Презентація на тему:
Наука для суспільства, наука із суспільством

А.В.Пятова, відділ міжнародних проектів НТУУ «КПІ» Сьома Рамкова Програма науково-технологічного розвитку ЄС 2007-20013 http://cordis.europa.eu/fp7 Наука для суспільства, наука із суспільством 26 листопада 2008 р., Шукаєв С.М.

Як здійснювалось фінансування науково-технічних тем за часів СРСР? За часів СРСР основним замовником практично всіх наукових досліджень була держава. Крім держзамовлень розповсюдженою формою були господарські договори з підприємствами на виконання НДР.

Однією з причин незадовільного стану науки в Україні є щорічне невиконання закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність", згідно з яким фінансування науки має становити не менше 1,7 % від ВВП країни. За інформацією Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти обсяг бюджетного фінансування науки в Україні складає лише 0,4 - 0,5 % ВВП. Відповідно до Лісабонської стратегії ЄС запланував фінансування науки в обсязі не менше 3% від ВВП. (У Швеції цей показник складає 4% ВВП).

Фінансування наукових установ України, Росії та країн ЄС (2008) Установи Параметри НАН України РАН Чеська академія наук CNRS Франція Max Planck. G Німеччина Кількість науковців 19 820 49 683 2600 11 500 4 417 Бюджетне фінансування (M€) 181 948 200 2 300 1 176 Позабюджетне фінансування (M€) 132 597 140 510 258 Загальне фінансування (M€) 313 1 545 340 2 810 1 434 Фінансування на одного науковця (T€) 15.8 31.1 131 244 325

Бюджет-2010 не забезпечує навіть мінімальних потреб НАН України, дефіцит складає майже 1,2 млрд. гривень. «державне фінансування науки буде збільшуватись лише в міру того, як економіка буде ставати на ноги, а що стосується бізнесу, то науковці мають переконати його, щоб він (бізнес) побачив перспективи і вигоду від впровадження наукових розробок» Микола Азаров. Закон «Про державний бюджет України на 2010 рік» передбачає видатки на науку в обсязі 0,43% ВВП – це найнижчий показник в нашій країні за останнє десятиліття і найменший показник серед усіх європейських країн.

Де ж взяти гроші? Захід нам допоможе

Eurasian Association of Universities UNESCO Chair in Higher Technical Education, Applied System Analysis and Informatics Міжнародні фонди, програми, гранти – дієвий механізм входження українських вчених до міжнародного наукового простору

Двостороннє співробітництво установ НАН України з країнами Європи Головний учений секретар НАН України А.Г. Загородній 24.02.2009

Участь НТУУ “КПІ” у двосторонньому науково-технічному співробітництві у 2009 р. 28 проектів, 13 країн

Лісабонська стратегія В березні 2000 року Європейська Рада визначила для ЄС завдання на наступне десятиліття: стати найбільш конкурентоспроможною та найбільш динамічною в світі економікою, що базується на знаннях, здатна до постійного зростання, забезпечує більше кращих робочих місць.

Інструмент імплементації Європейського дослідницького простору (ERA): Рамкова програма науково-технологічного розвитку та демонстраційних дій ЄС

Дослідницькі рамкові програми ЄС. Річні бюджети за 1984 – 2013 рр. NB: budgets in current prices. Source: Annual Report 2003, plus FP7 revised proposal

20 травня 2010 р., Шукаєв С.М. Сьома рамкова програма – головний інструмент фінансування науки у Європейському Союзі. Початок РП7 – січень 2007 р. Закінчення – 2013 р. Спільний бюджет – 50,521 млрд. євро. Програма Євроатом – 2,7 млрд. євро на період 2007-2011 рр. 20 травня 2010 р., Шукаєв С.М.

