ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ, ЇЇ ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
ПЛАН 1. Предмет, категорії та завдання психології вищої школи. 2. Зв’язок психології вищої школи з іншими науками. 3. Методологія і принципи психологічного дослідження. 4. Методи дослідження в психології вищої школи.
Література 1. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII // http://zakon.rada.gov.ua/go/2984-14 2. Подоляк Л.Г. Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Підручник. 2-е вид.-К.: Каравела, 2008.
1. Предмет, категорії та завдання ПсВШ як нової галузі психологічної науки Систематичне дослідження психологічних проблем вищої освіти розпочалось у 60-х роках XX століття. Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей школе. – М.: Высшая шк., 1974. 384 с. Зиновньев С.И. Учебный процесс в советской высшей школе. - М.: Высшая шк., 1975. - 314 с.
Внесок українських вчених у дослідження проблем ПсВШ психологічні засади формування особистості майбутнього вчителя в умовах педагогічного ВНЗ (Д.Ф. Ніколенко); психологічне обґрунтування методів і прийомів навчання у вищій школі (А.М. Алексюк); психолого-педагогічні умови професійної адаптації молодого педагога (О.Г. Мороз); психологічні засади оптимізації взаємин викладачів і студентів (В.В. Власенко).
Предмет ПсВШ закономірності функціонування психіки й особистісного розвитку студента як суб'єкта навчально-професійної діяльності, психологічні особливості професійної самореалізації викладача як суб'єкта науково-педагогічної діяльності, соціально-психологічні особливості взаємодії, спілкування викладачів і студентів.
Понятійний апарат ПсВШ «професійна спрямованість», «професійна соціалізація», «професійна ідентичність», «навчально-професійна діяльність», «Я-концепція студента», «професійно-педагогічне спілкування», «студентська академічна група», «професіоналізм», «адаптація», «професійна готовність» та ін.
Завдання ПсВШ 1. Психологічне обґрунтування "моделі" (професіограми) сучасного фахівця з вищою освітою (педагога, психолога, менеджера, інженера тощо). 2. Проведення психологічного аналізу діяльності студентів, викладачів і виявлення на цій основі психологічних передумов підвищення ефективності вузівського навчання і виховання. 3. Вивчення психології студентського колективу, його впливу на навчальну, наукову і професійну діяльність студентів. 4. Виявлення закономірностей формування особистості і професійно важливих якостей майбутнього фахівця з вищою освітою (з урахуванням профілю ВНЗ і курсу, вікових і соціальних особливостей). 5. Розробка проблеми психологічної підготовки студентів до практичної діяльності після закінчення ВНЗ.
Завдання ПсВШ 6. Вивчення психології особистості і діяльності викладача ВНЗ, психологічних основ його педагогічної майстерності. 7. Психологічний аналіз взаємодії і спілкування викладачів і студентів. 8. Дослідження проблем профорієнтації і профвідбору у вищі навчальні заклади. 9. Аналіз процесу адаптації колишніх школярів до навчання і ВНЗ, а випускників ВНЗ - до умов трудової діяльності. 10.Психологічне обгрунтування системного підходу до підготовки фахівців у ВНЗ.
В.О. Сухомлинський «Психологія мене цікавить більше, ніж педагогіка; власне, без психології нема і педагогіки. Якщо педагогіку порівняти з майстернею, то психологія - це інструменти в майстерні; нема інструментів або вони нікуди не годяться - від майстерні залишаться самі стіни. Дуже часто так у школах і буває»
Етапи психологічного дослідження 1.Відповідно до наукової проблеми і теми дослідження визначають його об'єкт і предмет, мету, гіпотезу та завдання. 2.Вибір наукових методів дослідження, які доповнюють один одного (наприклад, спостереження і експеримент). 3.Визначення умов дослідження (лабораторний або природний експеримент). 4.Розроблення плану експериментального дослідження. 5.Вибір методів оброблення емпіричних даних (кількісний, якісний аналіз). 6.Інтерпретація зібраного експериментального матеріалу. 7. Формулювання висновків і визначення сфери їхнього застосування. 3. Етапи і методи психологічного дослідження.
Методологічні принципи психологічного дослідження • детермінізму; • розвитку; • єдності психіки й діяльності; • об'єктивності; • системності; • особистісного підходу.
Принцип детермінізму Принцип детермінізму передбачає закономірну й необхідну залежність психічних явищ від факторів, що їх породжують. По-перше, принцип детермінізму пов'язаний з особливою роллю навчання й виховання в процесі формування особистості студента. Саме ці процеси у єдності з активністю самого студента визнаються основними детермінантами розвитку особистості. По-друге, у плані співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов психічної активності людини педагогічні впливи діють крізь призму індивідуального досвіду і свідомості особистості. По-третє, принцип детермінізму вимагає врахування впливу попередніх етапів психічного розвитку на наступні етапи в організації психолого-педагогічних діагностичних і розвивальних процедур.
Принцип розвитку Принцип розвитку вимагає вивчати будь-яке психічне явище як процес, що має свій початок, апогей і завершення. розвиток має складну організацію в часі: свій ритм, який не співпадає з ритмом часу, та свій темп, який змінюється в різні періоди життя (рік життя у ранньому дитинстві не дорівнює рокові життя в юності); закон метаморфози: розвиток є ланцюгом якісних змін (підліток не просто маленький дорослий, який менше знає чи менше вміє, він має якісно своєрідну психіку); закон нерівномірності: кожна психічна якість має свій оптимальний (сензитивний) період розвитку.
