СУСПІЛЬСТВО НАШОЇ КРАЇНИ: ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕЛІГІЙНИЙ ВИМІРИ
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Національна академія державного управління при Президентові України Кафедра соціальної і гуманітарної політики СУСПІЛЬСТВО, В ЯКОМУ МИ ЖИВЕМО: ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕЛІГІЙНИЙ ВИМІРИ ТРОЩИНСЬКИЙ Володимир Павлович, доктор історичних наук, професор НЕБОЖУК Роман Андрійович, кандидат наук з державного управління *
З року в рік соціологічний моніторинг стабільно фіксує факт майже повної відсутності в українському суспільстві дискримінації людей за національною ознакою (понад 90% відповідей); У 2010 році міжнаціональних конфліктів боялися лише 12,7% респондентів, в той час як у 1992 році – 48,9% опитаних; і все ж, і сьогодні понад 35% респондентів вважають, що міжнаціонального взаєморозуміння в Україні не вистачає СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: *
СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: індекс національної дистанційованості в Україні за шкалою Богардуса (від 1 до 7 балів) за роки незалежності зріс по відношенню до усіх національностей і станом на 2010 рік знаходився в межах толерантного значення лише щодо росіян (3,3 бали) та (умовно) щодо білорусів (4,0 бали); індекс національної дистанційованості від деяких інших національностей: американці – 4,4 бали у 1994 році і 5,5 бала у 2010 році, грузини – відповідно, 4,9 і 5,5 бала, євреї – 3,8 і 5,1 бала, кримські татари – 4,6 і 5,3 бала, молдовани – 4,6 і 5,2 бала, німці – 4,5 і 5,3 бала, поляки – 4,4 і 5,0 бала, румуни – 4,7 і 5,4 бала, угорці – 4,6 і 5,2 бала, цигани – 5,1 і 6,1 бала. *
попри видиму благополучність міжетнічних відносин в українському суспільстві поволі зростає латентний конфліктогенний потенціал на етнічному ґрунті, що вимагає ретельного аналізу цих відносин, етнонаціональної структури суспільства та вжиття адекватних заходів в боку владних структур СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТИПИ ЕТНІЧНИХ СПІЛЬНОТ (елементів етнонаціональної структури) відповідно до Конституції України (ст.11) українська нація національні меншини корінні народи “СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА – схема взаємодії різних осіб або груп в суспільстві” Е.Гідденс ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА – різновид соціальної структури, яка є функціонально та ієрархічно організованою множиною спільнот і груп, об’єднаних, насамперед, за етнічною ознакою *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ПРОПОЗИЦІЯ щодо уточнення визначення елементів етнонаціональної структури українського суспільства: українська етнонація національні меншини етнічні спільноти з невизначеним статусом представники окремих етносів, в т.ч. іммігрантських груп *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНСЬКА ЕТНОНАЦІЯ За переписом 2001 року: загальна чисельність населення України – 47.7 млн. кількість етнічних українців – понад 37 млн. *
19 ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ: росіяни (8.3 млн.) білоруси (275 тис.) молдовани (258 тис.) болгари (204 тис.) угорці (156 тис.) румуни (150 тис.) поляки (144 тис.) євреї (100 тис.) вірмени (100 тис.) греки (91 тис.) в. татари (73 тис.) рома (47 тис.) азербайджанці (45 тис.) грузини (34 тис.) німці (33 тис.) литовці (7,2 тис.) словаки (6,4 тис.) чехи (5,9 тис.) естонці (2,8 тис.) *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОТИ З НЕВИЗНАЧЕНИМ СТАТУСОМ: кримські татари (250 тис.) гагаузи (32 тис.) караїми (1200) кримчаки (406) ПРЕДСТАВНИКИ ОКРЕМИХ ЕТНОСІВ представники окремих етносів, в т.ч. іммігрантські групи (0,8 населення України) *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ПОЛІЕТНІЧНІСТЬ – у найзагальнішому контексті – спільність проживання у певній країні двох і більше етносів або етнічних груп Особливості української поліетнічності істотне кількісне переважання найчисельнішої етнічної спільноти – українців (понад 37,5 млн. осіб) над другою за цією ознакою етнічною спільнотою – росіянами (понад 8,3 млн. осіб). Для порівняння: в такій типово поліетнічній країні, як Бельгія найчисельніша етнічна спільнота – фламандці – складає приблизно 56% населення, а друга за чисельністю – валлони – 42%; кількісне переваження українців в усіх регіонах держави, за винятком Автономної Республіки Крим (АРК) *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Особливості української поліетнічності істотне кількісне переважання українців (77,8%) над сукупністю осіб (22,2%), що належать до усіх національних меншин, включно з росіянами істотне кількісне переважання росіян (понад 8,3 млн.) над сукупністю осіб (понад 2,3 млн.), що належать до інших національних меншин висока частка росіян в складі населення південних і східних регіонів України (зокрема, росіяни складають 58,3% від усього населення АРК; 17,6% від усього населення Дніпропетровської області; 38,2% – Донецької області; 24,7% – Запорізької області; 39% – Луганської області; 20,7% – Одеської області; 25,6% – Харківської області) *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Особливості української поліетнічності Ситуація зі зміною статусу росіян як домінантної етнічної спільноти в колишньому СРСР на національну меншину в сучасній Українській державі Помірний індекс етнічної мозаїчності населення України, який відображає специфіку етнонаціональних поєднань її регіонів і становить 0,37, що нижче ніж у Румунії, Словаччині, але вище ніж у Польщі та Угорщині. Поліетнічність в Україні є досить несистемною і нерівномірно виявленою. Лише деякі регіони, зокрема Буковину, Закарпаття, Донбас, Дніпропетровщину, Крим, Одещину, Харківщину, можна віднести до типово поліетнічних *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЕТНІЧНОСТІ Характерні різні форми розселення етнічних громад: компактність і дисперсність, переважання в громадах сільського або ж, навпаки, міського населення, проживання поруч з кордонами своїх етнічних батьківщин чи у віддаленні від них Закріплення у 1990-х як важливого елемента етнонаціональної структури українського суспільства кримськотатарської спільноти, кількість членів якої внаслідок масового повернення до Криму з місць депортації, зросла проти попереднього перепису (1989 р.), у 5,3 рази і налічувала в 2001 році 248,2 тис. осіб *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЕТНІЧНОСТІ значне поширення маргінальної моделі акультурації етнічних спільнот, однією з найважливіших сутнісних характеристик якої є так звана українсько-російська двомовність, що досить часто виявляє протиприродну розбіжність етнічного походження людини та її рідної мови і мови спілкування в сім’ї. Так, за даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, із загальної кількості понад 37,5 млн. етнічних українців в державі більш ніж 5,5 млн. осіб рідною мовою вказали російську, а ще майже 15 тис. осіб – інші мови. Досить показовими щодо мовних орієнтацій населення України є результати опитування 2010, проведеного Інститутом соціології НАН України в рамках щорічного соціологічного моніторингу “Українське суспільство” *
ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЕТНІЧНОСТІ Згідно з даними цього опитування, самоідентифікували себе як українці 84,7% респондентів, як росіяни 12,2%, як представники інших національностей 3,1%. Розподіл респондентів за рідною мовою дає таку картину: 65,1% – українська мова, 32,5% – російська, 2,3% – інша мова. При цьому тільки 42% респондентів спілкуються в сім’ї переважно українською мовою, 35% – переважно російською, 0,9% – іншою мовою, 22,1% – по-різному, залежно від обставин. За надання російській мові статусу офіційної: 43.3 % - за; 39.6% - проти; 17 % - не визначились ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА *
* ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ФУНКЦІЇ ЕЛЕМЕНТІВ в етнонаціональній структурі українського суспільства: НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ: УКРАЇНСЬКА ЕТНОНАЦІЯ (системоутворюючий елемент) функція утвердження мовного розмаїття і культурного плюралізму функція розширення і поглиблення міжнародних зв’язків України внаслідок зацікавленості в цьому, зокрема, етнічних батьківщин відповідних меншин функція демографічної та етнічної основи суспільства (77.8% населення) функція основного генератора державотворення функція основного носія державної мови (85% українців вважають рідною українську мову; для 67.5% населення України рідною є українська мова)
