Презентація на тему:
Інтоксикація пестицидами

Інтоксикація пестицидами, що застосовуються в сільському господарстві. доцент Боднар Л.П.

Застосування отрутохімікатів

Пестициди, залежно від призначення , діляться на кілька основних груп. Інсектициди – речовини, які застосовуються для боротьби з комахами; Фунгіциди – речовини для лікування рослин від грибкових захворювань; Дефоліанти – препарати, що використовуються для видалення листя рослин; Гербіциди – для знищення бур’янів; Бактерициди – для знищення бактерій; Акарициди – для знищення кліщів; Зооциди – гризунів; Овоциди - личинок і гусені.

Вплив отрутохімікатів на рослину

Класифікація пестицидів за хімічною структурою: Хлорорганічні сполуки (хлориндан. гептахлор, хлортен. поліхлорпінен); Фосфорорганічні сполуки (карбофос, хлорофос, метафос, тіофос); Ртуть органічні сполуки (гранозан, меркуран, меркур - гексан); Сполуки миш’яку (арсенат нагрію, арсенат кальцію, паризька зелень); Похідні карбамінової кислоти (бетанол, карбін, севін та ін.); Ціаніди (ціаниста кислота, ціанамід кальцію, ціанплав); Препарати міді (бордоська рідина, бургундська рідина, мідний купорос); Сірка та її сполуки (колоїдна сірка, сірчаний ангідрид, мелена сірка); Препарати рослинного походження (анабазин, нікотин, піретрум).

Отрутохімікати

За способом поступлення в організм комах інсектициди діляться на три групи: контактної дії - згубно впливаючи на комах при контакті з різними частинами їх тіла, кишечної дії при попаданні інсектицидів в травну систему, фуміганти – отрутохімікати, що проникають в організм комах через органи дихання у вигляді газів або пару.

Пестициди можуть попасти в організм людини через: органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкіру.

Інтоксикація хлорорганічними сполуками

До хлорорганічних сполук відносяться речовини різної хімічної природи; хлориндан, гексахлорбензол, поліхлорпінен, хлортен, альдрін, хлоріндан, дихлоретан та багато інших. Для більшості хлорорганічних сполук характерна велика стійкість в зовнішньому середовищі і до дії високої температури. Внаслідок цього вони протягом тривалого часу (біля місяця) після обробки зберігають свою інсектицидну активність і токсичну дію для людини і тварин. Харчові продукти, що містять домішки хлорорганічних сполук не втрачають своєї токсичності і після термічної кулінарної обробки.

Патогенез. Попадаючи в кров хлорорганічні сполуки проявляють загальнотоксичну і політропну дію на багаті ліпоїдами нервові клітини, а також накопичуються в паренхіматозних органах, чим пояснюється формування симптоматики ураження центральної нервової системи та печінки. Взаємодіючи з тканинним киснем речовини цього ряду здатні дехлоруватись з утворенням нестійких хлорвмісних сполук, які впливають на біохімічні процеси окислення і фосфорилювання з можливими порушеннями вуглеводного обміну та біосинтезу білка. Деякі хлорорганічні сполуки пригнічують і блокують сульфгідрильні групи ферментів і білків.

Розпилювання отрутохімікатів

Клінічна картина Гостра інтоксикація Симптоми інтоксикації - головний біль, головокружіння, загальна слабкість, нудота, підвищення температури тіла, різка слабкість в ногах. Іноді спостерігається загальна загальмованість, посіпування м'язів рук та ніг, їх тремор. В більш важких випадках можуть виникати приступи клоніко - тонічних судом, наростає тремор рук, атаксія, розлади психіки, порушення зору. Появляється задишка, ціаноз, серцево-судинні розлади. Можливі ускладнення у вигляді паралічів, токсичного енцефаліту, які поєднуються з симптомами токсичного гепатиту та нефриту.

Ураження нирок

Хронічна інтоксикація. Появляється загальна слабкість, подразливість, безсоння, головокружіння; головний біль, переважно в лобно-скроневій ділянці, виражена пітливість. Відмічаються розумова і фізична втомлюваність, зниження апетиту, емоційна лабільність. Можливі прояви нейроциркуляторної дистонії, частіше за гіпертонічним типом, яка проявляється серцебиттям, болями в ділянці серця, ослабленням тонів.

