Презентація на тему:
Формування природної кормової бази та ефективність вирощування рибопосадкового матеріалу білого амура(Сtenopharyhgodon idell)у вирощувальних ставах ВАТ «Хмельницькрибгосп»

Національний УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Формування природної кормової бази та ефективність вирощування рибопосадкового матеріалу білого амура(Сtenopharyhgodon idell)у вирощувальних ставах ВАТ «Хмельницькрибгосп» Виконав: О.В.Березенко Керівник магістерської роботи: к.с.-г.н., доц. кафедри гідробіології Хижняк М.І. КИЇВ – 2011 КИЇВ – 2011 КИЇВ – 2011 КИЇВ – 2011 НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Мета роботи - отримання потомства й вирощування рибопосадкового матеріалу білого амура за умов спрямованого формування природної кормової бази у вирощувальних ставах за інтенсивної технології вирощування риби в монокультурі.

Дослідити процес формування природної кормової бази у технологічному процесі вирощування коропа на всіх етапах його розвитку. Мета роботи:

визначити екологічний стан перед нерестових ставів ставів; отримати личинки білого амура заводським методом; підростити личинок білого амура у малькових ставах з спрямованим формуванням природної кормової бази; провести вирощування цьоголіток білого амура з спрямованим формуванням природної кормової бази; провести вирощування дволіток білого амура з спрямованим формуванням природної кормової бази; визначити кількісний розвиток кормових організмів; визначити економічну ефективність вирощування рибопосадкового матеріалу білого амура. Завдання роботи:

Методи досліджень – загальноприйняті в гідрохімії, гідробіології, і рибництві. Предмет дослідження – ріст білого амура і рибопродуктивність ставів під впливом інтенсифікацій них заходів.

Схема розташування Меджибіждського господарства. (аерофотознімок території).

Гідрохімічний склад води у ставах риб дільниці «Меджибіж» ВАТ «Хмельрицькрибгосп» Показник Одиниці вимірювання Кількісне значення кисень мг/л 5-10 запахи, присмаки — Відсутні прозорість м 0,85 окислюваність мг 0 /л 15-25 вуглекислота мг СО2 /л 15-23 хлориди мг СІ/л 5-9 сульфати МГSO4/Л 10-20 фосфати мгР/л 0,2-0,4 сумарний азот мгN/л 1,4-1,8 рН 6,9-7,3

Витрати гіпофізів при проведенні в господарстві нерестової кампанії білого амура Витрати гіпофізів при проведенні в господарстві нерестової кампанії білого амура Витрати гіпофізів при проведенні в господарстві нерестової кампанії білого амура Видриби Стать Кількість,екз. Середнямаса, кг Загальнамаса, кг Витратигіпофізів, мг/кг Необхідногіпофізів, мг Білий амур ♀ 20 6 120 5 600 ♂ 15 5 75 2,5 187,5 ВСЬОГО 787,5

Середні розміри, плодючість, процент запліднення та виходу личинок від окремих самиць № Середнядовжина, см Середнямаса, кг Вік самиць,років Плодю чість,тис. ікринок Процентзапліднен ня,٪ Процент виходу личинок,٪ Кількість личинок, тис. екз. 1 62,4 5,9 4 325 80 65 211 2 68,2 6,3 6 294 79 64 188 3 69,0 6,2 5 380 80 66 250 4 70,5 6,9 6 378 80 67 253 5 69,7 6,3 6 376 80 60 240 6 67,8 6,0 5 297 80 63 187 7 66,3 5,9 5 300 80 64 192 8 65,4 6,2 5 290 78 65 204 9 66,1 6,7 5 310 80 67 234 10 64,0 5,9 5 320 80 70 224 11 63,5 5,7 4 315 80 50 157 12 65,2 5,8 5 374 80 64 240 13 66,8 5,9 5 398 80 65 258 14 63,2 5,6 4 321 80 66 212 15 69,1 5,9 5 420 85 51 214 16 68,7 5,8 5 415 85 71 294 17 66,2 5,7 5 324 80 65 210 18 65,0 5,7 5 318 80 65 253 19 67,7 5,8 5 298 79 67 200 20 68,7 5,9 5 390 80 68 265

Результати підрощування личинок білого амура № ставу Площа, га Посаджено личинок, тис.екз./га Виловлено мальків, тис.екз./га Середня маса мальків, мг Вихід із посадки, % Рибопродуктивність, кг/га 1 0,20 700 645 494 92 319 2 0,28 714 600 328 84 197 5 0,25 500 256 620 51 160 7 0,21 500 357 508 71 181 Середнє 606 464 452 76 210

