Презентація на тему:
Обсяги просмислової продукції

Порівняльний аналіз історичних подій,що відбулися 150 років тому: 1. 19 лютого(3 березня)1861 року цар Олександр II видав Маніфест про відміну кріпацтва в Росії; 2. 19 червня 1862 року Авраам Лінкольн прийняв закон про відміну рабства в США. с.Бузьке,Новоодеського р-н,Миколаївської обл. Бузька ЗОШ I-III ступенів 8 клас ,Формода Ольга,Гетьманцев Іван учитель історії Базай Тетяна Яківна

Порівняльний аналіз історичних подій, що відбулися 150 років тому. . 19 лютого (3 березня) 1861 року цар Олександр ІІ видав Маніфест про відміну кріпацтва в Росії. 19 червня 1862 року Авраам Лінкольн прийняв закон про відміну рабства в США

Порівняння мети реформ. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії. Мета селянської реформи: зміцнення монархічної влади, збереження панування на селі її опори поміщиків . Форма проведення – реформа була запропонована “ верхами ” і здійснювалася під їхнім керівництвом і контролем Мета реформ: звільнення рабів з метою подальшого їх зарахування на війскову службу

Основні законодавчі акти реформи. Перехід до рішучих дій липень 1862 рік. 30 березня 1856 рік – Олександр ІІ у промові перед московським дворянством проголосив курс на проведення реформ. 3 січня 1857 року – створений Таємний комітет. 17 лютого 1859 року – створені редакційні комітети для розробки основних положень реформи. 19 лютого - Олександр ІІ підписав “ Маніфест “ і “ Положення “. З 9 березня по 2 квітня 1861 року – обнародуваний “ Маніфест”. 22 вересня – Президент США оголосив про скасування рабства на Півдні. 19 червня 1862 року – А.Лінкольн підписав Прокламакцію про звільнення рабів. 8 квітня 1864 року – Президент представив Конгресу 13-у поправку до конституції про відміну рабства. 31 січня 1865 року – за поправку проголосувала палата представників, ретифікація поправки. 18 грудня 1865 року – 13-а поправка вступила в силу.

Порівняння змісту документів. Суть селянської реформи Суть документа. 1.Селяни одержали економічні права. Права негретянського народу США стали рівними з білими американцями. 2. Селяни одержали особисту свободу. Заборонялося знущатися та жорстоко поводитись з людьми. 3. Селяни одержали право на власну землю. 4. Змінилася система взаємин між поміщиком і селянином.

Росія в пореформленний період. - Стрімкий економічний розвиток Росії, зміна її традиційних життєвих установ. -Початок індустріалізації. -Триває панування самодержавства. Після ліберальних реформ Олександра ІІ настав період зміцнення підвалин самодержавства за часів правління Олександра ІІІ. - Відсутність політичних свобод, початок руху народників.

Наслідки реформи в США: Позитивні: Негативні: У 1866 році було прийнято 14-у поправку до Конституції, що надавала колишнім рабам право голосу. Для сприяння колишнім рабам було створено спеціальний державний орган-Бюро звільнених, яке допомагало афроамериканцям. Запроваджені після війни в пд. Штатах “ чорні кодекси” позбавляли афроамериканців володіти землею. 1866 рік на Півдні було створено терористичні організації , зокрема горезвісний Ку-клухе-клан, які чинили тиск на афроамериканців.

Наслідки селянської реформи: Позитивні Негативні Дала потужний імпульс розвитку ринкових відносин. Реформа здійснювалася за рахунок селян. Більш чіткою стала спеціалізація окремих районів України. За соціально-економічним змістом реформа була феодальною. Підвищилася врожайність сільськогосподарських культур в результаті використання машин , вільнонайманої праці, поліпшення посівів. Залишилося багато пережитків феодальної системи господарювання: -поміщицьке землеволодіння; безземелля селян; - викупні платежі.

Зміна статусу США На кінець ХІХ ст США стали провідною індустріальною державою світу, а зростання воєнно-економічного потенціалу дозволено перейти до здійснення активної зовнішньої політики: країна посіла перше місце у світі за обсягом промислової продукції; утведження республіки президентського типу та двопартійна система.

