Презентація на тему:
Історія моєї рідної школи(у розповідях та фотодокументах)

Історія моєї рідної школи (у розповідях та фотодокументах) Палюткіна Неля, учениця 10 класу Малобілозерської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи №1 Василівського району Запорізької області 2012 рік

Герб Малобілозерської ЗОШ №1 Опис: Вгорі: тризуб – елемент малого Державного Герба України. В центрі: геральдичний щит блакитного кольору (належність до держави Україна), який обрамляє зверху вінок з калини. На щиті: тримірна стрічка, що означає триєдину мету навчального закладу, з написом назви школи, технологічного напрямку школи; зліва – квітка – біла зірка – символ з легенди з легенди про с. Мала Білозерка та боротьби за чистоту довкілля; справа – пера – символ мети навчального закладу – навчання. Внизу – геральдичний щит обрамляє стрічка коричневого кольору з написом кредо Малобілозерської ЗОШ №1

Адміністрація школи сьогодні. На фото: директор школи Овчаренко С. В., заступник директора з навчально-виховної роботи – Плетінь Л. І., заступник з виховної роботи – Гальчанська Г. І.

Історія навчального закладу дорадянських часів На фото: перша будівля школи (нині зруйнована) яка розміщувалася на території Хреcтовоздвиженської церкви, пізніше тут розміщувався інтернат.

Історія навчального закладу до радянських часів Село Мала Білозерка до 1923 року називалось Верхня Білозерка Мелітопольського повіту Таврійської губернії. Верхньобілозерське приходське училище вірогідно утворене в 1845 році згідно запису у відомостях Директора училищ Таврійської губернії барона Розена. Більш точнішу дату утворення Верхньобілозерського церковно-приходського училища знайти не вдалося. Але відомо, що воно було утворено пізніше Балківського ЦПУ, а воно було утворене у 1845 р В 1846 році у Верхньобілозерському училищі був один учитель, навчались діти сімей духовного стану – 2, купців – 3, нижчих чинів – 4, поселенців – 21, з них – 30 хлопчиків. Навчальні заклади не мали власних приміщень, знаходились в будівлях з плетеними, обмазаними глиною стінами, критими очеретом. Навчальних програм не було. Посібники навчальні були першої половини ХІХ ст.: Псалтир, молитовник, азбука. В 1895 році існувало три Верхньобілозерських приходських училища, працювало в них три вчителі і три вчительки, навчалось 404 дитини (298 хлопчиків і 106 дівчаток). Згідно постанови Земських зборів (1881 р.) встановлена норма винагороди вчителя – 300 крб. на рік. Пізніше прийнято рішення нагороджувати вчителів за три - і шестирічну вислугу премією в 50 крб., яку одержував вчитель Мойсеєнко М. з 1 листопада 1893 року. У Верхньобілозерському приходському училищі підручники купувались за громадський рахунок. Великою проблемою була відсутність канцелярських приладь і наочних посібників. Передбачались витрати на одного учня в земських школах - 6 коп. На основі Верхньобілозерського приходського училища і була створена середня школа.

Історія школи за радянських часів В 1937 році в школі було здійснено перший випуск учнів. На фото: 3-ій випуск Великобілозерської середньої школи №2 (Малобілозерської середньої школи).

Історія школи за радянських часів Це фото 1939 року. Це учні 9 класу Малобілозерської СШ №1 На ньому знайомі три особи, які відомі для історії школи. Стоїть третій справа Василь Пилипович Штепа, який на протязі більш як двадцяти років був заступником директора школи, пішов на пенсію саме з нашої школи. Сьогодні його син Штепа Олександр Васильович очолює більше 25 років сусідню Малобілозерську ЗОШ №2. Сидить на світлині перший зліва Коломієць Олексій Олександрович, вчитель початкових класів, працював вчителем з 1940 року, був в окупації, пройшов дорогами війни. Про нього розповідь нижче. Третій зліва сидить Плєннік Віктор Миколайович, який був учнем нашої школи, відмінний атестат одержав в Балківській СШ , в роки Великої Вітчизняної війни був комсоргом полку 4- гвардійської стрілецької дивізії, яка визволяла наше село. На жаль загинув. Відомості про його життя зберігаються в шкільному музеї.

