Презентація на тему:
ВПЛИВ АЛЕРГЕНСПЕЦИФІЧНОЇ ІМУНОТЕРАПІЇ НА ПЕРЕБІГ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

МОЗ України Запорізький державний медичний університет Кафедра факультетської педіатрії ВПЛИВ АЛЕРГЕНСПЕЦИФІЧНОЇ ІМУНОТЕРАПІЇ НА ПЕРЕБІГ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ Доповідач: Очний аспірант кафедри факультетської педіатрії ЗДМУ Марчук Наталя Миколаївна Науковий керівник: д.м.н., проф. Недельська Світлана Миколаївна

Бронхіальна астма є однією з найбільш актуальних медичних проблем. Це обумовлено, в першу чергу, широкою поширеністю захворювання. Епідеміологічні дослідження останніх років свідчать про те, що в різних країнах від 4 до 10% населення планети страждають на бронхіальну астму різного ступеня тяжкості.

Алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) чи специфічна алерговакцінація (САВ) - це єдиний метод лікування, здатний змінити патофізіологічні механізми атопічних захворювань, зупинити формування більш важких їх форм на тлі зниження споживання фармакологічних препаратів, подовжити стійку ремісію, а також запобігти розширенню спектру алергенів, до яких може розвиватися сенситизація.

М е т а д о с л і д ж е н н я: Вивчити вплив алергенспецифічної імунотерапії на перебіг бронхіальної астми (БА) в залежності від її фенотипу. Оптимізувати способи лікування бронхіальної астми у дітей.

З а в д а н н я: Дослідити розповсюдженість фенотипів БА у дітей нашого регіону. Визначити особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від її фенотипу. Вивчити клінічні аспекти перебігу бронхіальної астми в залежності від кількості проведених курсів АСІТ, дослідити функціональні показники у даної групи дітей. Оцінити еволюцію проявів БА у дітей після певної тривалості АСІТ

Нами була відібрана група дітей, які проживають у місті Запоріжжя та мають підтвердженй діагноз бронхіальної астми. У період з 2010 по 2011 рр.. під нашим спостереженням знаходилося 150 пацієнтів у віці від 5 до 18 років, середній вік склав 8,4. Діагноз бронхіальної астми встановлювався згідно з критеріями міжнародного педіатричного консенсусу по бронхіальній астмі GINA та вітчизняними рекомендаціями.

Наше дослідження складалося з двох етапів: На першому етапі проводилася робота з архівними історіями. На другому етапі - діти запрошувалися на повторне обстеження. На момент даного відвідування діти перебували в стадії ремісії БА понад 4 тижнів.

З числа досліджуваних дітей були сформовані 2 групи: 1 група (основна) - 68 дітей з встановленим діагнозом БА після певної кількості років АСІТ які, в свою чергу, були розділені ще на 3 підгрупи : - діти після 1 року АСІТ - 26 дітей; - діти після 3 років АСІТ - 23 дитини; - діти після 5 років АСІТ - 33. 2 група (порівняння) - діти, зі встановленим діагнозом БА, які не отримували АСІТ.

Розподіл спостережуваних хворих за статтю та віком

Розподіл обстежених дітей за фенотипами (n=150) *-р

Ступені тяжкості БА за фенотипами захворювання (n=150) *-р

Структура сенситизації в групі обстежених дітей

Оцінка ефективності АСІТ проводилася за наступними крітеріями: кількість та тривалість загострень на рік; потреба в наявності базисної терапії; потреба в бронхолітиках короткої дії; частота потреби в госпіталізації; динаміка ступеня тяжкості під впливом кількості курсів АСІТ

*-р

Частота використання бронхолітиків короткої дії меньше 1 р\тиждень *-р

Показники спірограми *-р

Показники рівня IgЕ у обстеженних дітей *-р

Динаміка результатів priсk-тесту під впливом АСІТ (n=15)

Висновки Для Запорізького регіону найбільш значущим є фенотип кашльової БА, фенотип нічної БА займає друге місце за поширенністтю. Фенотип змішанної астми було виявлено лише у 0,6%, що відповідає літературним данним по іншим регіонам. Зважаючи на розповсюдженність фенотипа кашльової БА необхідно диференційно розцінювати напади нічного кашлю, як особливий фенотип астми, котра потребує лікування.

При фенотипі нічної БА практично з однковою частотою зустрічаються I і II,III та IV ступені тяжкості. У більш ніж половнині випадків при фенотипі кашльової БА зустрічається персистуюча легкого перебігу та інтермітуюча форми захворювання. Фенотипи змішаної (аспіринової) та астми, що важко піддається лікуванню нами виявлено переважно в персистуючій формі захворювання важкого перебігу. Ми відзначили явний регрес клінічних проявів БА після кількох років САВ. Встановлені випадки стійкої ремісії після 5 курсів алерговакцинації. Схожа тенденція виявлена і при дослідженні рівня IgЕ. Однак, ми не виявили достовірної залежності між рівнем еозинофільного катіонного білка крові і кількістю років САВ для дітей нашого регіону.

Виявлено контингент дітей, які під впливом САВ мали динаміку ступенів тяжкості - в группі після 5 років специфічної аллерговакцинації цей показник дорівнює 4,6%. Одна дитина з обстеженніх нами на момент огляду знаходилася у періоди реміссії понад 3 роки. При дослідженні показників спірограми у дітей після 5 курсів САВ в 57% випадків не виявлені явища обструктивних порушень функції зовнішнього дихання. Згідно данних priсk-тесту з пилковимим алергенами негативні результати пропорційно збільшуються зі збільшенням кількості років САВ і досягають 40% після 5 року. Також нами спостерігалася тенценція до зменьшення діаметру ерітеми вже після 1 року алерговакцінації.

Практичні рекомендації 1. При діагностиці БА необхідно визначати фенотипи захворювання для розробки адекватних програм лікування. 2. Враховуючи той факт, що для нашого регіону провідним є фенотип кашльової БА, необхідно розцінювати напади нічного кашлю як особливий прояв симптоматики БА, котрий потребує певного лікування. 3. Метод лікування САВ повинен входити до базисної терапії дітей, хворих на БА. 4. Для контролю за якістю проведеної алерговакцинації у дітей міста Запоріжжя більш інформативним є рівень IgЕ, ніж езінофільного катіонного білку. 5. При проведенні САВ з певним видом алергенів рекомендовано контролювати рівні гіперчутливості до інших алергенів, з метою розробки методів профілактики сенситизації до інших алергенів.

Благодарим за внимание!!