Висновки.Наслідки реформ та вплив їх на розвиток США і Росії. Росія на зламі XIX–XX століть стала на шлях модернізації, становлення і розвитку індустріального суспільства. За рівнем свого розвитку, швидкістю та інтенсивністю індустріалізації Росія належала до аграрно-індустріальних країн , зі слабко-середнім рівнем розвитку капіталізму (82 % населення було зайнято в сільському господарстві). Економіка Росії характеризувалася: — «наздоганяючим», форсованим характером розвитку капіталізму; — формуванням економіки багатоукладного типу (поряд із капіталістичними зберігались і докапіталістичні, феодальні і патріархальні уклади); — чимало починань в економічному розвиткові ініціювалися не суспільством, а державою; — нестійким, кризовим розвитком суспільства У 1891–1900 рр. Росія здійснила гігантський стрибок у своєму індустріальному розвитку. За десятиліття обсяги промислового виробництва в країні збільшились удвічі, зокрема виробництво засобів виробництва — утричі. Під час промислового піднесення протяжність залізничних шляхів у Росії зросла утричі (до 60 тис. км), у п’ять разів збільшилася виплавка чавуну, у 6 разів — видобування вугілля в Донбасі. Росія виробляла стільки ж машин, скільки ввозила. Країна стала головним експортером зерна у світі. У результаті фінансової реформи, проведеної С. Ю. Вітте, до 1900 р. було виплачено величезний зовнішній борг Росії, приборкано інфляцію, введено золотий еквівалент рубля. Характерною особливістю промислового розвитку стало широке залучення іноземних інвестицій.

Важлива особливість капіталістичної еволюції Росії полягала в тому, що значну роль в економічному житті, становленні основних елементів нових відносин відігравало самодержавство. Воно створювало казенні заводи (військове виробництво), які вилучалися зі сфери вільної конкуренції, контролювало залізничний транспорт і будівництво доріг тощо. Держава активно сприяла розвитку вітчизняної промисловості, банківської справи, транспорту і зв’язку. Таким чином, Росія ступила на шлях модернізації з відставанням від країн Західної Європи. Самодержавство, збереження адміністративно-феодальних методів господарювання гальмували економічний розвиток. На початку XX століття в Росії швидкими темпами формуються буржуазія, робітничий клас, інтелігенція. На початку XX століття Росія залишалась самодержавною монархією. Представницькі органи влади не формувались. Уся законодавча, розпорядча і судова влада зосереджувалася в руках імператора. Більшість підданих вважали самодержавну владу звичною і стабільною. Близькість до монарха створювала для багатьох реальні можливості впливу на політичне й економічне життя країни На відміну від Російської імперії, Сполучені Штати Америки перетворилися із сільськогосподарської на індустріально-аграрну державу, випередивши у своєму розвитку провідні європейські країни.. Бурхливий розвиток економіки США був обумовлений низкою чинників. По-перше, перемога промислової Півночі в громадянській війні, ліквідація рабовласницьких латифундій і прийнятий 1862 р. гомстед-акт відкрили шлях для капіталістичного освоєння південних штатів і земель Заходу. У США було створено такі сприятливі умови для підприємництва, яких не знала жодна західноєвропейська країна.

У 1870 р. у США проживало майже 40 млн чол., але робочої сили не вистачало. Важливу роль в індустріалізації відіграв потік емігрантів. За останні ЗО років XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенців, в основному з Італії і східноєвропейських країн. Здебільшого це були сміливі, енергійні люди, серед яких було чимало кваліфікованих робітників. Нестачу робочої сили підприємці прагнули компенсувати раціоналізацією виробництва і не шкодували коштів на наукові дослідження. З 1860 по 1890 р. у США було видано близько 440 тис. патентів на різні винаходи, велику частину яких було впроваджено у виробництво. За кількістю винаходів, розробкою нових видів техніки і технологій СІЛА посідали перше місце у світі. Заводи і фабрики країни оснащувалися найсучаснішим устаткуванням. Економічне зростання забезпечувалося також сприятливою економічною політикою держави. Промисловість США було добре захищено від конкуренції імпортних товарів високими ввізними митами. Не втратив свого колишнього значення і географічний чинник. Для американської економіки була вигідна та обставина, що країна була віддалена від своїх європейських конкурентів та межувала зі слаборозвиненими латиноамериканськими державами. Під впливом цих та інших причин наприкінці XIX ст. США перетворилися на потужну індустріально-аграрну державу. В економіці країни відбулися глибокі структурні зміни, з'явилися нові галузі промисловості: нафтовидобувна і нафтопереробна, хімічна, автомобільна, електроенергетика. Докорінно змінилась політична система: утвердилась республіканська форма правління, роль держави в соціально-економічних відносинах та суспільному житті зростає.