Презентація на тему:
Управління якістю роботи медсестринської служби закладів охорони здоров’я в Україні

Управління якістю роботи медсестринської служби закладів охорони здоров’я Наталія Галапац – головний спеціаліст ГУОЗ ЛОДА з медсестринства, заступник головного лікаря Жовківської ЦРЛ з медсестринства

Наказ МОЗ України від 24.02.2010 р. № 163 “ Про управління якістю медичної допомоги ” Якість медичної допомоги - це належне (відповідно до стандартів, клінічних протоколів) проведення всіх заходів, які є безпечними, раціональними, прийнятними з точки зору коштів, що використовуються в даному суспільстві, впливають на смертність, захворюваність, інвалідність.

Управління якістю скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні системи охорони здоров’я на всіх рівнях щодо якості медичної допомоги.

Наказ МОЗ України від 20.07.2011р. № 427 “ Про затвердження Єдиного термінологічного словника (Глосарій) з питань управління якості медичної допомоги ” Акредитація – офіційне визнання статусу закладу охорони здоров’я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям і гарантії високої якості професійної діяльності Безперервне покращення якості – управлінська діяльність по безперервному вивченню та удосконаленню процесів надання медичної допомоги з метою задоволення потреб пацієнтів і інших споживачів

Наказ МОЗ України від 20.07.2011р. № 427 “ Про затвердження Єдиного термінологічного словника (Глосарій) з питань управління якості медичної допомоги ” Забезпечення якості – складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості буде виконано Загальне управління якістю – стиль менеджменту, заснований на участі всіх членів організації у поліпшенні якості процесів, продукції, послуг і корпоративної культури

Мета контролю якості медичної допомоги забезпечення прав пацієнтів на одержання медичної допомоги у необхідному обсязі і належної якості шляхом оптимального використання кадрових і матеріально-технічних ресурсів охорони здоров’я, застосування досконалих медичних технологій.

Зовнішній контроль якості медичної допомоги контроль за додержанням державних вимог щодо якості медичної допомоги. Зовнішній контроль якості медичної допомоги може бути попереджувальним або поточним.

Поточний зовнішній контроль контроль, спрямований на визначення ступеня відповідності діяльності і конкретних результатів роботи ЗОЗ державним вимогам медичних стандартів, нормативів та клінічних протоколів медичної допомоги.

Внутрішній контроль якості медичної допомоги контроль, який здійснюється шляхом експертизи відповідності якості наданої медичної допомоги державним вимогам стандартів, нормативів, клінічних протоколів лікувально-консультативними комісіями, клініко-патологоанатомічними конференціями, лікарями (самоконтроль) та керівництвом ЗОЗ.

Суть медсестринської справи полягає у медичному компетентному виявленні проблем пацієнта щодо його здоров'я та кваліфікованій допомозі в їх вирішенні чи, в крайньому разі, пом'якшенні їх гостроти.

Управління та оцінка якості роботи медсестер Львівської області Тимчасові стандарти роботи медичних сестер ЛПУ Львівської області. Затверджено наказом ГУОЗ ЛОДА № №389 від 05.06.2007 року «Про затвердження Тимчасових Стандартів роботи медсестер Львівської області». Збірник стандартів і технологій по інфекційній безпеці, інфекційному контролю для медичних сестер (фельдшерів, акушерок) лікувально-профілактичних установ Львівської області. Затверджено наказом ГУОЗ ЛОДА № №221 та наказом Головного державного санітарного лікаря Львівської області № 21-ВО від 01.04.2008 року «Про затвердження Збірника стандартів і технологій по інфекційній безпеці, інфекційному контролю для медичних сестер (фельдшерів, акушерок) лікувально-профілактичних установ Львівської області». Тимчасові стандарти роботи медичних сестер загальної практики-сімейної медицини ЛПЗ Львівської області. Затверджено наказом ГУОЗ ЛОДА № 189 від 23.03.2009 року «Про затвердження Тимчасових Стандартів роботи медичних сестер загальної практики-сімейної медицини ЛПЗ Львівської області».

