Презентація на тему:
РІВНІ МЕТОДОЛОГІЧНОГОДОСЛІДЖЕННЯ

РІВНІ МЕТОДОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Т.Є. Бойченко, кандидат педагогічних наук, професор кафедри філософії та освіти дорослих ЦІППО УМО НАПН України

Наріжні форми людського мислення Ідеї Категорії Закони Закономірності Гіпотези Теорії Концепції Методи Засоби Методики . ? ! ...

                         Рівні методологічного аналізу                       МЕТОДОЛОГІЧНІ РІВНІ АНАЛІЗУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРМІНУ “ПРОФІЛАКТИКА” 1. Світоглядно-методологічний (категорії, поняття, закони) 2. Загальнотеоретичний (теорії, гіпотези, принципи) 3. Спеціальнонауковий (методи, методики, засоби)        

Світоглядно-методологічний рівень Загальнотеоретичний рівень Спеціальнотеоретичний рівень категорія теорія метод

Категорії – фундаментальні поняття, форми думки, типи зв’язку суб’єкта і предиката (все, що характеризує суб’єкт). Арістотель виокремив 10 класичних категорій: субстанція; кількість; якість; відношення; місце; час; положення; стан; дія; зазнавання.

Категоріальний апарат сучасного наукового дослідження характеризується складністю буття - небуття живе - неживе життя - смерть людина - суспільства чоловік - жінка здоров’я - хвороба лікування - профілактика

Аналіз сутності явища, об’єкта проводять за різними підходами – феноменологічним; онтологічним; коґітивним; цивілізаційним; гносеологічним; герменевтичним; монадологічним; системним; холістичним; детерміністським тощо.

Критерії визначення здоров’я як категорії Онтологічний Лінгвістичний Діяльнісний Коґнітивний Епістемологічний Не вір губі – поклади на зуби.

Здоров’я людини – багатомірний і водночас цілісний феномен гармонійної життєдіяльності людини. Воно знаходить свій вираз через взаємоузгоджені стани, явища і процеси формування, збереження, зміцнення, споживання, відновлення та передачі фізичної, соціальної, психічної та духовної складових життєдіяльності людини, груп людей, спільнот та суспільства в цілому. Хіба здоров’я – не диво? Антон Чехов

З діалогу Василія Розанова з уявним опонентом (1914 рік) – «Скільки можна мати вражень, думок про предмет? – Скільки завгодно… Скільки є «думок» у самому предметі: адже немає предмета без думки, а інколи – без множини в собі думок… – Де ж тоді істина? – У повноті всіх думок. Разом. Зі страхом вибрати одну. В коливанні. – Невже коливання – принцип? – Перший в житті. Єдиний твердий. Той, котрим цвіте все, і все живе. Настань стійкість – і світ закаменів би, зледенів». Чуковский К. Книга о современных писателях. – СПб, 1914. – С. 169