Структура РП7 (спеціальні програми) Співробітництво Спільні дослідження Ідеї Граничні дослідження Люди Людський потенціал Можливості Дослідницькі можливості Спільний дослідницький центр “JRC” (неядерні) ЄВРОАТОМ JRC (ядерні) Рамкова програма ЄВРОАТОМ

Бюджет Сьомої рамкової програми ЄС € 50 521 мільйонів

Співробітництво 32,4 млрд. € http://cordis.europa.eu/fp7/cooperation.htm 10 наукових напрямів Охорона здоров’я - 6.1 млрд. € Продукти харчування, сільське господарство, біотехнології - 1.935 млрд. € Інформаційно-комунікаційні технології - 9.05 млрд. € Нанонауки, нанотехнології, матеріали та нові технології виробництва - 3.475 млрд. € Енергетика - 2.35 млрд. € Навколишнє середовище (в т.ч. зміни клімату)- 2.35млрд.€ Транспорт (у т.ч. аеронавтика) - 4.16 млрд. € Соціально-економічні та гуманітарні науки - 623 млн. € Безпека - 1.43 млрд. € Дослідження космосу - 1.43 млрд. € + ЄВРАТОМ

1. Здоров’я Біотехнології, інструменти та технології для здоров’я людини Передові дослідження для здоров’я людини Біологічні дані та процеси Дослідження мозку Інфекційні хвороби Поширені хвороби Охорона здоров’я

2. Продукти харчування, сільське господарство, біотехнології Використання та менеджмент біологічних ресурсів землі, лісу та води “Fork to farm” – продукти харчування та здоров’я Науки про життя та біотехнології для вдосконалення нехарчових продуктів і процесів

3. Інформаційні та комунікаційні технології Основи інформаційних і комунікаційних технологій Інтеграція технологій Використання досліджень Майбутні технології та технології, що розвиваються

4. Нанонауки, нанотехнології, матеріали та нові виробничі технології Нанонауки та нанотехнології Матеріали Нові процеси виробництва Інтеграція технологій для промислового використання

5. Енергія Водневі та паливні елементи Відновлювальні джерела виробництва електричної енергії Відновлювальні джерела виробництва палива Відновлювальні джерела нагрівання та охолодження Технології поглинання та збереження СО2 для нульової емісії виробництва електроенергії Технології збагачення вугілля Розвинуті енергетичні мережі Ефективне використання та збереження енергії Знання про політику в галузі енергетики

6. Навколишнє середовище (вкл. Зміни клімату) Зміни клімату, забруднення та ризики Стале управління ресурсами Технології охорони навколишнього середовища Спостереження за Землею та інструменти оцінки життєдіяльності

7. Транспорт (вкл. аеронавтика) Аеронавтика та повітряний транспорт Наземний транспорт (залізничний, автомобільний, водний) Підтримка Європейської глобальної супутникової навігаційної системи (Galileo)

8. Соціально-економічні та гуманітарні науки Розвиток, зайнятість і конкурентоспроможність в обізнаному суспільстві Об’єднання економічних, соціальних та екологічних цілей у європейську перспективу Основні тенденції розвитку суспільства Європа в світі Громадяни ЄС Соціально-економічні та наукові індикатори Передбачення

9. Космос Космічні прилади на службі європейського суспільства Використання космосу Науково-технічний розвиток

10. Безпека Захист від тероризму та злочинності Безпека інфраструктур і об’єднань Безпека кордонів Відновлення безпеки в кризових випадках Інтеграційні системи безпеки та системи безпеки із взаємодії Безпека та суспільство Координація та структурування досліджень у сфері безпеки

Ідеї Підтримка передових досліджень кращих європейських наукових колективів за всіма науково-технологічними напрямами. Організація виконання та адміністрування здійснюється через Європейську раду з наукових досліджень (у складі – найбільш авторитетні представники європейської науки) (http://erc.europa.eu/index_en.cfm) http://cordis.europa.eu/fp7/ideas.htm

Люди Збільшення кількості та покращення якості підготовки європейських наукових кадрів. Стипендіальна програма Марії Кюрі, що включає фінансування заходів, які направлені на збільшення кількості зайнятих у сфері наукових досліджень, підготовку та професійний розвиток європейських вчених. (http://erc.europa.eu/mariecurie-actions/) http://cordis.europa.eu/fp7/people.htm

Можливості Підтримка інфраструктури наукових досліджень в Європі. Підтримка та розвиток наукової інфраструктури; Наукові дослідження в інтересах малих та середніх підприємств (МСП); Стимулювання більш повної реалізації наукового потенціалу об’єднаної Європи; Розвиток регіонів знань; Міжнародне співробітництво. http://cordis.europa.eu/fp7/capacities.htm