Управління та оцінка якості роботи медсестер Львівської області Дані тимчасові стандарти медсестринської діяльності це спроба на основі доказової медицини використовувати світовий досвід та враховуючи особливості охорони здоров'я України створити можливість оцінювати і контролювати якість роботи медичної сестри, встановити якісний стандарт згідно з яким мають надаватись медичні послуги – що удосконалить діяльність медичних сестер в системі охорони здоров'я .

10 основних показників оцінки якості роботи медичних сестер Львівської області Рівень теоретичної та практичної підготовки, який повинен контролюватися на базі тестування персоналу не рідше 1-го разу на рік по результатах систематичних занять по підвищенню кваліфікації у відділенні, лікарні і на базі кваліфікаційних вимог, згідно стандартів. 5 балів Дотримання та виконання стандартів ведення медичної документації, обладнання поста. 4 бали Правильність обліку, зберігання лікарських препаратів і технології їх роздавання пацієнтам. 5 балів Виконання технологій догляду за хворими. 5 балів Дотримання технології виконання маніпуляцій і процедур. 6 балів

10 основних показників оцінки якості роботи медичних сестер Львівської області Своєчасність виконання лікарських назначень. 6 балів Дотримання технології по забору і доставці біопроб для клінічних досліджень. 5 балів Дотримання вимог санепідрежиму. 7 балів Дотримання технологій по підготовці пацієнтів до різних видів обстежень. 4 бали Дотримання деонтологічних принципів (скарги пацієнтів про медсестру). 3 бали Всього 50 балів

Три параметри оцінки якості роботи медичних сестер 1.Виконання сестринського процесу повністю відповідає нормативам, закладеним у збірнику технологій стандартів. Виставляється максимальне число балів. 2.Виконання сестринського процесу не повністю відповідає нормативам технології і стандартів. Виставляється 50% від максимального числа балів. 3.Виконання сестринського процесу не відповідає нормативам технології і стандартів. Виставляється 0 балів. За результатами контролю оцінка виставляється в контрольну карту медичної сестри, або в спеціальний журнал обліку рівня якості роботи медичної сестри.

Роль заступника головного лікаря з медсестринства, головної (старшої) медсестри в організації роботи медсестринської служби Важливий аспект у створенні чіткої системи управління якістю роботи медсестринської служби закладів охорони здоров’я

При організації роботи медичних сестер необхідно врахувати: 1. Аспекти лідерства 2. Морально-психологічний клімат в колективі 3.Типи поведінки керівника 4.Управлінську роль керівника 5. Організацію управлінської праці: планування роботи; організація службових нарад; управлінська інформація; комунікації; значення документів в управлінні; 6. Функції управління: управлінські рішення; облік; контроль

АСПЕКТИ ЛІДЕРСТВА Феномен лідерства ґрунтується на авторитеті керівника, який буває формальним, особистим і повним.

АСПЕКТИ ЛІДЕРСТВА Формальний авторитет керівника випливає з його прав як посадової особи розпоряджатися підлеглими, давати їм завдання, вимагати їх виконання, контролювати і стимулювати їхню працю. Особистий авторитет керівника визначається комплексом його особистих якостей як людини: людяності, толерантності, етичності тощо. Повний авторитет керівника, або авторитет лідера, виявляється при поєднанні формального й особистого авторитетів особи, яка обіймає керівну посаду.

Три групи параметрів стилю лідерства Напрям у якому керівник хоче вплинути на оточення. Мета – це те, чого сподівається досягти керівник, впливаючи на виконавців. Підхід – це спосіб впливу на виконавців.

ЯКОСТІ ЛІДЕРА тісне поєднання кар’єри та особистого життя лідера; лідер ніколи не зупиняється у своєму розвитку; самореалізація – лише в керівництві іншими людьми.

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ В КОЛЕКТИВІ Люди – це основа будь-якої організації. Розрізняють чотири типи життєвої позиції людини: соціальної активності, соціальної інертності, споживацького ставлення до життя та антисуспільної спрямованості. У зв’язку з цим керівник повинен так будувати діяльність колективу, щоб сприяти позитивним проявам індивідууму та нівелювати негативні. Тому основну увагу він зобов’язаний приділяти клімату в колективі. Клімат взаємовідносин має дві зони: зону морального клімату і зону психологічного клімату.

