Презентація на тему:
Музичне виконавство та освіта

У першій половині XIX ст. в найбільших містах України — Ки єві, Львові, Харкові, Полтаві, Одесі — вже були сформовані свої музич ні традиції. Із відкриттям театрів, появою оперних труп та організа цією концертного життя розпочався новий етап культурного розвитку України. Важливе значення в цьому процесі мало відкриття універ ситетів у Києві, Львові, Харкові. При Харківському університеті пра цювали музичні класи, а у Львові було відкрито консерваторію, що істотно позначилося на розвитку музичного життя цих міст. Отже, для музичної культури України першої половини XIX ст. було харак терним формування творчих сил, а також перехід мистецтва на нові, демократичні засади. Музичне виконавство та освіта

Значних успіхів українська музика досягла в другій половині XIX ст. Докорінно змінилося концертне і театральне життя, пов’язане з відкриттям оперних театрів у Києві, Харкові, Львові. У великих і малих містах України влаштовувалися симфонічні концерти, створю валися музичні товариства. Завдяки високому професіоналізму українського театру почав активно розвиватися цілий ряд музичних жанрів. Розпочали й акти візували свою діяльність музично-театральні трупи на чолі з М. Кропивницьким, М. Садовським, М. Старицьким, П. Саксаганським, М. Карпенком-Карим, М. Заньковецькою. Для їхніх вистав почали створювати музику українські композитори, зокрема М. Лисенко. М. Заньковецька в ролі Ази у спектаклі М. Старицького «Циганка Аза»

Національні музично-педагогічні традиції М. Лисенка продовжу вав і М. Леонтович, чільне місце у творчості якого посідають хорові обробки українських народних пісень, а також оригінальні, самобутні композиції, написані на основі народних мелодій. Композитор розробив теорію цілісного сприйняття музичного обра зу на основі поєднання кольорів зі звучанням му зичного твору.   М. Леонтович

Хорова культура України кінця XIX ст. знаменувалася активним розвитком церковного співацького руху. Цьому сприяла плідна диригент ська діяльність таких визначних хорових дириген тів, як О. Кошиць, К. Стеценко, М. Леонтович та ін. Репертуар хорових колективів охоплював літургійні твори, обробки народних пісень, ори гінальну хорову творчість композиторів. У За хідній Україні осередками хорового співу були гімназії та семінарії, а також музично-хорові то вариства. Фундаторами й керівниками хорових колективів були Ф. Колесса, С. Людкевич, Д. Со чинський. Ф. Колесса

К. Стеценко С. Людкевич

О. Кошиць

Значним внеском у розвиток музично-театральної культури Львова було відкриття при ватного міського театру Скарбека, одного з най більших у Європі. На його сцені дебютували випускники Львівської консерваторії, зокрема і С. Крушельницька,ви конавська майстерність яких набула світового визнання. С. Крушельницька

Соломія Крушельницька

Львівський оперний театр ім. С. Крушельницької

У середині XIX ст. самодержавна політика спричинила занепад автентичного кобзарського виконавства: припиняли своє існування кобзар ські братства, зникали автентичні інструменти, втрачався репертуар. Найбільший внесок у справу збереження й відродження кобзарства зробили М. Лисенко і Г. Хоткевич. М. Лисенко записав думи Оста па Вересая і організував його виступи в Києві та Петербурзі, чим привернув увагу науковців до кобзарського виконавства як до самобутньо го явища. Оста п Вересай

М. Лисенко Г. Хоткевич