ПРОГРАМА “ЄВРОАТОМ” Дослідження в галузі енергетики за програмою “Євроатом” здійснюються відповідно до угоди, за якою у 1957 році був створений Європейський союз з атомної енергетики – Євроатом. За законом Євроатом відокремлений від Європейського Союзу та має свою окрему Рамкову програму з досліджень. В той же час, управління Євроатомом здійснюють спільні з ЄС структури. В межах РП7 Євроатом створено дві спільні програми. Одна програма охоплює непрямі дії в галузі енергії термоядерного синтезу, ядерне ділення та захист від радіації. Інша програма охоплює прямі дії в ядерній галузі Спільного дослідницького центру Європейської Комісії, що був створений в межах Угоди про Євроатом й залишається провідним інститутом в галузі ядерних досліджень в Європі. http://cordis.europa.eu/fp7/euratom/home_en.html

Умови участі: Загальні умови: Мінімальна кількість учасників: три юридичні особи з трьох різних країн членів ЄС (MS) чи асоційованих країн (АС); Можуть брати участь фізичні особи; JRS може брати участь; Додаткові умови будуть формуватися у відповідності до робочої програми чи спеціальної програми (включаючи як кількість, так і країни-учасниці).

Спеціальні умови: Одна юридична особа з країни ЕС, асоційованих країн для: проектів ERC (Європейська рада з досліджень); дії координації та підтримки; дій для навчання та кар’єрного РОСТУ (Marie Curie Actions). INCO: мінімум 4 учасника: 2 учасника з країн ЕС або асоційованих країн і 2 з різних країн INCO (International Cooperation Partner Countries).

ЄC фінансування об’єднує Країни: Багатонаціональні консорціуми Координація національних дослідницьких програм Дослідники зі всього світу можуть брати участь у наукових програмах ЄС Підтримує мобільність: Програма Marie Curie Actions Різні типи організацій: університети, дослідницькі центри, SMEs, великі компанії, NGOs etc. Різні дисципліни - міждисциплінарні дослідження Підтримує мобільність: Програма Marie Curie Actions

Люди (People) 4 млрд € http://cordis.europa.eu/fp7/people.htm Професійне навчання Підвищення кваліфікації Розвиток наукової кар'єри Обмін досвідом і знаннями між науковими співробітниками різних країн незалежно від віку і області наукових досліджень

Люди (People) Направления (Marie Curie Actions)

Мережі з навчання молодих дослідників, які починають наукову кар'єру (Marie Curie Action: Initial Training Networks, ITN) Мережа об'єднує наукові організації з різних країн для проведення навчання молодих фахівців у різних наукових областях з урахуванням міждисциплінарного аспекту Участь молодих дослідників з третіх країн * http://cordis.europa.eu/mc-opportunities - набір в групу для навчання на конкурсній основі * країни, що не входять до складу ЄС і не асоційовані в 7РП Початкова професійна підготовка дослідників (Initial training of researchers)

Консорціум: мінімум 1 науково-дослідницька організація + 1 приватна комерційне підприємство (промислове / мале / середнє) з різних країн ЄС і АС Спільна програма, що передбачає обмін знаннями, досвідом, ноу-хау і співробітниками, семінари та конференції Консорціум запрошує кваліфікованих спеціалістів із третіх країн для передачі знань та навчання європейських дослідників на 1-2 роки, а також для участі у програмних заходах (оплата за рахунок проекту) Співпраця між промисловістю і науковим співтовариством (Industry-academia pathways and partnerships, IAPP)

Міжнародне співробітництво (International dimension)

Information Information on the PEOPLE programme http://cordis.europa.eu/fp7/people/home_en.htm EU research: http://ec.europa.eu/research/ Seventh Framework Programme: http://ec.europa.eu/research/future/index_en.cfm Information on research programmes and projects: http://cordis.europa.eu/

