Ниткова графіка
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
НИТЯНА ГРАФІКА учитель трудового навчання та художньої культури Волноваської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Третьякова Людмила Анатоліївна 2015
Ізонитка – (нитяна графіка, зображення ниткою) - графічна техніка отримання зображення на картоні чи іншому твердому матеріалі. Нитяну графіку також інколи називають ізографіка або вишивка на картоні. За допомогою цієї техніки можна оформити інтер'єр, виготовити сувеніри, листівки, панно, закладинки для книжок тощо. За допомогою нитяної графіки можна створити безліч різноманітних узорів
Історія ізонитки Нитяна графіка, як вид декоративно-прикладного мистецтва, уперше з'явилася в Англії в XVII столітті. Англійські ткачі придумали особливий спосіб переплетення ниток. Вони забивали в дощечки цвяхи й у певній послідовності натягали на них нитки. У результаті виходили ажурні мереживні вироби, які використовувалися для прикраси житла.
Ізонитка розвиває дрібну моторику, тренує уважність та посидючість, знайомить з основними геометричними поняттями, вчить орієнтуватися на аркуші паперу і тренує розвиток креслярських навичок.
МАТЕРІАЛИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ІЗОНИТКИ: - основа (картон, оксамит, диски, шкіра тощо); - нитки різного кольору (швейні, вовняні, шовкові, муліне та інші); - голка; - шило; - ножиці; - циркуль; - простий олівець; - лінійка; - скотч; - трафарети й шаблони кутів, кола овалу,квадратів,багатогранників тощо.
Техніка виконання ізонитки проста і доступна людині будь-якого віку. Для її освоєння достатньо знати три основних прийоми: заповнення кута; заповнення окружності; заповнення дуги.
ПРАВИЛО ВИШИВКИ “ОБРАЗ-НИТКОЮ” З лицьового боку роботи стібок великий, який завжди перехрещується з попереднім в обраному напрямку, а на виворітному боці – стібок маленький.
Заповнення кута 1. З вивороту основи креслимо кут. 2. Кожну сторону кута необхідно розбити на рівні відрізки. Кількість відрізків овинна бути однаковою. 3. Для зручності пронумеруйте кожну з точок від 1 до ...(в нашому прикладі до 20). Чим щільніше знаходяться точки одна від одної, тим чіткішим вийде малюнок, однак і робити його буде важче. 4. Робимо проколи у всіх точках крім верхівки кута. 5. З вивороту нитка вводиться в точку 1 і опускається в точку 2. 6. Далі нитка проводиться з точки 2 в точку 3 і так далі. Спробуйте і вже з перших спроб у вас можуть вийти гарні зображення.
При дотриманні рівної кількості відрізків відстань між точками входу нитки можна змінювати в залежності від задуму. На малюнках нижче показані варіанти заповнення кутів різної величини і форми.
Заповнення окружності Спочатку окружність потрібно поділити на парну кількість рівних частин. Потім вибираємо будь-яку хорду кола. Наприклад, 13-2. Далі з вивороту голка з ниткою вставляється в точку 3 і проводиться в точку 14. Далі з 24 до 1. 14 → 15 15 → 4
І далі робляться аналогічні стібки. Звертаємо увагу, що хорда повинна зробити 2 кола. Чим коротшою буде хорда, тим більше вільного від стежків місця буде всередині кола. А - заповнення кола через одну точку, В - через 3 точки, С - через 7 точок
ЗАПОВНЕННЯ ДУГИ 1. Накреслити дугу, 2. Розділити її на рівні частини. 3. Зробити проколи у всіх точках розподілу. 4. Втягати нитку в голку і заповнити окружність за схемою: 1 → 2, 2 → 3, ... 8 → 9 і т.д. Виготовлення робіт у цій техніці буде цікаво як дорослим, так і дітям. Головне, стежити за дитиною, тому що в роботі використовуються колючі та ріжучі предмети, як ножиці і голки.
«Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі. «Він може!» - повинен нагадувати колектив. «Я можу!» - повинен повірити в себе учень. В.Шаталов
Схожі презентації
Категорії