Принцип єдності психіки й діяльності Психічні якості особистості, її здібності, риси характеру не лише проявляються, а й формуються в ході власної діяльності. Особлива роль належить провідній діяльності, яка відповідає віку і в якій виникають основні психічні новоутворення особистості.
Принцип об'єктивності Принцип об'єктивності вимагає забезпечення достовірності результатів наукових досліджень. Необхідно знайти такі методичні умови, за яких стає можливим подальше відтворення одержаних даних і нівелювання артефактів дослідження. Стосовно психолого-педагогічних досліджень реалізація принципу об'єктивності передбачає дотримання таких правил: При створенні дослідницької програми враховувати обмеженість деяких методів щодо надання достовірної інформації (самоспостереження, анкетування тощо). При дослідженні ефективності нових методів навчання й виховання та резервів психічного розвитку студентів забезпечувати максимальну еквівалентність експериментальної й контрольної груп.
Принцип системності Принцип системності передбачає розгляд будь-якого психічного явища як цілісності взаємопов'язаних елементів, характеристики кожної складової якої зумовлені своєрідністю загальносистемних ознак.
Принцип особистісного підходу Вимагає виходити у процесі дослідження з положення про цілісність особистості як системи, яка діє у певних обставинах. У кожному окремому випадку дослідники мають враховувати всю сукупність не лише зовнішніх характеристик середовища, а й їх субєктивне сприйняття особистістю, зважати на особливості її спрямованості, розвиток форм її діяльності та своєрідність свідомості, що визначають лише цій людині притаманні, індивідуалізовані способи реагування на обставини дійсності. Розвивається не пам’ять чи мислення, а особистість, яка пам’ятає і мислить.
Методи психологічного дослідження Описові - описати факти: спостереження, аналіз продуктів діяльності, бесіда, інтерв'ю, анкетування, вивчення життєвого шляху (біографічний метод) та ін. Діагностичні - виміряти психічні явища — тести. Пояснювальні - знайти чинники, виявити психологічні умови розвитку особистості – психологічний експеримент. Статистичні – зясування кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.
Спостереження Спостереження – цілеспрямоване, планомірне сприймання і фіксування психологічних явищ. Етапи спостереження: 1) визначення мети і завдань (для чого, з якою метою ведеться спостереження); 2) вибір об’єкта, предмета і ситуації (що спостерігати); 3) вибір способу спостереження, який щонайменше впливає на досліджуваний об’єкт і забезпечує збір необхідної інформації (як спостерігати); 4) вибір способів реєстрації результатів спостереження (письмові записи, відеозапис, диктофон тощо); 5) опрацювання та інтерпретація отриманої інформації.
Тестування Тест – це стандартизований метод, яким користуються для вимірювання якостей і здібностей особистості. Залежно від сфери, що підлягає діагностиці, розрізняють: тести інтелекту, тести досягнень, особистісні тести (характеру, інтересів, мотивів, установок, цінностей тощо).
Проективні тести Грунтуються на інтерпретації проекцій особистості на стимульный матеріал. методики завершення речень або історій; малюнкові методики ("намалюй людину", "кінетичний малюнок сім'ї", "неіснуюча тварина" тощо) вибір кольорів (тест Люшера) Інтерпретація кольорових плям (тест Роршаха)
Показники якості тесту Валідність - це відповідність методики тому, для вимірювання чого ваона створена, а також адекватність методу поставленому завданню дослідження. Надійність - ступінь узгодженості результатів, які дослідник одержує при багаторазовому застосуванні методики виміру. Наприклад, тест художніх (музичних) здібностей має оцінювати конкретних людей саме так, як і раніше, скільки б разів його не повторювали.
Експеримент Експеримент — це метод досліджування психічного явища, умови прояву та розвитку якого створюються штучно. Класична експериментальна схема потребує наявності незалежної й залежної змінних. Для педагогічної психології незалежною змінною виступають умови виховання й навчання студентів, а залежна змінна — це закономірності та особливості перебігу психічних процесів, на розвиток яких спрямовано педагогічну діяльність. Лабораторний Природний
План експериментального дослідження 1. Лонгітюдний план: вивчають одних і тих самих піддослідних протягом тривалого часу та поетапно проводять аналіз із порівнянням результатів зрізів. Піддослідних порівнюють із самим собою через певний час у різні періоди життя. 2.Поперечний план реалізовують методом порівняння окремих груп піддослідних різного віку. В основі лежить порівняльний аналіз (наприклад, порівнюють коефіцієнт інтелекту студентів 1-их і 4-их курсів). 3.Комбінований план, коли піддослідними є люди різних вікових груп, але за однією з них (наприклад, одна експериментальна група) проводять тривале спостереження (лонгітюдне дослідження), а наприкінці порівнюють результати з іншою (контрольна група).
Етика наукового психологічного дослідження Неприпустимо завдавати шкоди ні психічному, ні фізичному здоров'ю піддослідних. Не посягати на основні права людини, особливо коли досліджують дітей або людей поважного віку, тобто тих, хто надмірно від когось залежний («Не зашкодь!») Етика наукового дослідження передбачає попередню згоду людини (з 8-річного віку) брати участь у дослідженні. Добровільна участь і одержана від піддослідного інформація ніяк не винагороджується. Треба дотримуватися конфіденційності виявлених результатів, передбачати можливі наслідки дослідження, особливо при негативному оцінюванні («низький рівень», «схильний до агресії», «низька самооцінка» тощо), а також неадекватно високих показниках. Хоча учасники дослідження мають право отримувати інформацію про себе, але лише у формі, доступній їхньому розумінню.
Схожі презентації
Категорії