. Тарас Шевченко - України син. Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово!
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Тема. Тарас Шевченко - України син. Вчитайся, вслухайся в Шевченкове слово! 2 клас. Т.Шевченко “Встала й весна“, “Вранці“,“Зоре моя вечірняя“,“ Зацвіла у лузі червона калина“. 3 клас. О.Іваненко “Тарас у наймах“.
Девіз уроку Думати — швидко, Відповідати — чітко, Працювати — дружно, Запам’ятовувати — міцно
На стежину, на стіжок Тихо падає сніжок, Дружно вийшли ми на танок, Ми співаємо пісень: — Сніже, сніже, добрий ранок, Сніже, сніже, добрий день!
Ози-ози-ози — вдарили морози. Ом-ом-ом — ліс укрився снігом. Уть-уть-уть — пташки не щебечуть. Іти-іти-іти — веселяться діти.
Ан ан ан —дме холодний вітрюган. Це це це — сипле сніг прямо в лице. Уха уха уха — щипа мороз ніс і вуха. Имо имо имо — до класу біжімо.
Запросимо тишу — ц-ц-ц. Вітерець у лісі — ш-ш-ш. Прилетіли птахи — шук-шук-шук. Заспівав соловей — тьох-тьох-тьох. Тануть бурульки — кап-кап-кап. Дзюркоче вода у струмочку — дз-дз-дз
9 березня 1814 року в селі Моринцях у сім’ї селянина-кріпака народився хлопчик Тарас. Він ріс мовчазний, замислений. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном,за що його прозвали в сім’ї «малим приблудою».
Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка «в науку». За найменшу провину він карав своїх учнів різками. Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати. Незабаром помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса. Його розпач і горе описані в таких рядках: Там батько, плачучи, з дітьми (А ми малі були і голі) Не витерпів лихої долі, Умер на панщині…А ми Розлізлися межі людьми, Мов мишенята. Я до школи – Носити воду школярам.
Тарас наймитував у школі, а потім пас громадську череду. Через 20 років він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало»
Незважаючи на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім’ї, і дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком. Його не полишала думка навчитися малювати у хлипківського маляра. Той згодився навчити хлопця малювати, та пан Енгельгарт забрав Тараса в Петербург козачком.
Зустріч у Петербурзі з земляком-художником Сошенком, байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, з поетом Жуковським змінила долю Тараса Шевченка. Вони побачили великі здібності молодого художника й викупили його з неволі. Тарас Григорович виправдав їхні сподівання. 1845 року він закінчив Петербурзьку академію мистецтв з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Тарас малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші.
Для Тараса Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. До нас дійшло близько 1200 акварелей, малюнків олійною фарбою, олівцем.
Через два роки після визволення з кріпацтва вперше виступив у літературі з маленькою книжкою віршів, що мала таку знамениту потім назву- «Кобзар».
За бунтарські вірші 33-річного Тараса забрали в солдати. Він пише: Думи мої, думи мої, лихо мені з вами. Нащо стали на папері сумними рядами? Чом вас вітер не розвіяв в степу як пилину? Чом вас лихо не приспало, як свою дитину?
Коли Т.Г.Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Де б не був поет – у Петербурзі чи в далекому Казахстані – він завжди пам’ятав про милу українську землю, замріяні верби, тихі ставки, зелені левади. Адже туга за Батьківщиною нерозривна зі згадкою про рідну природу.
Туга за рідною природою, рідним краєм звучить у кожному його вірші. Він також закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю. Доля України завжди хвилювала великого Кобзаря. Він вірив у краще майбутнє свого народу. Віра у краще майбутнє звучить у таких рядках: І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі.
9 березня 1861 року Тарасу Шевченку минуло 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітали поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Він був похований у Каневі на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.
Цілий світ, не тільки Україна, вшановує пам’ять великого Кобзаря. Пам’ять про нього житиме вічно.
“Встала й весна…” Словникова робота. Укрила рястом Встала барвінком Розбудила соловейко Уквітчала жайворонок
• накрапає дощ (тихо); • дощ пускається сильніше (голосніше); • злива (голосно); • дощ слабшає (тихіше); • дощ перестав (читання припиняється).
Фізкультхвилинка. Я всміхаюсь сонечку: -Здрастуй, золоте! Я всміхаюсь квіточці: Хай вона цвіте! Я всміхаюсь дощику: -Лийся, як з відра! Друзям усміхаюся: Зичу їм добра!
Робота в групах. Дяк хлопчик12—15 років,обов'язкомякого є виконання дрібних дорученьпана ляпас тобто, отже, таким чином козачок служительцеркви, щодопомагаєсвященику цебто ударпо щоці або шиї долонею
Гра «Дочитай речення до кінця». “Дуже Тарас…” “Та більше він…” “Завжди…” “Повернувся…” “Весь час…” “Дуже хороший…” “Та коли прийшов…” .
Тестова вікторина. Коли народився поет? А) 8 вересня 1814 року; Б) 9 березня 1814 року. Хто були батьки Т.Шевченка? А) селяни – кріпаки; Б) поміщики. Що сказав батько про майбутнє Тараса? А) « з нього нічого не вийде»; Б) « з нього вийде не абищо». Т.Г.Шевченко – великий український… А) поет і художник; Б) поет і співак.
Сенкан 1-й рядок — іменник, який, називає тему уроку. 2-й рядок — означення цього іменника (два прикметники). 3-й рядок — дія іменника (три дієслова). 4-й рядок — речення із чотирьох слів, що передає ставлення автора сенкана до цієї теми. 5-й рядок — висновок у формі іменника (синонім — асоціація з першим словом).
Сенкан Тарас Сильний, талановитий. Пише, малює, вражає, приваблює. Шевченко – народний поет. Геній.
2 клас Виразно читати вірші. Вивчити один вірш на пам’ять. Підготувати ілюстрації. 3 клас Підготувати детальний переказ оповідання 0.Іваненко «Тарас у наймах». Підготувати розповідь на тему «Тяжко-важко в світі жити сироті без роду», використовуючи оповідання з «Читанки» та додаткову літературу. Домашнє завдання
Схожі презентації
Категорії