Презентація на тему:
Електронний підручник з охорони праці

Розробила: Шевченко Надія Русланівна Викладач I категорії Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Професійно – технічне училище № 74 с.Шев’якіно 2011 рік

1. Правові та організаційні основи охорони праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 2. Основи безпеки праці в галузі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 2.1. Безпека праці для професії тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, водій автотранспортних засобів . . . . . . . . . 21 2.2. Безпека праці для професії кухар, кондитер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 2.3. Безпека праці для професії оператор комп’ютерного набору, конторський службовець (бухгалтерія) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58 2.4. Безпека праці для професії маляр (будівельні роботи), штукатур, лицювальник-плиточник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 3. Основи пожежної безпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85 4. Основи електробезпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89 5. Основи гігієни та виробничої санітарії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92 6. Надання першої допомоги при нещасних випадках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96 7. Охорона навколишнього середовища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 8. Контроль знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109 8.1. Контроль знань для професії тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115 8.2. Контроль знань для професії кухар, кондитер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119 8.3. Контроль знань для професії оператор комп’ютерного набору, конторський службовець (бухгалтерія) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123 8.4. Контроль знань для професії маляр (будівельні роботи), штукатур, лицювальник-плиточник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127 9. Глосарій термінів з охорони праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року ухвалила Закон «Про охорону праці», який має велике соціально-економічне значення. Поняття «Охорона праці» визначена статтею 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технологічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, і працездатності людини у процесі праці.

Кодекс законів про працю Основні законодавчі акти з охорони праці. Закон «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Закон «Про охорону праці Навколишнього середовища Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Закон «Про колективні договори і угоди». Закон «Про охорону праці» Закон «Про пожежну безпеку» Закон «Про поводження з радіоактивними відходами» Закон «Про охорону здоров’я» Закон «Про дорожній рух».

Організаційні: порушення трудової і виробничої дисципліни ; незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць; відсутність цільового інструктажу; хиби у навчанні безпечних прийомів праці. Технічні: незадовільний технічний стан машин, механізмів, устаткування; порушення або недосконалість технологічного процесу; порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів; неякісне проведення технологічного обслуговування і ремонту машин і механізмів. Причини нещасних випадків Санітарно-гігієнічні: невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам; підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі; незадовільний санітарний стан виробничих та побутових приміщень; незадовільне освітлення; Психофізіологічні: нервово-психічні навантаження; незадовільний психологічний клімат у колективі; антропологічна відповідність працюючого умовам праці; алкогольне сп’яніння.

Засоби колективного захисту: нормалізація повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць; нормалізація освітлення виробничих приміщень і робочих місць; захист від іонізуючих і інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних електричних полів; захист від шуму, вібрації; захист від ураження електричним струмом; захист від дії механічних факторів; захист від хімічних факторів. Засоби індивідуального захисту: засоби захисту органів дихання; спеціальний одяг; спеціальне взуття; засоби захисту рук; засоби захисту очей; засоби захисту обличчя; засоби захисту голови; захисні дерматологічні засоби;

Організаційні Технічні Дотримання вимог охорони Систематичне підтримання праці осіб віком до 18років. чистоти у приміщеннях і Проведення періодичних на робочих місцях. медичних оглядів осіб Забезпечення санітарно – які працюють у гігієнічних вимог до шкідливих умовах . повітря виробничого Забезпечення працюючих середовища. у шкідливих умовах Улаштування систем лікувально – профілактичним вентиляції та кондиціювання обслуговуванням . робочих місць зі шкідливими умовами праці. Забезпечення захисту працюючих від шкідливих виробничих факторів.

Шум-це сукупність різких за силою і чистотою звуків, що заважають сприйняттю необхідних для людини сигналів. Шум несприятливо впливає на людину і може спричинити хвороб ний стан, зокрема глухуватість і глухоту. Під впливом шуму у людини прискорюється пульс і дихання. Тривалий шум впливає на центральну та серцево-судинну систему: з’являється симптоми перевтоми, послаблюється увага, підвищується нервова збудливість, знижується працездатність, порушується робота шлунково-кишкового тракту. За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові з частотою менше 20 Гц, звукові – від 20 до 20000 Гц та ультразвукові – понад 20000 Гц. Органи слуху людини сприймають звукові коливання в інтервалі частоти від 20 до 20000 Гц та відчувають зміни гучності в 1 дБ. Вухо людини сприймає до 130 дБ. При 150 дБ шум для людини нестерпний. При 180 дБ настає втома металу, внаслідок чого із конструкції можуть вискочити заклепки. Нормою виробничого шуму є рівень звуку до 85 дБ. Рівень шуму до 20 дБ не заважає розбірливості мови. Зі збільшенням рівня шуму до 70 дБ і вище мова стає нерозбірливою. Найефективнішим засобом боротьби з шумом є зниження його в джерелі створення. Для цього шумні технологічні процеси або обладнання змінюють на малошумні. Щоб зменшити шум на виробництві, використовують звуковбирання та звукоізоляцію, екранування і глушителі шуму, індивідуальні засоби захисту від шуму та інше.

Вібрація – це механічні коливання твердих тіл. З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової відмінності немає, але людина сприймає їх по різному: вібрація сприймається вестибулярним апаратом та дотиком, а шум – органом слуху. Джерелом вібрації є механічні, пневматичні та електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, яке встановлено без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні та сільськогосподарські машини. Вібрація буває загальна і місцева. За характером впливу на організм загальна вібрація передається на все тіло людини, а місцева – на руку працюючого. Місцева вібрація викликає погіршення кровопостачання окремих органів, при загальній вібрації порушується діяльність серця та центральної нервової системи. У разі довготривалої та інтенсивної дії вібрації може виникнути тяжке захворювання - вібраційна хвороба. Дія вібрації залежить від її частоти 6 Гц є резонансною для всього організму. Людина при цьому відчуває качку, що діє на вестибулярний апарат і центральну нервову систему. За тривалої дії вібрації такої частоти може виникнути захворювання що має назву «морської хвороби». Резонансна частота для органів черевної полості (шлунок, печінка та інші) дорівнює 7 Гц, для голови – 17 – 27 Гц. У зв’язку з цим коливання з частотою 5-8Гц викликає почуття вібрації в зубах; 40 Гц – відчуття вібрації в стопах.

Заходи боротьби з вібрацією поділяють на колективні та індивідуальні. Колективні методи-це методи зниження вібрації через вплив на джерело і методи зниження вібрації на шляху її поширення. Індивідуальними заходами боротьби з вібрацією вважають використання віброзахисного взуття, прокладок, рукавиць. Засоби індивідуального захисту від вібрації: Спеціальне віброзахисне взуття; Рукавиці з м’якими надолонниками; Пружнодемпфіруючі проклади та пластини для обхвату вібруючих рукояток та деталей; Засоби, що використовуються під час реалізації вищезгаданих методів віброзахисту, поділяють на: Огороджувальні (захисні); Віброізоляційні; Віброгасильні і вібропоглиначі; Засоби автоматичного контролю, сигналізації та дистанційного керування; Позначення вібруючих поверхонь знаків, або фарбою. Захисні засоби запобігають доступу людини до ділянок, де діє вібрація. Конструктивно вони можуть бути зроблені у вигляді гратчастих, сітчастих та непрозорих перешкод з металу, деревини тощо. Віброізоляція зменшує рівні вібрації , що передаються від джерела на тіло працюючого.

Віброізоляція зменшує рівні вібрації та працюючим проміжного пружного зв’язку, наприклад, фундамент машин, збудований на пружних прокладках. Вібропоглинання - це перетворення енергії механічних коливань (вібрації) в інші види енергії (теплову). Вібропоглинання може бути здійснене використанням конструктивних матеріалів зі значним внутрішнім тертям, нанесенням на поверхню виробу шару пружнов’язких матеріалів, що мають значне внутрішнє тертя. Вібропоглинання здійснюється покриттям машин в’язкими матеріалами (мастикат), використанням масляних ванн для зубчастих зчеплень. Дистанційне керування дозволяє вилучити постійне перебування людини в зоні шкідливих вібрацій.

Іонізуючим є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до виникнення електричних зарядів різних -, -, - випромінювання, потоки нейтронів та інших ядерних часток. Іонізуюче випромінювання, проникаючи до організму людини та проходячи через біологічну тканину, викликає в ній появу заряджених часток вільних електронів. Вільні електрони, які взаємодіють з сусідніми атомами, іонізують їх, що супроводжуються змінами структур молекул, порушеннями міжмолекулярних зв'язків і призводить до загибелі тканин. Зміни у біохімічному складі клітини та обміні речовин порушують функції центральної нервової системи, що у свою чергу, викликає порушення функції залоз внутрішньої секреції, зміну судинної проникності. Періодичне проникнення радіоактивних речовин до організму призводить до їх накопичення, збільшення іонізації атомів та молекул живої тканини. Внаслідок змін, що відбуваються, порушується нормальне протікання біохімічних процесів та обмін речовин, що призводить до променевої хвороби. Діючи на шкіру, іонізуюче випромінювання викликає опіки або сухість, випадання волосся, під час дії на очі - катаракту. Виникають також і генетичні наслідки, які спричинюють спадкові захворювання.

Відповідно до норм радіаційної безпеки (НРБ) встановлено такі категорії осіб, які опромінюються: категорія А – персонал ; категорія Б – обмежена частина населення; категорія В – населення області, держави. Персонал-особи, які не працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань. Обмежена частина населення-особи, які не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання, радіоактивних речовин або інших джерел випромінювання, що використовуються в установках і потрапляють в зовнішнє середовище з відходами. Безпека працюючих з радіоактивними речовинами забезпечується встановленням гранично допустимих доз (ГДД) опромінення різними видами радіоактивних речовин, використання засобів індивідуального захисту. Чинними нормами встановлені ГДД опромінення, а також річний рівень опромінення персоналу, що не викликає за рівномірного накопичення дози протягом 50 років негативних змін у стані здоров’я осіб, які підпадають під категорію А , та здоров’я інших нащадків. Радіоактивних речовини нерівномірно розподіляються в різних органах і тканинах людини. Тому ступінь ураження

Мікроклімат виробничих приміщень – це метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються спільною дією на організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового випромінювання. Продуктивність праці та самопочуття працюючих залежить від стану довкілля і передусім від змін температури, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, теплового випромінювання. Відповідно до чинних санітарних норм мете реологічні умови робочої зони визначаються на висоті 2-м над рівнем підлоги. Робоча зона – простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або тимчасового перебування працівників. Робоче місце - робоче місце постійного або тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності. Оптимальні мікрокліматичні умови – це таке поєднання кількісних показників мікроклімату, які за трудової і систематичної дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують почуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності. Людина працездатна і добре себе почуває, якщо амплітуда температури навколишнього повітря 18-20 0 С, відносна вологість – 40-60%, а швидкість руху повітря – 0,1-0,2 м/с. За високої температури та вологості може трапитися перегрів тіла, навіть тепловий удар. Тепловий удар може бути викликаний також інфрачервоним випромінюванням прямих сонячних променів.

Висота температури у виробничому приміщенні призводить до інтенсивного перерозподілу крові від внутрішніх органів до шкіри. Змінюється діяльність серцево-судинної системи, пульс прискорюються і може досягти 100 ударів на хвилину, що спричинює інтенсивне потовиділення, розширення судин шкіри. Фізична робота в умовах підвищеної температури призводить до різкого прискорення серцебиття. Артеріальний тиск падає, дихання прискорюється. За низької температури може статися переохолодження організму, що може призвести до простудного захворювання. В умовах дії низьких температур поверхневі судини м’язів і шкіри рук, ніг, обличчя звужується. Це призводить до зниження кровоточу на всіх ділянках тіла людини. Підвищується в’язкість крові, що зменшує її приток до переохолодженої поверхні. Рух повітря здійснює одночасно термічний і механічний вплив. Мінімальна швидкість повітряного потоку, що відчувається людиною -0,2м/с. показники мете реологічних умов для виробничих приміщень нормовані з урахуванням важкості робіт та інтенсивності виділення теплоти обладнанням. Усі роботи залежно від фізичного навантаження поділяються на 3 категорії: легкі, середньої важкості та важкі.

