X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
КОМУНІКАТИВНІ ПРАКТИКИ ЯК чинник формування політичних очікувань

Завантажити презентацію

КОМУНІКАТИВНІ ПРАКТИКИ ЯК чинник формування політичних очікувань

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

КОМУНІКАТИВНІ ПРАКТИКИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ОЧІКУВАНЬ МОЛОДІ Програма соціологічного дослідження

Слайд 2

ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ Формування політичних очікувань індивідів є багатостороннім процесом, що має соціальний характер – відбувається внаслідок соціальної взаємодії. В якості інтерпретації політичних очікувань дієвим, з нашої точки зору, є застосування моделі двоступеневого припливу інформації та думки (модель Каца–Лазарсфельда). В рамках цієї моделі розмежовуються два процеси: процес передачі (інформації, зокрема, очікувань, поглядів, думок, оцінок) і процес упливу на позиції та свідомість інших людей. Двоступеневість полягає в актуалізації ролі споживачів інформації: деякі споживачі виконують не лише роль отримувачів і селекціонерів, а й поводирів публічної думки. Адресант Повідомлення Канал Виразники суспільної думки Адресат Адресат Адресат Адресат Адресат

Слайд 3

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ За низкою соціологічних досліджень в Україні намітилась тенденція до поляризації політичних очікувань за певними регіонами країни (Схід-Захід, Центр-Захід, Південь-Центр тощо). Основним виразником суспільної думки виступила молодь, яка проявляє активність у студентському самоврядуванні, молодіжних структурах політичних партій, молодіжних громадських організацій. Спроби аналізу цього явища стосувались практики проведення кількісних та якісних досліджень в межах цілої країни, залучення фахівців в галузі мультидисциплінарних досліджень. Проте, результати досліджень виявляли певну обмеженість щодо впливу комунікативних практик на зміну політичних очікувань, не врахування можливості зміщення спрямованості активності індивіда на політичну сферу, владу, державний лад країни через вплив різних факторів. Дану обмеженість є можливим подолати при проведенні соціального послідовного експерименту

Слайд 4

МЕТА. ОБ’ЄКТ ТА ПРЕДМЕТ. ГІПОТЕЗА Мета дослідження – визначити вплив комунікативних практик на формування політичних очікувань молоді України; Об'єкт дослідження – молодь України у віці 22-26 років; Предмет дослідження – зміна політичних очікувань української молоді в процесі комунікативних практик. Головна гіпотеза – зміна політичних очікувань відбувається в процесі комунікації. Ефективною перевіркою цього може вважатися проведення соціологічного експерименту.

Слайд 5

ЗАВДАННЯ Визначити, чи впливають комунікативні практики в умовах закритої групи на зміну політичних очікувань; Визначити, як змінюється гнучкість політичних очікувань під впливом комунікації; Визначити, як змінюється рівень кристалізації політичних очікувань під впливом комунікації; Визначити, як змінюється толерантність до носіїв альтернативних поглядів під впливом комунікації.

Слайд 6

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ - ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Комунікативні практики – здійснення індивідами, соціальними спільнотами обміну різного роду інформації з метою задоволення потреб. Політичні очікування – спрямованість активності індивіда на політичну сферу, владу, державний лад країни.

Слайд 7

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ - ДОДАТКОВІ ПОНЯТТЯ Гнучкість політичних очікувань – можливість зміщення спрямованості активності індивіда на політичну сферу, владу, державний лад країни через вплив різних факторів. Рівень кристалізації політичних очікувань – виразність особистісного осмислення політичних очікувань. Політична толерантність - терпимість до інших політичних поглядів (чужої поведінки, почуттів, думок, ідей, вірувань, очікувань). Вона зумовлює можливість легальної боротьби за владу, існування легальної опозиції, згоду між політичними силами суспільства стосовно дотримання «правил гри» в політичній сфері.

Слайд 8

МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ Послідовний штучний соціальний експеримент Середовище: група, спільний простір Відбір експериментальної групи здійснюють за частотою розподілу ознак: вік, стать, регіон проживання, характер участі у громадському житті. Попередній збір інформації: есе з висловленням політичних очікувань Фактор впливу – структуровані та неформальні дискусії Незалежна змінна експерименту – введення в експеримент очікувань виразників суспільної думки, політиків. Завершальний збір інформації – структуровані інтерв’ю з учасниками експерименту

Слайд 9

КАТЕГОРІЇ АНАЛІЗУ Зміст висловлювання Тональність Вибір лексики Термінологія

Слайд 10

ВИБІРКА ДОСЛІДЖЕННЯ Етапи проведення вибірки: Оголошення тематики табору: “20 років незалежності України: політичні перспективи”; Збір анкет з есе на тему державного устрою України; Пропорційний вибір серед кандидатів прихильників унітарного устрою, федеративного устрою та тих, хто має нейтральні або невизначені очікування; Пропорційне представлення серед усіх трьох категорій учасників представників чотирьох регіонів України – Сходу, Центру, Заходу та Півдня; Порівну представити серед усіх трьох категорій учасників представників жіночого та чоловічого ґендерів.

Слайд 11

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ! Наталя Обухова Дмитро Афанасієв Ірина Федець Олена Голоденко

Завантажити презентацію

Схожі презентації

Презентації по предмету Різне