Випускники і вчителі нашої школи в роки Великої Вітчизняної війни Коломієць Олексій Олександрович (спогади) Народився 30 березня 1921 року в селі Мала Білозерка в сім’ї селянина з діда-прадіда. В голодних 1932-33 роках втратив батьків брата і сестру (нас було п’ятеро). Перед війною закінчив спочатку середню школу, педтехнікум, вчителював у місцевій початковій школі. Звістку про початок війни почули по радіо в сільраді, страшне жіноче голосіння розірвало гнітючу тишу. В першу хвилю мобілізації не потрапив, мусив переганяти худобу до залізничної станції для відправки на схід. Але вже на третій день хлопці повернули назад, так як шлях перетнула колона машин і мотоциклів гітлерівців. Довелося додому йти спорожнілим степом, манівцями, щоб не потрапити їм на очі, добре, що зберегли коня і воза. В окупації примушували працювати в полі, бо у колгоспі нікого не залишилося. В школі навчати дітей не довелося. Зате знущань, погроз, холоду і голоду було доволі.

Ветеран в колі дітей, тобто завжди в строю Після визволення села 28 жовтня 1943 року був призваний до лав Червоної Армії, склав присягу 27 грудня 1943 року. Так почався бойовий шлях. Спочатку був стрілком в 173 артил. стрілецькому полку, автоматником в 911 СП, розвідником 907 стрілецького полку 244 стрілецької Запорізької Червонопрапорної ордена Суворова дивізії в складі 3 Українського фронту. Був учасником боїв за визволення міст Нікополя, Апостолово, Миколаєва, Румунії. Закінчив війну в Болгарії. Був кілька разів поранений. Маю бойові нагороди: медалі дві «За відвагу», медаль «За бойові заслуги», орден «Червоної зірки». Працював більше сорока років в школі, проводив зустрічі з дітьми, бував на зустрічах ветеранських в Одесі, Апостолово, Волгограді, листувався з однополчанами, був активним учасником ветеранського комітету. Але поранення, праця, хвороба підкосили здоров’я ветерана, став інвалідом І групи. Відзначивши свій 75-річний ювілей, помер. Спогади про нього свято зберігає його сім’я.

В ті часи школа мала кілька корпусів, які раніше були будівлями земської управи («червоний» корпус), церковного призначення тощо. Школа поступово розширювалась, на початку 70-х років ХХ століття налічувала 8 корпусів, мала стадіон, підсобне господарство, їдальню в окремій будівлі, сад, велику територію, яку доглядали учні. (На фото: зліва - третій корпус школи, справа – “ червоний корпус ” – бувша земська управа)

В першому корпусі навчались початкові класи і був примітивний спортивний зал з гімнастичними снарядами. В другому корпусі, так званому «червоному» - розміщувались три навчальні кімнати (для початкових класів), піонерська кімната, кабінет директора. В одному з класів, найбільшому, була своєрідна аванс-сцена, тобто підвищення, на якому відбувались всі урочисті події в школі – ранки, свята, новорічні ялинки тощо. В третьому корпусі знаходились – дві класні кімнати, одна з них обладнана під клас технічних засобів, де демонструвались кінофільми кіноапаратом, друга – була спочатку кабінетом фізики. На фото: 1955 рік, На проривці кукурудзи 9 клас в колгоспі ім. Сталіна. В центрі: вчителі 0 Литовченко Марія Сергіївна (Коломієць), Гула Зінаїда Степанівна (пізніше буда директором НСШ №2 (” Дружба ” ).

На фото: 6 клас (1953 р.) В центрі вчителі: Литовченко (Коломієць) Марія Сергіївна, заступник з навчально-виховної роботи – Петренко Микола Трохимович (математик), Петренко Валентина Олександрівна (українська мова та література). В нижньому ряду, третя справа – Толочко Любов Василівна – вчитель нашої школи, має більше як 40 років педагогічного стажу. В 1970 році, коли був збудований ще один корпус з шлакоблоку, то в ньому було відкрито два кабінети – хімії та фізики з кімнатами для лаборантів. Це був четвертий корпус. В п’ятому корпусі – два навчальних класи 5 – 7 класів. В шостому корпусі – знаходились дві майстерні – столярна та слюсарна , бібліотека. В сьомому корпусі знаходились два навчальні класи для середнього ступеня та учительська кімната. У восьмому корпусі навчались учні старших класів, серед яких були паралелі «А», «Б», «В», в деяких випусках і більше.