Чітке формулювання основної ідеї проекту. Це важливо для ведення подальших переговорів з партнерами або для їхнього пошуку ("One-page proposal"). Пошук партнерів, контакти з відомими партнерами (принцип додатковості компетентності). Переписка з можливими партнерами про їхню участь у проекті, визначення координатора проекту. Підготовка заявки (Guide for applicants). Подання координатором проекту в Єврокомісію через систему EPSS. Процес підготовки проекту полягає у здійсненні таких дій: Вивчення робочої програми, пошук тих пунктів програми, які відповідають області Ваших інтересів. Вивчення успішних проектів попередніх програм FP6, FP5, FP4 (для цього існує база підтриманих проектів CORDІS: http://cordis.europa.eu/fp6/projects.htm#search)

Сім кроків до успіху у проектах РП7 Крок 7. Звітність за проектом Крок 1. Визначення напрямку дослідження Крок 2. Пошук партнерів, створення консорціуму Крок 3. Складання пропозиції Крок 4. Процедури оформлення. Оцінка проекту експертами Крок 5. Механізми фінансування Крок 6. Виконання проекту та оформлення результатів

Крок 1. Визначення напрямку дослідження Формулюючи ідею проекту для РП7, необхідно спершу відповісти на питання: чи відповідає ідея Вашого проекту стратегії організації? чи дійсно РП7 – відповідний механізм реалізації Вашого проекту за масштабом, обмеженнями щодо консорціуму, фінансовими та часовими рамками?

Крок 1. Визначення напрямку дослідження Для успіху проекту ідея повинна бути: узгодженою з робочою програмою та конкурсом; інноваційною; технічно обґрунтованою; такою, що відповідає інтересам Європи. Необхідно перевірити, які подібні ідеї вже отримали фінансування; відповісти на питання, яку проблему вирішує Ваша ідея, чи є ця проблема справді важливою; обґрунтувати, чому для вирішення проблеми необхідні дослідження, і що неможливо скористатися готовим продуктом чи ноу-хау; визначитися, чому Ваша ідея потрібна саме зараз.

Треба пам’ятати: Одержати фінансування можна тільки в тому випадку, коли пропонована тематика досліджень строго відповідає тематиці Робочої Програми! Формулювання та перевірка ідеї проекту займає щонайменше 2 місяці. Тобто на момент офіційної публікації конкурсу (Call for Proposals), ідея має бути вже сформульованою. Крок 1. Визначення напрямку дослідження

Крок 2. Пошук партнерів, створення консорціуму Для підготовки відповідного проекту і формування консорціуму краще починати пошук відразу після того, як оголошена Робоча Програма, де зазначені тематики підтримуваних проектів. Результативність пошуку значною мірою залежить від інтенсивності вашої самореклами, вашого рівня досягнень, можливостей. За наявності цікавих ідей імовірність включення вас до складу консорціуму дуже висока. В одноосібного партнера проектна ідея рідко може вирости до закінченої заявки. Найчастіше потрібно об'єднати кілька ідей, щоб разом вони склали заявку. Як правило, консорціум складається мінімум із трьох партнерів з різних країн-членів ЄС, асоційованих країн або країн-кандидатів. На практиці число країн, що входять до консорціуму, зазвичай виявляється більшим від цих мінімальних вимог. Корисним (а в ряді випадків навіть необхідним) є залучення до консорціуму партнерів із третіх країн.

Ролі в консорціумі: Координатор проекту контактує з Європейською Комісією із всіх питань, пов'язаним з підготовкою заявки й виконанням проекту, відповідає за розподіл фінансування між партнерами і за складання звітів, погоджує інші документи й організаційні питання з Єврокомісією. Координатор проекту має бути з числа країн-членів ЄС, а не з третіх країн! Керівник Робочого Пакета (Work Package Leader) відповідає за виконання певної частини або деякого завдання проекту. Він контролює виконання цих робіт і доповідає консорціуму про одержувані результати. Крок 2. Пошук партнерів, створення консорціуму Партнер несе відповідальність тільки за доручену йому роботу. Партнер доповідає Керівникові Робочого Пакета або Координаторові проекту про ступінь виконання робіт, включаючи фінансову й наукову сторону.