Токсичне ураження ЦНС

Токсичний гепатит

Лікування. При гострих інтоксикаціях необхідно; Швидко винести потерпілого з забрудненої атмосфери; Шкіру та слизові оболонки промивають 2% розчином гідрокарбонату натрію; Для зменшення подразнення ніс закапують 2% розчином новокаїну, очі - 30% розчином альбуциду Na; При попаданні отрути в шлунково-кишковий тракт необхідно терміново промити шлунок Після промивання доцільно дати протиотруту - суміш ТУМ, яка складається з 25г таніну, 50г активованого вугілля, 25г окису магнію, яку розмішують у воді і дають випити. Через 10-15хв дають сольове проносне. Показана інгаляція кисню; Вводять 20мл 40% розчину глюкози і 500мг аскорбінової кислота, вітамін В1 – в/м; При явищах пригнічення дихання показаний лобелін; При колапсі кофеїн, кордіамін; Для зняття збудження використовують барбітурати, при судомах призначають хлоралгідрат в клізмі.

Інтоксикація фосфорорганічними сполуками.

Фосфорорганічні сполуки є ефективними інсектофунгіцидами і відрізняються великою біологічною активністю. З гігієнічної точки зору речовини цієї групи мають велику перевагу порівняно з хлорорганічними сполуками, вони відрізняються меншою стійкістю в зовнішньому середовищі.

Фосфорорганічні сполуки використовуються в сільському господарстві як пестициди для боротьби з шкідниками зернових культур, плодових дерев, декоративних культур, трав та ін. Деякі з них використовують для знищення мух, комарів, паразитів – у побуті. Найбільш широко в наш час використовуються байтекс, бутіфос, хлорофос, карбофос. Всі ці речовини високотоксичні для людини. В організм отрута попадає в основному через органи дихання.

ФОС для боротьби з шкідниками

Патогенез. За характером дії фосфорорганічні сполуки відносяться до поліензимних отрут, проте провідним в розвитку інтоксикації є пригнічуюча дія на холінестеразу. При поступленні їх в організм пригнічується активність холінестерази в крові та в тканинах накопичується надлишкова кількість ацетилхоліну, що призводить до різкого порушення передачі нервових імпульсів в синапсах і збудження центральної нервової системи.

Обприскування картопляного поля ФОС

Клінічна картина. Основні симптоми гострого отруєння ФОС. Мускариноподібна дія в результаті збудження М-холінорецепторів має парасимпатоміметичну направленість і проявляється брадикардією, скороченням м'язів, що звужують зіницю, спазмом м'язів бронхів, кишечника, сечового міхура, стимуляцією секреції сльозних, потових, слинних, бронхіальних та інших залоз і різкими вегетативними порушеннями різних органів. Це проявляється сльозотечою, слинотечою, бронхоспазмом, бронхореєю; Нікотиноподібна дія проявляється збудженням Н-холінорецепторів і ураженням поперечносмугастих м'язів, що приводить до посіпуванням очних м'язів, язика та інших м'язів обличчя, появою ністагму, фібрилярним скороченням м'язів всього тіла, що набирають генералізованого характеру; Центральна дія визначається токсичним впливом ацетилхоліну на кору головного та довгастого мозку, що проявляється головним болем, збудженням, порушенням сну, психіки, свідомості, судомами, паралічами, пригніченням та паралічем життєво-важливих центрів довгастого мозку.

Легка форма. Скарги на головний біль, головокружіння, слабкість в кінцівках, сонливість. нудоту, підвищену слинотечу, приступоподібні болі в животі. Постраждалі неспокійні, зіниці звужені, реакція на світло в'яла, виникає спазм акомодації і порушується зір. Якщо дія пестицидів продовжується, внаслідок бронхоспазму і бронхореї появляється затруднене дихання, відчуття стиснення в грудях та нестачі повітря, приступоподібний кашель.

