Презентація на тему:
Науковці XVII століття

Науковці XVII століття Зробила: Слоцька Ірина

Френсіс Бекон (*22 січня 1561, Лондон — †9 квітня 1626) — англійський політик, філософ і есеїст. Один із творців емпіризму — філософського напряму, який твердить, що головне — власний досвід. Бекон розробив новий, антисхоластичний метод наукового пізнання. Догматичній дедукції схоластів він протиставив індуктивний метод, що ґрунтується на раціональному аналізі дослідних даних. Матеріалізм Бекона — непослідовний. Визнаючи об'єктивність і пізнаванність матеріального світу, активність матерії та її рух, вірячи у силу розуму і науки, Бекон робив поступки теології і додержувався вчення про т. з. двоїсту істину. Найважливіші філософські твори Б.: «Новий Органон», «Про принципи і начала».

Роберт Бойль  (*25 січня 1627 — †30 грудня 1691) — англійський хімік, фізик і філософ, один із засновниківЛондонського королівського товариства. Поклав початок новому напрямові в хімії, в основі якого була вимога вивчення складу речовин експериментальним методом. Уперше запровадив наукове поняття про хімічний елемент. Бойль — один із засновників якісного хімічного аналізу. У галузі фізики Бойль відкрив закон про залежність об'єму газу від тиску (закон Бойля-Маріотта, 1662 р.), довів неможливість життя й горіння в пустоті, досліджував теплові, електричні й акустичні явища. Будучи в галузі фізики й хімії в основному матеріалістом, у філософії Бойль намагався примирити науку з релігією. На честь вченого названо астероїд 11967 Бойль.

Роберт Гук  18 липня 1635, острів Вайт — † 3 березня 1703, Лондон) — англійськийприрододослідник, учений-енциклопедист, що зіграв важливу роль у науковій революції сімнадцятого століття. Роберт Гук найбільше відомий за свій закон пружності (закон Гука). Також його часто згадують як «батька мікроскопії» — саме Гук увів термін клітина для найменшої живої частинки. Гук разом із Робертом Бойлем створили вакуумний насос, що використовувався у експериментах Бойля з газами. Гук був відомим архітектором свого часу та головнимземлеміром Лондона після Великої пожежі. Він збудував один із перших григоріанських телескопів, спостерігав за обертаннями Марса та Юпітера і, спираючись на свої досліди викопних решток, був прихильником теорії біологічної еволюції. На основі досліджень явищ заломлення світла, розробив хвильову теорію світла. Він був першим, хто припустив, що тіла розширюються при нагріванні і що повітря складається із дрібних частинок, які розділені порівняно великими відстанями.

Ісаак Ньютон  4 січня 1643, Вулсторп — † 31 березня 1727) — англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики та один із засновників числення нескінченно малих.У книзі «Математичні начала натуральної філософії» Ньютон сформулював закони руху, відомі як закони Ньютона й закон всесвітнього тяжіння, які стали основою наукового світогляду впродовж трьох наступних століть і мали великий вплив не тільки на фізику, а й на філософію. Використовуючи свою теорію Ньютон зумів пояснити закони Кеплера, що описують рух планет навколо Сонця, чим заперечив останні сумніви щодо геліоцентричної системи світобудови.Ньютон побудував перший телескоп-рефрактор і розвинув теорію кольору на основі спостережень розщеплення білого світла в спектр в оптичній призмі. Він сформулював емпіричний закон теплообміну й побудував теорію швидкості звуку.

Рене Декарт *31 березня 1596— †11 лютого 1650, Стокгольм) — французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії. У математиці Декарт запровадив Декартову систему координат, дав поняття змінної величини і функції, ввів багато алгебраїчних позначень. У фізиці він сформулював закон збереження кількості руху, запровадив поняття імпульсу сили. Декарт — автор методу радикального сумніву в філософії, механіцизму у фізиці, передтеча рефлексології. Декарт ввів поняття «сили» (міри) руху (кількості руху), маючи на увазі під ним добуток «величини» тіла (маси) на абсолютне значення його швидкості, сформулював закон збереження руху (кількості руху), проте тлумачив його неправильно, не враховуючи, що кількість руху є векторною величиною (1664). Досліджував закони удару, вперше чітко сформулював закон інерції (1644). Висловив припущення, що атмосферний тиск із збільшенням висоти зменшується. Декарт першим математично вивів закон заломлення світла.

