Презентація на тему:
"Громадянське суспільство"

Громадянське суспільство Алєксєєнко Вероніка 11-Б клас

Громадянське суспільство:

ОЗНАКИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА:

Структурні елементи

Інституції

Принципи

Функції

Платон і Арістотель – ототожнюючи суспільство з державою, водночас розглядали питання взаємовідносин людини і влади в контексті аналізу різних форм державного правління. Н. Макіавеллі – першим запропонував покласти в основу здійснюваного будь-якою державою політичного курсу інтереси людини, а також ввів в обіг поняття держави в їх сучасному розумінні. Фактично вперше наголосив, що держава постійно прагне підірвати будь-яку діяльність суспільства, щоб самій піднятися над ним, і цим відділив від держави те явище, яке згодом дістало назву “громадянського суспільства”. Т. Гоббс – концептуального оформив ідею громадянського суспільства, одним із перших почав протиставляти природне й суспільно-політичне в людині. На його думку, громадянське суспільство – це одержавлене суспільство, яке є результатом переходу від природного до суспільно-політичного стану. Держава творить громадянське суспільство, встановлюючи порядок, цивілізуючи його членів. Дж. Локк – підтримав і розвинув ідею Т. Гоббса: “Ті, хто об’єднані в одне ціле і мають спільний встановлений закон і судову установу, куди можна звертатися і яка наділена владою вирішувати суперечки між ними й карати злочинців, ті перебувають у громадянському суспільстві...”. Г. В. Ф. Гегель – на відміну від своїх попередників, котрі не розмежовували суспільство й державу, розглядав їх як окремі утворення. На його думку, громадянське суспільство існує не всередині держави, а поряд з нею. У Гегеля громадянське суспільство є сферою матеріальних умов життя, в якій індивіди пов’язані інтересами. К. Маркс – вважав, що громадянське суспільство існує поза державою як політичним інститутом, розглядав це суспільство як сукупність сімей, суспільних станів і класів, відносин власності й розподілу, взагалі всіх форм і способів позадержавного існування та функціонування суспільства. Однак на відміну від Гегеля К. Маркс виходив з ідеї вторинності держави стосовно громадянського суспільства.

Поряд з державою повинно існувати громадянське суспільство, але так, щоб ці дві сили перебували в діалектичному взаємозв’язку. Головне для держави – створення передумов для формування плюралізму державних і приватних суб’єктів, тобто потрібна держава, яка б більше гарантувала соціальні права і менше займалася оперативним управлінням

Висновок: Ідеальне громадянське суспільство, як на мене, – це комфортне для сучасної людини місце існування. Це таке супільство, в якому кожен може знайти собі заняття, яке б і матеріально, і морально його влаштовувало, а суспільна праця могла б забезпечити достойний рівень життя непрацездатним. Ідеальне суспільство – це суспільство, позбавлене різких змін як в політиці (стабільність законів та помірне оподаткування), так і в економіці. Ну і, звичайно ж, методи виробництва, які б дозволяли виробляти достньо певних продуктів, але не наносити непоправної шкоди природі. Але тепер до реалій сучасних. Колись один розумний чоловік, звали його Річард, якщо не помиляюсь, сказав: «З поганої глини доброго горщика не вийде, ось так само і з людським суспільством…». Всі ми ще й досі впевнені, що ідеалу не буває? Він є! Але ж у кожного цей ідеал різний. Тому те, що для одного буде ідеальним суспільством, для іншого стане загибеллю. Мої прагнення цілком реальні. Я не чекаю ідеального суспільства, адже суспільство – це люди, нікого ідеального не існує. Я прагну досягти щирих стосунків людьми, захищати власні інтереси, самореалізуватися, активно брати участь у розбудові сильної держави, що забезпечувала б умови для задоволення своїх потреб . І якщо кожен прагнутиме того ж самого, то наше життя може стати, звичайно, не ідеальним, проте значно кращим!