором царстве, некотором государстве; жил старик со старухой; жили – были; в тридевятом царстве, тридевятом государстве) Особливим є і зачин народної казки
Схожі презентації
Категорії