Легкі фізичні роботи: -категорія 1а - роботи, що проводяться сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням (окремі професії на підприємствах точного приладо та машинобудування , на годинниковому , швейному виробництві, у галузі управління тощо); -категорія 1б - роботи, що ведуться сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням і супроводжуються незначним фізичним напруженням (окремі професії в поліграфічній промисловості, на підприємствах зв'язку, контролери, майстри різних виробничих підприємств тощо). Витрати енергії при виконанні легких фізичних робі не перевищують 150кКал/год. Роботи фізичної середньої важкості: -категорія 2а - роботи, пов'язанні з постійним ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів у положенні сидячи або стоячи, що вимагають відповідного фізичного напруження (окремі професії у механіко - складському цеху машино будівничих підприємств тощо). -категорія 2б - роботи, пов'язанні з ходінням, переміщенням та перенесенням важких речей (до 10 кг), що вимагають помірного фізичного напруження (окремої професії у механізованих ливарнях, прокатних, зварювальних цехах машинобудівних та металургійних підприємств тощо). Витрати енергії при виконанні фізичних робіт середньої важкості - у межах від 151 до 250 кКал/год.

Важкі фізичні роботи -категорія 3 - роботи, що пов'язані з постійним перенесенням важких речей (понад 10 кг), такі, що вимагають великих фізичних зусиль (професії у ковальських цехах з ручним куванням, ливарних цехах з ручною набивкою і залишковою опок машинобудівних та металургійних підприємств тощо). Витрати енергії при виконанні важких фізичних робіт - понад 250 кКал/год. Заміри показників мікроклімату проводиться на початку, всередині й у кінці холодного і теплого періодів року не менше ніж 3 рази на зміну (на початку, всередині та в кінці). Температуру вологість та швидкість руху повітря міряють на висоті 1,0 м від підлоги або робочого майданчика при роботах що виконуються сидячи, і на висоті 1,5 м - при роботах що виконуються сидячи, і на висоті 1,5 м - при роботах, що виконуються стоячи. Температуру у виробничому приміщені заміряють ртутним або спиртовим термометрами. Для замірів вологості використовують гігрометри і психрометри. Найпоширеніші стаціонарні психометри Августа й Асмана. Швидкість руху повітря вимірюють здебільшого анемометрами. Рівень шкідливих і небезпечних умов праці на промислових підприємствах, у робочій зоні визначають санітарні лабораторії цих підприємств або лабораторії санітарно - епідеміологічних станцій. Для цього використовують відповідні прилади. Наприклад, рівень вібрації визначають вимірювачами шуму і вібрації (ВИП - 2, ИШВ -1, ВШВ - 003) тощо.

Спецодяг застосовується для захисту людей від несприятливих факторів зовнішнього середовища та різних виробничих факторів. Крім цього спецодяг повинен забезпечувати під час роботи необхідне гігієнічні умови,нормальну терморегуляцію організму,бути зручним,легким,не обмежувати рухи,добре очищатись від забруднень і пратись. Цим вимогам найбільш задовольняють бавовняне, вовняне і синтетичні тканини.

Спецодяг призначений працівникам с/г. Цей спецодяг поділяється на такі групи : спецодяг від загальних забруднень,для роботи на відкритому повітрі, з пестицидами і мінеральними добривами, для захисту від води, лугів і кислот, для захисту від підвищених температур і ін. Для трактористів – машиністів,комбайнерів ,помічників комбайнерів, водіям,помічникам бригадирів,бригадирам тракторних бригад,робітникам по ремонту автотракторної техніки рекомендується костюми,що складаються з куртки і штанів (жінки можуть використовувати блузи і косинки),комбінезони чоловічі і жіночі , напівкомбінезони та костюми утеплювачі. Для працівників, які працюють з пестицидами, призначений спеціальний костюм. Рукавички зимові тканні рекомендуються шоферам для захисту рук у холодних умовах, спеціальні для захисту від води і лугів, брезентові для захисту вiд кислот, бавовняні – від механічних пошкоджень. Спецвзуття може бути шкіряним,гумовим,валяним. Його призначення залежить від умов праці.

Нові машини, а також після ремонту або тривалої стоянки перед роботою обкатують під керівництвом бригадира ,механіка, з дотриманням технічних умов і заходів безпеки. Перевіряють їх комплектність і технічну справність. Комплектування і налагодження МТА здійснює тракторист - машиніст при необхідності з допоміжним робітником. Агрегатування с/г машини необхідно з тими тракторами, які рекомендовані заводом виробником. Заправляти трактори й самохідні машини паливом й мастильними матеріалами рекомендуються за допомогою механізованих заправних агрегатів. Вони дають можливість заправляти закритим способом трактори й комбайни нафтопродуктами в польових умовах. При заправці відстань між трактором і заправним агрегатом повинна бути не менше 3м. Пролите масло або паливо витирають ганчіркою, а землю перекопують. Під час заправки не дозволяється палити або користуватися відкритим вогнем.

Щоб не допустити опіків паром обличчя і рук, відкривати пробку радіатора необхідно рукавицями і стояти з навітряного боку. На стаціонарному пункту машини заправляють закритим способом,технічно справними колонками і агрегатами. Для кожного виду нафтопродукту повинна бути певна колонка з табличкою, на якій позначена назва нафтопродукту . Трактори заправляють при працюючому з низькою частотою обертання двигуна, а автомобілі при виключеному двигуні. Заправляти транспортні засоби, які перевозять в кузові легкозаймисті матеріали ( сіно,солома..) забороняється. Паливний бак необхідно заправляти на 90 – 95 % його місткості,щоб при русі і нагріванні не розприскувалося через горловину. При загоранні нафтопродуктів полум’я необхідно гасити за допомогою вуглекислонітів вогнегасника, піску, землі або накинувши брезент.

 Пестициди застосовують для боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Пестициди виготовляють з різних хімічних речовин і сполук. До роботи з пестицидами не допускають підлітків віком до 18 років,чоловіків старше 55 років, а жінок 50 років, вагітних і матерів, що годують немовлят, а також особам за рішенням медичної комісії. Особи обох статей, які при проходженні медичного огляду виявились абсолютно здоровими,допускаються до роботи з пестицидами при умові проходження відповідного навчання з охорони праці,інструктажів,при забезпеченні засобами індивідуального захисту і наявності медичної книжки, якщо книжки не має до роботи не допускають. Залежно від виду і токсикологічних характеристик шкідливої речовини (отрутохімікатів) працівників забезпечують необхідними засобами захисту. На місці роботи з пестицидами забороняється курити і приймати їжу, а під час роботи з препаратами ртуті,миш’яку та інших високотоксичних речовин забороняється курити протягом усього періоду роботи.

Для приготування отруєних принад застосовують високотоксичні зооциди: криси, фосфід цинку та інші. Тому усі роботи зв’язані з їх приготуванням,необхідно виконувати із суворим додержанням правил безпеки. Готує, роздає, збирає і знищує принади спеціально приготовлена бригада,відповідно до вимог інструкції з техніки безпеки при зберіганні транспортуванні і застосуванні пестицидів в с/г. Процес приготування зернових протруєних присках має бути механізованим. Для цього застосовують спеціальні розкидачі отруєних принад РПГ – 100 в комплекті з змішувачем СЗП – 100.Розкидач можна встановити в кузові вантажного автомобіля або тракторного причепа. Залишки принад,розкиданих пізно восени в садах, плодових розсадниках та інших місцях, весною необхідно зібрати і знищити.  

Правила особистої гігієни при роботі з мінеральними добривами не відрізняються від таких як протирати чистим розчином, який краще зберігається в поліетиленовому пакеті. Під час перерви обличчя і руки миють холодною водою з милом. Якщо робота виконується в приміщенні складу, такі приміщення періодично провітрюють або користуються витяжною вентиляцією. Після закінчення роботи з мінеральними добривами працівник повинен прийняти душ. Спецодяг та інші засоби індивідуального захисту слід зберігати в спеціальних шафах окремо від чистого одягу.

До обслуговування тракторів допускаються лише ті, хто навчений безпеки методам праці, добре знає будову машини і має допуск до роботи на тракторі. Необхідно, щоб всі трактори та сільськогосподарські машини були технічно справні. Причиною нещасних випадків може стати найменша несправність трактора. Треба додержувати діючого законодавства з охорони праці, виконувати правила, інструкції, положення і накази з питань техніки безпеки і виробничої санітарії, систематично перевіряти чи відповідають трактори вимогам техніки безпеки. Організовувати технічне їх обслуговування. Стежити за своєчасним забезпечення трактористів засобами індивідуального захисту за діючими нормами. Здійснювати контроль за правильним переїздом тракторів з одного місця на інше особливо при переїзді через залізницю,автомагістралі, пересічену місцевість та ін. Встановлювати маршрути руху тракторів, визначати місце для короткочасного відпочинку трактористів, стежити за санітарним станом усіх переміщень. Вимагати від трактористів додержання правил безпеки.

За порушення інструкцій з техніки безпеки адміністрація має право накладати дисциплінарні стягнення на порушників так само, як за порушення трудової дисципліни. До роботи на тракторах допускаються особи, які досягли 18 років, склали іспит за відповідною програмою та одержали посвідчення на право керування ними і пройшли інструктаж з техніки безпеки. За механізаторами закріплюється на весь період роботи трактор, щоб запобігти травматизму через незнання особливостей тієї чи іншої конструкції машини. При перенесенні на інший вид марки тракторів обов’язково проводиться додатковий інструктаж з безпечних методів праці на новій машині. До керування обслуговування тракторів категорично заборонено допускати машиністів. Якщо вони знаходяться в стані хоча б легкого сп’яніння. Категорично заборонено передавати керування закріпленим трактором будь-якому без спеціального розпорядження керівника робітнику. Особи які порушують вимоги інструкцій з техніки безпеки, не допускають до роботи без позачергового інструктажу.

Обов’язковою умовою організації безпечної праці є встановлення розпорядку робочого дня. Трактори всіх марок повинні бути повністю укомплектовані справним інструментом та пристроями відповідно до заводської інструкції. При пуску двигуна потрібно спочатку впевнитись важіль переключення передач знаходиться в нейтральному положенні трактор загальмований, а всі пускові важелі у відповідних положеннях . нові трактори обладнуються пристроєм, що запобігає пуску двигуна при включеній передачі. Такий пристрій можна виготовити і в господарстві. Важіль переключення передач виключеному положенні повинен доторкатись до контактної пластини і через електропровід замінити на масу первину обмотку системи запалювання пускового двигуна. Тоді у вторинній обмотці котушки магнето струм не впливає і іскра між контактами свічки не утворюються. Забороняється намотувати пусковий шнур на руку і стояти проти відкритого маховика. Перед початком руху тракторист повинен впевнитись в технічній справності всіх механізмів і систем трактора.

Щоб рушити з міста треба: виключити головне зчеплення, включити потрібно передачу. Зняти заскочку з стоянкового гальма або виключити центральне гальмо , подати звуковий сигнал і плавно включити зчеплення, одночасно збільшуючи частоту обертання колінчастого вала двигуна. Заправляти трактор паливом слід лише за допомогою насоса шланга. Треба під’їжджати трактором для заправки паливом так, щоб випускна труба була розміщена з протилежного боку від роздавальних колонок, кранів, тощо. Під час роботи двигуна тракторист повинен стежити за показами амперметра, манометра, термометрів системи мащення і охолодження, перегріву. При відхиленні від норми показників контрольних приладів або появі сторонніх шумів чи стуків трактора слід негайно зупинити. Якщо частота обертання колінчастого вала двигуна дуже збільшується двигун іде « врознос » потрібно негайно, включити декомпресійний механізм /якщо він є/ або закрити клапан повітроочисника і виключити навантаження.

Для короткочасної зупинки трактора треба виключити зчеплення , перевести важіль коробки передач у нейтральне положення відпустити педаль зчеплення і перевести двигун на роботу з меншою частотою обертання колінчастого вала. Категорично заборонено: залишати працюючий трактор без нагляду ; при навішуванні с/г машин на трактор стояти між повздовжніми тягами начіпного механізму ; без сигналу відповіді включати вал відбору потужності та рушати трактором; залишати без нагляду працюючий транспорт; зіскакувати і вскакувати на трактор; переходити з місця на місце; сидіти і стояти на крилах чи підніжках. Сидіти дозволяється лише на спеціально обладнаних сидіннях . Під час роз’їзду тракторів необхідно завжди триматися правого боку на відстані від зустрічного трактору не менше як 2 м.