Динаміка біомаси зоопланктону у вирощувальних ставах, г/м3 Дата Номер ставу Частка окремих компонентів біомаси, % № 1 № 2 № 5 № 6 коловертки веслоногі гіллястовусі 20.07 2,9 63,1 32,7 32,1 0,7 24,8 74,5 30.07 20,8 17,9 18,7 19,3 0,6 65,4 34,0 10.08 15,6 26,6 27,4 44,4 0,1 40,6 59,3 20.08 33,9 54,8 53,3 22,2 - 11,6 88,4 30.08 24,6 42,3 8,6 13,0 1,0 13,5 85,5 10.09 - - - 42,6 - 1,1 98,9

Результати вирощування цьоголіток білого амура № ставу Площа, га Посаджено мальків Виловлено цьоголіток Вихід із посадки, % Рибопродук-тивність, кг/га тис.екз./га середня маса, мг тис.екз./га середня маса, г 1 0,20 60 500 48,5 16,0 80,0 751,1 3 0,29 60 620 37,2 14,3 62,1 509,5 5 0,25 50 500 38,4 8,7 76,8 314,9 6 0,47 50 620 26,6 14,6 59,2 371,8 Разом 1,21 54 574 35,2 13,5 65,1 457,7

Динаміка біомаси зоопланктону у вирощувальних ставах Дата Біомаса, г/м3 Частка окремих компонентів біомаси, % Став 4 Став 8 коловертки веслоногі гіллястовусі 10.05 4,01 40,3 0,6 20,0 79,4 20.05 4,4 22,7 0,3 8,7 91,0 30.05 1,73 8,5 1,4 9,2 89,4 20.06 6,18 14,0 - - 100,0 30.06 1,65 11,9 0,1 9,8 90,1 10.07 0,45 11,2 3,2 47,5 49,3 20.07 17,7 23,0 0,4 51,0 48,6 30.07 15,1 11,5 1,3 46,7 52,0 10.08 7,0 16,7 0,2 73,9 25,9 20.08 30,6 21,5 - 10,1 89,9 30.08 31,1 4,1 1,2 48,8 50,0

Результати вирощування дволіток білого амура № ставу Площа, га Посаджено мальків Виловлено цьоголіток Вихід із посадки, % Рибопродуктивність, кг/га тис.екз./га середня маса, г тис.екз./га середня маса, г 4 0,25 7,0 4,0 4,60 112 67,5 496,8 8 0,93 6,72 4,0 4,23 80 62,9 321,6 Разом 1,18 6,78 4,0 4,31 87,2 63,5 358,3

Економічна ефективність вирощування рибопосадкового матеріалу білого амура у вирощувальних ставах риб дільниці «Меджибіж» ВАТ «Хмельницькрибгосп» № Статті прибутку Показники 1 Ціна реалізації риби грн./кг: -підрощеналичинка -цьоголітки -дволітки 10,0 12,0 15,0 2 Реалізована продукція,кг/га 1026 3 Виручка від реалізації, грн./га 12966 4 Прибуток, тис. грн./га 2337 5 Рентабельність,% 22

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 1. Температурні, газові і гідрохімічні умови ставів при підрощуванні личинок, вирощуванні цьоголіток та дволіток білого амура були задовільними. Температура води коливалась в межах 15,0-24,40С, сума тепла за період підрощування личинок склала 546 градусо-днів, вирощування цьоголіток – 1236 та дволіток – 2696 градусо-днів. 2. Біомаса зоопланктону в малькових ставах коливалась в межах 1,18-7,36 г/м3, вирощувальних І порядку – 2,90-63,1 г/м3, вирощувальних ІІ порядку – 0,45-40,3 г/м3. 3. Підрощування личинок відбувалось при щільності посадки 550-700 тис. екз./га. За 26 днів вирощування середня маса мальків становила 452 мг, вихід із посадки 76%, рибопродуктивність – 210 кг/га. 4. Вирощування цьоголіток відбувалось при щільності посадки 50-60 тис.екз./га. За 62 доби середня маса цьоголіток становила 13,5 г, вихід із посадки – 65,1%, рибопродуктивність – 457,7 кг/га. Основним компонентом живлення цьоголіток білого амура у першу половину вирощування був зоопланктон, у другу – м’яка рослинність. 5. Вирощування дволіток відбувалось при щільності посадки 6,72-7,0 тис.екз./га. За 139 днів вирощування середня маса дволіток становила 87,2 г, вихід із посадки 63,5%, рибопродуктивність – 358,3 кг/га. Основним компонентом живлення дволіток масою до 7 г був зоопланктон, більше 7 г – вища рослинність. 6. Рентабельність виробництва рибо посадкового матеріалу білого амура була на рівні 22 %. У подальшому за оптимального регулювання продуктивних властивостей екосистеми ставів вирощування рибопосадкового матеріалу необхідно проводити в полікультурі з щільностями посадки згідно технологічних нормативів для даної зони рибництва.

Дякую за увагу!!!