Презентація на тему:
Українська медицина у ХVIII - ХІХ століттях. Розвиток та становлення

Українська медицина у ХVIII - ХІХ століттях.

Олександр Шумлянський (1748–1796) першим описав мальпігієво тільце, встановив, що воно є не залозою, як вважали тоді в науці, а судинним клубочком — glomerulus, капсулу навколо нього, описав і намалював сечові канальці з їх вигином петлею.

Петро Загорський (1764-1846) 1)Написав підручник з анатомії “Скорочена анатомія або руководство с познания будови людського тіла” (в 1802 р.) 2)Розробляв вчення про вроджені потворства

Ілля Буяльський (1789 - 1864) - підготував атлас “Анатомо-хірургічні таблиці”; - першим зробив успішну операцію резекції верхньої щелепи, перев'язав два рази безименну артерію, розробив оригінальний метод дренування запальних процесів малого тазу через foramen obturatorii, що і в наш час носить в хірургії його ім'я; - запропонував багато різних хірургічних інструментів, серед яких ложечка і кюретка Буяльського збереглися серед хірургічних наборах до наших часів.

І. В. Буяльський

Атлас І.Буяльського Анатомо-хірургічні таблиці (1828 р.)

Володимир Бец (1834-1894) Визначив рухову зону кори головного мозку Відкрив великі пірамідні клітини мозку Започаткував вчення про архітектоніку кори головного мозку

Експонати, які розкривають діяльність видатного українського анатома професора В.Беца

Василь Данилевський (1852-1939) Відкрив у головному мозку центри регуляції вегетативних процесів

Левко Ценковський (1822–1887) описав 43 нових види мікроорганізмів, його праці мали велике значення в агрономії, ветеринарії та медицині. Особливе значення мала розробка Ценковським методу виготовлення вакцини проти сибірської язви, яка з деякими змінами застосовується і в наш час. У 1883 р. одеський мікробіолог Володимир Хавкін створив вакцину для активної імунізації проти холери (вакцина Хавкіна).

Ілля Мечников (1845–1916) створив вчення про фагоцитоз. Він довів, що захворювання, а саме інфекційне, є боротьба макро- і мікроорганізму. Останні роки свого життя Мечников присвятив вивенню проблеми довголіття. У 1908 р. Мечников отримав найвищу світову наукову нагороду - Нобелевську премію. Праці Володимира Високовича (1854-1912) лягли за основу вчення про ретикулоендотеліальну систему (РЕС). Також він доказав мікробну етіологію цереброспінального менінгіту і туберкульозний характер золотухи.

І.І.Мечников (1845-1916)

Епідемічні хвороби залишалися головною проблемою суспільного здоров'я. У 1703 р. по Україні знову пройшла нова епідемія чуми. Застосовувалася ізоляція заражених міст, будинків, де були хворі, спалювання одягу хворих. Проводили обкурювання домів сіркою, добавляли сірку до любого пиття, горілки, муки; обгороджували і по усіх кута вкопували хрести, палили вогнища, створювали відповідні лазарети для ізоляції хворих на чуму. В деяаких місцях застосовували і більш жорстокі методи (спалювали в окремих селах жінок - відьом).

Епідемія чуми

Епідемія чуми у Москві 1771 р.

Данило Самойлович (1746–1805) - в своїх працях переконливо довів, що чума передається при безпосередньому контакті із хворим; - запропонував для медичних працівників попереджувальну прививку проти чуми подібну до варіоляції проти віспи; - розробив нові методи ізоляції та дезінфекції, які не вимагали спалювання домів і речей людей, що захворіли.

Данило Самойлович

Нестор Максимович-Амбодик (1744–1812) - написав перший класичний підручник з акушерства, який мав, за звичаєм тих часів, довгий заголовок: “Мистецтво повивання, або наука про жіночу справу”; - застосував демонстрацію оперативного акушерства на фантомі, виготовленому за його рисунками; - першим в Україні застосував акушерські щипці.

Нестор Максимович-Амбодик

У 1715 р. в Києві відкрито першу державну аптеку (аптечний приказ) для потреб місцевого військового гарнизону. Практикували також приватні аптеки.

Аптека

Володимир Караваєв (1811–1892). - Під час викладання хірургії Караваєв особливу увагу приділяв роботі студентів біля ліжка хворого, їх практичній роботі в операційній, перев'язочній, амбулаторії. - Караваєв написав підручник з оперативної хірургії. - У 1847 р. Караваєв почав оперувати під ефірним наркозом, йому належить заслуга популяризації цього методу обезболювання в лікувальних установах України. - Величезний вклад вніс Караваєв у розробку оперативної офтальмології. Він першим розпочав забирати катаракту догорним методом.

Операційна медичного факультету Київського університету

Великимим досягненням В.П. Образцова (1851–1921) в історії світової клінічної медицини є розробка глибокої методичної ковзаючої пальпації органів черевної порожнини. Використовуючи свій метод пальпації, Образцов розробив вперше диференцийну діагностику меж колітом та ентеритом, раком та туберкульозом сліпої кишки. Він першим описав клінічну картину і поставив при житті хворого діагноз грижі Трейца, коли тонка кишка защемляється в fossa duodenojejunalis.

Кабінет професора В.Образцова

У 1890 р. київський терапевт Теофіл Яновський у своїй докторській дисертації доповів про бактерицидну дію ультрафіолетових промінів на палочку черевного тифу.

Академік Ф.Яновський

У 1847 р. в Петербурзі Степан Хотовицький, опубліковав фунда-ментальний посібник “Педіатрика”, в якому вперше в світовій літературі обґрунтував своєрідність дитячого організму, його суттєві відмінності від дорослої людини.

Степан Хотовицький

На другу половину XIX ст. припадає розквіт наукової діяльності Івана Горбачевського. Перша його публікація вийшла у 1875 р. Він одним із перших виділив амінокислоти, встановив, що вони є тими цеглинками, з яких побудований білок, еластин. Першим у світі синтезував (1882) сечову кислоту з сечовини і амінокислоти гліцина. У 1886 р. опубликовав працю про синтез креатину, відкрив фермент ксантиноксидазу (1889-1891). Праці Горбачевського започаткували вивчення метаболізму азотних сполук та патології пуринового обміну, а саме подагри. Частина праць вченого рисвячені загальній хімії, гігієні, єпідеміології.

Земськая медицина вписала неповторну сторінку в історію медицини. Вона не мала аналогів в жодній країні світу. Матеріали дільничних лікарів відносно захворюваності склали виразну картину розповсюдження хвороб серед населення. Земська санітарна статистика на Міжнародній гігієнічній виставці в Дрездені у 1911 р. була визнана показовою. Видатними організаторами земської медицини в Україні були Г. Уваров, Е. Яковенко, О. Корчак-Чепуркивський, Г. Тезяков.

Земський лікар в домі українського селянина

Дякую за увагу!