X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Григорій Косинка "В житах "

Завантажити презентацію

Григорій Косинка "В житах "

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Тема: Григорій Косинка “В житах” – зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичнийпафос, імпресіоністична настроєність Тип уроку: вивчення нового матеріалу Форма уроку: урок – спостереження над змістом новели з використанням інтерактивних і проектних технологій.

Слайд 2

Епіграф уроку Яке глибоке щастя – жить, Будь гідним імені людини, Народу й людськості служить! М. Рильський Лови летючу мить життя. Хоч яке це життя і трудне , і сумне, Дай, щоб старість і смерть оминули мене. Все минає, але любов після всього зостається. Щастя – момент. Далі вже буденщина …

Слайд 3

Цілевизначення Знати: Основні біографічні відомості про Косинку Про імпресіонізм Тему, ідею, жанр Поняття про ліричного героя Уміти: Розкривати образ героя Аналізувати поезію Коментувати авторську думку Працювати в парах, групах Логічно висловлювати власні думки Відокремлювати зорові й слухові образи

Слайд 4

Псевдонім – вигадане ім’я (прізвище), під яким автор друкує свої твори Різновиди псевдонімів Аланім – Анаграма – Ананім – Астронім – *** або інші знаки Криптонім – з ініціалів Е. Т. А. Г.

Слайд 5

Гра “Знайди пару” Марія Вілінська Лариса Косач Панас Рудченко Іван Левицький Іван Тобілевич Панас Мирний Іван Нечуй-Левицький Іван Карпенко -Карий Марко Вовчок Дочка Прометея Іван Багряний

Слайд 6

Слайд 7

“Року 1899-го, 17 листопада в селі Щербанівці, на Київщині, у Наталки й Михайла Стрільців знайшлася перша дитина: Я.”

Слайд 8

“Я з роду чумацького, але батькові моєму довелося вже чумакувати з торбою по наймах... За рід свій чумацький я згадав лише тоді, коли читав "Чумаки" Максима Рильського: Ходив чумак до голубого Дону,  Де давній предок умочив шолом,  Суху тараню, жовту і солону,  Возив, помахуючи батіжком... Мій прадід ще ходив до "голубого Дону", але дід навіть волів вже не держав: зубожів славний рід чумака Павла Стрільця — прадіда мого.”

Слайд 9

Слайд 10

“Батьки мої жили вбого, бо мало землі мали — 1/8 десятини, батько, як пам'ятаю, по весні щороку ходив на заробітки — косар був добрий, — а косарів на Херсонщині — в степу, як казав батько, — аж за поли хватали — такий попит... Пізньої ж осені, повернувшись із заробітків додому, батько щороку йшов працювати до григорівської цукроварні — носив там десь на пасбурах головки цукру. Заробітки його, як робітника-чорнороба, були мізерні: батько все мріяв виїхати десь на Амур, на землі вільні...”

Слайд 11

“Змалку — така вже доля всіх селянських дітей — я пас влітку скот, а зимою ходив до земської школи — в сусіднє село Красне, звідки родом була мати. Краснянська школа — мій перший університет.”

Слайд 12

“Року 1908-го, коли не пізніше, батьки спродали господарство — хату й землю, — і всі ми рушили на той далекий та суворий Амур — виїздили були з України навіки. Байкал, повноводна Зея, ліси несходимі, корейці, китайці і хата наша березова під стіною предковічного бору — все це до дрібниць зафіксувала моя пам'ять... Ловив я тоді на Амурі карасі з дідом Сидоренком — рибалили вдвох так завзято, хоч до неокласиків записуй нас.”

