Презентація на тему:
ПОНЯТТЯ ПРО СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ ПРАКТИКУ В СИСТЕМО-МИСЛЕДІЯЛЬНОМУ ПІДХОДІ

ПОНЯТТЯ ПРО СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ ПРАКТИКУ В СИСТЕМО-МИСЛЕДІЯЛЬНОМУ ПІДХОДІ Тези доповіді Перший всеукраїнський конгрес із соціальної психології «СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА НАУКА ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ: ДОСВІД, ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ» 18–20 жовтня 2010 року Дідковський С.В. (Київ)

Проблема поняття “ соціально-психологічна практика” Для того, щоб управляти соціально - психологічною практикою, треба розуміти, що вона собою уявляє. Сьогодні існують декілька десятків підходів, від психоаналітичного до системо-миследіяльного, в кожному з яких існує своє розуміння того, чим є соціально-психологічна практика. Одні підходи спираються на повсякденне розуміння практики, як будь-якого виду громадської діяльності. Другі користуються загально філософським поняттям практики, як матеріальної, чуттєво предметної цілеспрямованої суспільно-історичної діяльність людей, що має своїм змістом освоєння і перетворення природних і соціальних об'єктів. Треті розроблять своє специфічне поняття практики [1].

Мета та завдання Мета - провести аналіз поняття соціально-психологічної практики, що було розроблено в СМД-методології. Історія розвитку СМД-методології налічує три основних етапи: Методологічних досліджень та розробок. Організаційно-діяльнісних ігор. Соціальних практик. На кожному етапі зміст поняття практики конкретизувався та уточнювався. Завдання: Проаналізувати поняття практики на кожному з етапів Розробити системне поняття практики що інтегрує в собі результати усіх трьох етапів

Підхід до побудови поняття практики в СМД-методології СМД-методологи завжди вважали практикою те, чим вони самі займалися Поняття практики народжувалося в них з рефлексії та схематизації змісту іх способу мислення та діяльності

1. Етап методологічних досліджень та розробок (1952 – 1983р.р.) Історія розвитку поняття практики на етапі методологічних досліджень та розробок дві основних фази: Логічних досліджень. Методологічних досліджень та розробок.

1.1. Фаза логічних досліджень та розробок (1952 – 1954р.р.) Положення першої методологічної програми: Щоб бути практичною соціальна діяльність повинна бути усвідомлена та продумана. Основою мислення є логіка. Існуючи, формальна та діалектична логіки, не дозволяють ефективно аналізувати та перебудовувати мислення. Необхідно створити змістовно-генетичну логіку. Вона має забезпечувати перебудову та розвиток мислення і зробити непотрібними інші логіки. Остання фаза співпадала з початком етапу ОД-ігор Практика - це діяльність з розробки змістовно-генетичної логіки та мислення, що у ній організовано. Основна форма практики – логічний семінар Лідер - А. А. Зинов'єв Учасники семінару: Б. А. Грушин, М. К. Мамардашвілі, Г. П. Щедровицький, Н. Г. Алексєєв, В. В. Давидов, І. С. Ладенко, В. М. Садовський, В. С. Швирьов. Н.С.

Результати етапу логічних досліджень Мислення має не логічну а топічну, або просторову форму організації За кожним шаром простору знаходиться свій специфічний зміст. Логіка нормує процес руху мислення по шарах просторової організації В процесі мислення просторова форма організації та зміст мислення змінюється Необхідно побудувати схему просторової організації та метод мислення що постійно розвивається

1.2. Фаза методологічних досліджень (1954 – 1983р.р.) У рамках другої методологічної програми, нараховують чотири основних періоди: Дослідження розуміння як семіотичної діяльності Аналіз змісту соціально-психологічної діяльності Розробка поняття про комунікацію та її зв’язок з мисленням Створення схеми системної організації мислевої діяльності [2]. Практика – це діяльність з розробки схеми МД та її використання для розвитку мислевої діяльності. Основна форма практики - методологічний семінар Лідер - Г. П. Щедровицький Учасники В. В. Давидов, В. А. Костеловський, Г. Якобсон, Н. І. Непомняща, В.А.Лефевр, А.А. Тюків, А. А. Піскоппель, Л.П. Щедровіцкій, В.М. Розін, О. І. Генісаретський, А. Г. Раппапорт.