В 1940 році в середній, трьох семирічних та 5 початкових школах навчалося майже 2 тис. дітей. Малобілозерська середня школа була одна на село. В ній здобували освіту учні з трьох семирічних, а пізніше восьмирічних шкіл села. Спочатку в 40-х та 50-х роках здобування середньої освіти було платним. Після реформи школи оплата була ліквідована. На фото: 7 клас. В третьому ряду – зліва направо - Марочко Марія Омелянівна (Волошина), невідома, Монько Григорій Мартинович, Штепа Василь Пилипович, Жук Іван Тихонович, Рябчук (Сень) Олена Макарівна, в другому ряду – крайня справа – піонервожата – Нечитайло Ніна Іванівна

На фото зліва - учні 8 класу 1953-1954 н.р., в центрі фото – вчителі – Волотко Катерина Леонтіївна (німецька мова), Петренко Микола Трохимович, Петренко Валентина Олександрівна, Гула Зінаїда Степанівна, Сухомлин Володимир Степанович. На фото справа – 10 клас 1949-1950 н.р. – сидять в центрі – вчителі Бутенко Яків Федорович, Нечипорук Яків Григорович, Петренко Микола Трохимович, Петренко Валентина Олександрівна.

Випуск 1958 року: класи 10-А, 10-Б, 10-В,10-Г

Випуск 1958 року: класи 10-А, 10-Б,10-В,10-Г

Випуск 1959 року: клас 10-А

Випуск 1959 року: клас 10-Б

Випуск 1959 року: клас 10-В

Випуск 1961 року: класи 10-А, 10-Б.

Свята та будні нашої школи На фото: на передньому плані, в білому костюмі – директор школи Тищенко Михайло Кононович, нагороджений орденом Леніна.

Свята та будні нашої школи На фото вгорі: збір брухту та макулатури – 1968 р. 7 клас, вчитель математики – Ситник Мотрона Іванівна. На фото внизу: річка Білозерка, група продовженого дня, 4 клас, 1969 р. ,вихователь – Коломієць Олексій Олександрович

Вчителі поєднували свою нелегку педагогічну працю з участю в художній самодіяльності. На фото: сцени з вистав: “ Сватання на Гончарівці та “ Весілля в Малинівці ”

На фото: сцени з вистав: “ Сватання на Гончарівці та “ Весілля в Малинівці ”

Наша школа в новій будівлі В нову будівлю школа переїхала в 1976 році, була розрахована на 650 учнів. Всі вчителі трудилися, щоб почати тут новий навчальний рік. На фото такою була наша школа в 1976 році першого вересня. Звичайно дуже багато змінилося з того часу: зросли дерева в парку поблизу школи, до школи прийшли діти та онуки тих, хто був на перших світлинах, залишилося мало в живих тих вчителів. Але школа працює, продовжує виконувати ті завдання, які поклала на неї держава.

Такі ми були… На фото : зліва – колектив працівників школи на початку 80-х років (директор Плетінь В. М.), справа - колектив працівників на початку ХХІ століття (директор Наумічев І. М.)

Свято Першого дзвоника – найкраще свято в житті. Дзвенить і кличе в Країну Знань юнь села Малої Білозерки. На фото: зліва – 1 вересня 1985 – 1986 н.р., справа – 1 вересня 1986 - 1987 н.р.

Останній дзвоник: колись і сьогодні На фото: зліва – перше свято Останнього дзвоника – 25 травня 1977 року - передача знамена школи, справа - свято Останнього дзвоника – 31 травня 2008 року.

