Гігієна аптечних закладів
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
До аптечних (фармацевтичних) закладів відносяться: аптеки, аптечні бази (склади) та контрольно-аналітичні лабораторії. Структура аптечних закладів
Аптека – заклад охорони здоров’я, який функціонує з дозволу й під контролем державних органів, основним завданням якої є забезпечення населення, санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санаторно-курортних, науково-медичних та інших закладів охорони здоров’я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.
Аптека, на яку покладено адміністративне та організаційно-методичне керівництво аптеками району (міста), називається центральною районною (міською) аптекою.
Аптека, яка призначена виключно для забезпечення однієї або декількох лікарень та інших закладів охорони здоров’я медикаментами та предметами медичного призначення, називається відповідно лікарняною або міжлікарняною аптекою.
Аптеки загального типу поділяються на: 1) аптеки, які здійснюють виготовлення лікарських форм і реалізацію лікарських препаратів; 2) - аптеки, які здійснюють тільки реалізацію лікарських препаратів.
ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ, ПЛАНУВАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ АПТЕК СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН- характеризує відношення будівельної ділянки та об’єкта будівництва до населеного пункту, розташування під’їзних шляхів, наявності джерел водопостачання та об’єктів, які забруднюють атмосферне повітря, розташування зелених масивів, рельєф.
1)Розташування 2)Наявність зручних під’їзних шляхів 3)Пішохідна доступність 4)Комунікації 5)Інсольованість 6)Наявність нахилу для стоку атмосферних опадів 7)Висота стояння грунтових вод
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН Площа забудови ділянки не повинна перевищувати 15 % від загальної площі ділянки. Велике значення надається озелененню ділянки для зменшення шуму, запиленості та загазованості. Площа озеленення повинна складати не менше 60 % від площі усієї ділянки.
Лікарняні аптеки Лікарняні аптеки розділені за кількістю ліжок на 5 груп: 200, 400, 600, 800, 1000.
МІЖЛІКАРНЯНІ АПТЕКИ Міжлікарняні аптеки поділені за кількістю ліжок, що обслуговуються, на три групи: 1 група – від 500 до 1000, 2 група – до 2000 і 3 група – до 3000 ліжок. Міжлікарняні аптеки організовуються в основному у великих містах і розміщаються в межах міста або на території лікувально-профілактичного закладу, медичного містечка.
АПТЕКИ ЗАГАЛЬНОГО ТИПУ Аптеки загального типу можуть розміщатись: в окремих малоповерхових будівлях; у будівлях, зблокованих і кооперованих із закладами, підприємствами та жилими будинками; на перших поверхах багатоповерхових, громадських та жилих будинків.
У відповідності з ходом технологічного процесу рецептурну слід розміщати суміжно з кімнатою обслуговування (інформаційною). Кімнату обслуговування необхідно наближати до експедиційної. Асистентську необхідно наближати до аналітичної і доцільно – до дистиляційної. У безпосередній близькості з асистентською слід розміщати кокторій. До асистентської слід максимально наблизити мийну, приміщення зберігання чистого посуду. Заготовочна (із шлюзом) повинна мати безпосередній взаємозв’язок із фасувальною, максимально наближена до аналітичної.
Між приміщеннями асептичного комплексу у відповідності зі стадіями технологічного процесу повинен бути послідовний безпосередній взаємозв’язок: мийна асептичного комплексу – стерилізаційна посуду – асистентська – асептична (для виготовлення ін’єкційних лікарських форм) – асистентська асептична (для виготовлення очних крапель та лікарських форм для новонароджених) – фасувальна зі шлюзом – закаточна – стерилізаційна лікарських форм – контрольно-маркіровочна.
В аптеці з мінімальною площею приміщень допускається суміщення: 1) асистентської з фасувальною та кабінетом (робочим місцем) провізора-аналітика; 2) мийної та стерилізаційної аптечного посуду; 3) матеріальної засобів санітарії та гігієни, виробів медичного призначення та матеріальної допоміжних матеріалів і тари; 4) кабінету завідувача й бухгалтерії; 5) кімнати персоналу й гардеробної.
Аптечні пункти. Аптечні пункти створюються тільки у приміщеннях лікувально-профілактичних закладів. Мінімальна площа приміщення – 18 м2. Приміщення аптечного пункту обладнуються стелажами, шафами, холодильником, сейфом для зберігання отруйних лікарських засобів, рукомийником.
Аптечний кіоск. Приміщення аптечного кіоску обладнується стелажами, шафами, холодильником. Мінімальна площа приміщення - 8 м2.
Забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщеннях аптек здійснюється за допомогою системи опалення та ефективної загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції. Приміщення аптек обігріваються за допомогою системи централізованого водяного (конвекційного) і панельно-променевого (радіаційного) опалення. Найбільш оптимальним і гігієнічно виправданим є панельно-променеве опалення. Це особливо доцільно для опалення асептичного блоку, асистентської і кімнати провізора-аналітика, де повинен дотримуватися високий рівень чистоти. МІКРОКЛІМАТ
Температура повітря в основних виробничих та службово-побутових приміщеннях (асептичні, пакувальні, дистиляційні, кімнати для зберігання й оформлення лікарських форм для ін’єкцій, дефектарські, асистентські, фасуваль ні, комори для товарів, кімнати провізора-аналітика, мийні, дистиляційно-стерилізаційні, комори для лікарських трав, склади стерильних матеріалів) нормується на рівні 18 0С; у торгових залах аптек - 16 0С, у складських приміщеннях для термолабільних, сухих і рідких медикаментів –4 0С.
Відносна вологість в аптечних приміщеннях повинна складати 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1-0,2 м/с.
Світловий коефіцієнт (СК) в асистентській, кімнаті провізора-аналітика, асептичній повинен бути 1:4, в інших приміщеннях аптеки у межах 1:6-1:7. ОСВІТЛЕННЯ
Коефіцієнт природного освітлення (КПО) в асистентській,кімнаті провізора-аналітика, асептичній повинен дорівнювати - 2 %, в інших приміщеннях аптеки - 1,5-0,5 %.
Інсоляція приміщень (безперервне пряме сонячне опромінення) аптек повинна бути не менше 3 год. у день. У той же час не можна допускати перегрівання приміщень, порушення оптимальних мікрокліматичних умов.
Орієнтація приміщень аптеки за сторонами світу відіграє значну роль у забезпеченні інсоляційного режиму. Оптимальною для основних виробничих приміщень аптеки є південна і південно-східна орієнтація. У приміщеннях зі значними тепловиділеннями (мийна, стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна), рекомендується північна орієнтація.
Коефіцієнт заглиблення при однобічному освітленні - відношення глибини приміщення (відстань від світлонесучої стіни до протилежної) до висоти верхнього краю вікна не повинен бути більше 2,0.
Колір навколишніх поверхонь. Найбільш сприятливі в цьому відношенні світлі тони. Зокрема, стіни, пофарбовані в білий колір, відбивають 80 % падаючих на них променів, у світло-жовтий - 50 %, у синій - 25 %, у коричневий - тільки 13 %. Орган зору менше стомлюється, якщо колір навколишніх предметів і устаткування досить різноманітний. Одноманітний і різкий колір негативно впливає на емоційний стан працюючих.
Рівномірність освітлення має велике значення, оскільки часте переведення погляду з більш освітленої поверхні на менш освітлену і навпаки спричиняє сильне стомлення очей, особливо у провізора-технолога й фармацевта при роботі на бюреточній установці, зважуванні на аналітичних вагах, розгляданні дрібних суспензій у розчинах, відліку поділок на піпетках. Це поступово може привести до астенопії - швидкого стомлення очей з проявами болю в області очей, неясного бачення, загальної втоми і головного болю.
У торговому залі варто передбачити світильники, що відповідають світлотехнічним, гігієнічним і архітектурно-художнім вимогам. Світильники повинні не тільки створювати необхідний рівень освітленості, але і задовольняти естетичним потребам відвідувачів. Для цього використовуються художньо оформлені люстри, плафони, що гармонійно поєднуються з декоративним оздобленням торгового залу.
Рівень освітленості торгового залу за рахунок люмінесцентного освітлення повинен складати 150 лк, а рецептурного відділу, відділу готових лікарських засобів, ручного продажу, оптики – 300 лк.
Асистентська - основний функціональний підрозділ аптеки. Тут доцільно використовувати світильники з люмінесцентними лампами, розташованими локалізовано над робітниками місцями. Аналогічні принципи штучного освітлення використовуються в асептичній, кімнаті провізора-аналітика, фасувальній і дефектарській. Крім загального освітлення, на робочих місцях провізорів-технологів і фармацевтів установлюються світильники місцевого освітлення з лампами, що відповідають спектру ламп, використовуваних у системі загального освітлення. Рівень освітленості асистентської, асептичної, кімнати провізора-аналітика, фасувальної, дефектарської за рахунок люмінесцентного освітлення повинен складати 500 лк.
У мийній і дистиляційно-стерилізаційній, туалеті і душовій застосовуються вологозахищені підвісні світильники з лампами нажарювання, призначені для вогких приміщень. У мийній над кожною ванною встановлюється місцевий світильник на кронштейні, що має захисний кут арматури (більше 30°) для запобігання очей від сліпучого дії світла. Рівень освітленості у мийній за рахунок ламп нажарювання повинен складати 75 лк. У кубовій-стерилізаційній рівень люмінесцентної освітленості повинен дорівнювати 150 лк.