Результати етапу методологічних досліджень Треба досліджувати не мислення, а мислеву діяльність. Просторова організація мислевої діяльності включає до себе шари соціальної миследіяльності, комунікації та чистого мислення, що пов'язані між собою рефлексивними переходами Логіка розвитку миследіяльності полягає в процесі руху від аналізу розривів в миследіяльності і проблем в формі організації мислення, до їх вирішення Форма розвитку – методологічний семінар

2. Етап організаційно-діяльністних ігор (1979 – 1994р.р.) В процесі рефлексії механізмів роботи методологічних семінарів Г. П. Щедровицький створив нову форму організації колективних мислення та діяльності - організаційно-діяльну гру. ОД-гра являла собою розширений методологічний семінар, в структуру якого могли включатися представники інших сфер соціальної діяльності. Вона дозволяла, з одного боку, розвивати форми самоорганізації цих колективів, а з іншого, надавала можливість напрацьовувати і розширювати методологічний інструментарій [3]. Практика – це ОД-гра з розвитку колективної МД. Лідер - Щедровицький, організував і провів 93 ОД - гри. Ігротехніки, М. Меєрович, В. Наумов, С. Попов, П. Щедровицький, Ю. Громико, А. Анісімов, Б. Сазонов, засвоювали ігрову форму. З 1985 ігротехніки починають ввести ОД-ігри самостійно. Навколо них виникають нові игротехнических команди. Починають проводитися з'їзди ігротехніків та методологів

Результати етапу організаційно-діяльністних ігор Створена ігрова форма розвитку соціальної миследіяльності та інструмент управління ОДІ - схема МД Підготовлена група керівників ОДІ та ігротехнічних команд, для яких ОД-гра стала формою існування Розгорнут ігротехнічний рух Ігротехніка отримала соціальне визнання і стала елементом суспільного життя. У формі ОД-гри почали проводити експертизи, тренінги, семінари та ділові наради

3.Етап соціальних практик (1994 – сучасний час) У 1991р. СРСР зникає. На пострадянському просторі починаються процеси риночних перетворень Головна проблема полягає в тому, як зробити соціальну діяльність вигідною Починаються дослідження, направлені на розробку схем, що дозволяють не тільки займатись продуктивною соціальною діяльністю, але й отримувати за це конкретні соціальні знаки Ігротехніки включаються в ці процеси в якості експертів, консультантів і політтехнологів, і починають називати себе соціальними практиками. Практика – це діяльність з розвитку ігор у знаки соціальних значень шляхом введення в них ігротехнічних технологій Форма практики – будується на основі ОДГ Кожен соціальний практик – самостійний лідер.

Висновки. Поняття практики для методології виконує організаційну функцію. Це дозволяє робити методологічну діяльність органічною та ефективною в соціальному відношенні. Розробка поняття про практики в СМД-методології пройшло три етапи. Результатом першого етапу стала створення схеми системної організації мислевої діяльності На другому етапі була створена організаційно-діяльністна гра у якості форми та методу розвитку колективної миследіяльності та підготовлена група ігротехніків, що володіла цією формою. На третьому етапі ігротехніки перетворились у соціальних практиків та розробили велику кількість ОД-форм, що забезпечують розвиток ігр в знаки соціальних значень Практика – це методологічна організована миследіяльність з розвитку ігор у знаки соціальних значень шляхом введення іх в ОД-форми, організовані в схемі МД

Схема соціально-психологічної практики

Література Розин В.М. Понятие «практика» и проблема анализа «методологической практики». Тезисы доклад на XVI Чтениях памяти Г.П. Щедровицкого 23 февраля 2010 года / Ел. Ресурс: < http://www.fondgp.ru > Щедровицкий Г.П. Схема мыследеятельности - системно-структурное строение, смысл и содержание / Ел. Ресурс: < http://www.fondgp.ru > Попов С.В. Организационно-деятельностные игры: мышление в “зоне риска” / Ел. Ресурс: < http://consultlib.nm.ru >   Щедровицкий П.Г. Понятие рынка в СМД-методологии / Ел. Ресурс: < http://www.shkp.ru >