Презентація на тему:
Медіаосвіта в Україні

Медіаосвіта в Україні (результати дослідження) Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти

Низький рівень медіакультури в сучасному українському суспільстві: вразливість до медіаманіпуляцій,

Зміни молодіжних медіапрактик

Медіаосвіта – частина освітнього процесу, що спрямована на вивчення закономірностей масової комунікації преси, телебачення, радіо, кіно, відео, комп’ютерно опосередкованого спілкування, інтернету, мобільної телефонії тощо.

Основні завдання медіаосвіти – підготувати особистість до життя в інформаційному суспільстві, до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, до сприйняття інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку, формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різноманітних форм самовираження через створення медіатекстів, оволодіння способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів

Мапа експерименту білим кольором позначено загальноосвітні навчальні заклади чорним – вищі навчальні заклади (Київська, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Миколаївська, Черкаська обл., Київ, АР Крим)

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД По-перше, медіа пропонують нам зразки поведінки і моделі міжособових стосунків (частота подій) По-друге, медіа здатні компенсувати негаразди реальних стосунків, виконують функцію заміщення реальних стосунків на віртуальні (анестезія). По-третє всі негативні впливи медіа можна долати, якщо реальна комунікація безпосереднє спілкування з людиною має лідерство впливу.

Етапи реалізації медіаосвітніх підходів одержання знань про історію, структуру, мову і теорії медіа (освітня складова); розвиток сприйняття медіатекстів, їх „читання”, активізація уяви, зорової пам’яті, розвиток різних видів мислення (у тому числі й критичного, логічного, творчого, образного, інтуїтивного), умінь для розуміння ідей (моральних, філософських проблем), образів тощо; розвиток креативних практичних умінь на матеріалі медіа.

Вітчизняна модель медіаосвіти: матриця змістових складових

Дослідження уявлення щодо ризиків споживання телепродукції

1 2 3 4 5 6

І. Думки батьків про ризики впливу телебачення на дітей

ІІ. Існують ризики для дітей до 4-х років Фоновий перегляд мати дивиться телевізор, годуючи дитину груддю Включає телевізор, щоб у дитини не було відчуття самотності Дитина грається іграшками при паралельному перегляді програм дорослими в кімнаті Дитину годують, відволікаючи увагу мультиком Це окремий напрям досліджень

ІІ. Ризики для дітей 5-7 років Надмірна вразливість (все, що в телевізорі показують, все є, все відбувається; вірять в то, що показують, думають то реально; «мамо я боюся, навіщо вони так роблять?) Моральний розвиток (що не показують – то все добре, так треба робити, приймає все на віру) Копіювання виразів, імітація дій (Вони ж між собою спілкуються тими мультиками, ідуть такі фрази з тих мультиків, як тільки зійдуться на дитячому майданчику, починають битися, імітувати вбивства з якихось фільмів; починає перетворюватись на Губку Боба

ІІ. Ризики для дітей від 7 до 9-10 років Надмірна довіра рекламі товарів (Купити і всьо, навіть таблетки; Не можемо визначитись, що ми збираємо – все купляємо. Бакуганів ми купуємо, картки купуємо) Телевізор дуже захоплює (не відірвати; навіть не чує, що ти до нього говориш; це спосіб відтягнути час, щоб не робити уроків) Вплив від дитини, яка дивилася (треба дивитися зомбі, бо всі дивляться) Страх, що зі мною це станеться (Земля загине, погано спить)

ІІ. Ризики для дітей 11-13 років Висока залежність від думки однолітків (це всі дивляться і я хочу, тиск: звонять, чого «Універ» не дивишся) Копіювання моделей поведінки (може слугувати ідеями: знущання, вбивства специфічні, суїцид, коли п’ятеро на одного, і впав, а б’ють; брат брата підколює; захоплення героями) Вважають, що це є нормою життя, що це так і повинно бути (це подобається, це адреналін; кримінал – норма, вживання алкоголю) Отупіння, деградація (не інтелектуальний гумор, «овощ пасивний», нема міркування, розвитку)

ІІ. Ризики для дітей 14-16 років Копіювання моделей стосунків із перекрученими людськими цінностями (пародія на сім’ю замість материнства, доброти, що треба берегти близьких і себе; демонструється безвідповідальність, якісь розборки між людьми, що вважались недостойними, невістка не зрозуміла свекруху; всі з усіма сплять і всім добре, це така крутизна) Спрощене розуміння подій (Оксана Макар: не сприймають, що це про правоохоронну систему, а про подію; спотворене бачення соціального життя; рисує нереальний світ, переноситься в нього)

ІІ. Думки дітей про телебачення

Діти проти психотравмуючого впливу телебачення «Найбільший страх викликають програми, у яких показують вбивства, насилля, жахи, стриптиз». «Пугают фильмы ужасов, потому что после них кажется, что с тобой может произойти то же самое».

Сцени насильства викликають звикання до них «Неприємно, коли демонструють сварки і бійки політичних діячів. Зовсім не хочеться бути такими, як вони. Погано тільки, що я сам до цього потроху звикаю.” «Складається враження, що вбивства на екрані вже не лише норма, але й розвага, від якої ми починаємо отримувати задоволення»

Бажання наслідувати героїв Бути героєм = вбивати ? цитую хлопчика: «Хочу, как в том фильме, где всех убивают, а в конце и я бы был в тюрьме, убил бы себя, это было б супер!».

страждають від страшних повідомлень про дійсність Новини лякають більше, ніж фільми Десятикласники підрахували: У новинах до 40 відсотків позитиву і понад 60 відсотків негативу. (катастрофи, аварії, злодіяння із загибеллю людей). Якими позначками промаркувати новинні передачі? Шокують сюжети передач про реальні події

Розпізнання батьками значення графічних позначок

ВИСНОВКИ Батьків дітей різного віку турбують різні ризики негативного впливу телебачення Існуюча система позначок не задовольняє потреб батьків у інформуванні про зміст ризиків Кількісне статистично достовірне підтвердження рівня підтримки нової системи позначок методом репрезентативного масового опитування батьків дітей різного віку має враховувати такі параметри: Ступінь задоволеності батьків телеконтентом і впливом сучасного телебачення на інтеектуальний, емоційний і соціальний розвиток дитини,її психологічне благополуччя Рівень зацікавеності батьків у покращенні ситуації Рівень медіакультури батьків та особливості їх медіапрактик Ступінь інтуїтивного роз уміння, точності розпізнання і прийняття графічних образів позначок Рівень готовності батьків до відповідального споживання і використання системи розумних позначок Рівень активності батьків у випадку впровадження нової системи

Дякуємо за увагу! Автор – Любов Найденова, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, к.псих.н mediasicolo@gmail.com