Блез Паскаль 19 червня 1623, Клермон-Ферран — †19 серпня1662, Париж) — французький філософ, письменник, фізик, математик. Один із засновників математичного аналізу, теорії імовірності та проективної геометрії, творець перших зразків лічильної техніки, автор основного закону гідростатики. Відомий також відкриттям формули біноміальних коефіцієнтів, винаходом гідравлічного пресу й шприца та іншими відкриттями. Автор знаменитих «Думок» та «Листів до провінціала», які стали класикою французької літератури. На честь Паскаля названа одиниця вимірювання тиску (Паскаль), а також популярна мова програмування Pascal.

Франсуа Блондель Повне ім'я Нікола Франсуа Блондель (15 червня, 1618 — 21 січня, 1686)-математик, військовий інженер, дипломат, відомий теоретик французької архітектури, архітектор-практик. Довгий час був військовим інженером, в молоді роки брав участь у Тридцятилітній війні. Його здібності і освітченість були поміченікардиналом Рішельє і той перевів його на дипломатичні посади, завдяки яким Блондель був в Португалії,Іспанії, Італії. 1665 р. його вперше, досить пізно, використовують як архітектора в порту Рошфор. Саме Блондель займався декоруванням Парижа, не один, а з архітектором П'єром Буллє. Вони займалися міськими брамами Парижа — Сен Антуан, Сен Дені і Сен Бернар (браму Сен Дені можна бачити і тепер).

Ґотфрід Вільгельм Лейбніц 1 липня 1646, Лейпциг — † 14 листопада 1716,Ганновер) — провідний німецький філософ, логік, математик, фізик, мовознавець та дипломат. Передбачив принципи сучасної комбінаторики. Створив першу механічну лічильну машину, здатну виконувати додавання, віднімання, множення й ділення. Незалежно від Ньютона створив диференціальне й інтегральне числення і заклав основи двійкової системи числення. У рукописах і листуванні, які було надруковано лише в середині 19 ст., розробив основи теорії детермінантів. Зробив вагомий внесок у логіку і філософію. Мав надзвичайно широке коло наукових кореспондентів, багато з ідей викладено в рукописах і листуванні, що ще й досі повністю не надруковано.

Крістофер Рен 20 жовтня 1632 — †26 лютого 1723) — англійський архітектор, найвидатніший представник англійського класицизму, математик і астроном. Архітектор собору Святого Павла вЛондоні 1675–1710 роках, а також багатьох лондонських церков (всього 53), включаючи Сент Брайд, Фліт Стріт і Сент Мері-ле-Боу, Чіпсайд; Королівської біржі, будинку Мальборо, театру Шелдоніан, Оксфорд. Його наукові праці високо цінували Ісаак Ньютон і Блез Паскаль. Рен став одним із засновників Лондонського королівського товариства і в 1680–1682 роках був його президентом. Перші замовлення Рен отримав завдяки зв'язкам в університетських та церковних колах — театр Шелдона в Лондоні, капела Пемброк-коледжа в Кембріджі (1663–1665) та декілька будівель для Еммнанюел-коледжу. Будівельний бум в Лондоні після величезної пожежі у 1666 році. Тоді згоріло 87 церков, в тому числі й старий собор святого Павла, та тринадцять тисяч будинків. 

Тіто Лівіо Бураттіні 8 березня 1617, Агордо, Беллуно — 17 листопада 1681, Вільно) — польськийнауковець італійського походження, мандрівник, математик, механік, дипломат, архітектор і інженер. Працював разом з англійським математиком Джоном Грівзом (1602–1652), професором математики в Грешем коледжі Лондона, випускником Оксфордського університету. Разом з Джоном Грівзом працював в містах Александрія, Мемфіс та Геліополіс як картограф та художник-малювальник. Брав участь в хижацьких розкопках в містах Гіза та Мемфіс. 

Дякую за увагу