Презентація на тему:
Японія- країна сонця для туристів

Японія – це загадка століття, японці – це найнезбагненніший, найпарадоксальніший з народів. Разом з їх зовнішнім оточенням вони такі мальовничі, театральні і артистичні, що часом здаються нацією позерів; увесь їх світ – ніби сцена, на якій вони грають… Еліза Скідмор

Японія

1. Площа – 372 тис. км*. 2. Населення – 126.2 мільйона чоловік. 3. Конституційна монархія, глава держави – імператор. 3. Законодавчий орган – двопалатний парламент: Палата представників і Палата радників. 4. Виконавча влада в руках кабінету міністрів. 5. В адміністративному відношенні поділяється на 47 префектур. 6. Столиця – Токіо.

Японія розташована на невеликих за площею островах біля узбережжя Східної Азії. Це морська країна, для якої Тихий Океан –найбільш універсальна та зручна дорога в усі кінці світу. Японія — це острівна країна, розташована вздовж тихоокеанського узбережжя Східної Азії. Основні острови — Хоккайдо, Хонсю, Сікоку і Кюсю. В цілому, Японський архіпелаг включає в себе близько 3000 малих островів. Японія посідає 19 місце за густотою населення у світі. 70—80 % поверхні островів займають ліси і гори, непридатні для сільського господарства, промисловості чи споживання через часті тайфуни, зсуви і землетруси.

Японія острівна країна з гірським ландшафтом, з переважання низьких і середньовисотних гір, в основному субмеридіонального простягання. Основні хребти: Хідака і Токаті на острові Хоккайдо; Оу, Кітакамі, Етіго і Хіда на острові Хонсю. Найбільш високі і найбільш розчленовані гори, Японські Альпи, розташовані в центральній частині Хонсю на захід від Токіо. Їх окремі піки перевищують 3 000 м над рівнем моря, а річкові ущелини врізаються на глибину до 2 км. Багато діючих і згаслих вулканів. Серед них найвища точка Японії — вулкан Фудзі на острові Хонсю, висотою 3 776 м. В Японії часто трапляються землетруси. У ландшафті країни переважають незграбні і загострені форми рельєфу, непридатні для ведення сільськогосподарських робіт. Тільки на півдні Хонсю і на Кюсю рельєф згладжений, ще більш плавні контури мають прибережні райони Хоккайдо. На островах Рюкю переважає низькогір'я. Рівнини займають не більше 15 % території країни. В Японії чимало коротких багатоводних річок і повноводних озер. Найбільше озеро — озеро Біва.

Японські острови, які простягаються з півночі на південь, лежать у шести кліматичних зонах. 1. Зона Хоккайдо. Найпівнічніший регіон помірного клімату з холодними зимами і прохолодним літом. Опади не часті, але взимку терени острова густо вкриті снігом. 2. Зона Японського моря. Західне узбережжя острова Хонсю є місцем частих і сильних опадів, особливо в зимовий час. Влітку воно є прохолодним, хоча інколи, завдяки вітру Фьон, буває надзвичайно спекотним. 3. Зона Центральногірська. Типовий континентальний клімат з сильним перепадом температур взимку і влітку, вночі і вдень. Опади помірні. 4. Зона Внутрішнього Японського моря. Гори Тюґоку і Сікоку перешкоджають проникненню сезонних вітрів, забезпечуючи відносно теплу погоду впродовж цілого року. 5. Зона Тихого океану. Східне узбережжя японського архіпелагу характеризується холодними зимами з невеликою кількістю снігопадів, та спекотним і вологим літом завдяки південно-східним вітрам. 6. Зона Південних островів. Острови Рюкю знаходяться у субтропічному кліматичному поясі, де зима і літо теплі. Опади дуже сильні, особливо влітку. Частими є тайфуни. Сезон дощів починається у травні на Окінаві і закінчується пізно в липні на Хоккайдо, проносячи дощовий фронт вздовж усього архіпелагу на північ. У центральних областях Японії сезон триває впродовж декількох тижнів, починаючи з середини червня. Наприкінці літа і на початку осені тайфуни приносять сильні дощі.

