Презентація на тему:
Реактор великої потужності канальний

Реактор великої потужності канальний

Характеристика Теплова потужність реактора, мВт: 3200; Електрична потужність блока, мВт: 1000; К.К.Д блока, %: 31.3; Тиск пара перед турбіною, атм: 65; Температура пари перед турбіною, °С: 280; Розмір активної зони, м: Висота: 7; Діаметр: 11.8; Завантаження урану, т: 192; Кількість випарних каналів: 1693; Середнє вигорання, мВт•кг/добу: 25.5; Розмір оболонки твела (діаметр×товщина), мм: 13.5 × 0.9

Насамперед в активній зоні цього реактора відбувається кипіння – з реактора надходить пароводяна суміш, що, проходячи через сепаратори, поділяється на воду, яка повертається на вихід реактора, і пару, що йде безпосередньо на турбіну. Електрика, що виробляється турбіною, витрачається, як і в реакторі ВВЕР, також на роботу циркуля стих помп. Його принципова схема:

Основні технічні характеристики: Активна зона реактора – вертикальний циліндр діаметром 11.8 метрів і висотою 7 метрів. По периферії активної зони, а також з гори і знизу розташований боковий відбивач - суцільна графітова кладка товщиною 0.65 метра. Найбільш активна зона зібрана з графітових колон (усього їх 2488), зібраних із блоків перерізом 250х250мм. У центрі кожного блоку крізь усю колону проходять наскрізні отвори діаметром 114мм. Для розміщення технологічних каналів і стрижнів СКЗ.

Загальне число технологічних каналів в активній зоні 1693. Усередині більшості технологічних каналів знаходяться тепловиділяючі касети, що мають досить складну структуру. Касета складається з двох послідовно з'єднаних тепловиділяючих зборок (ТВЗ), довжина кожної з яких 3.5м. ТВЗ містить 18 стрижневих твелів – трубок зовнішнім діаметром 13.5мм. із товщиною стінки 0.9мм., заповнених таблетками діаметром 11.5мм. із двоокису урану (UO2), кріпильні деталі зі сплаву цирконію і несучий стрижень з оксиду ніобію.

Стінки касети щільно фіксовані до графітової кладки, а всередині касет циркулює вода. В інших каналах розташовані стрижні системи керування захистом, що складається з поглинача – бороцирконієвого сплаву. Деякі канали цілком ізольовані від теплоносія, і в них розташовані датчики радіації.

У реакторі ВПК при закипання води або підвищенні її температури, що приводить до зниження її щільності, наростає ланцюгова реакція і він розганяється. Що у свою чергу, призводить до подальшого підвищення температури води та її скипання.

Електрична потужність РВПК – 1 000 МВт. АЕС з реакторами РВПК складають помітну частку в атомній енергетиці. Так, ними оснащені Ленінградська, Чорнобильська, Курська, Смоленська АЕС.

Чорнобильская аварія - руйнуванням 26 квітня 1986 року четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (у той час - Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Аварія розцінюється, як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і постраждалих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. На момент аварії Чорнобильська АЕС була найпотужнішою в СРСР.

На час аварії на ЧАЕС використовувалися чотири реактора РБМК-1000 (реактор великої потужності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність 3200 МВт) кожен. Ще два аналогічні реактора будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частку електроенергії України.