Презентація на тему:
Чорна рада - Хроніка 1663 року

“Чорна рада. Хроніка 1663 року”

Роман П. Куліша "Чорна рада". Хроніка 1663 року" -  помітне досягнення української історичної прози ХІХ ст. У ньому використані як численні історичні джерела, так і народнопоетичний матеріал. У прагненні до точної хронолізації подій, відтворення соціально-історичного змісту епохи автор домігся значних успіхів (показ суперечностей між козацькою старшиною і рядовим козацтвом та селянством, прагнень народних мас до соціальної рівності). Джерела: козацькі літописи Самовидця і Грабянки Жанр: перший історичний роман в українській літературі. Роман-хроніка

Сюжет Дві сюжетні лініі:

Образи роману План-характеристика 1. Історична постать Івана Брюховецького 2. Соціальне походження та вплив оточення на формування характеру Іванця ( в романі). 2. Суспільні моральні критерії, яких дотримувався Брюховецький, прийшовши до влади. а) погляди Іванця на долю України і на гетьманську булаву; б) метод його впливу на народ; в) ставлення гетьмана до політики Росії і до України та насущних проблем єдності й незалежності своєї Батьківщини. Іван Брюховецький

Байдужий до чужого життя підлий амбіційний Вміння схилити на свій бік вливових осіб 4. Риси характеру Івана Брюховецького само- закоханий слабкодухий

Яким Сомко Історична постать Якима Сомка (спільне та відмінне між історичною постаттю та літературним персонажем) План-характеристика образу а) виражав погляди козацької старшини (державний устрій); б) ставлення до запорожців (ставлення до Кирила Тура); в) козацька мораль і кохання; г) образ ідеального героя-страждальця (після поразки).

Порівняльна характеристика Петра Шраменка та Кирила Тура Походження, виховання Риси характеру (спільне й відмінне) Кохання до Лесі

Проблематика: Боротьба за владу (Сомко і Брюховецький); Батьки і діти (образи Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних); Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка); Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького); Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама); Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача); Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки); Людина і народна мораль.