У матеріальних (коморах) використовуються лампи нажарювання, які повинні створювати достатній рівень освітленості: у матеріальній для зберігання чистого посуду – 75 лк, у матеріальних для зберігання дезінфекційних засобів, кислот, горючих і легкозаймистих матеріалів, а також зберігання тари – 30 лк У матеріальній зберігання лікарських і перев’язочних засобів рівень освітленості за рахунок люмінесцентних ламп повинен складати 150 лк.
Освітленість кабінету завідувача аптекою, кімнати персоналу, гардеробів, коридорів установлюється відповідно до діючих норм. Спільне застосування в одному приміщенні аптеки люмінесцентних ламп і ламп нажарювання не рекомендується.
Специфічним виробничим фактором, властивим тільки аптекам, аптечним установам і підприємствам хіміко-фармацевтичної промисловості є вплив на персонал лікарських препаратів.
Мікробна контамінація повітря - це процес забруднення повітря приміщень мікроорганізмами. У першу чергу, це стосується працівників аптек, робочі місця яких розташовані у торговому залі і які мають безпосередній контакт з відвідувачами: провізори-технологи, фармацевти, касири, у меншій мірі - провізори-аналітики, тому що вони прямого контакту з відвідувачами не мають, але можуть бути інфіковані через повітряне середовище й особливо через рецепти, на поверхні яких часто є велика кількість мікроорганізмів.
Кондиціонування повітря в умовах аптек є найбільш оптимальним та ефективним видом вентиляції приміщень, оскільки системи кондиціонування забезпечують комфортні умови мікроклімату. ВЕНТИЛЯЦІЯ
Природна вентиляція здійснюється з допомогою вікон, кватирок, фрамуг. Найбільш ефективною є вентиляція, здійснювана за рахунок витяжних каналів, обладнаних спеціальними насадками - дефлекторами. Вона влаштовується для адміністративних і санітарно-побутових приміщень.
Штучна припливно-витяжна вентиляція (місцева та загальнообмінна ) передбачається у приміщеннях, де за допомогою природного повітрообміну не досягаються нормовані параметри мікроклімату, вмісту пилу, мікроорганізмів і газоподібних домішок. Повітря, що подається, необхідно очищати, пропускаючи його через спеціальні фільтри.
Торговий зал обладнується загальнообмінна припливно-витяжною вентиляцією з перевагою витяжки над припливом (кратність повітрообміну +3-4).
Асистентська повинна бути обладнана загальнобмінною припливно-витяжною вентиляцією з перевагою витяжки над припливом (+2-3). Таку ж вентиляцію влаштовують у пакувальній, дистиляційній, дефектарській, фасувальній, коморах, кімнаті провізора-аналітика. У кімнаті провізора-аналітика має бути місцева витяжна вентиляція (витяжна шафа).
Мийна та дистиляційно-стерилізаційна обладнуються припливно-витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну +3-4. У мийній, крім того, необхідне влаштування місцевої витяжної вентиляції над мийними ваннами у вигляді зонта.
Асептичний блок, де виготовляються ін’єкційні розчини, очні краплі, для чого необхідна повна стерильність) повинен обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря (кратність повітрообміну +4-2), щоб виключити поступлення повітря з інших приміщень. При цьому рух повітряних потоків відбувається з асептичної у прилягаючі до неї приміщення - шлюз, а потім у коридор. Вікна асептичної повинні бути щільно закриті, щілини наглухо забиті. Припливне повітря повинно проходити через фільтри, що уловлюють пил і мікроорганізми.
Матеріальні (склади) стерильних матеріалів повинні обладнуватися припливною вентиляцією з кратністю повітрообміну +3.
Матеріальні термолабільних, сухих і рідких медикаментів обладнуються тільки витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну –3.
Попередній медичний огляд проводиться при поступленні на роботу. Абсолютними протипоказаннями до роботи в аптеці є активна форма туберкульозу, бронхіальна астма, органічні захворювання серцево-судинної системи, гіпертонія II ступеня. Протипоказаннями до прийому на роботу є усі види геморагічного діатезу; алергічні захворювання; гострота зору нижче 0,6 з корекцією; аномалія рефракції понад 6,0 % короткозорості, зі змінами очного дна, понад 2,0 % далекозорості, астигматизм понад 2,0; захворювання ендокринної системи.
Періодичні медичні огляди проводяться 2 рази у рік з обов’язковим оглядом терапевтом, невропатологом, психіатром і, за показниками, гінекологом, стоматологом, фахівцем із хвороб вуха, горла й носа. При цьому проводяться також лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові, визначення білірубіну тощо.
Схожі презентації
Категорії