Презентація на тему:
Самореалізація молоді в науковій діяльності школи

Самореалізація молоді в науковій діяльності С.В.Назаренко, методист НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО КУ імені Бориса Грінченка, В.І. Хорєвін, ст. н. співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАНУ, к.м.н.

Питання професійного самовизначення починає усвідомлюватися учнями вже в 14—15 років Створення авторських програм для додаткової освіти спрямовано на: - домінування розвивальних можливостей навчального матеріалу над його інформаційною насиченістю, - на практичний вихід навчальної й пізнавальної діяльності, - на максимальне розширення кола інтересів школярів, - на формування здатності до критичного мислення, актуалізацію лідерських можливостей.

Діаграма розподілу навчальних профілів у ЗНЗ Києва

Робота в лабораторії анатомії та фізіології в Київському палаці дітей та юнацтва Старшокласники поглиблюють свої уявлення щодо сучасного стану досягнень у відповідній науковій галузі, стають на сходинку вище в своєму розвитку.

Початкова наукова діяльність характеризується закономірностями - наявністю умов, рівнем самостійності та ініціативи підлітків; - підготовленістю самого себе до проведення цієї роботи; - роботою над літературою, логікою її викладання через відпрацювання потрібних навичок та прийомів виконання дослідження; - знаходження власних висновків, відповідальності за індивідуальні результати.

Стадії виконання наукової роботи учнями : ознайомлення з загальними уявленнями з обраної теми, визначення можливостей і місця виконання роботи розробка плану роботи та продуктивна організація дослідження, залучення певних засобів, прийомів, навичок, контроль виконання дослідження і оцінювання своїх дій, виступи, - оформлення та презентація

Подальша мотивація, творче піднесення має стати необхідністю в роботі на всіх етапах виконання: Уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки подій і процесів; Уміння аналізувати текстове джерело; Уміння виразити своє cтавлення до роботи. Уміння прогнозувати причинно-наслідкові зв'язки подій і процесів; Уміння інтерпретувати події; Уміння використати й прогнозувати наслідки.

В лабораторії експериментальної біології Київського палацу дітей та юнацтва В освітніх установах, позашкільних навчальних закладах проводяться зустрічі та виховні заходи на науково-популярну тематику з метою впровадження елементів дослідницького, розвиваючого навчання

Взаємодія роботи вчителів та науковців у підготовці творчої молоді: проводити навчальну практику для бажаючих школярів в наукових установах. Це сприятиме розширенню уявлення про галузі наук, формуванню практичних, науково-дослідницьких навичок і моральних якостей дитини

Пропозиції щодо формування зацікавленості молоді в освітніх закладах на тижнях науки: До проведення Всесвітніх днів, пов’язаних з відповідними датами (День птахів, День води, День захисту тварин, День захисту озонового шару, День Землі та ін.) залучати фахівців з провідних наукових установ з лекціями, конференціями, диспутами, бо інформація, отримана від них, сприймається по-іншому, ніж від учителя.

Пропозиції щодо формування зацікавленості молоді експериментальною роботою: - Виявляти бажання і схильності дітей шкільного віку до занять науковою спрямованістю, - в подальшому залучати їх до нових форм діяльності та спілкування зі спеціалістами відповідного профілю з метою подальшого формування інтересу до наукової діяльності, розширення світогляду, розвитку інтелекту.

Турбота держави та громадськості: Додатково фінансувати наукові природоохоронні об’єкти – зоопарки, ботанічні сади, станції юннатів та ін. з метою відшкодування вартості екскурсій школярами, знизити ціни на білети для дорослих, бо в цих місцях виховується дбайливе ставлення до природи безпосередньо при спілкуванні з живими істотами, і приклад батьків дуже важливий для дітей.

Виконання практичних завдань передбачає спрямованість на вибір подальшої професійної орієнтації старшокласників, розвиток індивідуальних особливостей їхньої особистості, сприяє реалізації цілей профільної освіти, розвивається їхня творча ініціатива, формується системне мислення, ширше вивчаються досягнення науки.

Вдосконалення роботи з молоддю, яка має зацікавленість до дослідницької діяльності Самореалізація в науковій діяльності буде сприяти перспективі зарахування на робочі місця найбільш підготовленої та талановитої молоді, справжньому професійному відбору та стрімкій науковій кар’єрі молодих спеціалістів, починаючи безпосередньо вже зі шкільної та студентської лави.

Розподіл учнів у класах природничо- математичного напряму

Висновки Дана система роботи сприяє: - уточненню особистої профорієнтації; - оптимальної самоідентифікації; - зниженню ризику девіантної поведінки; - особистісної самоорганізації та самореалізації; - профілактиці правопорушень та злочинів, наркозалежності; - створенню єдиного простору з успішної соціалізації.

Дякую за увагу! ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ!