Презентація на тему:
"Ери життя"

Презентація на тему: “Ери життя” Підготував учень 11-А класу Розум Ігор

Загальна характеристика Після формування земної кори розпочався “геологічний час”. Геологічний час поділяють на п�’ять ер: архейську,протерозойську(загальна назва докембрій), палеозойську ,мезозойську та кайнозойську . Кожну еру поділяють на періоди,а періоди на епохи.

Архейська ера Найдавніша ера в геологічній історії Землі; нижній підрозділ докембрію. Перші залишки живих організмів выдносять до архейської ери(закінчилась 2,5 млрд. років тому) Це були прокаріоти,у викопному стані представлені залишками оболонок колоній ціанобактерій. Перші осадові породи значною мірою є наслідком життєдіяльності залізобактерій ,зелених і пурпурових бактерій. Унаслідок фотосинтезуючої діяльності ціанобактерій у кінці архейської ери в атмосфері накопичилась значна кількість вуглецю та утворився озоновий шар.

Протерозойська ера Це верхній підрозділ докембрію, почався після архея. Протерозойський еон є найдовшим в історії Землі, він тривав понад 2 млрд років. Під час протерозою сталася киснева катастрофа внаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які витіснили анаеробів. Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму й метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, виявлено рештки залізобактерій і синьо-зелених водоростей. Серед корисних копалин протерозою головне місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів.

Палеозойська ера Геологічна ера протяжністю від 541 до 252.2 млн років тому,  що підрозділяється на шість геологічних періодів; від найранішого до найпізнішого: Кембрій,Ордовик, Силур, Девон, Карбон і Перм. Внаслідок тектонічних рухів палеозойської ери відбулися значні трансгресії й регресії моря. На початку палеозойської ери у Південній півкулі виник материк Гондвана. У морських басейнах були поширені безхребетні, зокрема форамініфери, корали, молюски тощо; з'явились перші морські хребетні — рибоподібні й риби. В середині палеозою виникли перші наземні рослини — псилофіти й плауноподібні. Пізніше розвинулись деревоподібні папороті, хвойні. Геологічні відклади, що утворилися протягом палеозойської ери, становлять палеозойську групу.

Мезозойська ера Настала 252 млн років тому. Тривалість мезозойської ери — 185 млн років. Поділяється вона на тріасовий період(252,2—201,3 млн років тому), юрський період (201,3—145,0 млн р. тому) і крейдяний період (145,0—66,0 млн р. тому). Кожен з цих періодів відзначається своїми, властивими тільки йому фізико-географічними умовами, певним розподілом моря і суші, а в межах останньої — гірських хребтів і рівнин, специфіч. краєвидами, складом органічного життя, проте зберігає загальні риси, характерні для мезозою в цілому.

Тріасовий період Перший геологічний період мезозо йської ери. На початку тріасового періоду існували материки Гондвана і Лавразія, їх розділяв океан Тетіс. Внаслідок герцинської складчастості утворилися великі гірські системи. у середині та наприкінці тріасового періоду відбулися великі трансгресії. У тріасовому періоді надзвичайно розвинулися рептилії, не лише сухопутні, але й пристосовані до життя у воді (іхтіозаври, нотозаври, плакодонти) та в повітрі (птерозаври). Вперше з'явилися динозаври, черепахи, крокодили та ссавці.

Юрський період  Період геологічної історії Землі, середній геологічний період мезозойської ери. Тектонічні рухи на планеті протягом юрського періоду була інтенсивніші, ніж в тріасі. Для цього періоду типові процеси складко- і гороутворення, що відбувалися в результаті зіткнення літосферних плит. Утворення горстових піднятть і грабенів супроводжувалося інтенсивним наземним вулканізмом. В цей же час Австралія і Антарктида відділилися від Африки та Індії, і виник новий Індійський океан, який з'єднався зі східною околицею океану Тетіс. Найбільш великим в юрському періоді був Тихий океан. В юрському періоді остаточно вимер ряд груп тварин палеозою, виникла нова, характерна для мезозойської ери група голкошкірих— неправильні їжаки. В морських басейнах розвинулись амоніти, белемніти, на суходолі — рептилії. Наприкінці юрського періоду з'являється новий клас хребетних— птахи. Серед рослинного світу продовжували панувати голонасінні

Крейдяний період Перша половина крейдового періоду характеризується великим поширенням в межах материків мілководних морів та заболочених низовин.  Для флори цього періоду характерні папоротеподібні й голонасінні, з'явились перші покритонасінні, а в пізньокрейдову епоху — багато сучасних їх родів.   Великого розвитку набули черевоногі молюски, губки, мохуватки, деякі види кісткових риб, у фауні наземних хребетних переважали плазуни, хижаки та інші, вимерлі морські й наземні ящери.

Кайнозойська ера Найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала близько 66-65 млн років тому, триває й досі. У середині палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння. Серед рослин були поширені покритонасінні, з'явились злакові. Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври.

Геохронологія антропогеновий (четвертинний): голоцен  плейстоцен  неогеновий: пліоцен  міоцен  палеогеновий: олігоцен  еоцен  палеоцен