Останній дзвоник сьогодні

Досягнення сьогодення Малобілозерська загальноосвітня І-ІІІ ступенів школа №1 має технологічний профіль навчання з українською мовою викладання: має ліцензію на підготовка водіїв транспортних засобів категорії “С”, інформатика та технології вивчається з 2 класу. Іноземна мова вивчається німецька та англійська. Школа живе в інноваційному режимі, внутрішньо оновлюючись у своїх планах та методах. Потужним каналом творчого потенціалу школи стають творчі здібності дітей і їх творчі досягнення на конкурсах, олімпіадах, оглядах, змаганнях. На фото: вгорі - урок правознавства в 9 класі – вчитель Чулісова К. О., позакласний захід у 7-Б класі “ Мої права ” (класний керівник – Чулісов В. М.), урок автосправи в кабінеті інформатики.

Досягнення сьогодення В нашій школі урок – це поле педагогічної діяльності вчителя й апробації своєї компетенції учнями, а контроль за навчанням школяра – це зацікавленість дорослих у його успіхах. Використання проектних технологій дає позитивні результати в сумісній діяльності вчителя, батьків та учнів. Особливо це вдається вчителям початкових класів. На фото: захист проекту учнями 4 класу “ У колі рідної сім’ї”

Досягнення сьогодення Гармонійний розвиток особистості, формування життєвих компетентностей в учнів – основні пріоритетні завдання навчального закладу. На фото: згори донизу: день цивільної оборони, на районному конкурсі ЮІР, “ Зоряний олімп ” (нагородження кращих учнів школи), виставка робіт ізостудії “ Чарівний пензлик ”, в музеї 4-ї гвардійської стрілецької дивізії

Наші традиції Традиції - це соціальна сила, психологічна підтримка, факт гідного наслідування й стимулу до новизни: дитячі громадські організації – “ Веселка ” , “ Гарт ”, “ Крок ”, родинне свято “ Матерям – віват! ”, “ Шкільний олімп ”, брейн-ринги, зустрічі КВК, ігрові уроки, предметні тижні, конкурси “ Учитель року", “ Учень року ”, науково-практичні конференції, фестивалі дитячої творчості, шкільна ізостудія, День здоров’я тощо. На фото: “ Зоряний олімп ”, “ Від зернини до хлібини ” , перший дзвоник 2007 н.р.

Наші традиції Гостинність – ще одна із позитивних рис школи. Керівники державних установ, батьки, ветерани, випускники, спортсмени, артисти, медичні працівники, представники освітніх закладів всіх рівнів – стимулятори нашої інтелектуальної продуктивності, моральної висоти, естетичної виразності й конкретного рівня самоповаги. А гарний психологічний клімат у нашій великій родині є показником морального дихання всього “ населення ” школи. Малобілозерська ЗОШ №1 продовжує роботу над реалізацією національної програми “ Освіта ”, програми “ Діти України ”, інших освітніх концепцій. На фото: зустріч випускників 2008 року “ Міс - . Золота осінь ”

Особи, які очолювали Малобілозерську ЗОШ №1 в різні роки Саєнко А. Г. … - 1941 рр. Шершньов В. В. Рубель Яків Петрович Пацьора Іван Якович - Жук Іван Тихонович - !952 рр. Тищенко Михайло Кононович - 1954 – 1957 рр. Мірошниченко Софія Романівна - 1957 - 1972 рр. Хорольський Василь Петрович – 1972 – 1975 рр. Салло Іван Семенович – т.в.о. 1975 р. Шпотто В’ячеслав Степанович – 1975 – 1977 рр. Плахтій Лідія Олександрівна – 1977 – 1981 рр. Кравець Анатолій Семенович – 1981 – 1983 рр. Чулісов Віктор Михайлович – 1983 – 1986 рр. Петренко Тимофій Петрович – 1986 – 1993 рр. Плетінь Віктор Максимович – 1993 – 2000 рр. Толочко Любов Василівна – т.в.о. 2000 р. Черкашин Віталій Володимирович – 2000 – 2001 рр. Наумічев Ігор Миколайович – 2001 – 2003 рр. Овчаренко (Суханова) Світлана Вікторівна – з 2003 р. до сьогодення.

