Презентація на тему:
Балада

Роман-балада Валерія Шевчука "Дім на горі"

Роман-балада Валерія Шевчука «Дім на горі» - твір про любов.

Любов у широкому розумінні: як складне й високе почуття, що містить у собі кохання, поняття рідної землі, дому, що символічно уособлює спокій, рівновагу духу вміння бути небайдужим, намагання освітити своє видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння, - той стан, що його однаково переживають козопас Іван та його онук. Літературний рід - лiро-епiчний твiр iз фольклорно-фантастичним елементом.

Тема - ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу й так перевіряти досвід поколінь минулих задля майбутнього.  Головна ідея - розкрити людину через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за почуттями. 

Проблематика: ❀ сутнiсть добра i зла; ❀ протиборство між світлом і тінню; ❀ вiдповiдальнiсть кожного за свої вчинки на цiй землi; ❀ пошук сенсу свого буття, самого себе; ❀ прагнення розібратися в довколишньому світі; ❀ душевна роздвоєність людини; ❀ відповідальність кожного за свої вчинки; прагнення внутрішньої чистоти, гармонії. Пізнати сенс буття, побачити, відчути, естетично пережити добро і зло, світло і тінь, їх вічне протистояння, яке лежить в основі руху, динаміки поступу, допомагає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу.

Роман-балада "Дім на горі" складається з двох частин. У першій ("Дім на горі. Повість-преамбула")розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 pp., але у долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву "Голос трави", складається з 13 новел, які об'єднуються підзаголовком "Оповідання, написані козо-пасом Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у перших". У творі відчувається барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі — це фортеця нашої духовності, а підніжжя гори — це поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Багато епізодів нагадують притчі, мають символічне значення, наприклад, самотності, роздвоєння людини, блудного сина, дороги і т. ін.

Образи демонологічних істот у творі «Дім на горі»

Використання містично-міфологічних ремінісценцій у творчості українських та зарубіжних письменників відбувається вже не одне століття. Демонологічна образність роману-балади «Дім на горі» зумовлена впливами бароко. Ірреальні мотиви з’являються ще в повісті-преамбулі. Образи жінок, що мешкають у Домі на горі, виписані цілком реалістично, традиційними прийомами і засобами характеротворення. Та міф-легенда, який перетводрюється на циклічно повторюваний магічний обряд, пронизує жіночі образи ореолом таємничості. Пришельці, які «з’являються бозна-звідки» перед жінками Дому, подані в романі як демонологічні істоти.

Вони сірим птахом спускаються з неба, перетворюються на чоловіків і намагаються спокусити юних мешканок Дому. Якщо зваблення вдається — народжуються дивні хлопчики, «доля яких майже завжди була сумна». Варто наголосити на демонологічності цих хлопчиків. Демонологічні образи починають ставати втіленням того чи іншого стану людини, частиною його «живого «Я», того доброго чи темного, яке переливається в людському єстві і перебуває в постійному змаганні.

Отже, демонологічні образи другої частини роману-балади представлені конкретніше, ніж у першій частині, де містяться лише натяки на надприродні явища. Друга частина твору відтворює містичні мотиви і демонологічні образи, що не завжди відповідають схемам характеро - і сюжетотворення, закладеним у фольклорі. Але саме це надає твору оригінальності і нового алегоричного забарвлення.