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ПИТОМА ВАГА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ серед: Перепис населення 2001 р. українців – 37% росіян – 13% білорусів – 22% молдован – 71% кримських татар – 66% болгар – 58% угорців – 64% румунів – 78% поляків – 31% *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ЧАСТКА ОСІБ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ в розрізі найчисленніших етнічних спільнот України українці – 12.7% росіяни – 21.6% білоруси – 15.5% молдовани – 5.5% болгари – 10.4% поляки – 10.6% євреї – 47.1% Перепис населення 2001 р. українці – 21% росіяни – 30% білоруси – 24% молдовани – 8% болгари – 17% поляки – 20% кримські татари – 18% угорці – 9% румуни – 7% Перепис населення 1989 р. *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА законодавчі обмеження соціально-економічних прав (працевлаштування, здобуття освіти тощо) прав членів тих етнічних груп, зокрема мігрантів, які не є громадянами України законодавчі обмеження політичних прав (обирати й бути обраним до органів влади, належати до політичних партій) різні можливості етнічних спільнот задовольняти свої етнокультурні і мовні потреби ІЄРАРХІЧНІ АБО СТАТУСНІ ВІДМІННОСТІ між елементами етнонаціональної структури українського суспільства виявляються також через: *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Україна досягла значних результатів у процесі формування законодавчих підстав реалізації етнонаціональної політики Конституція України, Декларація про Державний суверенітет України, Декларація прав національностей України, Закони України: “Про національні меншини в Україні”, “Про свободу совісті та релігійні організації”, “Про громадські організації”, “Про ратифікацію Рамкової конвенції РЄ про захист національних меншин”, “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” тощо НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА *
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА НАСЛІДОК РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ Станом на 1 січня 2011 року в Україні зареєстровано 1458 громадських організацій національних меншин, з яких 44 мають всеукраїнський статус. У 2010-2011 н.р. функціонувало 1154 школи з російською мовою навчання (майже 740 тис. учнів), 88 – з румунською (понад 21 тис. учнів), 66 – з угорською (понад 15,5 тис. учнів), 15 – з кримсько-татарською (понад 5,5 тис. учнів), 6 – з молдовською (4,3 тис. учнів), 5 – з польською (1,4 тис. учнів) *
РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА (2008-2012) * 2008 2009 2010 2011 2012 Релігійні організації 33841 34465 35184 35861 36500 Громади 32493 33083 33773 34405 35013 Центри 82 85 85 88 85 Управління 246 255 265 274 290 Монастирі 421 432 439 459 471 Місії 333 340 347 357 360 Братства 74 74 76 78 80 Духовні навчальні заклади 192 196 199 200 201 Священнослужителі 29441 29892 30516 30199 30880 Недільні школи 12689 12633 12758 12762 12899 Періодичні видання 383 377 377 386 390
РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Західний регіон Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області: 12452 релігійні організації (34,1% релігійної мережі) Північний регіон РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Центральний регіон Східний регіон Південний регіон Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська області, м. Київ: 6081 релігійна організація (16,7%) Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська області: 8295 релігійних організацій (22,7%) Луганська, Донецька, Харківська області: 3467 релігійних організацій (9,5%) АРКрим, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, м. Севастополь: 6205 релігійних організацій (17,0%) *
НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА Релігійні громади - 12340 Монастирі – 191 В них ченців - 4625 Духовні навчальні заклади - 20 Слухачі духовних навчальних закладів – 4765 Священнослужителі - 9922 В тому числі іноземці - 22 Недільні школи – 4258 Періодичні видання – 110 Місії /братства – 14/34 *
НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА – КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ Релігійні громади - 4482 Монастирі – 49 В них ченців - 175 Духовні навчальні заклади - 16 Слухачі духовних навчальних закладів – 1106 Священнослужителі - 3088 В тому числі іноземці - 0 Недільні школи – 1294 Періодичні видання – 36 Місії /братства – 27/12 *
НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА Релігійні громади - 1208 Монастирі – 9 В них ченців - 10 Духовні навчальні заклади - 7 Слухачі духовних навчальних закладів – 154 Священнослужителі - 730 В тому числі іноземці - 0 Недільні школи – 312 Періодичні видання – 6 Місії /братства – 7/1 *
НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА Релігійні громади - 3700 Монастирі – 117 В них ченців - 1265 Духовні навчальні заклади - 16 Слухачі духовних навчальних закладів – 1389 Священнослужителі - 2545 В тому числі іноземці - 32 Недільні школи – 1261 Періодичні видання – 27 Місії /братства – 24/2 *
НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ Релігійні громади - 918 Монастирі – 100 В них ченців - 663 Духовні навчальні заклади - 8 Слухачі духовних навчальних закладів – 619 Священнослужителі - 608 В тому числі іноземці - 272 Недільні школи – 518 Періодичні видання – 13 Місії /братства – 41/4 *
НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ОБ’ЄДНАНЬ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ Релігійні громади – 574 Недільні школи – 1408 Духовні навчальні заклади - 41 Слухачі духовних навчальних закладів –5672 Періодичні видання – 14 Священнослужителі - 3002 В тому числі іноземці - 19 Місії /братства – 95/2 *
НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ЦЕРКОВ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ-П’ЯТИДЕСЯТНИКІВ Релігійні громади - 1622 Недільні школи – 1045 Духовні навчальні заклади - 17 Слухачі духовних навчальних закладів – 971 Періодичні видання – 24 Священнослужителі - 2352 В тому числі іноземці - 11 Місії /братства – 52/2 *
НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА УНІОННА КОНФЕРЕНЦІЯ ЦЕРКВИ АДВЕНТИСТІВ СЬОМОГО ДНЯ Релігійні громади - 1062 Недільні школи – 722 Духовні навчальні заклади - 4 Слухачів духовних навчальних закладів – 510 Періодичні видання – 10 Священнослужителі - 1180 В тому числі іноземці - 7 Місії /братства – 3/1 *
РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ДОМІНУЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНОЇ СТРУКТУРИ УКРАЇНИ * Релігійні громади Монас-тирі Духовні навчальні заклади Священно- служителів Недільні школи Українська православна церква 12340 191 20 9922 4258 Українська православна церква – Київський патріархат 4482 49 16 3088 1294 Українська автокефальна православна церква 1208 9 7 730 312 Українська греко-католицька церква 3700 117 16 2545 1261 Римсько-католицька церква в Україні 918 100 8 608 518
РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ДОМІНУЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНОЇ СТРУКТУРИ УКРАЇНИ * Релігійні громади Місії / брат- ства Духовні навчальні заклади Священно- служителів Недільні школи Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів 2574 95/2 41 3002 1408 Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської-п’ятидесятників 1622 52/2 17 2352 1045 Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня 1062 3/1 4 1180 722 Українська християнська євангельська церква 162 4/- 3 207 116 Релігійне об’єднання “Свідків Єгови” 1096 - - 1902 183
РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ДОМІНУЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНОЇ СТРУКТУРИ УКРАЇНИ * Релігійні громади Духовні навчальні заклади Священно- служителів Духовне управління мусульман України 149 1 71 Духовне управління мусульман Криму 929 5 352 Іудейські релігійні організації 279 7 172
ВСЕУКРАЇНСЬКА РАДА ЦЕРКОВ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Українська православна церква Українська православна церква - Київський патріархат Українська автокефальна православна церква Римсько-католицька церква в Україні Українська греко-католицька церква Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн – баптистів Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської– п’ятидесятників Союз вільних церков християн євангельської віри України Українська християнська євангельська церква Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня Українська єпархія Вірменської апостольської церкви Німецька євангелічно-лютеранська церква України Українська лютеранська церква Закарпатська реформатська церква Об’єднання іудейських релігійних організацій України Духовне управління мусульман України Духовне управління мусульман Криму Духовний центр мусульман України Українське Біблійне Товариство *
