Презентація на тему:
розвиток валеології

Розвиток науки про здоров’я від реліктових культур до цивілізованих держав

Людина про здоров’я стала замислюватись з того часу, коли усвідомила себе соціальною істотою. Люди намагалися зрозуміти сутність здоров’я і шукали всілякі способи, які сприяли б його зміцненню. 

Актуальність теми - наявність постійної необхідності, серед людей, мати чітке уявлення про здоровий спосіб життя Об'єктом цього дослідження розглянемо схематичні базові стану людського буття, що утворюють початкові умови для будь-який діяльності. І предметом дослідження виберемо схеми управління життям, доступні людині, що можуть призвести її життя до здорового способу

Геродот широко застосовував фізичні вправи для покращення здоров'я

Гіппократ є засновником гуморальної теорії здоров'я, згідно якої всі хвороби виникають від неправильного змішування в організмі чотирьох започаткувань, які створюють його землі, води, повітря і вогню.

Демокріт вважав, що кожна людина може прожити щасливе життя, якщо буде жити відповідно своїй природі, дотримуватись чуття міри

Інший давньогрецький вчений Аристотель вчив, що здоров'я людини залежить від розміщення щільних і неподільних частин, з яких складається організм. На основі своїх міркувань Аристотель створив солідарну теорію здоров'я.

Сократ - автор і творець діалектичного методу пізнання і стини, при якому досліджуваний предмет розглядається одночасно з двох сторін позитивної і негативної.

У своїй праці «Про визначення частин тіла людини» Гален детально аналізує здоров'я, хворобу і третій стан Подальший розвиток валеологічні ідеї дістали у працях видатного лікаря і мислителя Стародавнього Риму Клавдія Галена

Видатний лікар середньовіччя Парацельс вважав, що людина від природи наділена засобами боротьби з хворобами

Бекон розробив практичні рекомендації щодо покращення здоров'я; Збагатив знання про оздоровлення людини, започатковане працями Гіппократа, Аристотеля, Галена, Парацельса

Уперше спробу сформувати сучасне уявлення про стан здоров'я та механізми здоров'я зробили в 60х роках ХХ-го століття патологи С.М. Павленко і С.Ф. Олійник. Вони обґрунтували напрямок, який отримав назву санологія загальне вчення про протидію організму хворобі, в основі якого лежить саногенез.

Засновником валеології у сучасному розумінні цього слова став учень Н.В. Лазарева І. І. Брехман, який уперше у 1982 році на науковій основі розглянув проблему збереження та закріплення здоров'я практично здорових людей.

В Україні курс валеології почав викладатися з 1991 року завдяки проф. І.В. Муравову у Кримському медичному університеті на кафедрі фізичного виховання і здоров'я.

3 1996 р. в Україні та Росії видається журнал «Валеологія». Валеологія вирішує проблему індивідуального здоров'я, а суспільне здоров'я це предмет соціальної гігієни, однак валеологія широко використовує фактори соціальної гігієни для формування, закріплення й удосконалення індивідуального здоров'я.

Отже, узагальнюючи матеріали літературних джерел, можна зробити висновки, що до розкриття наукового змісту поняття «здоровий спосіб життя» активно долучилися видатні вітчизняні філософи, лікарі, фізіологи, гігієністи, соціологи, які розробили концептуальні засади формування здорового способу життя, дали характеристику даного феномена

Підготувала: Студентка 2 курсу Групи ДО(1) Близнюк Альона Михайлівна Черкаси, 2014