Способи пошуку партнерів: створення власної мережі контактів – через спілкування на конференціях, семінарах; інформаційні мережі національних контактних центрів/ інформаційні контактні центри (НКЦ/ІКЦ – NCP/NІ) інтерактивні сервіси http://www.іdeal-іst.net - спеціальний проект з пошуку партнерів у сфері інформаційних технологій http://cordіs.europa.eu/fp7/partners_en.html - сервіс для пошуку партнерів в РП7 реклама - активно представляти себе європейським колегам Крок 2. Пошук партнерів, створення консорціуму

Як можна приєднатися до консорціуму, що подає заявку в РП7?: Знайдіть консорціуми, що готують заявки. Уважно ознайомтеся з проектами, що вже виконуються. Багато консорціумів бажають продовження своїх проектів Перевірте існуючі бази даних партнерів: http://www.іdeal-іst.net/ http://www.іstok-ru.eu Зверніть увагу на членів Європейських Технологічних Платформ: http://cordіs.europa.eu/technology-platforms/іndіvіdual_en.html Розмістить свій профіль на: http://cordіs.europa.eu/fp7/partners_en.html Підготуйте опис вашої організації і вашого основного досвіду, що стосується вашої ідеї або того проекту, до якого ви прагнете приєднатися. Зв'яжіться з контактним пунктом РП7. Не забувайте також про вашу власну мережу. Крок 2. Пошук партнерів, створення консорціуму

Для побудови «правильного» консорціуму слід взяти до уваги: відповідність підбору партнерів цілям проекту; досвід та ентузіазм потенційного координатора; зацікавленість у проекті всіх партнерів та відсутність у консорціумі прямих конкурентів; збалансованість консорціуму за географічним розташуванням, досвідом та спеціальними знаннями, масштабами організацій; репутацію всіх партнерів; наявність мовного бар’єру та культурних відмінностей між партнерами; довіру та бажання довгострокового співробітництва між партнерами. Крок 2. Пошук партнерів, створення консорціуму

Крок 3. Складання пропозиції Заявки на конкурси РП7 складаються за затвердженою формою яка вказана в “Guide for Applicants ” і разом з оголошенням про конкурс публікується на сайті "Cordіs". Необхідно враховувати, що експерти матимуть в розпорядженні тільки чорно-білі копії вашої заявки, тому рекомендується уникати використання кольору при підготовці заявки. Кожна заявка складається із двох частин: Частина А; Частина В;

Частина А містить офіційну інформацію про заявку й учасників: короткий опис роботи докладну контактну інформацію офіційні дані про організації-учасників також відомості про необхідне фінансування. Інформація представляється за допомогою заповнення структурованих форм для включення в базу даних і подальшої комп'ютерної обробки (наприклад, для статистики). Дана інформація також допоможе експертам у процесі ухваленні рішення за заявкою.

Частина В заявки являє собою перелік розділів. При викладі наукового або технічного змісту заявки варто дотримуватися цього шаблона. Частина Б служить для виявлення тих аспектів, які будуть оцінюватися в процесі експертизи: характер подаваної заявки, список учасників і ступінь їхньої участі очікувані результати роботи.

Форма заявки визначається оголошеним конкурсом, проте, як правило, вона містить такі складові: назву, зміст та резюме; наукові та технічні цілі; інновацію (відносно поточного стану); робочий план проекту та методологію; таблицю контрольних результатів; відповідність цілям; розповсюдження та використання результатів; менеджмент проекту; консорціум, ролі партнерів та умови участі у консорціумі.

Формула успіху Вашої заявки: точна відповідність формі подання заявки; «правильно» обрані партнери за проектом; чітке уявлення про виконання та управління проектом; продумане резюме проекту в частині А заявки.

Важливими для проекту є: хороша назва та чіткий акронім; цікаве резюме проекту, що містить цілі, результати, науковий підхід, застосування результатів та їх використання; переконливе технічне підґрунтя; чіткі цілі, методи, результати та контрольні точки; добре розроблений робочий план, включаючи робочі пакети, віхи, контрольні результати, діаграми; відповідні структура та процедури управління; впровадження та використання результатів, користувачі; реалістичні затрати, що співвідносяться з бюджетом конкурсу; переконливий консорціум.