Слайд 13

Слайд 14

“У вільний час я дуже любив книжки читати, отож завжди надокучав батькові, щоб купили мені в Києві яку-небудь книжку; батько, бувало, привозили на цілий злотий книжок тих — Шерлок Холмс, Нат Пінкертон, Бова Королевич — багато всякого мотлоху. Батько мій був неписьменний, а книжки купував на око — дешеву — раз, а найголовніш з малюнками. І горе мені було з Шерлоками Холмсами і Пінкертонами. Я не читав їх, а буквально пив, — путньої ж книжки не можна було дістати, — та й не знав гаразд, чи є такі книжки... Село моє вбоге й дике; школи не було в моєму селі.”

Слайд 15

Слайд 16

“Пам'ятаю, привіз раз батько дивну книжку — "Конотопську відьму" Грицька Квітки; я сміявся з прізвища автора — Грицько Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а просто — Квітка? "Конотопська відьма" — перша книжка, українською мовою писана, що потрапила була мені до рук; Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала: є, виходить, люди, що пишуть по-простому, по-мужицькому, а про те, що це книжка українського письменника, я й не подумав, де там, я довго ще після "Конотопської відьми" не знав — "хто ми та чиї ми діти"...”

Слайд 17

Слайд 18

“… був я дві зими робітником григорівської цукроварні — підносив до рубок кружки цукру, працював у сушках; влітку ж, коли баби йшли на прощу до Лаври, то моя баба Оксана завжди й мене брала з собою. "Гришка грамотний, — казали, — таблиці над святими читатиме..." Літ двоє зряду читав я ці таблиці — напам'ять знав, де повинна була стояти "мироточива голова", де угодники божії — Олексій, Ілля, митрополити всякі й архімандрити... Читав я добре — голос мав дзвінкий, сильний, на селі мене часто запрошували псалтир над мерцями читати: сяду було побожно за столом, хустка під псалтирем, перед богами горить лампадка, свічки, в хаті пахне ладаном, смирною, а коло стола товпляться ветхі віком бабусі: моляться.”

Слайд 19

Слайд 20

“Року 1913-го батько одвели мене до сусіднього села Трипілля у волость... Довго, пам'ятаю, вони просили волосного писаря, щоб той узяв мене "за мальчика" — копії службові переписувати. За три карбованці на місяць мав я притулок і харчі в далекої родички баби Трав'янчихи. У волості служив писарчуком до першої мобілізації року 1914-го. Всю систему колишніх управ, усі ті суди селянські, всю сваволю урядників, мирових посередників, писарів та помічників їхніх я не забуду, здається, довіку.”

Слайд 21

“Волость залишив я року 1914-го. Платив тоді мені писар п'ять карбованців на місяць — ледве-ледве на харчі вистачало, а треба ж було зодягнутися, взутися... Я вирішив їхати на заробітки до Києва. До Києва ми приїхали найматися удвох: батько — грузити на березі дрова, а я — невідомо ще на яку роботу.”

Слайд 22

“Я чистив черевики, а коли прийшли з Подолу одвідати мене батько, я, пам'ятаю, розплакався з жалю: хіба таки мені не можна знайти щось краще, аніж черевики?.. Сидиш на розі, неначе старець який під Лаврою. До речі, випадок у моєму житті завжди грав велику роль Справді, як мені було не вірити в чарівну силу того чи іншого випадку в моєму житті, коли я абсолютно несподівано опинився на посаді реєстратора повітової земської управи — сидів поруч з "панянками", що їм тиждень тому, може, чистив був черевики?.. Молодість свою — оті літа красні, що ніколи вже не повернуться, — я прожив у надзвичайній матеріальній скруті, часто й густо в запеклій боротьбі за шматок хліба.”

Слайд 23

Слайд 24

“Перебуваючи на службі в земстві, я за порадою одного студента почав ретельно одвідувати так звані вечірні гімназіальні курси, — склав пізніше іспити за шість класів гімназії. Року 1920-го я вступив до Київського інституту народної освіти, дійшов до третього курсу, але закінчити інститут мені не пощастило, головним чином через матеріальну скруту...”