РЕСУРСИ ЯПОНІЇ

Японські боги Ідзанагі та Ідзанамі, яким міфологія приписує створення японських островів, були мабуть, захоплені власними сімейними проблемами і не досить постаралися в створенні тверді Землі. Острови виявилися затісними для такої великої кількості людей, що мала їх заселити. До того ж більшість їхньої території займають гори та вулкани, земель, придатних для землеробства, мало. Дуже незначні запаси руд та вугілля, а щодо нафти та газу – то їх зовсім немає. Та ще, на лихо, трусять ті острови землетруси, налітають на них тропічні бурі – тайфуни чи велетенські океанські хвилі – цунамі. Мусонний клімат, що панує над Східною Азією, також не сприяє комфорту – взимку приходять холоди і сніговії з Сибіру, влітку – задуха з тропічних широт Тихого океану, що закінчується тайфунами та зливами.

Протягом усієї історії на цих островах людям доводилося докладати зусиль, щоб створити і зберегти сільськогосподарські угіддя, постійно відновлювати ліси, пронизувати тунелями гори під час будівництва доріг, відвойовувати у моря нові земельні ділянки для забудови. Фактично господарське життя Японії зосереджене на вузькій смужці узбережжя островів, яка є для країни і світлицею, і майстернею. Досвід винайдення, використання та збереження землі Японії як економічного ресурсу демонструє нам ту просту істину засад господарювання, що навіть місце в просторі – це також економічний ресурс.

Японія – гірська країна: 75% становлять гори, найвищі на о.Хонсю – Японські Альпи (3000 м). Найвища вершина – г.Фудзіяма (3776 м), в перекладі – Священна гора. Біля Японії проходить Тихоокеанський сейсмічний пояс, що спричиняє часті землетруси (7-8 тис. на рік), 150 вулканів, 15 з яких діючі. Вулканічна лава є цінним добривом, тому люди в боротьбі за родючі землі, на свій ризик, підкорюють вулкани та живуть на їх схилах. 25% - найбільша рівнина – Канто. Клімат різноманітний – від помірного до субтропічного мусонного.

У Японії дефіцит води, оскільки водними ресурсами забезпечена слабо. Річки короткі і переважно використовуються для зрошення. Земельними ресурсами теж малозабезпечена – 0,003 га/ч, грунти – підзолисті, бурі лісові, чорноземи, жовтоземи. 2/3 території під хвойними, субтропічними вічнозеленими лісами та кущами. Японія також бідна на мінеральні ресурси. В її надрах знаходиться майже вся таблиця Менделєєва, проте ресурси знаходяться в незначній кількості. Невеликі запаси мідних руд, поліметалічних, залізних, кам’яного вугілля.

Японія - однонаціональна держава. Японці – нація здорових людей з найменшим рівнем дитячої смертності. Середня тривалість життя – 80,7 р. Середня густота населення – 327 ч/км Проте фактична густота ще більша – дефіцит території.

У Японії 200 великих міст. Найбільші з них – Токіо, Осака, Кобе Кіото, Нагоя. Найбільший мегаполіс – Токкайдо. Для вирішення проблему дефіциту території будують хмарочоси, будинки-акваріуми.

Мова досить специфічна: 2 азбуки, ієрогліфічна писемність запозичена в Китаї в 6 ст. У повсякденному житті вживають 2000 ієрогліфів та 46 літер, 2 алфавіти. Японські тексти читаються згори до низу та справа наліво. Японія – країна високої культури і суспільної грамотності.