МОРАЛЬНИЙ КЛІМАТ визначається повнотою збереження статусу робітника. За даними В.М. Шепелява (1973), існує три статуси робітника: Громадський статус, який визначає дотримання прав людини та суспільної гідності; Службовий статус, що містить чітку регламентацію прав та обов’язків, а також використання працівника, відповідно до його кваліфікації, справедливу оцінку ділових та особистих якостей; Особистий статус, що передбачає визнання його в колективі, задоволення своїми неформальними стосунками в колективі.

Механізм формування морального клімату колективу Моральний облік формальних, офіційних лідерів колективу, їх особистий авторитет, наявність хибних типів авторитетів; Постановка виховної роботи; Позиція неформальних, неофіційних лідерів.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ (МІКРОКЛІМАТ) Природа його визначається характером особистих, неформальних відносин між людьми в колективі. Сукупність цих відносин складає психологічну структуру групи, що проявляється як певний емоційний фон. Психологічний клімат може бути доброзичливим чи недоброзичливим, стійким чи нестійким. Психологічний клімат органічно пов’язаний із моральним, і разом вони формують атмосферу взаємовідносин у колективі.

Основна форма контакту між людьми – це спілкування Стендаль сказав: «Уміння вести розмову – це талант». Невміння вести ділову розмову – це серйозний недолік у підготовці керівника.

ВИДИ ДІЛОВОЇ БЕСІДИ Професійні бесіди, під час яких роз’яснюються спеціальні проблеми без впливу на почуття співрозмовника. Промови, мета яких – добитися від слухачів якихось дій шляхом інформування та аргументації. Виступи ( вітальні промови, вступне слово, бесіди тощо), присвячені певній даті. Дискусії та дебати на певні професійні теми.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ВЕДЕННЯ БЕСІДИ Привернути увагу співрозмовника Пробудити в співрозмовника зацікавленість Детально обґрунтувати проблему Виявити інтереси та усунути сумніви співрозмовника Перетворити інтереси співрозмовника в кінцеве рішення

10 ОСНОВНИХ ТИПІВ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ 1. Авторитарний – виключає будь-яку участь підлеглих в управлінні, їх ініціативу та самостійність, допускає лише одноособову владу як у малих, так і великих справах. 2. Колегіальний – принцип «Моя точка зору є однією з можливих»; здатність першої особи сприймати, розуміти, застосовувати в справі погляди, позиції, думки інших, навіть якщо вони протилежні його власним. 3. Дипломатичний – здатність керівника до такої інтелектуально-психологічної гнучкості, яка забезпечить швидку перебудову керівником тактики і стратегії своєї діяльності згідно з вимогами середовища. 4. Ліберальний – у підлеглих повна свобода дій та самостійність, принцип «Саме зробиться» призводить до попускання. 5. Авральний – принцип «Давай, давай, потім розберемося».

10 ОСНОВНИХ ТИПІВ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ 6. Діловий – виключає хаотичність, діє заздалегідь спланованими схемами. 7. Конструктивний – ставиться досить схвально до всього нового, постійно знаходиться в стані пошуку та створення умов для позитивних зрушень. 8. Документальний – вважає, що правильно складені плани та добре ведена документація гарантують успіх. 9. Компромісний – поступаючись людям із різними інтересами, все ж досягає поставленої мети. 10. Демонстраційний – віддає перевагу досягненню успіху, надихаючи підлеглих демонструванням відмінних результатів.

ХИБНІ ТИПИ АВТОРИТЕТІВ Авторитет тиску - керівник завжди сердитий, на запитання відповідає брутально, при будь-якій нагоді карає. Авторитет відстані – суть цього керівника така: якомога менше розмовляти з підлеглими, триматися від них поодаль. Авторитет пихатості – це особливо виражений авторитет відстані, який часто зневажає думку підлеглих. Авторитет педантизму – його філософія така: «Як я сказав, то так воно і повинно бути!». Інтереси колективу, життя людей, їх тривоги не цікавлять такого керівника. Він не бачить нічого, окрім бюрократичного «начальствування». Авторитет резонерства – керівник розраховує на безмежні нотації і повчальні настанови, в яких він бачить головну педагогічну мудрість. Найчастіше це свідчить про його некомпетентність та відсутність діловитості. Авторитет доброти та лібералізму – він найчастіше проявляється в безпринципності, надмірній м’якості, всепрощенні недоліків, поступливості. Керівник прагне бути для колективу «добрим ангелом».