Слайд 25

Слайд 26

“Писати почав я року 1919-го, коли газета "Боротьба" видрукувала перше моє оповідання "На буряки", писав я свої перші твори легко: за два — три вечори, не маючи жодного уявлення про техніку прози, стиль, — все це прийшло до мене пізніше. Мої учителі — Винниченко, Стефаник, Кнут Гамсун, Васильченко.”

Слайд 27

Слайд 28

Хвилинка спогадів “А як любив Грицько квіти! Зірве було, роздивиться пильненько, заплющить очі – пахощі вбирає.Та бережно збере й подає мені на втіху, а сам питає: “Розкажіть, мамо, як квітка зветьсяі чому синя, а та червона?” Від назви квітів “косинців” походить і псевдонім письменника. Наталя Романівна Стрілець

Слайд 29

Олекса Новицький “Я заходив у його скромну, як і він сам, господу, чисту й привітну, як і його душа. Там, пам'ятаю, на столі, лежали новели його улюбленця й вчителя Василя Стефаника – поруч з “Мертвими душами” М.Гоголя, над перекладами яких працював Г.Косинка…”

Слайд 30

Письменника не стало 18 грудня 1934 року. Доробок одного з фундаторів імпресіонізму в нові українській літературі складає низка оповідань. Обдарований учень В.Стефаника й В.Винниченка “гарно описав” події громадянської революції та пожовтневого села на Україні.

Слайд 31

Створення портфоліо письменника При народженні: Псевдонім: Дата народження: Місце народження: Дата смерті: Місце смерті: Національність: Громадянство: Мова творів: Рід діяльності: Роки активності: Напрям: Жанр:

Слайд 32

Григорій Косинка – майстер новелістичного жанру Імпресіонізм

Слайд 33

Українська класична література має багату спадщину майстрів новелістичного жанру. Це і Стефаник, Черемшина, Коцюбинський, Васильченко.

Слайд 34

Григорій Косинка – прямий їхній продовжувач, але своєрідний і неповторний, як і кожен із них Ніжна натура Психолог селянської душі Життєлюб Оптиміст Вірний правді й красі

Слайд 35

“Чогось мені найбільше припала до душі квітка, яку називають червоними косинцями … Зірвеш – вони поволі бліднуть, певне, від болю …”, - так обгрунтовував вибір псевдоніма письменник.

Слайд 36

Дивна назва цієї рослини. Чому плакун? Виявляється в давнину на Русі для того, щоб заспокоїти дітей, які без упину плакали, їх поїли відваром кореня рослини. Вважали також, що суха трава плакуна, набита у матрац чи подушку, швидше присипляє немовлят. Проте рослина корисна не тільки для дітей, а й для дорослих.

Слайд 37

Новела “В житах” Невеликий прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням Ознаки новели Різновиди новели Особливості новели як жанру Глибокий психологізм Лаконізм Несподівана кінцівка Новели подій Новели з настроєвим психологічним сюжетом Побудова сюжету на основі справжньої події Більш загострений, ніж в оповіданні, конфлікт Обмежена кількість головних дійових осіб Не тривалість дії

Слайд 38

Слайд 39

Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостереження, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне “Враження. Схід сонця ”

Слайд 40

Основне завдання – витончене відтворення суб’єктивних вражень, мінливих почуттів і переживань без заглиблення в їх суть.

Слайд 41

Малярство

Слайд 42

Малярство

Слайд 43

Ольга Кваша

Слайд 44

Література

Слайд 45

Українська література

Слайд 46

Цитатна характеристика Ліричність натури Пристосування до життя Сміливість Здатність до співчуття Здатність на велике почуття Любов до життя

Слайд 47

Робота в групах Група 1: “Природа в новелі “В житах”” Золотий Синій Рожевий Червоний “заспаний, заплаканий, молодий і трохи засоромлений…” Наскільки вдалими є епітети?

Слайд 48

Група 2: “Роль художньої деталі у сцені зустрічі Корнія з Уляною” “червона хустка зайнялась і горіла степом” , а потім гасла.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Українська література