Презентація на тему:
Створення умов для збереження фізичного і психічного здоров’я дітей

Кондренко С.О., практичний психолог Створення умов для збереження фізичного і психічного здоров’я дітей С т а в и щ е н с ь к и й НВК №2

«Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював, не багатство, що в тебе є у скринях... Головним скарбом є здоров'я,... щоб його зберегти, треба багато що знати», — казали древні

Сучасне уявлення про здоров’я Духовне благополуччя Фізичне благополуччя Соціальне благополуччя Емоційне благополуччя Інтелектуальне благополуччя Здоров’я — це стан повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя (ВООЗ) Вищі цінності, ідеали, мета і сенс життя як людина реагує на події, як справляється з невдачами і стресами Спілкування і взаємодія з іншими людьми вправи, харчування, гігієна, відпочинок здатність набувати і застосовувати знання, аналізувати проблеми і приймати рішення

Здоров'я — це динамічний стан організму людини, який характеризується високим енергетичним потенціалом, оптимальними адаптаційними реакціями на зміни умов довкілля, що забезпечує гармонійний фізичний, духовний і суспільний розвиток особистості, її добре самопочуття, ефективну протидію захворюванням, повноцінне життя та активне довголіття. Водночас здоров'я є найвищою цінністю людини, не випадково в усіх вітаннях до свят, дня народження ми один одному бажаємо здоров'я та щастя.

Види здоров’я наші думки наші почуття

Емоційно здорові люди вміють керувати своїми почуттями, емоціями та настроєм Ознаками емоційно здорової людини є: пристосування й адаптація до різноманітного соціального психологічного оточення; дбайливе ставлення до власного здоров'я; відчуття цінності життя; співчуття до оточуючих і турбота про них; безкорисливість, неегоїстичність у стосунку до інших; здатність до глибоких почуттів в особистих стосунках (співпраця, дружба, кохання); уміння контролювати свої думки та тіло, що дозволяє зробити оптимальний (найкращий) вибір для здоров'я.

Ознаками інтелектуально здорової людини є: здатність використовувати свободу вибору дій та вміння застосовувати її для самовдосконалення; усвідомлена установка на позитивне мислення; уміння встановлювати й розвивати міжособистісні стосунки (творчі, дружні, родинні, сімейні, виробничі, інтимні); здатність із розумінням сприймати мотиваційні установки, думки та індивідуальність інших людей; уміння вибрати гармонійне співвідношення між розвитком логічного і творчого мислення відповідно до особливостей соціально-політичного середовища.

Емоції людини — це вищі психічні функції, які є певним проявом реакції особи на фізичне та соціальне оточення, зміни настрою та почуттів, психічного стану людини

Вплив емоцій на фізичне здоров′я Емоційні хвилювання завжди супроводжуються більш-менш глибокими змінами діяльності нервової системи, серця, дихання, залоз внутрішньої секреції, м'язової системи. Залежно від сили і тривалості емоцій, особливо якщо вони негативні, реакція організму може супроводжуватися суттєвими розладами структури та функції внутрішніх органів і систем.

Виявляти і приборкувати в собі негативні емоції — правило емоційної культури людини

Для практично здорової людини ДЖЕРЕЛОМ РАДОСТІ є посильна фізична й розумова праця

Наші позитивні думки й почуття створюють навколо нас комфортне середовище, яке, безумовно, благотворно впливає на стан здоров'я кожного учня. На першому місці вироблення навичок керування своїми почуттями, емоціями, думками стоїть ВИХОВАННЯ й САМОВИХОВАННЯ

термін «ВИХОВУВАТИ» означає ховати від загроз, небезпек, оберігати, плекати, випещувати особистість. Виховання загальної культури здоров'я, у тому числі і психічного, — мета, вирішувати яку покликана наша освіта.

Шкільні предмети, позакласні заходи повинні закладати підвалини здорового способу життя, оберігати, плекати і випещувати особистість. Формування валеологічних звичок, поведінки, світогляду дає змогу створити власний (індивідуальний) спосіб життя. А це і є вихованість.

Отже, ВИХОВАНІСТЬ є запорукою ЗДОРОВ'Я Геніальний лікар, педагог, учений М. Амосов заявляв: «Психологічне напруження, неприємності і горе шкодять дітям так само, як і дорослим. Тому так важливий психологічний комфорт у сім'ї й успіх дитини в суспільному житті, коли вона добре навчається та займає гідне місце серед друзів за силою, спритністю, розумом. Але це вже залежить від виховання».

Умови забезпечення здоров'я учнів І. Високий рівень психолого- педагогічної культури вчителя II. Валеологічний підхід до організації уроку ІІІ. Розвинене почуття рефлексії

І.Особистісні якості вчителя — той грунт, на якому виростає психологічна культура учня … ДІТИ ВЧАТЬСЯ У ЖИТТЯ: Якщо дитину постійно критикують — вона вчиться ненавидіти. Якщо дитина живе у ворожнечі — вона вчиться агресивності. Якщо дитину висміюють — вона стає відлюдною. Якщо дитині постійно докоряють — вона починає жити із почуттям провини. Якщо дитина зростає у терпимості — вона вчиться сприймати інших. Якщо дитину підбадьорюють — вона починає вірити в себе. Якщо дитину заохочують — вона вчиться бути вдячною. Якщо дитина зростає в чесності — вона вчиться бути справедливою. Якщо дитину підтримують — вона вчиться цінувати себе. Якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості — вчиться знаходити любов у цьому світі.