Працюючі, тракторні агрегати в одній загінці повинні знаходитись на відстані 30 - 40 м. Об'їжджати агрегат, що зупинився треба збоку необробленого поля, обов'язково виключити при цьому причіпні чи начіпні машини. Під час сильної грози в полі необхідно виключити двигун і відійти від трактора. Треба проявляти обережність при переїзді канав,схилів,вибоїн, а також на крутих поворотах. На крутих схилах /більше як 8 градусів/ робота забороняється. Треба уважно стежити щоб кути похилу трактора не перевищували 20 градусів/наприклад при в'їзді з траншеї під час утрамбування силосної маси гусеничними тракторами/. Не можна допускати наїзду колісних тракторів на силосну масу.

1. Загальні положення 1.1. Картоплечисна машина ( далі - машина ) обслуговується одним робітником, який пройшов відповідний інструктаж. 1.2. Найефективніший режим роботи досягається при попередньо відібраній і помитій картоплі ( діаметром 70 мм ) 1.3. Машина повинна бути заземлена. 2. Вимоги безпеки перед початком роботи 2.1. Перевірити надійність заземлення машини. 2.2. Перевірити встановлення обладнання машини. 2.3. Увімкнути машину в електромережу за допомогою автомата. 2.4. Натиснути кнопку "Пуск". 2.5. Підняти кришку й засипати картоплю.

3. Вимоги безпеки під час роботи  3.1. Забороняється під час роботи машини відкривати завантажувальну кришку й дверцята вивантаження. 3.2. Уникати попадання до робочої камери машини сторонніх предметів.  4. Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Вивантажити очищений продукт. 4.2. Вимкнути машину з електромережі, помити її та витерти насухо. 4.3. Забороняється мити пофарбовану поверхню кислотними та лужними розчинниками.  5. Вимоги безпеки під час аварійних ситуацій 5.1. Вимкнути машину з електромережі. 5.2. Викликати електрика.

Загальні положення   Усі особи, які допущенні до експлуатації приводу П-11 змінних механізмів, повинні знати принцип роботи установки та пройти інструктаж з техніки безпеки. Вмикати електродвигун приводу потрібно лише після надійного закріплення змінного механізму, інакше після запуску він може поранити працівника. Забороняється знімати механізм з приводу до повної зупинки електродвигуна. Привід обов’язково повинен бути заземлений . Забороняється вмикати електродвигун, не закріпивши надійно м’ясорубку. Забороняється тривала експлуатація порожньої м’ясорубки, оскільки при сухому терті ножі й ножові грати швидко виходять з ладу.

  Увімкнути привід у порожній м’ясорубці за допомогою відповідної кнопки. Переконатись у правильності обертання валу приводу. Зупинити привід. Встановити корпус м’ясорубки хвостовиком в отвір корпусу приводу та закріпити спеціальним гвинтом. Вставити шнек у корпус так, щоб шип хвостика шнека ввійшов до гнізда валу приводу. Встановити залежно від потрібного ступеня нарізки продуктів відповідний набір різального інструменту з опірним кільцем і затиснути гайкою. Опустити на 0,3-0,5 оберту, ввімкнути м’ясорубку та затиснути гайкою Для незначного подрібнення встановити на пальці шнека підрізну решітку різальними краями назовні двосторонній ніж, решітку з отворами 5мм або 3мм. Вставити в корпус опірне кільце. Накрутити гайку-затискач. Для мілкого подрібнення встановити на пальці шнека підрізну решітку, ніж, решітку з отворами 9мм, потім два опірних кільця та гайку-затискач. Проштовхнути м’ясо всередину робочої камери м’ясорубки дозволяється лише товкачем. Вимоги безпеки перед початком роботи

3.Вимоги безпеки під час роботи Увімкнути привід на першу швидкість. Рівномірно подавати продукти до робочої камери м’ясорубки. Забороняється проштовхувати руками продукт, що застряв у робочій камері м’ясорубки. 4.Вимоги безпеки після закінчення роботи 4.1. Після закінчення роботи вимкнути привід. 4.2. Розібрати механізм, провести його санітарну обробку. 5.Вимоги безпеки під час аварійних ситуацій 5.1. У разі виявлення порушень у роботі механізму (деренчання, відсутність подачі продуктів тощо) негайно вимкнути його з електромережі та викликати слюсаря-електрика.

Загальні положення 1.Плита електрична з чотирма конфорками духовою шафою П-4М признана для приготування страв: варіння, припускання, смаження, запікання, випікання тощо.До обслуговування електричних плит допускаються особи, які пройшли технічний мінімум за правилами експлуатації та догляду за обладнанням. Під час експлуатації електроплити необхідно уникати проливання на гарячу поверхню жирів та рідини, адже температура робочої поверхні конфорок 400 оС. Під час експлуатації духової шафи необхідно уникати проливання жиру та інших рідин на її нижню стінку, адже внутрішні поверхні шафи нагріваються до 300 оС. Режим роботи духової шафи залежать від технології приготування їжі та встановлюється за допомогою ручок перемикачів. 2.Вимоги безпеки перед початком роботи . Вимоги безпеки перед початком роботи з електроплитою: 2.1.1.Увімкнути електроплиту (тільки суху), перевірити її стан і справність. 2.1.2. Увімкнути конфорки, виставляючи ручки перемикачів для сильного нагріву (положення «3») за 25-30 хв. До початку приготування страв, щоб вони нагрілись до температури 200-300 оС 2.2. Вимоги безпеки перед початком роботи з духовою шафою: 2.2.1.Викласти напівфабрикати на змащені жиром холодні листи.

3.Вимоги безпеки під час роботи 3.1. Вимоги безпеки перед початком роботи з електроплитою: 3.1.1. Після нагрівання конфорок встановити ручки перемикачів для середнього (положення «2») або слабкого положення (положення«1») нагріву відповідно до вимог технології приготування страв. 3.1.2. Поставити на конфорки посуд із стравами, що готуватимуться. 3.2 Вимоги безпеки під час роботи з духовою шафою: 3.2.1. Повернути ручку датчика-реле температури за годинниковою стрілкою до познаки температури, відповідної до технології приготування страви. 3.2.2 Увімкни духову шафу, встановити ручку перемикача в положення «3», при цьому повинні загорітися сигнальні лампочки. Коли лампочки погаснуть, відкрити духову шафу й завантажити листи з напівфабрикатами.

4.Вимоги безпеки після закінчення роботи   Вимкніть конфорки та духову шафу з електромережі, встановлюючи ручки перемикачів у положення «0». Після того як плита і духова шафа охолонуть, провести їх санітарну обробку. 5.Вимоги безпеки під час аварійних ситуацій   При виявлені несправності електричної плити вимкнути її з електромережі та викликати електрика. Категорично заборонено самостійно усувати несправності . Вмикати плиту в електромережу можна тільки після усунення та з дозволу електрика.

1.Загальні положення   До роботи з жаровою шафою допускаються особи, які пройшли технічний мінімум з експлуатації та догляду за обладнанням. Технічне обслуговування жарової шафи повинні проводити особи, які мають дозвіл на продовження ремонту електричних установок, підтверджений відповідним документом. Жарова шафа повинна бути заземлена, причому це заземлення повинно відповідати правилам улаштування заземлення в електричних установках напругою 1000 Вт. Під час експлуатації жарової шафи слід уникати проливання жиру та інші рідини на стінки, адже внутрішня поверхня камери жарової шафи нагрівається 300 оС. При технічному обслуговувані слід вимкнути жарову шафу з електромережі, та розмістити плакат: «Не вмикати – працюють люди».   2.Вимоги безпеки перед початком роботи   Викласти напівфабрикати на змащенні жиром холодні листи. Повернути ручку датчика-реле температури за годинниковою стрілкою до позначки температури, відповідної до технології приготування страви.

3.Вимоги безпеки під час роботи  Увімкнути жарову шафу, встановити ручку перемикача в положення «3», при цьому повинні загорітися сигнальні лампочки. Коли лампочки погаснуть, відкрити двері жарової шафи й завантажити листи з напівфабрикатами. За потреби верхні або нижні тени жарової шафи можна вимкнути. Для збереження заданої температури всередині жарової шафи її двері при завантаженні й вивантажені страв потрібно відкривати лише на нетривалий час.  4.Вимоги безпеки після закінчення роботи  Вимкнути жарову шафу з електромережі. Після того як жарова шафа охолоне, провести її санітарну обробку. Вимити листи. 5. Вимоги безпеки під час аварійних ситуацій 5.1. При виявлені несправності жарової шафи (запах горілого) вимкнути її з електромережі та викликати слюсаря-електрика. 5.2. Вмикати жарову шафу можна тільки після усунення недоліків та з дозволу слюсаря електрика.

  1.Загальні положення Особа, яка відповідальна за експлуатацію холодильних шаф, повинна знати та суворо дотримуватись правил техніки безпеки. Холодильний агрегат і пускові прилади повинні бути надійно зануленні окремим провідником. Занулення необхідно періодично візуально перевіряти. Забороняється вмикати холодильну шафу зі знятим кожухом машинного відділення. Холодильні шафи кожні 12 год. автоматично розморожуються протягом 90хв. Забороняється знімати іній з випаровувала механічним шляхом. Щотижня слід проводити прибирання холодильної шафи.

Вимоги безпеки перед початком роботи   Перед увімкненням холодильної шафи слід переконатись у її справності. Увімкнути холодильну шафу в електромережу. Встановити ручку терморегулятора холодильної шафи в положення «нормально». Встановити ручку автоматичного вимикача холодильної шафи. Через 2год. після вмикання холодильної шафи слід перевірити за термометром температуру в охолоджувальній камері та за необхідності відрегулювати її, повернувши ручку терморегулятора за годинниковою стрілкою для зниження температури або проти годинникової стрілки для підвищення температури.

Вимоги безпеки під час роботи 3.1.Холодильну шафу слід завантажувати продуктами лише після її охолодження до заданої температури. 3.2.При закладанні та відборі продуктів з холодильної шафи двері холодильника повинні відкриватися на нетривалий час. 3.3.Продукти слід розташувати на полицях шафи згідно з маркуванням. 3.4.Не дозволяється застилати полиці холодильної шафи папером або іншими матеріалами. 3.5Продукти харчування, що мають різкий запах або вбирають запахи, зберігати в закритому посуді. 3.6.Полиці холодильної шафи за необхідності переставляються відповідно до висоти посуду. 3.7.Під час роботи холодильної шафи на випаровувачі утворюється іній, який слід періодично знімати. 3.8 Не рідше одного разу на два дні шафи з напівавтоматичним розморожуванням потрібно вимикати. Для цього слід натиснути кнопку,що розташована в центрі ручки терморегулятора. Після розморожування автомат вмикається автоматично.

4.Дії після закінчення роботи 4.1. Встановити ручку автоматичного вимикача в положення «0». 4.2. Вимкнути агрегат з електромережі. 4.3. Вийняти з холодильної шафи всі продукти. 4.4. Зачекати поки холодильна шафа розморозиться. 4.5. Провести санітарну обробку внутрішніх та зовнішніх частин холодильної шафи теплою мильною водою з використанням дезінфікуючих засобів відповідно до санітарних правил, після чого промити чистою водою та витерти насухо чистою м’якою серветкою. 4.6. Дати час висохнути внутрішнім поверхням холодильної шафи.

5. Дії під час аварійних ситуацій   5.1. При виявленні будь – яких відхилень у роботі холодильної шафи або виявленні несправності в електричній частині (порушення ізоляції дротів,пошкодження пускової апаратури тощо), слід її терміново вимкнути і викликати механіка. 5.2. Категорично забороняється самостійно проводити ремонт і регулювання холодильного агрегату. 5.3. Вмикати холодильну шафу можна тільки після усунення недоліків і з дозволу механіка.

Все обладнання, що працює на електричному струмі, заземлюють, тобто металічні частини обладнання з’єднують з заземлювачами, що прикладені в землі. Завдяки цьому при включенні людини до ланцюга через його тіло проходить струм, який є безпечним для життя.

Перед рубильниками і машинами повинні бути гумові килимки і таблички:

Безпечні роботи на механічному обладнанні залежить від конструкції машин, наявності загорож, сигналізації та блокуючих пристроїв. Перед пуском машини необхідно впевнитись, що в робочій камері та близько частин машини, що рухаються, немає сторонніх предметів, привести до ладу робоче місце та спецодяг, перевірити наявність загорож частин машини, що рухаються; перевірити налагодженість пускової апаратури та правильність зборки змінних частин машини; увімкнути машину на холостому русі і впевнитись, що привідний вал обертається в напрямку, вказаному стрілкою.

