Сербська народна балада “Смерть матері Юговичів”; її стриманий напружений драматизм. Ознаки фольклорної балади у творі
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Тема Сербська народна балада “Смерть матері Юговичів”; її стриманий напружений драматизм. Ознаки фольклорної балади у творі.
Актуалізація опорних знань Запитання та завдання для учнів Дайте визначення балади як жанру (конкурс на краще визначення). Які ви знаєте види балад? Як ви вважаєте, які балади виникають під час героїчної боротьби народу? Чому література відгукується на події саме таким жанром?
Походження балад Прованс – історична область на південному сході Франції – багата пам’ятками давньоримської архітектури Балади виникли з народних танцювальних пісень любовного змісту, популярних у південно-романських народів, спочатку у Провансі, а потім в Італії. Приблизно з ХІІ ст. баладою називався невеличкий ліричний віршик, який складався з 3-х або 4-х строф, частіше ж з 8-ми, 10-ти або 12-ти строф, що чергувалися з приспівом (рефреном). Спочатку такий твір виконувався (співався) для супроводу танців.
Походження балад Англія. Стоунхендж Найстаріші з відомих зразків балад записані в Англії в ХІІІ ст., але започатковано цей жанр ще у ХІІ ст. Балада існувала в фольклорі народів Данії, Англії, Франції, Шотландії, Росії. Музика, пісня і танець художньо поєднувалися в найдавніших зразках цього жанру. Згодом балада відокремилася від танцю і набула того значення, яке збереглося за нею до наших днів. Термін “баллада” вперше використав провансальський трубадур Пон де Шаптей.
Традиція виконання балад У різних країнах існувала своя традиція виконання балад: в одних їх співали хором, в інших – сольно, речитативом. Виконували їх в Італії, Іспанії та на півдні Франції трубадури (співці-поети) або жонглери (бродячі співці), на півночі Франції – трувери, у Німеччині – шпільмани, в Англії – менестрелі . З лірикою труверів у поезію увійшла рима. Створювалися балади у віршованій формі, особливий ритм якої, часта зміна інтонації допомагали посилити емоційний вплив на слухача, забезпечували відповідне враження від почутого.
Побудова балад Балади традиційно складаються з кількох частин: експозиції, зав’язки, основної частини, кульмінації та розв’язки, які не є обов’язковими для кожного конкретного твору. Мета експозиції – повідомити про стан чи долю героїв до початку описуваних подій. У зав’язці йдеться про подію чи факт, які започатковують розвиток сюжету. В основній частині твору події стрімко розвиваються аж до кульмінації – моменту найвищого розвитку дії. Закінчуються балади або несподіваною розв’язкою, або недомовленістю – особливим художнім прийомом, який дає змогу слухачеві самостійно домислити фінал.
Побудова балад У баладах майже завжди присутній оповідач, який не лише ознайомлює читача або слухача з подіями, а й виявляє власне ставлення до них. Такий художній прийом називають ліричною оцінкою. Баладам притаманні також уривчастий виклад, часті повтори, які посилюють напругу, наближаючи драматичну розв’язку. Обов’язковим компонентом цього жанру є діалог.
Ознаки балади Невеликий обсяг, стислість викладу. Напруженість, драматична гострота, часто трагізм сюжету. Драматична, часто несподівана розв’язка. Поєднання епосу (зображення зовнішніх подій) і лірики (відображення внутрішніх переживань, почуттів героїв). Яскраво виражена авторська позиція (наявність ліричної оцінки). Емоційність розповіді, присутність оповідача. Використання фантастики, діалогів, повторів, недомовленості. Віршована форма.
Фольклорні традиції в жанрі балади Поетизація старовини, її звичаїв та моралі. Сюжетність, в основі – визначна подія. Поєднання історії та легенди. Контрастність образів. Мальовничість пейзажу. Природа – живий учасник подій. Трагічність долі персонажів. Діалоги. Символіка кольорів. Традиційні епітети, метафори, порівняння. Символи.
Сербські фольклорні балади Сербські юнацькі пісні – частина героїчного епосу південних слов’ян. Назва цих творів походить від слова “юнак”, що означало “богатир”, “герой”. Юнацькі пісні виникли в часи захоплення південно-слов’янських земель турками-османами (ІХ-ХІV ст.) Юнацькі пісні дуже нагадували давньоруські билини, а також були споріднені з українськими думами. В них народ висловив своє бачення трагічного минулого країни, оспівав героїчні подвиги воїнів-патріотів. “Смерть матері Юговичів” належить до Косівського циклу юнацьких пісень, мотиви яких переважно трагічні.
Сербські фольклорні балади “Смерть матері Юговичів” – це трагічна розповідь про горе жінки, чиї дев’ятеро синів і чоловік загинули в бою, а материнське серце, не витримавши горя, розірвалося від болю. “Смерть матері Юговичів” розповідає про битву на Косовому полі (міжгірській улоговині на півдні Сербії) в 1389 році між військом сербського князя Лазаря і турецькими полчищами, очолюваними султаном Мурадом І. Серби в цьому бою зазнали поразки: держава була розореною і зруйнованою, а народ потрапив у залежність від Османської імперії.
Робота з текстом балади Коментоване читання тексту З чого починається балада? (Пісенний заспів, зачин.) Як ви вважаєте, знаючи вже, чим скінчилася битва на Косовому полі, чи буде оптимістичним зміст балади?
Робота з текстом балади Читання уривка від фрази “Молить бога Юговичів мати…” до слів “Повернулася у дім свій білий” Чи можна, прочитавши цей уривок, сказати, що перед нами твір, що належить до фольклорного жанру? Доведіть свою думку. Навіщо під час розповіді про загибель воїнів даються такі чудові виразні описи? Чому мати опинилась на Косовому полі? Чому вона “І сльози гіркої не зронила”?
Робота з текстом балади Читання уривка від фрази “Іздалека невістки пізнали…” до слів “І сльози гіркої на зронила” Як зустрічають матір Юговичів невістки і діти загиблих? Чому мати знову “І сльози гіркої не зронила”?
Робота з текстом балади Читання уривка від фрази “А як північ уночі настала…” до слів “І сльози гіркої не зронила” Як змінюється розповідь у баладі? Чому у розповідь включено діалог? Що є центром цього фрагмента? Порівняйте три прочитані рефрени балади. Чим третій рефрен відрізняється від першого і другого? Чому вжито саме зменшувально-ласкаве “серденько”? Чому під час першої зустрічі з мертвими рідними, при першому сплеску туги вдів і сиріт було легше стриматися, ніж тоді, коли з жалю заіржав кінь?
Робота з текстом балади Читання фрагмента від фрази “Вранці, як на світ благословилось…” до кінця балади У чому виявляється високий драматизм уривку? Скільки діалогів у цьому фрагменті? Хто з членів родини пережив найглибшу трагедію і чому?
Підсумки уроку Якими художніми засобами в баладі створюється трагічний і величний образ матері синів – захисників батьківщини? Як ви вважаєте, чому цій баладі судилося пережити століття? Чи можна вважати цей твір лише пам’яткою світової культури? Які висновки можна зробити сьогодні на уроці?
Домашнє завдання Виразно читати сербську народну баладу. Вміти знаходити відмінності між фольклорним та літературним твором. Індивідуальне завдання 2-3 учням: підготувати повідомлення про Франсуа Війона.
Схожі презентації
Категорії