Складання заявки може відбуватися за такою схемою:

При оформленні заявки: використовуйте стандартну англійську мову при написанні заявки не вставляйте фрагменти тексту з будь-яких інших джерел; текст повинен бути ясним, добре структурованим, легким для читання, лаконічним: додайте зміст; використовуйте короткі абзаци; використовуйте позначки для списків; виділяйте найважливіше курсивом; заявка повинна містити лише релевантну інформацію; заявка має виглядати «привабливо», з використанням графічних засобів, адже вона представляє якісний продукт!

При перевірці заявки слід звернути увагу на такі деталі: Числа завжди округляються до найближчого цілого числа. Всі витрати дані в Євро. Не виражайте свої витрати в тисячах Євро ("KEUROS") і т.п. Це може позначитися на рішенні щодо відповідності Вашої пропозиції. Ставте нулі (0), якщо немає ніяких витрат, або якщо фінансування не потрібне. Не залишайте порожні місця. Витрати не включають податок на додану вартість.

Крок 4. Процедури оформлення. Оцінка проекту експертами Для всіх тематичних пріоритетів РП7 існує єдина система подачі, оцінки проектів і підписання контрактів. Спочатку оголошується конкурс проектних пропозицій (Call for proposals) і друкується в "Офіційному журналі Європейського Союзу" ("Official Journal of the European Union"), а також публікується на сайті CORDІS. Інформаційний пакет кожного конкурсу включає: Повний текст оголошення про конкурс (The call fiche) Робоча програма (The Work programme) Коротка інформація про Сьому рамкову програму (FP7 factsheets) Керівництво для заявників (The Guide for Applicants)

Після оформлення заявки експерти Єврокомісії проводять ретельну експертизу за наступними критеріями: Відповідність змісту проекту тематиці конкурсу і заявленій фінансовій схемі, перевірка дотримання ліміту фінансування; ґендерної рівності й опису етичних проблем. Число учасників: необхідний баланс між науковими організаціями, університетами й промисловими користувачами, суб’єктами малого та середнього бізнесу. Відповідність проекту необхідній структурі: наявність форм А и В (Частина В – не більше 10 Mbytes; PDF формат, латинські букви A-Z, числа 0-9; розмір 12). Стислість і точність проекту.

Далі за процедурою експерт Єврокомісії посилає підтвердження про одержання проекту координаторові, і після закінчення процесу розгляду проекту експертами координатор одержує листа з результатами експертизи (Evaluation Summary Report). В разі використання двоступеневої процедури подачі заявки, тільки після позитивної оцінки експертами першого етапу координатор проекту отримує пропозицію написати повний проект. Якщо проект проходить другий етап успішно, відбувається запрошення на спеціальну зустріч із експертами в Єврокомісії, яка складає список успішних проектів і розсилає листа, що означає початок процесу переговорів (FP7 Guidelines for negotiation). Переговори охоплюють наукові, технологічні, адміністративні й фінансові аспекти проекту. Ціль переговорів – підписати "Грантовий договір" (Grant Agreement). Якраз він і стане основою для здійснення фінансування проекту.

Грантовий Договір Майже всі проекти РП7 виконуються після оформлення "Грантового договору" й "Договору консорціуму". "Грантовий Договір" є єдиною законною підставою для фінансування проекту в РП7. У ньому зазначені загальна сума фінансування проекту Євросоюзом, дати початку й завершення проекту, загальні умови й докладний опис передбачуваної роботи. Договір підписується Координатором проекту і Єврокомісією, після чого підпис ставлять всі партнери, згодні з умовами договору.

"Договір Консорціуму " "Договір консорціуму" – юридичний документ, що являє собою взаємну згоду всіх партнерів консорціуму. Майже всі проекти РП7 повинні мати "Договір консорціуму". Єврокомісія ніколи не є партнером проекту й не відповідає за зміст Договору. Існує велика кількість можливих варіантів "Договору консорціуму". Однак всі "Договори консорціуму" повинні містити таку інформацію: Внутрішня організація консорціуму. Розподіл коштів. Права на інтелектуальну власність і додаткові правила її поширення й використання. Порядок розгляду внутрішніх суперечок.