Під час роботи машини не дозволяється відходити від неї на тривалий час. Для попередження травм рук при роботі на тістомісильній машині загороджуючий щиток повинен бути зачиненим. Змінні дежі закріпляються запорним механізмом, міцність закріплення перевіряється перед пуском. Накачують і скачують дежу лише при верхньому положенні місильного важелю. Завантажують дежу після зупинки машини, перед перевезенням дежу закріпляють на каретці винтовим гальмом. Додають продукти до тістомісильної та збивальної машини при вимкненому двигуні. Після закінчення роботи потрібно зупинити машину, вимкнути рубильник і лише після цього розбирати для очищення та промивання робочі частини.

Не слід перевантажувати камеру машини продуктами, в разі протовкування м’яса до м’ясорубки, овочів до овочерізки необхідно користуватись дерев’яним товкачем. При роботі на універсальному приладі зйом та встановлення змінних машин необхідно проводити лише при вимкненому електродвигуні, після повної зупинки машини, контролювати нагрівання електродвигуна, не допускаючи перегрівання вище ніж 690 С.

Найвища вага вантажу, який переноситься, для жінок і підлітків – 20 кг, для чоловіків старше 18 років – 50 кг. Для переміщення вантажу вагою від 80 до 500 кг та більше вантажників забезпечують спеціальними механічними пристосуваннями ( тачками, візками) залежно від розміру вантажу, а для переміщення вантажів вагою більше 500 кг – лебедками, блоками, домкратами та ін. Не дозволяється проводити вантажно – розвантажувальні роботи без належного освітлення. Перенесення вантажу вагою більше 50 кг допускається на відстані не більше 60 м, або на висоту не більше 3 м похилими сходнями. Підіймати вантаж на спину і знімати його зі спини слід за допомогою іншого робочого.

Теплове обладнання застосовується в кондитерських цехах на вогневому, газовому чи електричному обігріванні. Кожен вид палива потребує особливої обережності та додержання правил техніки безпеки. Однак необхідно додержуватись і загальних правил охорони праці.

Топки вогневих плиток та харчоварочних казанів відокремлюють від цеху загородження. При розтоплюванні плитки або казану не дозволяється користуватись гасом чи бензином, охолоджувати топку або настил плитки водою. Ручки топок або дверців теплових шаф повинні бути добре ізольовані. В плитках, що оснащені водонагрівачами не можна нагрівати воду вище за 800С. Кип’ятильники повинні бути наповнені водою і забезпечено безперешкодне її поступання. Перевіряють, чи нормально діє поплавковий клапан та чи відчиняється вентиль на виході гарячої води. Особливої обережності слід додержуватись при роботі на газовому опаленні. Газоповітряні суміші вибухонебезпечні, а газ може викликати отруєння. До обслуговування газової апаратури допускають особи, які отримали посвідчення про проходження технічного мінімуму по його експлуатації. Перевірка проводиться щорічно.

Для запобігання витічки газу не менше одного разу на місяць перевіряють герметизацію системи газових труб і апаратури. Горілки запалюють від запальної свічки і слідкують за повнотою згорання газу. Існує автоматика безпеки, яка попереджує поступання з горілок газу, який не згоряє. В разі нещасного випадку необхідно потерпілому надати першу допомогу до прибуття лікаря. При отруєнні газом потерпілого виносять на повітря, звільняють від одягу, який затрудняє дихання, дають понюхати з ватки нашатирний спирт і не дають заснути. При втраті свідомості тіло зігрівають грілками і застосовують штучне дихання. Загальні правила техніки безпеки електричних плиток і шаф такі ж, як і газових: не слід перегрівати конфорки та штучно їх охолоджувати. Перед початком роботи необхідно перевірити налагодженість терморегулятора і перемикачів. Терморегулятор автоматично підтримує задану температуру в шафі в межах від 100 до 3500С, що захищає обладнання від перегрівання. В електрокип’ятильниках при переповненні збірника кип’ятком електронагрівальні елементи автоматично вимикаються.

Відкидні електросковорідки та електрожаровні перед відкиданням відключають від електромережі. В жаровні передбачена автоматика регулювання температури за допомогою електроконтактного термометра і автоматика захисту тенів від «сухого» ходу. - При ураженні електричним струмом негайно вимикають струм за допомогою рубильника або гумовими рукавичками відводять провід від потерпілого і викликають лікаря. - При загорянні одягу на місце горіння накидають будь – яку тканину або заливають водою. При опіку першого ступеню (почервоніння) на обгоріле місце кладуть тампон з вати, змочений розчином марганцевокислого калію або спирту. При опіках другого та третього ступеню ( пухирі, обвуглення) потерпілого направляють до лікаря. - При отруєнні фреоном приймають чайну ложку двовуглекислої соди і запивають її стаканом води. Якщо фреон потрапив в очі, вводять краплі стерильного мінерального масла, потім промивають очі слабким розчином борної кислоти. - При забиттях потерпілому прикладають пузир з льодом або змочений холодною водою рушник. - При пораненнях необхідно не лише зупинити кровотечу з рани, але й захистити її від забруднення. На рану накладають пов’язку, користуючись стерильним пакетом першої допомоги. При сильні кровотечі на ногу або руку накладають джгут до припинення кровотечі.

1. Загальні положення   До самостійної роботи на персональному комп’ютері допускаються особи, які пройшли: Попередній медичний огляд. До безпосередньої роботи на персональному комп’ютері допускаються особи, які не мають медичних противопоказань. Жінки з часом встановленої вагітності та в період годівлі дитини молоком до виконання всіх видів робіт, пов’язаних використанням персонального комп’ютера не допускаються; Первинний інструктаж на робочому місці та мають I кваліфікаційну групу по електробезпеці. 1.2. Небезпечними та шкідливими виробничими факторами при виконанні робіт на персональному комп’ютері являються: а) фізичні: підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищений рівень рентгенівського випромінювання; підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання; підвищений рівень інфрачервоного випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень запиленості повітря робочої зони; підвищений рівень вмісту негативних аерофонів у повітрі робочої зони;

пониження вмісту негативних аеронів у повітрі робочої зони; пониження та підвищення вологості повітря робочої зони; пониження та підвищення рухомості повітря робочої зони; підвищений рівень шуму; підвищений чи понижений рівень освітлення; підвищений рівень прямого блиску; підвищений рівень відбитого блиску; підвищений рівень засліпленості; нерівномірність розподілу яскравості в полі зору; підвищення яскравості світлового зображення; підвищення рівня пульсації світлового потоку; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замкнення якого може пройти через тіло людини; б) хімічні: підвищений вміст в повітрі робочої зони двоокису вуглецю, озону, аміаку, фенолу, формальдегіду і полівінілхлорид них біфенілів; в) психофізіологічні: напруження зору; напруження уваги; інтелектуальне навантаження; емоційне навантаження;

"продовжені статичні навантаження; "монотонність праці; "великий об'єм інформації, оброблюваної в одиницю часу; "нераціональність організації робочого місця; г) біологічні: "підвищений вміст в повітрі робочої зони мікроорганізмів. 1.3. Площа на одне робоче місце з персональним комп'ютером для дорослих користувачів повинна складати не менше 6 м2, а об'ємом - не менше 20 м3. 1.4. Для підвищення вологості повітря в приміщеннях з персональним комп'ютером слід застосувати зволожувачі повітря, які заправляються щоденно дистильованою чи кип'яченою питною водою. 1.5. Забороняється проводити ремонт персональних комп'ютерів безпосередньо в робочих, навчальних і дошкільних приміщеннях. 1.6. Стосовно світлових потоків робочі місця з персональним комп'ютером повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. 1.7. Схема розміщення місць з персональним комп'ютером повинна враховувати відстані між робочими столами з відео моніторами, які повинні бути не менше 2 м, а відстань між боковими поверхнями відео моніторів - не менше 1.2 м.

1.8. Робочий стілець (крісло) повинен бути підйомно - поворотним і регульованим по висоті та кутам нахилу сидіння і спинки, а також по відстані спинки від переднього краю сидіння, при цьому регулювання кожного параметру повинне бути незалежним, легко здійснюватися та мати надійну фіксацію. 1.9. Екран відео монітора повинен знаходитися від очей користувача на оптимальній відстані 60 - 70 см., але не ближче 50 см з урахуванням розмірів алфавітно - числових знаків та символів. 1.10. В приміщеннях з персональним комп'ютером щоденно повинно проводитись вологе прибирання. 1.11. Приміщення з персональним комп'ютером повинно бути забезпечено аптечкою першої допомоги та вуглекислотним вогнегасником. 1.12. Висота робочої поверхні стола для дорослих користувачів повинна регулюватися в межах 60 - 80 см; при відсутності такої можливості висота робочої поверхні стола повинна складати 72,5 см. 1.13. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 60 см, шириною не менше 50 см, глибиною на рівні колін не менше 45 см та на рівні витягнутих ніг не менше 65 см.

1.14. Робоче місце повинно бути обладнане підставкою для ніг, яка має ширину не менше 30 см, глибину не менше 40 см, регулювання на висоті в межах 15 см та по куту нахилу опорної поверхні підставки до 200. поверхня підставки повинна мати рифлену форму, по передньому краю бортик висотою 1 см. 1.15. Робоче місце з персональним комп'ютером повинно бути оснащено легко рухомим пюпітром для документів. 1.16. Клавіатуру слід розташувати на поверхні столі на відстані 10 - 30 см від краю, звернутого до користувача чи на спеціальній регульованій на висоті робочої поверхні столу. 1.17. Тривалість безперервної роботи на персональною комп'ютері без регламентованих перерв не повинна перевищувати 2 год. 1.18. Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово - емоційного навантаження, стомленості зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії та гіпокінезії, попередження розвитку стомленості доцільно виконувати комплекси спеціальних фізичних вправ. 1.19. З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільно застосовувати чергування операцій змістовного вводу тексту та цифрових даних, зміна редагованих текстів та вводу даних.

1.20. У випадку виникнення у працюючих з персональним комп’ютером зорового дискомфорту та інших негативних відчуттів, незважаючи на дотримання санітарно – гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці та відпочинку слід застосувати індивідуальний підхід в обмеженні часу робіт з персональним комп’ютером, корекцію довжини перерв для відпочинку слід застосовувати індивідуальний підхід в обмеженні часу робіт з персональним комп’ютером, корекцією довжини перерв для відпочинку чи проводити заміну діяльності на іншу, не пов’язану з персональним комп’ютером. 1.21 Працюючим за персональним комп’ютером з високим рівнем напруги під час регламентованих перерв та в кінці робочого дня показана психологічне розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях ( кімната психологічного розвантаження).

2.1 Перед початком роботи оператор зобов’язаний : - вимити обличчя та руки з милом та вдягти білий бавовняний халат; - оглянути та привести в порядок робоче місце; - відрегулювавши освітлення на робочому місці, впевнитися в достатньому освітленні, відсутності відображень на екрані, відсутності зустрічного світлового потоку; - перевірити правильність підключення обладнання до мережі; - впевнитися в наявності захисного заземлення і підключення екранного провідника до корпуса процесора; - протерти спеціальною серветкою поверхню екрану та захисного фільтра; - впевнитися у відсутності дискет в дисководах персонального комп’ютера; - перевірити правильність установки столу, стільця, підставки для ніг, пюпітра, положення обладнання, кута нахилу екрана, положення клавіатури і при необхідності виконати регулювання робочого столу та крісла, а також розміщення елементів комп’ютера з метою виключення незручних поз, довгострокових напружень і у відповідності з вимогами ергономіки. 2.2 При ввімкненні комп’ютера оператор зобов’язаний дотримуватися наступної послідовності вмикання обладнання: - блок живлення; - периферійне обладнання ( принтер, монітор, сканер та ін.); - системний блок.

2.3 Оператору забороняється приступати до роботи при: - відсутності ВДТ гігієнічного сертифіката, який включає оцінку візуальних параметрів; - відсутність інформації про результати атестації умови праці на даному робочому місці чи при наявності інформації про невідповідність параметрів даного обладнання вимогам санітарних норм; - відсутність захисного екранного фільтру класу " повний захист "; - вимкненому заземленому провіднику захисного фільтру; - виявленні несправного обладнання; - відсутності захисного заземлення улаштувань ПЕВМ та ВДТ; - відсутності вуглекислого чи порошкового вогнегасника та аптечки першої допомоги; - порушення гігієнічних норм розташування ВДТ ( при однорядному розташуванні менш 1,5 м, при розташуванні дисплеїв екранами один перед одним).

