Презентація на тему:
Психологічна підготовка методистів РМК до професійної діяльності на засадах компетентнісного підходу

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» Н. В. Гордієнко, старший викладач кафедра психології управління Київ – 2012

- це інтегративне особистісне утворення на засадах теоретичних знань, практичних умінь, психологічних здібностей, значущих особистісних якостей та досвіду, які зумовлюють готовність методиста до ефективного виконання професійної діяльності. - це наявність необхідних психологічних здібностей, знань і вмінь. При цьому, необхідними знаннями і уміннями методиста вважаються ті, які допомагають йому зробити своє життя, а відтак і оточення – повноцінним, цікавим, насиченим

когнітивний мотиваційний операційний особистісний

система психологічних знань, які необхідні для здійснення методистом функції успішного управління (загально-методичні, організаційні, педагогічні, психологічні знання)

методичні (методика); українознавчі (історія України, народознавство, українська мова); «світського виховання» (іноземна мова, етика, логіка, риторика тощо); загальна поінформованість працівника освіти про події внутрішнього та зовнішнього життя країни.

управлінські (школознавство, теорія управління); організаторські

предметні (програма навчального закладу, предмет, який викладає педагог);

психологія управління (психологічні особливості ділового спілкування, попередження конфліктів, прийняття управлінських рішень, тощо); загальна психологія (знання особливостей психічних процесів,станів, характеристик); психологія особистості (потреби, мотиви, індивідуальні особливості здібностей, характеру, темпераменту викладачів, колег, шляхи самовдосконалення); педагогічна психологія (знання психологічних закономірностей навчання та виховання, психологія педагога); вікова психологія (вікові особливості розвитку особистості); соціально-психологічні особливості педагогічного колективу.

сукупність мотивів, які спонукають особистість до підвищення рівня психологічної компетентності (соціального співробітництва, розвитку і самореалізації особистості, прагматичні, пізнавальні, творчі, престижні)

мотиви соціального співробітництва з педагогами щодо підвищення якості навчання та виховання; мотиви розвитку і самореалізації особистості в педагогічній діяльності; пізнавальні мотиви дають змогу використовувати власні здібності та постійно самовдосконалюватися. творчі мотиви дають для працівника освіти широкі можливості для творчості, дають змогу йти на ризик заради успіху престижні мотиви допомагають зрозуміти престижність педагогічної діяльності, забезпечують широке підвищення кваліфікації та професійне зростання, й полягають у забезпеченні стабільного майбутнього, добре оплачуваній роботі.

комплекс психологічних умінь та навичок, які ґрунтуються на психологічних знаннях і забезпечують успішність здійснення методичної діяльності (діагностико-прогностичні, організаційно-регулятивні, контрольно-коригуючі)

діагностико-прогностичні вміння та навички пов’язані з постановкою цілей професійної діяльності, визначенням основних завдань, аналізом інформації, розробкою нових ідей, планів. Організаційно-регулятивні вміння та навички спрямовані на виконання навчально-виховних завдань, організацію педагогічних колективів, забезпечення реалізації різних планів, програм, координацію зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу. Контрольно-коригуючі вміння та навички це вміння здійснювати контроль за навчально-виховним процесом, відповідно до цього вносити необхідні зміни, доповнення, уточнення на підставі обробки наслідків контролю, надавати відповідну допомогу, щодо покращення роботи. [В. І Бондар, В. І Маслов, Л. М.Карамушка].

система особистісних характеристик методичних кадрів, які впливають на результативність їх професійної діяльності; це стійкі особистісні характеристики, які формуються в процесі методичної діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості (ставлення до професійної діяльності, ставлення до себе, ставлення до інших)

ставлення до себе – відношення педагога до себе, до своїх якостей, можливостей, положення серед колег, викладачів, інших людей та їх відношення до себе (самокритичність, рефлексія, самоконтроль, впевненість в собі, оптимізм, емоційна врівноваженість, самоорганізованість тощо); ставлення до педагогічної діяльності – відношення педагогів до змісту та процесу професійної діяльності (креативність, організованість, прагнення до досягнень, принциповість, відповідальність); ставлення до інших – відношення працівника освіти до колег, до людей, що його оточують (толерантність, коректність, комунікативність, справедливість, співробітництво тощо).

Зазначені компоненти тісно пов’язані між собою, і тому лише за комплексного їх застосування можна говорити про розвиток у працівника Р(М)МК психологічної компетентності, що в цілому забезпечить ефективність професійної діяльності. Тому нові сучасні психологічні технології післядипломної освіти повинні бути направлені на підготовку психологічно компетентних працівників районних методичних кабінетів, які здатні розвивати свої психологічні знання, вміння, навички, продовжувати освіту в ході своєї професійної діяльності.

Кафедра психології управління ЦІППО м. Київ, вул. Артема, 52-а, тел. (044) 481-38-57 e-mail: kafedra.psychology@gmail.com