ТРИЄДНІСТЬ РОЛІ КЕРІВНИКА КОНСТРУКТОР ЛІДЕР СТРАТЕГ

Керівник як конструктор повинен спрямовувати свої сили та знання на такі справи, як організаційна структура, новаторство, оновлення і зміни, управління виробничими функціями, людськими ресурсами, новими функціями та відносинами між спеціалістами і керівництвом, інформаційні системи, постійне підвищення якості діяльності системи.

Керівник як стратег повинен розглядати зв’язки між своєю організацією та її оточенням з двох точок зору, тобто не тільки відчувати, але й впливати на оточення. Це твердження особливо доречне у світлі важливих реформ системи охорони здоров’я. Керівники відіграють роль адвокатів клієнтів організації, яких вони представляють, населення, якому служать.

Керівник як лідер будучи лідером, керівник зобов’язаний активно шукати шляхи перебудови організації для того, щоб вона не лише відповідала реаліям сьогодення, але й мала перспективи на десятиріччя вперед. Незважаючи на тиск ззовні й внутрішні складнощі, яких неможливо уникнути, він повинен зберегти широту кругозору, пам’ятати про довготривалі перспективи і намагатися в майбутньому примножити цінності своєї організації.

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ ЦЕ порядок, правила службової поведінки в апараті управління, які спрямовані на виконання поточних та перспективних завдань керівниками, фахівцями та іншими працівниками управління відповідно до діючих посадових інструкцій та положень про структурні підрозділи. Безпосередньою метою управління працею є координація спільних зусиль колективу і забезпечення погоджених дій його членів, спрямованих на отримання конкретних запланованих результатів.

НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ Це комплекс заходів, які проводять з урахуванням таких принципів, як спеціалізація, паралельність, ритмічність та пропорційність, безперервність та прямоточність. Сьогодні основним засобом наукової організації управлінської праці є так зване офісне обладнання, яке включає комп’ютер, розмножувальну техніку та технічні засоби зв’язку.

Комплекс заходів наукової організації управлінської праці Організаційне закріплення процесів і кооперації управлінської праці, забезпечення необхідної кваліфікації працівників Розподіл і розстановка кадрів по ланках системи управління Регламентування діяльності та стосунків Нормування управлінської праці Вибір систем і методів роботи Матеріальне і моральне стимулювання управлінської праці Раціональна організація робочих місць і створення оптимальних умов праці та відпочинку

Напрями поділу управлінської праці Функціональний Технологічний Кваліфікаційний

Функціональний поділ праці полягає в закріпленні конкретних функцій управління за підрозділами чи окремими робітниками.

Технологічний поділ праці це спеціалізація працівників відповідно до трьох великих груп робіт: Керівництво структурним підрозділом, прийняття рішень на основі інформації при виконанні робіт згідно з певною функцією. Обробка інформації, що надходить як від об’єкта управління, так і з інших джерел, та створення комплексу документації, необхідної для виконання функцій. Оформлення документації, її пересилання, зберігання, облік, сортування та ін.

Кваліфікаційний поділ праці це ознака поділу праці, за якою службовці виконують різну роботу, що відповідає їх кваліфікації та досвіду.

Особливість планування роботи керівника Цілі та завдання Управління системою та її вдосконалення Діяльність керованого об’єкта з диференціацією на підсистеми Наукове регулювання системи

СЛУЖБОВА НАРАДА це одна із форм отримання обміну та синтезу інформації, генерування ідей із метою прийняття спільного оптимального рішення. З огляду на питання наради, яке вирішують, поділяються на Проблемні Інструктивні Оперативні

УПРАВЛІНСЬКА ІНФОРМАЦІЯ це сукупність необхідних нових та інших сучасних і репрезентативних даних, які сприятимуть якісному виконанню управлінських рішень та управлінської діяльності. ВИДИ ІНФОРМАЦІЇ: Науково-технічна інформація Власне управлінська інформація Обліково-статистична інформація

Вимоги до інформації в управлінні Точність – інформація повинна достовірно відображати процес функціонування системи. Слова, які використовують для характеристики показників, - мати однозначний зміст і не допускати різних тлумачень. Періодичність надходження – інформація повинна своєчасно надходити до споживача – у відповідний структурний підрозділ чи до конкретного співробітника, але раніше ніж зміниться ситуація, яку вона описує, інакше втратиться її значущість. Однак строки її одержання повинні давати споживачам час на осмислення, обробку та прийняття рішень. Своєчасність (оперативність) – від своєчасності надходження інформації залежить оперативність надходження командної інформації до об’єкта управління, а відповідно, і виконання управлінського рішення.