2.4. Для зменшення дії шкідливих факторів рекомендується: - підготувати робоче місце так,щоб виключити незручні пози та довгострокові напруження; - виключити блиски на екрані; - не користуватися люмінесцентними лампами, якщо ви бачити їх мерехтіння; - забезпечити освітлення стіни чи іншої поверхні позаду дисплея так, як і екрана; - краще використовувати рідкокристалічний дисплей; - встановити фільтр на екран та заземлити його; - забезпечити відстань від розташованих поряд терміналів не менше 1,2 м; - встановити центр зображення на дисплеї на висоті 0,7 - 1,2 м від рівня підлоги. 2.5. Рекомендується улаштувати робоче місце пюпітром для розміщення документів та підставкою для відпочинку рук. 2.6. Оглянути робоче місце та прибрати сторонні документи.

3.1 Оператор під час роботи зобов'язаний: - виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена та по якій він проінформований; - тримати в чистоті та порядку робоче місце; - тримати відкритими всі вентиляційні отвори улаштування; - зовнішній пристрій " миша " застосовувати тільки при наявності спеціального килимка; - при необхідності перерви в роботі на короткий час коректно закрити всі активні задачі; - вимикати живлення тільки в тому випадку, коли під час перерви в роботі на комп'ютері повинен знаходитися безпосередньо поблизу біля відео терміналу, в інших випадках живлення дозволяється не вимикати; - виконувати санітарні норми і дотримувати режиму роботи та відпочинку; - дотримуватися правил експлуатації обчислювальної техніки техніки відповідно інструкціям з експлуатації; - при роботі з текстовою інформацією вибрати більш фізіологічний режим відображення чорних символів на білому фоні; - дотримуватися встановлених режимом робочого часу регламентованих перерв в роботі і вимикати в фізкультпаузах і фізкультхвилинках рекомендовані вправи для очей, шиї, рук, тулуба, ніг; - дотримуватися відстані від екрану до очей в межах 60 - 80 см.

3.2. Оператору під час роботи забороняється: - торкатися одночасно до екрану монітора та клавіатури; - торкатися до задньої панелі системного блоку при ввімкненому живленні; - перемикати роз’єми інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при ввімкненому живленні; - захаращувати робоче місце папером, щоб не допускати накопичення органічного пилу; - вимикати живлення під час виконання активної задачі; - виконувати часті перемикання живлення; - допускати потрапляння вологи на поверхню системного блоку, монітора, на робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв; - вмикати сильне охолодження обладнання; - виконувати самостійне відкриття та ремонт обладнання. 3.3. Один з багаточислених режимів роботи являється 40 – 45 хв. Роботи на комп’ютері і 15 – 20 хв. Перерви. 3.4. При постійній роботі екран повинен знаходитися в центрі поля зору, документи розташовуються зліва на столі чи на пюпітрі в одній площині з екраном.

4.1. По закінченні роботи оператор зобов’язаний дотримуватися наступної послідовності вимкнення обчислювальної техніки: - виконати закриття всіх активних задач; - виконувати паркування зчитуючої головки жорсткого диску ( якщо не передбачене автоматичне паркування головки); - впевнитися, що в дисководах немає дисків; - вимкнути живлення системного блоку; - вимкнути живлення всіх периферійних пристроїв; - вимкнути блок живлення. 4.2. По закінченні роботи оператор зобов’язаний оглянути і привести в порядок робоче місце, зняти халат та вимити руки та обличчя з милом.

5.1. Оператор зобов’язаний: - в усіх випадках виявлення обривів дротів живлення, несправності заземлення та інших пошкодження та сповістити про аварійну ситуацію керівнику; - при виявленні людини, яка потрапила під напругу терміново звільнити її від дії струму шляхом вимкнення електроживлення та до прибуття лікаря надати потерпілому першу допомогу; - в будь – яких випадках неполадок в роботі технічного обладнання чи програмного забезпечення терміново викликати представника інженерно – технічної служби експлуатації обчислювальної техніки; - у випадку появи різі в очах, різкого погіршення видимості, неможливості сфокусувати погляд чи навести його на різкість, появи болю в пальцях чи кистях рук, послабленні серцебиття швидко покинути робоче місце, повідомити про це керівникові робіт та звернутися до лікаря; - при загоранні обладнання вимкнути живлення та прийняти заходи щодо гасіння пожежі за допомогою вуглекислого чи порошкового вогнегасника, викликати пожежну команду та сповістити керівника робіт. 5.2. У випадку вимкнення електроживлення припинити роботу та доповісти керівникові. Не потрібно самостійно з’ясовувати та усувати причину. Пам’ятайте, що напруга може несподівано з’явитися. 5.3. При пожежі та загоранні пам’ятайте, що гасити електроустановки слід вуглекислотним та порошковим вогнегасником, а також сухим піском, запобігаючи ураження електричним струмом.

За організацією роботи з охорони праці відповідають директор навчальної виробничої установи і керівники установи. Вони зобов’язані налагодити техніку безпеки праці працівників, правильну і безпечну організацію занять та робочих місць; за інструкцією з техніки безпеки працівники не повинні допускатись до самостійного виконання робіт без попереднього навчання і інструктажу з техніки безпеки на робочих місцях. Працівники можуть перебувати в приміщеннях, де встановлено електроустаткування і електричні апарати, лише під постійним наглядом досвідчених кваліфікованих працівників. Кожний працівник під час комплектування груп з профілю «Електронно – обчислювальна техніка» має пройти медичний огляд і подати до НВК медичну довідку.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять у формі бесіди на початку першого дня роботи і супроводять показом безпечних прийомів і методів праці. Мета повторного інструктажу – перевірити, як працівники засвоїли правила та інструкції з охорони праці, а також підвищити рівень таких знань Позаплановий інструктаж проводять тоді, коли змінюються правила з охорони праці і технологічний процес або змінюється устаткуванням. До роботи на ЕОМ працівників допускають лише після проведення вступного інструктажу, ознайомлення з безпечними прийомами роботи за експлуатаційними інструкціями, перевірки знань з електробезпеки.

- Виконувати лише ту роботу, яку доручив керівник; - Працювати лише з тими пристроями і устаткуванням ЕОМ, на що мають дозвіл; - Завжди приймати своє робоче місце в порядку, не захаращувати проходи і пристрої машинними носіями; - Додержувати правил особистої гігієни.

Вмикати і вимикати електроживлення устаткування і пристроїв ЕОМ; Переміщувати устаткування і пристрої ЕОМ; Працювати на несправному устаткуванні, а також знятими або несправними запобіжними пристроями; Торкатися до рухомих частин механізму в процесі його роботи; Перебувати в приміщенні, де встановлена ЕОМ, без керівника; Переносити більш як два пакети механічних дисків; Зупиняти або гальмувати руками рухомі пристрої ЕОМ; Знімати механічні носії, не дочекавшись їх повної зупинки; Залишати без догляду ввімкнути устаткування і пристрої ЕОМ; У разі пожежі роботи ЕОМ треба припинити, негайно повідомити про це осіб, які відповідають за експлуатацію ЕОМ, а також пожежну охорону, і приступити до гасіння пожежі. Під час гасіння всі зобов’язані виконувати вказівки відповідальних чергових або старших з обслуги добровільної пожежної дружини (ДПД).

Під час їх виконання причинами нещасних випадків можуть бути: падіння робітників з риштувань чи з люльок або падіння на працюючих предметів з висоти; бризки окропу, частинок негашеного вапна або хімічних речовин,що застосовуються взимку; несправність будівельних механізмів при транспортуванні матеріалів або механічному нанесенні штукатурного розчину; недостатня кваліфікація робітників і неправильні прийоми роботи. До внутрішніх штукатурних робіт приступають лише після закінчення влаштування перекриттів,встановлення перегородок, віконних та дверних коробок, вентиляційних коробів та інших будівельно-монтажних і спеціальних робіт. Коли штукатур насікає поверхні,він повинен добре застібнути комбінезон, надіти захисні окуляри з небиткими стеклами і рукавиці. Внутрішні штукатурні роботи слід виконувати тільки з інвентарних помостів. Пересувні столики, якими користуються для встановлення збірних карнизів та інших ліпних деталей, повинні бути обгороджені з усіх боків. Помости бувають суцільні або стрічкові. В першому випадку обгороджують місця сходів, а стрічкою помости повинні мати поручні по всьому периметру.

Зовнішні штукатурні роботи виконують з інвентарних стаціонарних риштувань або пересувних баштових помостів. Так, зовнішні лутки вікон слід штукатурити із зовнішніх риштувань (якщо штукатурять увесь фасад), з підвісних колисок або з настилів, укладених по виставних пальцях. Сходові клітки штукатурять із спеціальних помостів, у яких одна пара стояків коротша від другої. Транспортування розчину, інвентаря і помостів до місць роботи механізують. Користуватися драбинами-стрем'янками для штукатурних робіт можна лише, коли їх обсяг невеликий. Потрібна ширина настилів на помостах і риштуваннях-не менш як 1,5 м. Роблять настили з обрізних дощок завтовшки 40 мм. Настил повинен витримувати рівномірно розподілене навантаження до 200 кгс/см2.

Застосовують лише для зовнішніх штукатурних робіт за від'ємних температур. Застосування хлорованих розчинів для внутрішніх робіт (за винятком оштукатурювання радіаторних ніш) неприпустимо, тому що в процесі тверднення розчину з нього в повітря виділяється газоподібний хлор, шкідливий для здоров'я людей. Приготовляти хлоровану воду можна лише в приміщення, що мають висоту не менше як 3,25м і об'єм з розрахунку 40 м3 на одного працюючого. У приміщенні влаштують припливно-витяжну вентиляцію, причому припливний отвір розташовують на висоті 1 м від підлоги. Хлоровану воду зберігають в окремому чистому приміщенні в справній тарі, яка щільно закривається . В цьому приміщенні не повинно бути вибухових, мастильних і вогненебезпечних речовин. Працювати з хлорним вапном треба в щільному одязі, гумових рукавицях і чоботях, обов'язково надіваючи респіратори або протигази. Якщо виникне потреба в приготуванні хлорних розчинів на відкритому повітрі, відстань від місця цієї роботи до житлових приміщень повинна бути не менше як 0,5 км Робота з хлорним вапном у підвалах, заглибленнях та виїмках заборонена. Інколи для штукатурних робіт узимку застосовують соляну кислоту Слід пам'ятати, що вона може спричинити опіки тіла, тому, розбавляючи її, треба лити не воду в кислоту, що зумовлює бурхливу реакцію з виділення великої кількості теплоти а навпаки, кислоту у воду. Працюючи кислотою, слід користуватися респіратором, захисними окулярами, гумовими рукавицями й чобітьми.

Зовнішні малярні роботи виконують з риштувань або колисок. Робітники, зайняті фарбуванням металоконструкцій на висоті понад 1,5 м повинні користуватися запобіжними поясами. Внутрішні малярні роботи слід виконувати з помостів або 1(рис,24) допускається, коли обсяг робіт невеликий і до висоти не більш як 5м. При цьому спирати драбини на віконні рами забороняється. Світлові ліхтарі фарбують сполуки, що виділяють шкідливі леткі пари, під час роботи слід відчиняти вікна або забезпечити добру вентиляцію, а якщо використовують а по закінченні роботи - мити руки теплою водою з милом . Перебування людей у свіжопофарбованих приміщеннях допускається не більш як протягом 4 годин. Коли застосовують сполуки, що виділяють шкідливі леткі пари, під час роботи слід відчиняти вікна або забезпечити добру вентиляцію, а якщо використовують нітрофарби, треба забезпечити наскрізне провітрювання приміщень. Курити в процесі роботи з нітрофарбами заборонено. Роботи з застосування нітрофарб та інших легкозаймистих речовин треба виконувати в респіраторах.

