Презентація на тему:
"Види календарів"

Види календарів Учениці 11-Б класу Безгачевої Ірини

Види календарів Давньоримський Юліанський Григоріанський

Давньоримський Римський календар — спочатку десятимісячний календар, який існував з початку заснування Риму до падіння Римської імперії. Календар побудований на основі місячного календаря. Як і їхні сусіди греки, давні римляни визначали початок своїх робіт за сходом і заходом окремих зірок і їхніх груп, тобто вони пов'язували свій календар з річною зміною вигляду зоряного неба. Ледве чи не головним ‘орієнтиром’ при цьому був схід і захід (ранковий і вечірній) зоряного скупчення Плеяди, що в Римі іменувалося Вергіліями. Початок багатьох польових робіт тут зв'язували і з фавонієм — теплим західним вітром, що починає віяти в лютому (3 — 4 лютого за сучасним календарем). За свідченням Плінія, в Римі з нього починається весна.

У часи правління легендарного засновника Риму Ромула у середині VIII ст. до н. е. римляни користувалися календарем з десяти місяців, які позначались порядковими номерами і назв не мали. Рік починався майже з весняного рівнодення. На кінець VII ст. до н. е. деякі місяці отримали назви: 1. Мартіус, лат. Martius- на честь бога війни Марса. 2. Апріліс, лат. Aprilis- «розкриватись», пробуджуватись. 3. Майус, лат. Maius- на честь богині Майї — матері бога Гермеса. 4. Юніус, лат. Junius- на честь богині Юнони, дружини бога Юпітера. Решта місяців зберегли назви порядкових числівників: 5. Квінтіліс, лат. Quintilis- п'ятий. 6. Секстіліс, лат. Sextilis- шостий. 7. Септембер, лат. September — сьомий. 8. Октобер, лат. October- восьмий. 9. Новембер, лат. November- дев'ятий. 10. Децембер, лат. December- десятий.

Юліанський календар Юліанський календар — календар, запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем наприкінці 46 до н. е. Спираючись на поради грецького астронома Созігена (Sosigenes) та щоб домогтися того, аби певні астрономічні події на зразок весняного та осіннього рівнодення відбувалися щороку в певний цілком визначений день, Цезар узгодив тривалість року із сонячним календарем, тобто встановив її рівною 365 із чвертю дня (365.25). Четвертинки дня враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавався ще один день, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 днів. Свого часу Гай Юлій Цезар пожартував: «Римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це трапилося.» Ім'я Цезаря вшановано в латинській назві сьомого місяця (тодішнього п'ятого) — Julius. Пізніше, Октавіан Август виправив конструкцію високосного року, і восьмий місяць на його честь названо Augustus. А щоб не осоромитися перед імператором-попередником, місяць серпень Augustus також отримав 31-й день, який взяли з кінця року — 29/30 лютого. Таким чином лютий вкоротився й став тривати 28 днів звичайного року й 29 високосного. Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за істинний сонячний рік (365.2422 днів, або 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд) на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить близько 0.0078 дня за рік або близько одного дня за 128 років. За півтора тисячоліття календар знову відставав на десять днів. Що й стало причиною введення в 1582 році Григоріанського календаря.

Григоріа нський календа р Григоріа нський календа р — календар, запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Статус стандарту григоріанського календаря затверджено ISO 8601. Григоріанський календар було розроблено на заміну юліанського. Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Високосним є кожен четвертий рік, за винятком років, порядковий номер яких ділиться без залишку на 100, але не ділиться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365,2425 днів або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд. Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки, і 29 днів — у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.