Вимоги до інформації в управлінні Повнота – кількість інформації повинна бути мінімальною, але достатньою для оцінки ситуації і прийняття рішення на певному рівні управління. Корисність – у потоці інформаційних повідомлень не повинно бути даних, показників, які не потрібні для вирішення проблем або взагалі для певного щабля чи ланки управління. Доступність – інформація повинна подаватися в такому вигляді, який не потребує додаткової переробки та не утруднює процес прийняття рішення.

Значення документів в управлінні Документ – це носій інформації, призначений для передавання її в часі та просторі, який використовують у будь-яких системах управління. Документ має велику практичну цінність і повинен бути максимально наглядним (правильно за формою та змістом складеним), а також придатним для тривалого зберігання.

ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ Функція управління – це особливий вид управлінської діяльності, конкретні форми управлінського впливу на діяльність системи, які зумовлюють і визначають зміст ділових взаємовідносин. Схема функцій управління ПЛАНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЯ МОТИВАЦІЯ КОНТРОЛЬ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ

ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ Стратегічне планування – це процес вибору цілей для організації і прийняття рішень щодо найкращого способу їх досягнення. Організація – це проектування структури організації, розподіл та координація робіт із метою досягнення мети організації як суб’єкта. Мотивація – це процес, за допомогою якого керівництво спонукає працівників діяти так, як було заплановано та організовано.

Управлінське рішення – це сукупний результат творчого процесу (суб’єкта управління) та дій колективу (об’єкта управління) для вирішення конкретної ситуації, що виникла у зв’язку з функціонуванням системи. Виражена цілеспрямованість Максимальна обґрунтованість Адресність Узгодженість Правомірність Ефективність Своєчасність Повнота, чіткість та стислість

ЕТАПИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ визначення проблеми аналіз проблеми визначення альтернативних рішень оцінка альтернатив і вибір найкращої виконання рішення й оцінка результатів

Облік – це регуляторний і систематизований збір інформації про стан і розвиток керованої системи, яка характеризує кількісну та якісну сторони діяльності організації документальний облік фінансовий облік матеріальний облік облік медикаментів облік кадрів облік у ракурсі медичної статистики інші

Контроль – це управлінська функція й управлінська операція, за допомогою яких здійснюють зіставлення того, що повинно бути з тим, що є фактично. Процес контролю відбувається в три визначальні етапи: визначення стандарту чи еталона; оцінка або вимірювання того, що підлягає контролю (об’єкт контролю); порівняння стандарту з об’єктом.

Обов’язкові характеристики ефективного контролю стратегічна спрямованість орієнтація на результати відповідність справі своєчасність гнучкість простота економічність – затрати на контроль не повинні перевищувати суми доходів!

ОСНОВНІ ВИДИ КОНТРОЛЮ 1.Попередній контроль здійснюють до початку робіт. 2. Поточний контроль здійснюють безпосередньо в ході виконання робіт. 3. Заключний контроль здійснюють після того, як роботу виконано.

СІМ ПОМИЛОК КОНТРОЛЮ 1.Контроль не повинен обмежуватися інцидентами! 2.Тотальний контроль породжує недбалість! 3. Прихований контроль викликає досаду! 4.Контролюйте не лише улюблений підрозділ! 5.Контроль - не проформа! 6.Не контролюйте через недовіру! 7.Не мовчіть про висновки зроблені Вами!

ВИСНОВОК для того щоб створити ефективну систему управління якістю медсестринськоЇ служби закладів охорони здоров’я, її безпосередні керівники (заступники головного лікаря з медсестринства, головні, старші медсестри) повинні володіти такими особистісними якостями, як – вміння логічно і критично мислити, аналізувати ситуацію, володіти так званим соціальним розумом, ставити себе на місце іншої людини, правильно інтерпретувати почуття інших людей, створювати навколо себе найсприятливішу ситуацію для ефективної діяльності організації.