Середній ступень важкості гострої інтоксикації. До перерахованих вище симптомів приєднується лихоманка з підвищенням температури тіла до 40 °С, наростає збудження, що пізніше переходить в загальмованість та депресію, з'являється відчуття страху, неадекватна реакція на зовнішні подразники. Підсилюється головний біль, з'являється виражена слино- та сльозотеча, гіпергідроз, наростає м'язева слабкість. Порушення дихання проявляється затрудненим вдихом, та видихом, з масою сухих свистячих, вологих велико-, дрібноміхурчатих та крепітуючих хрипів. Появляються ознаки кисневої недостатності, тахікардія змінюється брадикардією, артеріальний тиск знижується.

Важка (коматозна) форма інтоксикації зустрічається рідко, іноді закінчується летально. В клініці важкої форми розрізняють три стадії: збудження; судомну; паралітичну.

Хронічні інтоксикація зустрічається значно рідше, ніж гостра. Може мати місце при виробництві отрутохімікатів. Одним з основних проявів є розвиток астеновегетативного синдрому, який супроводжується головним болем, головокружінням, відчуттям важкості в голові, зниженням пам’яті, порушенням сну, відсутністю апетиту, нудотою, загальною слабкістю.

Лікування. При гострій інтоксикації фосфорорганічними сполуками необхідно припинити контакт з отрутою Потерпілого слід негайно вивести із зараженої зони, зняти з нього забруднену одежу; Шкірні покриви промивають водою з милом, обробляють їх 2 % розчином гідрокарбонату натрію або 5 % розчином аміаку; При попаданні фосфорорганічних речовин в очі промивають чистою водою і закапують 30 % розчином альбуциду; У випадках поступлення отрути в шлунково-кишковий тракт необхідно промити шлунок з наступним введенням ентеросорбентів (активованого вугілля) Доцільне призначення сольових послаблюючих.

При легкій формі інтоксикації в/м вводять 1-2 мл 0,1 % розчину атропіну; При середньому і важкому ступенях інтоксикаціях проводиться інтенсивна атропінізація. Одноразово в/м вводять 3-5 мл 0,1 % розчину атропіну, а потім переходять на підтримуюче введення атропіну. Ін'єкції повторюються кожні 5-6 хвилин до припинення мускариноподібних симптомів і появи ознак передозування атропіну (сухість слизових оболонок, розширення зіниць); Разом з атропіном вводять тропацин, пентафен прозерин - препарати, які мають хороші М- та Н- холінолітичні властивості; Одночасно з холінолітиками застосовують реактиватори холінестерази –в/м вводять 1 мл 15% розчину діпіроксиму, повторну ін’єкцію проводять через 1-2 години. Як реактиватор використовують 40% розчин ізонітрозину по 3 мл в/м.

Інтоксикація ртутьорганічними сполуками.

Застосування РОС

Найчастіше застосовуються гранозан, меркуран, меркургексам, меркурбензол. Пестициди цієї групи відносяться до високотоксичних речовий і характеризуються вираженою стійкістю в зовнішньому середовищі і здатністю кумуляції в організмі. Ртутьорганічні сполуки в сільському господарстві використовуються у вигляді порошків і розчинів, при недотриманні правил техніки безпеки можуть попадати в організм людини через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, непошкоджену шкіру та слизові оболонки.

Патогенез. Механізм токсичної дії ртутьорганічних сполук пов'язаний з їх взаємодією з сульфгідрильними групами тканинних білків, що приводить до порушення вуглеводневого, жирового і білкового обміну та виражених функціональних розладів різних органів і систем організму. В патогенезі інтоксикації суттєве значення має капіляротоксична дія ртутьорганічних сполук. Вони мають здатність з'єднуватися з тканинними білками і утворювати комплексні ангигени з можливим розвитком алергічних реакцій. Переважне ураження нервової системи може бути зумовлене і ліпотропністю ртутьорганічних пестицидів, що приводить до значної їх кумуляції в головному мозку.

Клінічна картина При легкій інтоксикації: Металевий присмак в роті; Гіперсалівація, гінгівіт; Нудота, блювота, пронос; Головокружіння, головний біль, безсоння, адинамія, запаморочливі стани.

Важка форма гострої інтоксикації характеризується дифузним ураженням нервової системи, розвитком енцефалополіневриту або енцефаломієлополіневриту. Значну питому вагу в клінічній картині інтоксикації мають ознаки ураження проміжного мозку, що проявляється поліурією як при нецукровому діабеті, адинамією, анорексією з прогресуючим похуданням. При інтоксикації середнього ступеню поступово розвивається картина гострої церебропатії з переважним ураженням мозочка, ядер слухового і зорового черепних нервів з нервово-психічними розладами.