Робітники, які мають справу з отруйними і шкідливими речовинами, а також з пневматичним фарбуванням, через кожні 3 місяці проходять медичний огляд. Їх обов'язково треба забезпечувати респіраторами, протигазами, розчинниками й теплою водою для миття рук, Коли ґрунтування провадиться розпилювання матеріалів, суміші, до початку робіт треба вжити заходів проти займання та вибуху парів. При пофарбуванні внутрішніх поверхонь цистерн застосовують переносні вентилятори. У всіх випадках робіт з водними розчинами відкриту електропроводку слід обезструмити. Працюючи з електроінструментами, треба надівати гумові рукавиці, а інструменти слід заземлити. При варінні та розігріванні оліфи, воску, каніфолі та інших подібних матеріалів треба запобігати попаданню вологи у варочний посуд, а також розбризкуванню і займанню оліфи, слід не більше як на 3/ 4 його об'єму, а температура розчинника повинна бути нижчою від температури кипіння . Роботи з нітрофарбами проводять надворі або в приміщенні, де є припливно - витяжна вентиляція. Курити чи використовувати вогонь або іскроутворювачі у таких місяцях заборонено. Ті, хто працює в колерній майстерні, повинні бути забезпечені респіраторами, теплою водою, розчинниками, а майстерню треба обладнати припливно - витяжною вентиляцією з чотириразовими і більше обміном повітряна годину.

Перхлорвінілові лакофарбові матеріали й розчинники, а майстерню треба обладнати припливно - витяжною вентиляцією з чотириразовим і більше обміном повітря на годину. Перхлорвінілові лакофарбові матеріали й розчинники для них – отруйні, тому зберігати їх треба у вогнестійких, заглиблених у землю приміщеннях з припливновитяжною вентиляцією. Електродвигуни повинні бути вибухобезпечні, а вимикачі винесені в безпечне місце. Працювати з перхлорвініловими сполуками слід у протигазах і з примусовою подачею повітря. Випалювати стару олійну фарбу всередині приміщення з допомогою паяльних ламп слід при постійному наскрізному провітрюванні. Порожню тару від лакофарбових матеріалів слід виносити в окреме приміщення. При фарбуванні, покрівлі слід користуватися запобіжними взуттям. Для захисту очей від пилу, пари, фарбового аерозолю слід користуватися захисним окулярами, які щільно прилягають до обличчя. Шкіру захищають від дії шкідливих речовин спеціальними пастами і мазями, які після роботи насухо витирають. Тіло після цього треба мити теплою водою з милом. Особливо увагу слід приділяти додержанню правил особистої гігієни: перед їжею і після закінчення роботи слід старанно мити руки щіточкою, милом і теплою водою.

Опоряджувальні роботи механізують за допомогою пневматичних апаратів. Усі механізми, розчинонасоси й апарати перед початком роботи перевіряють на справність і випробують на тиск, що в 1,5 раза перевищує робочий тиск. Крім того, перевіряють наявність на манометрах і запобіжних клапанах пломб і строки випробування манометрів. Результати перевірки записують у журнал робіт або фіксують актом. Робота розчинонасосів, цемент – гармат і інших механізмів під тиском, що перевищує зазначений у паспорті,заборонена. Усі ремонтні роботи, а також чищення обладнання, що застосовується для опоряджувальних робіт,слід провадити після зняття тиску й відімкнення машин. Продувати шланги стисненим повітрям можна лише після видалення людей за межі небезпечної зони. Розриви у шлангах з’єднують спеціальними хомутами, а не дротом. Слід завжди стежити також, щоб шланги не перегиналися і не мали тріщин. Між сопловниками й мотористами повинна бути справна звукова й світлова сигналізація. Оператори – сопловники повинні працювати в захисних окулярах. Зона дії піскоструминних апаратів повинна бути обгороджена і мати попереджувальні написи. Операторів цих апаратів треба забезпечувати скафандрами з примусовою подачею чистого повітря . Підсобні робітники повинні працювати в захисних окулярах. Зупиняти роботи на піскоструминному апараті можна, лише перекривши вентиль і знявши тиск у шлангах. Залишати без нагляду будь – який працюючий механізм або апарат не дозволяється.

Розпочинати облицювальні роботи можна, лише переконавшись у безпечності місця їх провадження. При насіканні бетонних, залізобетонних і цегляних поверхонь, а також при обробці каменю робітники повинні користуватися захисними окулярами й рукавицями. Обколювати, підрізувати і свердлити камінь і плитки треба справним інструментом і пристроями, надівши окуляри з небиткими стеклами і рукавиці. Для різання глазурованих і метлаських плиток застосовують спеціальні різці з твердих сплавів або роликові склорізи. Обробляти камені у межах будівельного майданчика треба в окремих обгороджених місцях, доступ до яких стороннім особам заборонений. Приготовляти магнолітову або ксилолітову масу треба на відкритому повітрі або у вентильованих приміщеннях. Робітники повинні працювати в рапіра торах. Усі роботи з підготовки плиток для облицювання з риштувань треба виконувати на землі.

Порушення пожежних норм і правил у технологічних процесах виробництва. Неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування. Порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів. Порушення правил користування електрообладнанням. Використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, паління у заборонених місцях. Порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт. Невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водо забезпечення, влаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння.

Технічні: - дотримання пожежних норм, вимог та правил при влаштуванні будівель¸ споруд; - підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, обладнання; - улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання; - заборона використання обладнання, пристроїв, приміщень та інструментів, що не відповідають вимогам протипожежної безпеки; - правильна організація праці на робочих місцях з використанням пожежонебезпечних інструментів, приладів, технологічних устаткувань. Організаційні: розробка правил, інструкцій, інструктажів з протипожежної безпеки; здійснення контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму всіма працюючими; щоденна перевірка протипожежного стану приміщень після закінчення роботи; організація добровільних пожежних дружин та пожежотехнічних комісій; розробка і затвердження плану евакуації й порядку оснащення людей на випадок виникнення пожежі; організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю.

Горіння – це швидкодіюча хімічна реакція, сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Види процесу горіння: вибух, спалах, займання, тління, самозаймання, власне горіння. Способи припинення горіння: охолодження вогнища горіння нижче визначених температур; ізоляція вогнища горіння, або зниження вмісту кисню; механічний зрив полум’я; створення умов вогнеперешкодження; гальмування швидкості хімічних реакцій у полум’ї.

Вогнегасильні речовини при введенні їх до зони горіння знижують швидкість горіння або повністю його припиняють. Газоподібні Тверді Рідкі (вуглекислий газ, (вода) (сухий пісок, земля) водяна пара) Вогнегасильні речовини за принципом дії поділяють: охолоджуючі (вода); ізолюючі зону горіння від доступу кисню (порошкоподібні речовини, простирадла, піни); ті, що розбавляють горючу рідину або зменшують вміст кисню в зоні горіння (пара, вуглекислий газ, вода).

Статична Промислова Атмосферна Промислова електрика – це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві та в побуті. Статична електрика – це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу. Атмосферна електрика – це явище природи, пов’язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків.

Електробезпека – це система організаційних, технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електромагнітного поля і статичної електрики. Електротравматизм – це явище, що характеризується певною сукупністю електротравм. Електротравма – це травма викликана впливом електричного струму або електричної дуги. Основні причини нещасних випадків,пов’язаних з обслуговуванням електричних мереж і електроустановок: допуск до роботи осіб, які не мають кваліфікаційної групи з електробезпеки; робота на електроустановках і електроінструментом без заземлення, занулення, без перевірки опору ізоляції в мережах споживачів електроструму; робота без зняття напруги, без засобів колективного та індивідуального захисту; робота без наряду – допуску; допуск до роботи осіб без медичного огляду; початок роботи без попередньої перевірки відсутності напруги, розширення зони робочого місця;

організм людини не наділений властивістю, за допомогою якої можна було б визначити наявність електроструму; електротравма може виникнути без безпосереднього контакту зі струмопровідниками, частинами устаткування; електричний струм,проходячи через тіло людини, діє не тільки в місцях контактів і на шляху проходження через організм, а й на центральну нервову систему, що спричинює ураження внутрішніх органів;

Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці Види шкідливих факторів Хімічні Фізичні Біологічні Психофізіологічні Токсичні пил,пара,газ а) параметри повітря у приміщенні: - температура; - вологість; - швидкість; б) вібрація в) шум г)нетоксичні пил,газ,пара д) випромінювання е) освітленість а) мікроорганізми, бактерії б) інфекційні захворювання Фізичні та нервово - психічні перевантаження, пов’язані з тяжкою, монотонною працею

Гігієна праці – це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно – гігієнічних та лікувально – профілактичних заходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров’я та високого рівня працездатності людини. Виробнича санітарія – це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь. Запобігання професійних захворювань і отруєнь здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих.

Фізіологія праці – це розділ фізіології людини та гігієни праці, який вивчає вплив трудової діяльності та умов праці на фізіологічні функції людини. Сучасними проблемами фізіології праці є діагностика і прогноз працездатності, напруженості та втоми,вивчення фізіологічних механізмів навчання і адаптації до праці з метою розробки фізіологічних принципів і критеріїв раціональних режимів праці та відпочинку, професійної орієнтації та відбору

Санітарно – побутові приміщення входять до комплексу допоміжних приміщень підприємств. До загальних і спеціальних побутових приміщень належать гардеробні, душові,кімнати особистої гігієни жінок, пункти харчування,місця для паління, приміщення для сушки та ремонту робочого одягу і взуття, приміщення для обігріву працюючих тощо. Забороняється використання побутових приміщень не за призначенням. Усі побутові приміщення на видному місці повинні мати укомплектовані аптечки. Дезинфекцію побутових приміщень необхідно робити не рідше одного разу на місяць. Площа приміщення для відпочинку повинна бути із розрахунку 0.2 м на одного працюючого у найчисленнішій робочій зміні,яка користується цим приміщенням для відпочинку (але не менше 18м) )

)

)

)

)

Основні поняття про навколишнє середовище Анабіоз – стан живого організму, коли значно знижується обмін речовин і немає видимих проявів життя; дає змогу деяким видам пристосуватися до вкрай несприятливих умов життя. Баланс екологічних компонентів – кількісне співвідношення екологічних компонентів, що забезпечує екологічну ( природну) рівновагу певного типу і дає змогу формуватися і утримуватися екосистемі певного типу. Безпечність у природокористуванні – сукупність умов, які забезпечують мінімальний рівень несприятливих впливів природи і технологічних процесів на здоров’я людей. Викиди – короткочасне або за певний час ( година,доба) надходження в навколишнє середовище різних забруднювальних речовин. Відходи – непридатні для виробництва даної продукції види сировини: тверді,рідкі й газоподібні залишки, що виникають у ході технологічних процесів. Відходи одного виробництва можуть бути сировиною для іншого. Доза гранично допустима – максимальна кількість шкідливого агенту, проникнення якого в організм ще не завдає йому шкоди. Екологія – біологічна наука, яка вивчає відносини організмів ( особин,популяція,біоценозів) між собою і з навколишнім середовищем.

Забруднення – потрапляння в середовище нових, не характерних для нього фізичних,хімічних,біологічних агентів або перевищення природного середнього рівня концентрації їх,що призводить до негативних наслідків. Заказник – ділянка, в межах якої постійно або тимчасово заборонено окремі види господарської діяльності, щоб забезпечити охорону певних видів живих істот,природних біоценозів. Закон мінімуму – витривалість організму визначається найслабкішою ланкою в ланцюгу його екологічних вимог, тобто життєві можливості лімітуються екологічними факторами,кількість і якість їх приблизно дорівнює необхідному для екосистеми мінімуму; подальше зниження їх спричинює загибель організму або деструкцію екосистеми. Закон оптимуму – кожен з екологічних факторів може справляти позитивний або негативний вплив на живі організми залежно від сили прояву цього впливу. Закон про охорону природи – зведення основних юридичних норм, що регулюють державні заходи , спрямовані на охорону,раціональне використання природних ресурсів. Заповідник – певна ділянка (територія,акваторія), що охороняється законом і повністю виключена з господарської діяльності з метою збереження природних комплексів,охорони видів живих істот

Імунітет – несприятливість організму до інфекції або отрути; щодо рослин – це несприятливість або стійкість до захворювань і шкідників. Криза екологічна – напружений стан взаємовідносин між людством і природою, що характеризується невідповідністю розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно – екологічних можливостям біосфери. Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП) – міжурядова науково - консультативна організація,головна мета якої – сприяти охороні природних багатств і їх раціональному використанню. Національний парк – виділена державою або місцевими органами територія, яка крім збереження в незайманому вигляді флори і фауни призначена для відвідування людьми мальовничих місць з творчою,культурною та науково – дослідною метою. Нейтралізація відходів – обробка їх з метою зниження або повного усунення шкідливого впливу на середовище життя. Озеленення – культивування на міських і приміських територіях, вільних від забудов,дикорослих і культурних рослин з метою поліпшення якості середовища.