Правління в Японії Японія є конституційною монархією, в основу якої закладена британська парламентаристська модель та ряд положень цивільного законодавства Німеччини та Франції. У 1869 р. японський уряд прийняв Цивільний кодекс на базі французького громадянського кодексу. Він діє до сьогодні із незначними доповненнями. Влада в країні поділена на законодавчу (парламент), виконавчу (уряд) і судову

Імператор та імператорська родина Імператор Японії згідно Конституції є „символом держави та єдності народу“, а також головою країни та імператорської сім'ї. Він не має реальної влади, а є номінативним лідером Японії. Повнота усієї влади в країні належить японської нації , яка виражає свою волю через представників у Парламенті. Акіхіто є дійсним імператором Японії і єдиним правлячим імператором у світі.

Парламент Конституція Японії твердить, що найвищим органом державної влади в країні є двопалатний Парламент— Національні збори. Вони складаються з нижчої Палати Представників, яка формується 480 депутатами, що обираються як правило через кожні чотири роки, та верхньої Палати Радників, яка формується 242 депутатами, обраними на 6 річний термін. Віковий ценз для виборів — 20 років. Ліберально- демократична Японії(ЛДП) є центристською урядовою партією, що монопольно керує країною від 1955 року. В опозиції знаходиться ліво-центристська Демократична партія Японії.

Право Традиційне японське законодавство зазнало сильного історичного впливу від китайського права. З початком періоду Мейдзі японські закони були переписані на західний манер. Законодавча влада належить парламенту, який приймає закони, що реалізуються урядом та виконавчою адміністрацією на місцях. За виконанням законів слідкує Верховний Суд Японії. Також існує 9 Вищих судів, 47 Префектуральних і 438 Загальних судів. Окрім цього до кожного Префектурального суду прикріплений Сімейний суд. Основа японського законодавства є Конституція і «Шість кодексів» (яп. 六法 — роппо).

Прапор Японії і емблема імператора

Імператор Японії

Прем'єр-міністр

Освіта До 5 років дозволяють практично все З 3 до 4 років – дитячий садок У 6 років ідуть у початкову школу

Обов’язкова школа з 6 до 15 років Навчальний рік найдовший у світі: 240 днів, з квітня по березень Канікули: 18 національних свят + 6 тижнів канікул улітку + 2 тижні – новорічних + 2 тижні весняних 6-денне навчання: з 8.30 до 15.00 + до 17.00 (заняття спортом, уроки праці, домоводства)

Обов’язково з 12 років вивчають англійську мову Багато уваги приділяють етиці, японській мові, каліграфії, мистецтву, природничим наукам, математиці та суспільним наукам Домашнє завдання готують по 5-6 годин Батьки суворо слідкують за навчанням дітей і не дозволяють дітям піднятися з-за столу, доки уроки не вивчені

Мистецтво Японії КІМОНО БОНСАЙ ІКЕБАНА ОРІГАМІ

Кімоно І Хакама- особливий вид кімоно з довгими рукавами.

Кімоно ІІ Косоде- вид кімоно з короткими рукавами

Кімоно ІІІ ЮКАТА- нижнє, а також домашнє і спальне кімоно.

Бонсай

Бонсай

Бонсай

Бонсай

Ікебана

Ікебана

Орігамі

Орігамі

Орігамі

Орігамі

Японський дім Японський дім настільки своєрідна споруда, що важко уявити, хто на кого вплинув:чи то мешканці цієї споруди виразили через нього свою життєву філософію, чи то навпаки. Японський дім сформував своєрідні звички тих, хто в ньому живе.

“Будуючи собі житло,- говорять японці,- ми перш за все розкриваємо зоней у вигляді даху, щоб на землю упала тінь, а потім оселяємось у цій тіні. ” Традиційний японський дім - це насамперед дах , який спирається на каркас з дерев’яних стовпів та опор; це покрівля, зведена над порожнечею. Тут немає ні вікон, ні дверей у нашому розумінні, бо в кожній кімнаті три стіни з чотирьох можна пересунути або зовсім зняти.