Типові недоліки проектних пропозицій: надто амбітні проекти; план дій надто загальний і не містить кількісних даних; пропозиція передбачає діяльність, яка не пов’язана з цілями проекту; нечітка структура робочих пакетів та відповідних завдань; жодна діяльність не забезпечує сталих результатів; забагато короткострокових візитів; жодна діяльність не пов’язана з промисловістю; надто складна структура управління; менеджмент проекту спирається на адміністративну структуру організації, на базі якої працюватиме проект; в описі управління не передбачені процедури прийняття рішень; занадто високі витрати за певними напрямами діяльності; надто загальний бюджет; наслідки проекту не підлягають вимірюванню, немає індикаторів для вимірювання результатів.

Загальні правила отримання фінансування Основне правило: партнер ніколи не отримує прибуток з фінансування проектів Єврокомісією. Необхідна умова: партнер повинен вкладати свої додаткові кошти у виконання науково-технічних проектів РП7. Існує багато правил і виключень із них, що стосуються фінансування участі в РП7. Необхідну консультативну допомогу можна одержати в національному контактному центрі (в Україні – це Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки та технологій: http://www.fp6-nip.kiev.ua/ ). Крок 5. Механізми фінансування

Існує три основних шляхи фінансування досліджень Європейським Союзом: Компенсація дозволених правилами витрат (reіmbursement of elіgіble costs). Одноразові виплати (lump sums). Поетапні виплати (flat-rate fіnancіng). Фінансування складається із двох частин: Прямі витрати, тобто витрати безпосередньо на виконання проекту (устаткування, витрати на оплату праці, відрядження, видаткові матеріали й ін.). Непрямі витрати всі накладні витрати організації, які не можуть бути віднесені до прямих витрат за проектом.

Облік витрат: Європейська Комісія використовує в РП7 дві моделі обліку витрат на виконання проекту, по яких можна компенсувати прямі й непрямі витрати. Кожен партнер сам вибирає одну із цих моделей. Вибір залежить від форми бухгалтерського обліку в даній організації. Модель повного обліку витрат (Full Cost Model – FCModel). Дана модель використовується організаціями, у яких бухгалтерська система може точно враховувати як прямі, так і непрямі витрати на проект. Організації, що вибрали FC-модель, самі підраховують суму своїх накладних витрат, які можуть бути виставлені Європейської Комісії для оплати. Модель повного обліку витрат із установленим рівнем компенсації непрямих витрат (Full Cost Flat Rate Model- FCF Model). FCF-модель використовується організаціями, у яких бухгалтерська система не може точно враховувати прямі й непрямі витрати. Звичайно це університети, середні й малі підприємства. Для цих організацій Європейська Комісія пропонує певний відсоток оплати непрямих витрат від об’єму прямих витрат.

Ліміти фінансування діяльності У кожному проекті можуть бути тематики за різними видами діяльності. Для кожного виду діяльності існує ліміт фінансування. У більшості проектів з розділу "Співробітництво" основні витрати відносяться до науково-дослідної діяльності. Для некомерційних громадських організацій, дослідницьких та освітніх організацій, підприємств малого й середнього бізнесу фінансовий ліміт виплат від Єврокомісії на цей вид діяльності буде становити 75% від реальних витрат, а для всіх інших організацій 50%.

Крок 6. Виконання проекту та оформлення результатів Після закінчення переговорів починається запуск проекту. Іноді до цього часу Грантовий договір ще не підписаний. У таких випадках дата початку проекту може настати раніше, ніж дата підписання Грантового договору. Варто мати на увазі, що платежі з Єврокомісії починають надходити тільки після підписання Грантового договору. Можливо, що ваша організація одержить перший платіж тільки через кілька місяців після фактичного початку проекту. Виконання проекту звичайно починається із загальних Стартових зборів ("Kіck-off Meetіng") всіх партнерів проекту.