Озоновий екран – шар атмосфери над поверхнею Землі ( на висоті максимум 20 – 25 км) з підвищеною ( у 10 разів) концентрацією озону, що поглинає ультрафіолетове випромінювання. Певні види антропогенної діяльності призводять до порушення щільності озонового екрану. Охорона навколишнього середовища людини – комплекс міжнародних,державних,регіональних і місцевих адміністративно – господарських,технологічних,політичних,юридичних і громадських заходів,спрямованих на забезпечення соціально – економічного,культурно – історичного,фізичного,хімічного і біологічного комфорту, необхідного для збереження здоров’я людини. Охорона природи – система заходів (технологічних,біотехнологічних,просвітянських),які спрямовані на підтримання взаємодії між діяльністю людини і навколишнім природним середовищем і забезпечують збереження та відновлення природних ресурсів,запобігають прямому й опосередкованому впливу результатів діяльності і суспільства на природу і здоров’я людини. Природа: 1) в широкому розумінні природа – це весь світ у різноманітності його форм; 2) сукупність природних умов існування людського суспільства, на яку прямо чи опосередковано впливає людство і з якою воно пов’язане завдяки своїй діяльності. Природокористування – сукупність усіх форм експлуатації природно – ресурсного потенціалу та заходів щодо його збереження ; природокористування включає видобуток і переробку природних ресурсів,їх поновлення,використання й охорону,раціональну зміну екологічного балансу природних систем.

Проблема екологічна – явища, пов’язані з істотним впливом людини на природу,із зворотним впливом природи на людину та економіку суспільства. Прогнозування впливу на середовище – передбачення змін у природному середовищі внаслідок впливу на нього планованого,будованого або нещодавно введеного в експлуатацію підприємства,споруди. Регіональний – той,що стосується певної території . Рівень забруднення – абсолютна або відносна кількість шкідливих речовин у середовищі. Рівновага екологічна – баланс природних або змінених людиною природних компонентів і процесів,який веде до тривалого (умовно безкінечного) існування даної екосистеми. Рівновага природна – первинна екологічна рівновага,яка виникає на основі балансу незмінних або або слабко змінених людською діяльністю природних компонентів і процесів. Самоочищення – природне руйнування забрудника в середовищі (воді,ґрунті,та ін.) внаслідок природних фізичних, хімічних і біологічних процесів. Середовище навколишнє – сили і явища природи,її речовина і простір,діяльність людини і продукти її праці,які перебувають у прямому контакті з об’єктом чи суб’єктом. Стабільність екологічна – здатність екосистеми протистояти негативним абіотичним,біотичним і антропогенним факторам середовища.

Від 25 червня 1991 року №1264 – XII,ВВР 1991,№ 41, ст. 546 із змінами і доповненнями,внесеними Законом України від 5 травня 1993року № 3180– XII,ВВР 1993р.,№ 26 ст.277,від 6 березня 1996 року № 81/96-ВР, « Голос України» Від 9.04.96р.

Кожний громадянин України має право на: (змінено згідно із Законом № 81/96- ВР від 06.03.96р.) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище; участь в обговоренні проектів законодавчих актів,матеріалів щодо розміщення ,будівництва і реконструкцій об’єктів,які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господарських органів,установ та організацій з цих питань; участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища,раціонального і комплексного використання природних ресурсів; здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів; об’єднання в громадські природоохоронні формування; одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров’я населення; участь в проведенні громадської екологічної експертизи; одержання екологічної освіти. подання до суду позовів до державних органів,підприємств,установ,організацій і громадян про відшкодування шкоди,заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище. Законодавством України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян республіки. (частина 2 статті 9 змінена згідно із Законом № 81/960 ВР від 06.03.96р.)

Обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища Громадяни України зобов’язані: (змінено згідно із Законом № 81/96 – ВР від 06.03.96 р.) берегти природу,охороняти,раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки,інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; не порушувати екологічні права й законні інтереси інших суб’єктів; вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення; компенсувати шкоду,заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. Громадини України зобов’язані виконувати й інші обов’язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України. ( частина 2 статті 12 змінена згідно із Законом № 81/96 – 201 ВР від 06.03.96р.)

№ з/п Зміст тексту Відмітки учня Відмітки викладача ЗНАЄ НЕ ЗНАЄ 1 2 3 4 1. Перелічіть основні законодавчі акти з охорони праці: Конституція України; Закон «Про охорону праці»; Правила поведінки в громадському транспорті; «Про охорону здоров’я»; Правила поведінки в їдальні; Про пожежну безпеку; Правила дорожнього руху. 2 Які нещасні випадки по результатах розслідування вважаються виробничою травмою які сталися з потерпілим: Під час аварії їх ліквідації на виробничих об’єктах; Під час виконання особистих справна автотранспортні підприємства; По дорозі до роботи або з роботи на транспорті підприємства; По дорозі до роботи або з роботи на особистому автомобілі; Протягом робочого часу,перерви на обід і відпочинку на території підприємства; При виконанні понад норми, у вихідні і святкові дні ( з наказу адміністрації). 3 Яку відповідальність несуть керівники підприємства за недотримання законодавчих актів з охорони праці: Матеріальну; Кримінальну; Моральну; Адміністративну; Дисциплінарну; Організаційну; Технічну.

1 2 3 4 5 4. Що називається виробничим травматизмом: Втрата працездатності ( постійно) працюючим у виробничий або приватний до нього час у результаті поранення,травм або нещасного випадку; Вплив на організм особливо небезпечних і шкідливих чинників. 5. Що називається профзахворюванням: Тимчасовий вплив газу, що отруює організм працюючого, в результаті чого потерпілий непритомні,знаходиться у шоковому стані; Вплив на організм особливо небезпечних і шкідливих чинників виробництва, в результаті чого погіршилося здоров’я працюючого (тимчасово або постійно). 6. В якій кількості примірників складається акт по фірмі Н- 1: 3 2. 4 3. 5 4. 6 7. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: На роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз у 3 місяці,на інших роботах – 1 раз на 6 місяців; На роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз у 6 місяці, на інших роботах – 1 раз на рік; На роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на рік. 8. Який інструктаж проводиться з учнями при направлені їх на виконання сільськогосподарських робіт: Вступний; 3. Позаплановий; Повторний; 4. Цільовий 9. Який інструктаж проводиться при перерві в роботі виконавця робіт,більше ніж 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а решті робіт – більше 60 днів: Повторний; 3. Позаплановий; Первинний на робочому 4. Цільовий; місці; 10 В якій термін комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана скласти акт за формою Н – 1 1 доба; 4. 4 доби; 2 доби; 5. 5 діб. 3 доби;

1 2 3 4 5 11. В якій термін зберігання на підприємстві акт форми Н – 1: 5 років; 4. 45 років 15 років; 5. 60 років 30 років; 12. Які речі у разі возгорання можна гасити водою: Бензин; Папір; Електрообладнання, що знаходиться під напругою. 13. Які засоби пожежогасіння використовують для гасіння двигуна машини,що загорівся: Вода; Пісок; Вуглекислий вогнегасник. 14. Чи можна сухим піском гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою: Так; Ні; 15. Які засоби пожежогасіння використовують для гасіння легкозаймистих речовин: Вода; Пісок; Вогнегасники: пінявий,вуглекислотний. 16. Який вид електрики виробляється для використання на ви виробництві та в побуті: Промислова; Статична; Атмосферна. 17. Які є засоби індивідуального захисту від ураження електричним струмом: Занулення; 5. Боти; Килимки; 6. Заземлення; Ізольовані підставки; 7. Рукавички. Огороджувальні пристрої; 18. Який опір розтіканню струму повинен мати стаціонарний контур заземлення: Не менше 1 Ом; Не більше 4 Ом; Не більше 10 Ом.

1 2 3 4 5 19. Який вид електрики накопичується на виробничому обладнанні,на тілі чи на одязі людини внаслідок контактного впливу: Промислова; Статична; Атмосферна. 20 Яка напруга електроінструмента і переносних електричних світильників: 220В; 3. 12В; 36В; 4. 42В. 21. Хто повинен вміти надавати першу медичну допомогу: Лікар; Кожний; Міліція; 4. Молодший медичний персонал; 5. Служба пожежної безпеки. 22. Як зупинити носову кровотечу: Посадити,покласти на ніс охолоджений компрес; Накласти на груди холодний компрес і дати пити холодну воду; Тепло вкрити і дати багато гарячого пиття; Покласти на спину,щоб голова була нижче рівня ніг. 23. Ваші дії при підготовці потерпілого до виконання штучного дихання: Звільнити потерпілого від стискуючого одягу; Покласти на спину, щоб голова була нижче ніг; Відвести голову потерпілого максимально назад; Під лопатки покласти валик із згорнутого одягу; Провести штучне дихання. 24. Назвіть правильні дії при зупинці артеріальної кровотечі: Артерію притискують пальцем вище місця ураження; В вище місця ураження покласти здавлюючи пов’язку на півгодини; Накласти здавлюючу пов’язку на 2 години; Під пов’язку вставити записку із зазначенням часу її накладання; Негайно доставити потерпілого до лікарні.

1 2 3 4 5 25. На сусідньому підприємстві сталася пожежа,який вид інструктажу ви проведете на своєму підприємстві: Позаплановий; Цільовий; Первинний; Повторний; 26. Чи видається акт розслідування нещасного випадку потерпілому: Так; Ні; 27. За яким номером телефону ви будете викликати пожежну частину : 01; 02, 03. 28. Якими засобами пожежогасіння можна гасити електрообладнання під напругою: Пісок; Вода; Вогнегасник пінявий; Вогнегасник вуглекислий. 29 Яку роль відіграє заземлення електрообладнання цеху: Захищає електрообладнання від перенавантажень: Сприяє кращій роботі електродвигунів; Захищає працівника від ураження електричним струмом. 30. Чи може привести до травматизму статична електрика: Так; Ні.

Залікові питання з охорони праці для професії тракторист – машиніст с/г виробництва 1. Чи всі працівники проходять вступний інструктаж при прийомі на роботу? 2. Чи поширюється дія Закону “ Про охорону праці ” на приватні підприємства? 3. Чи має право працівник відмовитися виконувати роботу, якщо склалася виробнича ситуація небезпечна для його здоров’я і життя? 4. Чи надаються працівникам пільги за шкідливі та небезпечні умови праці? 5. Чи можуть працівники притягатися до кримінальної відповідальності за порушення вимог охорони праці? 6. Чи підлягають розслідуванню випадки професійних захворювань?

7. Чи повинен власник підприємства забезпечити працівника спецодягом, засобами індивідуального захисту? 8. Чи зобов’язаний власник підприємства страхувати від нещасних випадків на виробництві? 9. Чи вважається виробничою травма, яку працівник отримав під час перерви? 10. Чи входять в комісію для розслідування нещасного випадку представник профспілки? 11.Чи вважається виробничою травма, яку працівник отримав під час проїзду на роботу на громадському транспорті? 12. Чи достатньо для розслідування нещасного випадку комісії з трьох чоловік? 13. Чи можна гасити водою легкозаймисті речовини? 14. Чи можна гасити пінявим вогнегасником електрообладнання під напругою? 15. Чи можна гасити вуглекислотним вогнегасником електрообладнання під напругою? 16. Чи використовується вуглекислий газ для гасіння пожеж?

17. Чи небезпечно звільняти потерпілого від дії електричного струму? 18. Чи являється напруга 42 V небезпечною для людини? 19. Чи може працівник доторкнутися до справної заземленої машини потрапити під напругу? 20. Чи становить загроза для життя людини атмосферна електрика? 21. Чи може статистична електрика привести до травмування на виробництві? 22. чи можна отримати ураження електричним струмом без дотику до джерела струму? 23. Чи можна звільнити потерпілого від дії електричного струму за допомогою вимикача7 24. Чи можна зупинити надання першої медичної допомоги, якщо у потерпілого відсутнє дихання і пульс? 25. Чи впливає алкоголь на ступінь ураження людини електричним струмом?