Специфічні психолого-педагогічні вміння сучасного педагога: почувати емоційний стан, настрій дитини; делікатно і ненав'язливо формувати духовний світ учня; ставити вимоги, не кривдячи; суворо запитувати, не принижуючи людської гідності; відрегулювати оптимальний морально-психологічний клімат у дитячому колективі: уміння розуміти дитинство на рівні дитячої та юнацької душі; здатність непомітно підтримати учня у потрібний момент, іноді й вибачити якусь провину; в оцінюванні поведінки не бути дріб'язковим і злопам'ятним; але не вибачати все, поєднуючи гуманність, толерантність і вимогливість, інакше кажучи, вчитель повинен йти поруч із дитиною, але трошки попереду;

поважати гідність маленької людини, бути справедливим і чесним, навіть у тих випадках, коли зачеплене особисте «Я»; зберігати перед дітьми витримку, володіти собою і вчити дітей витримці; ділитися з дітьми емоційною палітрою свого серця, увести у світ чудових почуттів і добрих справ, запалювати радістю і внутрішнім світлом; довіряти учням, адже ніщо так не кривдить, як недовіра до людини, коли вона чесна і не відчуває за собою провини; бути готовим визнати свою помилку або провину, а коли необхідно — знайти у собі сили, щоб вибачитися; бути з дітьми відвертим, стежити, щоб вони не відчували самотності та незахищеності серед людей, відверто радіти разом з ними, розділяти їхні невдачі, тривоги, біди; вміти прищепляти дітям тверду віру в красу навколишнього світу, справедливість, доброту людських взаємин, «бачити зірки навіть у брудних калюжах буденного життя» (О. Довженко); виховувати дітей чесними, вольовими, справжніми громадянами.

ІІ. Сутність валеологічно проведеного уроку полягає в … тому, що це урок, який забезпечує дитині і вчителеві збереження та збільшення їхніх життєвих сил від початку до кінця уроку, тобто який додає і дітям, і вчителеві здоров'я. Валеологічно проведений урок повинен виховувати, стимулювати у дітей бажання жити, бути здоровими, вчить їх відчувати радість від кожного прожитого дня, показувати їм, що життя — це чудово, викликати у них позитивну самооцінку.

Правило 1 Учитель повинен уникати будь-яких зауважень на адресу дітей із приводу дисципліни, особливо зауважень, які зачіпають почуття їхньої власної гідності. «Давай домовимося» — це один із найефективніших способів, який забезпечує людям можливість мирного співіснування.

Правило 2 У кожного вікового періоду і у кожного індивіда в рамках цього вікового періоду є свої межі пізнання, і якщо ми хочемо, щоб наші діти мали знання (а не оцінки), то і потрібно вимагати від них знання доти, поки їхня якість не буде відповідати потенціалу певної конкретної дитини.

Правило 3 Частіше використовувати оцінювання (вербальне — невербальне, через інших суб'єктів освітнього процесу) — щирий прояв свого задоволення від успішної діяльності учнів на основі мобілізації знань, умінь, особистісних якостей.

Правило 4 Дуже бажано, щоб діти постійно чули спокійний ласкавий тон учителя, звертання до себе по імені, бачили посмішки на вустах учителів. Важливо, щоб діти відчували цілковиту повагу до будь-якої відповіді кожного учня, навіть якщо відповідь не зовсім правильна, одержували схвалення найбільш вдалих відповідей, а також своїх досягнень.

Правило 5 Однією із найважливіших умов комфортного існування людини в соціумі є її здатність до спілкування. Лише одна дія — розташування дітей у класі: за партами по периметру вздовж стін або півколом — вже забезпечує помітне зниження їхньої агресивності та підвищення ефективності їхнього спілкування.

Друга дія, яка вчить дітей позитивному спілкуванню,— це початок кожного уроку з вітання у парах, у групах, у колі або в якій-небудь іншій формі.

Третя дія на уроці, яка вимагає від дітей активного міжособистісного спілкування,— це ситуації прощення і взаємоподяки, які організовуються так само, як і вітання.

Правило 6 Однією із ознак валеологічно проведеного уроку є бесіда, у якій превалюють питання евристичного, пошукового або проблемного характеру, що припускають відповіді у формі міркування. Наприклад: «як видумаєте...»; «у кого із цього приводу інша думка...»; «хто знає що-небудь про це...» і т. п.

Правило 7 Важливою ознакою валеологічного підходу до уроку є робота щодо розширення свідомості дітей, у результаті якої учні осмислюють своє життя, свою поведінку, свої взаємини з оточуючими людьми, засвоюють позитивні думки про здоров'я, саме робота зі свідомістю забезпечує формування в дітях механізму гармонізації відносин із самим собою, із світом природи і світом культури.

Таким чином, кожен валеологічно проведений урок обов'язково має включати і роботу з тілом, з душею та розумом дітей і вчителя

III. ЗДОРОВОЮ можна вважати людину свідому, яка живе зі знанням про себе, про оточуючий світ, про закони своєї взаємодії із самою собою та із цим світом, тобто яка володіє розвиненим почуттям рефлексії Уміло проведена рефлексія дає вчителеві можливість зрозуміти, наскільки діти усвідомлюють, що і як вони робили на уроці, що їм допомагало і що заважало в роботі, що нового для себе вони дізналися, що зможуть і готові використовувати в житті за межами уроку і школи, що і як у них змінилося за цю чи будь-яку іншу одиницю часу.

Дякую за увагу!