У заявці міститься розділ «Робочі пакети» (Work packages), що відображає робочі завдання за проектом та розподіл їх між партнерами. У відповідність цим робочим завданням ставляться контрольні результати (deliverables) та віхи проекту (milestones). Контрольні результати відображають етапи виконання проекту. Зазвичай, контрольні результати входять до складу робочих пакетів проекту і повинні бути представлені у вигляді письмових звітів, хоча можливі і інші форми, наприклад, виготовлення певної продукції або зразка.

Рекомендації з підготовки: Контрольні результати повинні бути конкретними, досяжними, доречними та пов'язаними з часовими рамками проекту; Конференції, семінари, розробка прототипу і т.д. повинні бути представлені як контрольні результати для ЄК ; Слід мати реалістичні контрольні результати, які зроблять проект як успішним, так і можливим для виконання.

Приклади контрольних результатів: Звіти, меморандуми, методичні вказівки (довідники), проекти стандартів, процедури, стратегії досліджень та розвитку тощо; технічні прототипи, комерційні прототипи; Інформаційні матеріали, статистика, бази даних, індикатори і т.д. Програмне забезпечення, алгоритм, програмний код, СУБД (системи управління базами даних), інтегровані системи і т.д. Об'єкти інтелектуальної власності: патент, авторське право, торгова марка (товарний знак), зареєстрований промисловий зразок тощо. Освітні (навчальні) продукти: лекційні матеріали, дистанційні курси. Робочі зустрічі: семінари, конференції тощо. Медіа: вебсайт, відео, СD тощо Публікації: наукові журнали, інформаційні бюлетені, збірки тез тощо

Для всіх контрольних результатів необхідно оцінити ризик. У випадку суттєвого ризику контрольний результат стає віхою при виконанні досліджень. Віхи – це контрольні точки, коли необхідно приймати рішення щодо наступного етапу проекту. Наприклад, такий рубіж може виникати у випадку отримання основного результату проекту, який є необхідним для наступної фази роботи. Іншим прикладом може стати такий момент, коли консорціум має обрати одну з декількох технологій для подальшої роботи.

Крок 7. Звітність за проектом Угода про грант повинна включати зобов'язання надавати Єврокомісії періодичні звіти про досягнуті результати за предметом угоди. Крім того, до Єврокомісії повинні представлятися регулярні звіти про відповідні витрати, фінансовий результат попереднього фінансування, підтвердження витрат за предметом угоди про грант, а також, за необхідності, підтвердження фінансової звітності відповідно до Фінансового регулювання й Правил Здійснення. Про існування спільного фінансування необхідно повідомити й, де передбачено, засвідчити.

Незважаючи на Фінансове регулювання й Правила Здійснення, підтвердження фінансових звітів є обов'язковим тільки у випадку, коли сукупна кількість періодичних і балансових платежів учасникові, дорівнює або перевищує 375 000 € для непрямої дії (іndіrect actіon). Однак, для непрямих дій тривалістю 2 або менше років необхідно не більше одного підтвердження фінансової звітності наприкінці проекту. Підтвердження фінансових звітів не потрібне для непрямих дій, витрати по яких повністю відшкодовують за допомогою одноразово виплачуваних сум або загальних тарифних ставок. У випадку державних органів, дослідницьких організацій, і закладів вищої й середньої освіти фінансова звітність може бути підтверджена компетентним державним службовцем.

Сайт Національного інформаційного центра зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій http://www.fp7-ncp.kiev.ua

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ Інформація про оголошені конкурси (Calls) http://cordis.europa.eu/fp7/dc/index.cfm?fuseaction=UserSite.FP7CallsPage&rs Подані заявки http://cordis.europa.eu/fp7/projects_en.html Інформація про партнерів http://cordis.europa.eu/fp7/partners_en.html Правила та вимоги до підготовки проектів http://cordis.europa.eu/fp7/find-doc_en.html#guidance Національні контактні пункти http://cordis.europa.eu/fp7/ncp_en.html Матеріали з підготовки проектної документації та основи проектного менеджменту http://cstei.lviv.ua/upload/pub/publications/1258372764_18.pdf

Дякую за увагу! Відділ міжнародних проектів, НТУУ “КПІ”, корпус 1, кім. 171/5 Тел./факс: 406 8019 e-mail: a.piatova@kpi.ua http://ipd.kpi.ua/ http://icd.kpi.ua/