Презентація на тему:
"Енеїда"

“Енеїда” Фразеологізми у творі та їх тлумачення.

Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови. Вони набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються в певних структурно - функціональних стилях, виявляючи свою належність до кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають більш яскраве експресивне чи емоційне забарвлення. В «Енеїді» І.П.Котляревського найчіткіше продемонстровано багатство та функціональність українських фразеологізмів. Письменник майстерно використовує стійкі формули усномовного походження для експресивного вираження характерних рис своїх героїв. «Заїде до Дідони в гості І буде там бенкетовать; Полюбиться її він мосці І буде бісики пускать.» «Бісики пускать» - фразеологізм означає залицятися.

Котляревський насичує свій твір великою кількістю фразеологізмів, адже саме стилістично забарвлені фраземи, замінюючи нейтральні лексеми, допомагають створювати гумористичний ефект: «В сіє то нещасливе врем’я І в самий штурхобочний бой, Троянське і латинське плем’я Як умивалося мазкой..» Умивалося мазкой – стилістично маркований фразеологізм, лексичний відповідник якого бути побитим є стилістично нейтральним словосполученням, тож вжитий на його місці фразеологізм надає фразі комізму. Більшість фразем в «Енеїді» виражають радість і страждання сміх і сльози, любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінощі тощо, тобто основні риси, притаманні людині. Але оскільки це твір бурлескно-травестійного жанру, то більша частина вжитих у ньому фразем має негативну конотацію: «Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав…» Ламати слово – «відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого»

Оддячивши йому сто з оком — тобто, віддавши йому з лихвою, з процентом. Око  — стара міра рідини (приблизно 1 — 1,5 літра), а також ваги (приблизно 1,2  кілограма). Хто не сусіль, тому кабаки — сусіль — те саме, що "шасть”, "шмиг”, тобто  втекти. Кабаки дати, втерти — покарати. Отже: хто не втече, тому погибель. Дутеля з'їсти — померти. Дутель — порожній горіх. Дочка була зальотна птиця — тут у значенні: незвичайна, виняткових  достоїнств.  Дати швабу — дати прочуханки, покарати.  Тобі там буде не до чмиги — тут у значенні: буде погано, скрутно.  Дать халазію — відшмагати різками (К.); взагалі — одержати нагінку, прочуханку. Грінку убить — виграти (К.), добре поживитися. Грінка — скибка хліба,  помазана зверху чимсь їстівним; або ще — підсмажена на сковорідці з жиром. У  переносному значенні — взагалі шмат, кусок чогось пожиточного. Нар.: Убив добру грінку. Грінка йому упала (Номис. — С. 207).  Ляси підпускати — весело, жартівливо заговорювати з ким-небудь.