Випускники школи, які продовжували і продовжують віддавати серце дітям Овчаренко (Суханова) Світлана Вікторівна – директор навчального закладу, викладач німецької мови Качмар (Гетьманцева ) Світлана Пантелеївна – викладач біології, ОБЖ. Чулісова (Коломієць) Клавдія Олексіївна – вчитель історії, правознавства. Толочко Любов Василівна – вчитель хімії. Овдун Тамара Олексіївна – вчитель початкових класів. Фоменко (Назарук) Оксана Іванівна – педагог-організатор. Завгородня (Гончаренко) Людмила Володимирівна – вчитель математики Пустовєтова Ольга Володимирівна - вчитель образотворчого мистецтва, педагог-психолог. Павлова Людмила Григорівна – вчитель української мови та літератури. Телюпа Віктор Леонідович – вчитель фізичної культури та “ Захисту Вітчизни ” Ткачук Петро Анатолійович, вчитель трудового навчання, фізкультури

Видатні випускники школи Різніченко Григорій – письменник, поет, редактор журналу “ Новый мир ” . Мусін Іван Іванович – бувший головний лікар Запорізького обласного онкологічного центру, сьогодні – консультант-онколог в 5-й міській лікарні м. Запоріжжя; Війтєв Юрій Миколайович – юрист, заступник генерального прокурора України. Аксьонов Іван – очолював Центр інформаційних медичних технологій в м. Москві; Кравчук Володимир Степанович - генерал армії Російської Федерації, очолював штаб розвідки, радник військовий. Сідомон Лідія Іванівна – юрист, заступник прокурора м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; Ревенько Олександр Мусійович – лікар, кандидат медичних наук, викладач кафедри гінекології Запорізького медичного університету; Колесник (Гарбузова) Світлана Василівна – лікар-терапевт,заступник головного лікаря Василівської ЦРЛ; Кукоба Наталія Миколаївна - лікар-педіатр 5-ї міської дитячої лікарні м. Запоріжжя. Бочарова (Кузьменко) Алла Петрівна – головний спеціаліст районного відділу освіти Василівської районної ради.

Видатні випускники школи Пархоменко Людмила Іванівна – викладач математики Запорізької державної інженерної академії; Сухомлин Василь Володимирович – начальник відділу технічного забезпечення ЗАТ “ ЗЗРК ”. Овсієнко (Плахтій) Яніна Миколаївна – директор школи-інтернату гімназійного типу “ Дивосвіт ”. Корнійчук Віктор Семенович, Ісаєва Галина Яківна – лікарі-стоматологи Малобілозерської дільничної лікарні; Рубель Анатолій Михайлович – капітан І рангу Чорноморського мореплавства. Монько Віктор – пілот міжнародних авіаліній. Шовгенюк В’ячеслав – пілот внутрішніх авіаліній Російської федерації. Мащенко Яків Іванович – заступник сільського голови Малобілозерської громади. Наших випускників не можна перелічити, тому, що кожен другий мешканець села зрілого віку є випускником навчального закладу різних професій, посад, уподобань, талантів: механізатори, оператори машинного доїння, голови бувших колгоспів, тваринники, медичні сестри, продавці, фермери, підприємці, швачки, перукарі, кухарі, гірники, залізничники тощо. Та чи можна назвати всіх. Шана їм і слава нашим випускникам.

Вчителі школи, працю яких достойно відзначила держава Вчитель – методист, спеціаліст вищої категорії, кавалер ордена “ Знак Пошани ” - Толочко Любов Василівна, Вчитель-методист, спеціаліст вищої категорії - Чулісова Клавдія Олексіївна Вчителі, які мають звання “ Старший вчитель ” та вищу оплату: Саламаха Галина Миколаївна, Овдун Тамара Олексіївна, Косаревська Тетяна Олексіївна Сідомон Наталія Володимирівна

Вчителі, які мають вищу категорію за результатами атестації: Овчаренко Світлана Вікторівна Плетінь Людмила Іванівна, Гальчанська Галина Іванівна Башкова Людмила Олександрівна, Павлова Антоніна Степанівна Павлова Людмила Григорівна Чулісов Віктор Михайлович Чорна Наталія Іванівна На фото зліва направо.