26. Яка відстань при заправці повинна бути між трактором і заправним агрегатом? 27. Як потрібно відкривати пробку радіатора, щоб не допустити опіків паром обличчя і рук? 28. Що забороняється на місці роботи з пестицидами і отрутохімікатами? 29. Техніка безпеки під час запуску двигуна трактора. 30. Техніка безпеки при роботі на тракторних агрегатах в одній загінці.

1. Чи всі працівники проходять вступний інструктаж при прийомі на роботу? 2. Чи поширюється дія Закону “ Про охорону праці ” на приватні підприємства? 3. Чи має право працівник відмовитися виконувати роботу, якщо склалася виробнича ситуація небезпечна для його здоров’я і життя? 4. Чи надаються працівникам пільги за шкідливі та небезпечні умови праці? 5. Чи можуть працівники притягатися до кримінальної відповідальності за порушення вимог охорони праці? 6. Чи підлягають розслідуванню випадки професійних захворювань?

7. Чи повинен власник підприємства забезпечити працівника спецодягом, засобами індивідуального захисту? 8. Чи зобов’язаний власник підприємства страхувати від нещасних випадків на виробництві? 9. Чи вважається виробничою травма, яку працівник отримав під час перерви? 10. Чи входять в комісію для розслідування нещасного випадку представник профспілки? 11.Чи вважається виробничою травма, яку працівник отримав під час проїзду на роботу на громадському транспорті? 12. Чи достатньо для розслідування нещасного випадку комісії з трьох чоловік? 13. Чи можна гасити водою легкозаймисті речовини? 14. Чи можна гасити пінявим вогнегасником електрообладнання під напругою? 15. Чи можна гасити вуглекислотним вогнегасником електрообладнання під напругою? 16. Чи використовується вуглекислий газ для гасіння пожеж?

17. Чи небезпечно звільняти потерпілого від дії електричного струму? 18. Чи являється напруга 42 V небезпечною для людини? 19. Чи може працівник доторкнутися до справної заземленої машини потрапити під напругу? 20. Чи становить загроза для життя людини атмосферна електрика? 21. Чи може статистична електрика привести до травмування на виробництві? 22. чи можна отримати ураження електричним струмом без дотику до джерела струму? 23. Чи можна звільнити потерпілого від дії електричного струму за допомогою вимикача7 24. Чи можна зупинити надання першої медичної допомоги, якщо у потерпілого відсутнє дихання і пульс? 25. Чи впливає алкоголь на ступінь ураження людини електричним струмом?

26. Техніка безпеки під час роботи на машині картоплечисного типу. 27. Техніка безпеки під час роботи з м’ясорубкою М – 3. 28. Техніка безпеки під час роботи з електроплиткою. 29. Техніка безпеки під час роботи з жаровою шафою. 30. Техніка безпеки при роботі з холодильною шафою.

Залікові питання для професії оператор комп’ютерного набору, конторський службовець (бухгалтерія) 1. Чи всі працівники проходять вступний інструктаж при прийомі на роботу? 2. Чи поширюється дія Закону “ Про охорону праці ” на приватні підприємства? 3. Чи має право працівник відмовитися виконувати роботу, якщо склалася виробнича ситуація небезпечна для його здоров’я і життя? 4. Чи надаються працівникам пільги за шкідливі та небезпечні умови праці? 5. Чи можуть працівники притягатися до кримінальної відповідальності за порушення вимог охорони праці? 6. Чи підлягають розслідуванню випадки професійних захворювань?

7. Чи повинен власник підприємства забезпечити працівника спецодягом, засобами індивідуального захисту? 8. Чи зобов’язаний власник підприємства страхувати від нещасних випадків на виробництві? 9. Чи вважається виробничою травма, яку працівник отримав під час перерви? 10. Чи входять в комісію для розслідування нещасного випадку представник профспілки? 11.Чи вважається виробничою травма, яку працівник отримав під час проїзду на роботу на громадському транспорті? 12. Чи достатньо для розслідування нещасного випадку комісії з трьох чоловік? 13. Чи можна гасити водою легкозаймисті речовини? 14. Чи можна гасити пінявим вогнегасником електрообладнання під напругою? 15. Чи можна гасити вуглекислотним вогнегасником електрообладнання під напругою? 16. Чи використовується вуглекислий газ для гасіння пожеж?

17. Чи небезпечно звільняти потерпілого від дії електричного струму? 18. Чи являється напруга 42 V небезпечною для людини? 19. Чи може працівник доторкнутися до справної заземленої машини потрапити під напругу? 20. Чи становить загроза для життя людини атмосферна електрика? 21. Чи може статистична електрика привести до травмування на виробництві? 22. чи можна отримати ураження електричним струмом без дотику до джерела струму? 23. Чи можна звільнити потерпілого від дії електричного струму за допомогою вимикача7 24. Чи можна зупинити надання першої медичної допомоги, якщо у потерпілого відсутнє дихання і пульс? 25. Чи впливає алкоголь на ступінь ураження людини електричним струмом?

26.Правила техніки безпеки під час роботи за комп’ютером. 27. . Організація робочого місця конторського службовця і вимоги техніки безпеки. 28. Техніка безпеки при роботі з електронними клавішами, обчислювальних машин і мікрокалькуляторів 29. Правила для збереження здоров’я оператора комп’ютерного набору 30. Правила для збереження комп’ютера

Залікові питання для професії маляр (будівельні роботи), штукатур, лицювальник-плиточник 1. Чи всі працівники проходять вступний інструктаж при прийомі на роботу? 2. Чи поширюється дія Закону “ Про охорону праці ” на приватні підприємства? 3. Чи має право працівник відмовитися виконувати роботу, якщо склалася виробнича ситуація небезпечна для його здоров’я і життя? 4. Чи надаються працівникам пільги за шкідливі та небезпечні умови праці? 5. Чи можуть працівники притягатися до кримінальної відповідальності за порушення вимог охорони праці? 6. Чи підлягають розслідуванню випадки професійних захворювань?

7. Чи повинен власник підприємства забезпечити працівника спецодягом, засобами індивідуального захисту? 8. Чи зобов’язаний власник підприємства страхувати від нещасних випадків на виробництві? 9. Чи вважається виробничою травма, яку працівник отримав під час перерви? 10. Чи входять в комісію для розслідування нещасного випадку представник профспілки? 11.Чи вважається виробничою травма, яку працівник отримав під час проїзду на роботу на громадському транспорті? 12. Чи достатньо для розслідування нещасного випадку комісії з трьох чоловік? 13. Чи можна гасити водою легкозаймисті речовини? 14. Чи можна гасити пінявим вогнегасником електрообладнання під напругою? 15. Чи можна гасити вуглекислотним вогнегасником електрообладнання під напругою? 16. Чи використовується вуглекислий газ для гасіння пожеж?

17. Чи небезпечно звільняти потерпілого від дії електричного струму? 18. Чи являється напруга 42 V небезпечною для людини? 19. Чи може працівник доторкнутися до справної заземленої машини потрапити під напругу? 20. Чи становить загроза для життя людини атмосферна електрика? 21. Чи може статистична електрика привести до травмування на виробництві? 22. чи можна отримати ураження електричним струмом без дотику до джерела струму? 23. Чи можна звільнити потерпілого від дії електричного струму за допомогою вимикача7 24. Чи можна зупинити надання першої медичної допомоги, якщо у потерпілого відсутнє дихання і пульс? 25. Чи впливає алкоголь на ступінь ураження людини електричним струмом?

26. Основи безпеки праці в будівництві. 27. Техніка безпеки при виконанні малярних робіт. 28. Техніка безпеки при виконанні штукатурних робіт. 29. Техніка безпеки при виконанні лицювально – плиточних робіт. 30. Техніка безпеки під час роботи з хлорованими розчинами

Глосарій з охорони праці Аварії на виробництві – це надзвичайна ситуація. Аварії виникають внаслідок порушення технології виробництва, а також під час стихійного лиха (землетрусу, повені). Атмосферна електрика – це явище природи, пов’язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються в наслідок електризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків. Безпека умов праці – стан умов праці, за яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничне допустимих рівнів. Безпека виробничого процесу – здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно – технічною документацією. Безпека виробничого устаткування – здатність устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій у певних умовах протягом встановленого часу.

Безпека праці – стан умов праці, за якого відсутній виробничий травматизм. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники – це біологічні об’єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини, тварини). Блискавкозахист – це комплекс захисних заходів від розрядів атмосферної статичної електриком який забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки , матеріали від згорання, вибухів. Важкогорючі речовини – це такі, що здатні горіти тільки під дією джерела запалювання і горіння яких припиняється після його усунення. Вибух – це швидке перетворювання речовини в газо – чи пилоподібний стан з виділенням великої кількості тепла. Виробнича санітарія – це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь. Виробнича травма – це травма, отримана працюючи на виробництві в наслідок недотримання вимог охорони праці.

Виробничий травматизм – це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві. Вібрація – це механічні коливання твердих тіл. Вогнестійкість – це здатність конструкцій, матеріалів затримувати поширення вогню. Гігієна праці – це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно гігієнічних та лікувально – профілактичних заходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров’я та високого рівня працездатності людини. Горіння – це швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Горючими називають речовини, що загораються від джерела запалювання та продовжують горіти після його видалення. Електричний удар – це збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судорожних скорочень м’язів .

Електричні травми – це ураження тканин і органів в наслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину. Електробезпека – це система організаційних, технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Електротравма – це травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги. Електротравматизм – це явище, що характеризується певною сукупністю електротравм. Займання – це загоряння речовини з появою полум’я. Мікроклімат виробничих приміщень – це метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються спільною дією на організм людини температури, вологості, шкідливості руху повітря та теплового випромінювання. Наряд-допуск – це письмове розпорядження на виконання роботи, викладене на спеціальному бланку, де визначений зміст, місце, час початку і закінчення роботи, необхідні заходи безпеки, склад бригади і особи, які відповідають за безпечне виконання роботи.

Небезпечна зона – це простір, у якому можлива дія на працюючих небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора. Небезпечний виробничий фактор – це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров’я. Негорючі речовини – це такі, що не здатні до займання й горіння в повітрі звичайного складу. Непрямий масаж серця – це ритмічне стискання серця між з грудиною та хребтом. Нещасний випадок на виробництві – це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, в наслідок якого заподіяно шкода його здоров’ю або смерть. Оптимальні мікрокліматичні умови – це таке поєднання кількісних показників мікроклімату, які за тривалої і систематичної дії на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Отруєння – це тяжке захворювання яке сталося в наслідок проникнення до організму різних токсичних речовин.

Охорона праці – це система правових, соціально – економічних , організаційно – технічних , санітарно – гігієнічних і лікувально – профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі праці. План евакуації під час аварії – документ, у якому вказані евакуаційні шляхи і виходи, встановлені правила поведінки людей, а також порядок і послідовність дій персоналу, який обслуговує об’єкт на випадок аварії. Пожежна безпека – це стан об’єкта, за якого вилучається можливість пожежі. Поранення –це ушкодження з порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки. Працездатність – здатність людини до праці яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров’я та професійною підготовкою. Промислова електрика – це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму та використання на виробництві та у побуті. Протипожежний захист у галузі – комплекс інженерно – технічних заходів, спрямованих на створення пожежної безпеки об’єктів і споруд.

Протипожежний режим – це комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатація об’єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники – це фізичні та нервово – психічні перевантаження. Робоча зона – простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або тимчасового перебування працівників. Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності. Розпорядження – це усне завдання та безпечне виконання роботи. Спалах – це швидке згорання пальної суміші без утворення стиснених газів. Статистична електрика – це заряди електрики, що накопичується на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини в наслідок контактного або індуктивного впливу.

Тління – це горіння речовини без уявного утворення полум’я. Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час її професійної діяльності. Фізичні небезпечні виробничі чинники – це рухомі машини , елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена температура поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря тощо. Фізіологія праці – це розділ фізіології людини та гігієни праці, який вивчає вплив трудової діяльності та умов праці на фізіологічні функції людини. Шкідливий виробничий фактор – це фактор, вплив якого на працюючого призводить до професійного захворювання. Штучне дихання – забезпе6чення газообміну в організмі, збагачення крові потерпілого киснем і виділення з крові вуглецю. Шум – це сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю необхідних для людини сигналів.