ОСОБЛИВОСТІ розвитку церковно-релігійної ситуації в Україні полягають в: РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА поліконфесійності українського суспільства та відсутності церкви, яка б мала загальнонаціональний статус за ступенем і рівномірністю регіональної присутності та сферою впливу домінуванні історично притаманного Україні православ’я, переважанні не тільки кількості православних громад, але й православної самоідентифікації динамічній розбудові протестантських громад, активізації їх місіонерської діяльності, а також поширенні різного роду неорелігійних організацій *
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ І МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН можливе поширення радикальних течій в ісламському середовищі втручання закордонних релігійних центрів міжправославні протиріччя удосконалення механізму повернення релігійним організаціям колишнього культового майна недостатня забезпеченість релігійних організацій необхідними будівлями та приміщеннями питання ефективного функціонування державного органу України у справах релігій необхідність забезпечення діалогу між державою та релігійною спільнотою *
ТРИРІВНЕВА КОНФЛІКТНІСТЬ МІЖЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН між традиційними церквами та новітніми релігійними рухами з огляду на невизнання останніми понять канонічної території та прозелітизму (навернення в певне віросповідання віруючих іншого віросповідного напряму) між самими традиційними церквами різних віросповідань внаслідок догматичних, канонічних, майнових суперечностей, а також відмінного розуміння сутності національної державності та ролі і місця церкви в державотворчих процесах між церквами одного віросповідання, що особливо зримо проявилося в міжправославному розколі *
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ ДВА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ і, відповідно, державного управління етнонаціональними процесами: Поліпшення умов для збереження усіма етнічними спільнотами своєї самобутності, культури, звичаїв та обрядів Знаходження оптимальної моделі міжетнічної взаємодії, тобто моделі співжиття різних етнічних спільнот в одному суспільстві, в одній державі *
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ асиміляцією інтеграцією Україна, продовжуючи пошуки оптимальної моделі міжетнічної взаємодії, обирає між: маргіналізацією сегрегацією *
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ Найдоцільнішою є інтеграційна модель міжетнічної взаємодії, яка мала б бути втілена в системі загальнодержавних та регіональних програм Загальну складову інтеграційної моделі мають складати 3 основні цінності: українська державність, територіальний патріотизм, державна українська мова Не відносяться до інтеграційної сфери: мови та освіта мовами національних меншин, культурні, релігійні, сімейні традиції національних меншин, індивідуальні стилі життя тощо *
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ: встановлення мораторію на приватизацію колишнього культового майна внесення змін з урахуванням положень Концепції до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» ухвалення Концепції державно-конфесійних відносин удосконалення механізму повернення релігійним організаціям колишнього культового майна *
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДАЛЬШОЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ОСВІТИ: подальше впровадження викладання курсів духовно-морального спрямування надання релігійним організаціям права на заснування загальноосвітніх навчальних закладів урівнення в соціальних правах студентів і викладачів духовних навчальних закладів з відповідними категоріями державних і приватних навчальних закладів НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН випрацювання механізму державного визнання дипломів вищих духовних навчальних закладів *
ВРЕГУЛЮВАННЯ МІЖПРАВОСЛАВНИХ ПРОТИРІЧ розширення контактності між суб’єктами православного протистояння недопущення загострення протиріч між сторонами конфлікту вивчення та поширення позитивного досвіду розв’язання конфліктних ситуацій активізація міжцерковного переговорного процесу НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН *
УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН активізація діяльності Комісії з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій при Кабінеті Міністрів України забезпечення ефективного функціонування державного органу у справах релігій запровадження механізму співпраці між державними органами і релігійними інституціями у соціальній сфері НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН *
Схожі презентації
Категорії