Коли вперше бачиш японське житло, більше за все дивуєшся повній відсутності будь яких меблів. Тут немає ні диванів, ні крісел, ні шаф, ні ліжок. Підлога складена із золистих прямокутних циновок, зовсім порожніх. Порожні і стіни. Ніде немає прикрас за виключенням ніші, де висить свиток з яким-небудь зображенням, під ними стоїть ваза з квітами. Такий будинок не боїться землетрусів і більш стійкий, ніж будинок з цегли.

Розсувні стіни відображають прагнення злитися з природою, замість того щоб відгородитися від неї. Краса зафарбованого дерева, рисового паперу, солом'яних матів, а також сама сезонність цих матеріалів нагадують про єдність з природою.

Японська кухня Історія суші налічує 1800 років. Вперше приготував повар Ханая Йохей. Для приготування використовується рис найвищої якості, приправлений оцтом, головна складова – риба, і виключно її найсмачніші частини

Види суші: Нігірі – рисові кульки з покладеними зверху шматочками тунця, креветок, восьминога Норімакі – рулети із рису, суші і водоростей фаршировані різними видами фаршу Чіраші – страва, в якій морепродукти, шампіньйони і овочі вільно розкладені на порції рису і суші

Суші можна їсти руками, сашимі – лише паличками Не проси ніж Не використовуй паличок для того, щоб підсунути до себе тарілку з їжею Намагайся з’їсти увесь рис, залишок на столі навіть невеликої кількості рису вважається в Японії великою безтактністю

Тяна – з 15 ст. щоденна чайна церемонія; під тиху музику, легку невимушену розмову смакувати чай з гарного горнятка

Свята Японії

Державні свята Японії 1 січня – Новий рік 15 січня – День повноліття 11 лютого – День заснування держави 21 березня – День весняного рівнодення 29 квітня – День зелені 3 травня – День Конституції 4 травня – День відпочинку 5 травня – День дітей 20 липень – День моря 15 вересня – День шанування старезних 21 вересня – День осіннього рівнодення 10 жовтня – День спорту 3 листопада – День культури 23 листопада – День праці 23 грудня – День народження Імператора Акихито

3 березня – Свято ляльок Це свято ще називають “Свято дівчаток”. 3березня,на спеціально відведеному місці в будинку встановлюють червону полицю і виставляють на неї особливих ляльок, які цілий рік зберігаються в шафах, зовсім як наші ялинкові прикраси. Дівчатка в цей день святково одягаються і, наче дорослі, приймають гостей, а гості приносять їм у подарунок… здогадались? – звичайно ж, ляльок для червоної полиці.

5 травня – Свято хлопчиків У цей день біля будинків на високих палях гойдаються надуті вітром величезні коропи з шовку. Короп – це дуже смілива і сильна риба, символ мужності. А щоб майбутні чоловіки були ще сильнішими та хоробрішими, їм також дарують… ляльок. Але це вже інші ляльки: самураї-воїни, богатирі! Такі як казковий хлопчик Кинтаро, що в 12 років переміг усіх ворогів. Ляльку Кинтаро дарують, якщо хочуть побажати міцного здоров’я хлопчикові.

15 січня – День повноліття Святковий настрій зберігається до другого понеділка січня, коли наголошується перше в році державне свято – День повноліття (Сейдзін-но хи). Другий понеділок січня і другий понеділок жовтня з 2000 року у Японії почали називати “щасливими понеділками”. Річ у тому, що до цього День повноліття і День спорту наголошувалися по фіксованих датах, відповідно 15 січня і 10 жовтня. Природно, що найчастіше святковий вихідний потрапляв на середину тижня і перетворювався на черговий ”порожній день”. Тому в жовтні 1998 року був ухвалений закон, по якому з 2000 року два свята переносилися з фіксованих дат на “щасливі понеділки”.

Ми оминули своєю увагою одну із складових “економічного дива” Японії …

Чому ми дозволили собі, шукаючи причини високого рівня розвитку Японії не торкатись особливостей її економіки?