Ураження ЦНС (токсична енцефалопатія )

Хронічна інтоксикація ртутьорганічними сполуками може виникати через кілька тижнів або місяців після контакту. Перші симптоми інтоксикації проявляються нудотою, блювотою, трофічними ураженнями слизової оболонки рота, кровоточивістю ясен, гіперсалівацією, гінгівітом, виразковим стоматитом, профузним проносом, з кров’ю та слизом.

Сулемова нирка

Кортикальний некроз нирки при отруєнні ртуттю

Лікування. При гострих інтоксикаціях хворого необхідно: Винести з зони розпиленого препарату; Звільнити від стискаючої одежі, яка обмежує дихання; При попаданні препаратів в шлунково-кишковий тракт показане промивання шлунка, ентеросорбція; В якості антидоту вводять унітіол який протидіє з'єднанню отрути з сульфгідрильними групами ферментів і білків, утворюючи з ртуттю малотоксичні сполуки, які легко виводяться з сечею. Унітіол призначається в/м у вигляді 5 % розчину по схемі: в першу добу 3-4 рази через 6-8 годин, на другу добу 2-3 рази, на третю-сьому добу 1-2 рази на день; В/в вводять також 30% розчин тіосульфату натрію по 10мл; При ацидозі в/в вводять 200мл 3-5% розчину гідрокарбонату натрію; Проводиться також симптоматична терапія; У важких випадках антидотна терапія поєднується з обмінним переливанням крові, гемодіалізом.

Інтоксикація миш’яковмісними сполуками

Миш'яковмісні сполуки застосовуються в сільському господарстві переважно як інсектициди для протруювання насіння знищення шкідників садовогородніх культур, рисових полів, личинок малярійного комара та для боротьби з гризунами. Всі препарати, що містять миш'як, мають високу токсичність і стійкість в зовнішньому середовищі.

Патогенез. Миш’яковмісні сполуки уражають нервову систему, шлунково-кишковий тракт, органи кровотворення, мають різко виражену подразнюючу дію на слизові оболонки та шкіру. Крім того, під впливом цих сполук, зменшується продукція тіреотропного гормону передньої долі гіпофізу. Здатність сполук миш'яку порушувати проникність стінок судин сприяє їх проходженню через гематоенцефалічний бар'єр і приводить до нервово-трофічних і регуляторних змін, внаслідок чого виникають некробіотичні ураження печінки, серця, кишечника, нирок, шкіри. Викликаючи парез стінок капілярів миш'як порушує харчування життєво важливих органів. При поступленні в кров сполуки миш’яку обумовлюють парез брижових капілярів з послідуючою різкою гіперемією черевних органів.

Клінічна картина гострої інтоксикації. Розрізняють: катаральну форму; шлунково-кишкову форму; паралітичну форму.

Хронічна інтоксикація зустрічається в осіб, які тривалий час контактують у виробничих умовах з парами або пилом сполук миш’яку, які проникають через дихальні шляхи або шкіру. Хворі скаржаться на: періодичну нудоту, блювоту, болі в животі, порушення стільця; відсутність апетиту, кашель, нежить.

Пораження шкіри рук

Пораження шкіри рук і ніг при інтоксикації мишяком

Лікування. Припинити контакт з отрутою; При попаданні сполук миш’яку в шлунково кишковий тракт показано промивання шлунка з послідуючим введенням через зонд 25-30 г сульфату магнію в 400 мл води або 100 мл антидоту Стрижевського, що містить в 1 л води сульфату магнію 3,75 г, бікарбонату натрію 12,5 г, їдкого натрію 1 г і сірководню 0,4%.

При гострому отруєнні якомога швидше застосовують 5% унітіол по 5мл в /м в першу добу 3-4 рази, на другу і третю – 2-3 рази на день. Рекомендують кровопускання 300мл з послідуючим переливанням крові, в/в введенням 500мл 5% розчину глюкози. В комплекс антидотної терапії входить в/в ведення 15мл 30% розчину тіосульфату натрію, 20мл 10% тета цину кальцію на 500мл 5% розчину глюкози.

Дякую за увагу!

Дякую за увагу