Презентація на тему:
Основні положення міжнародного гуманітарного права

Основні положення міжнародного гуманітарного права

Зміст: Теоретичні відомості. Принципи і норми МГП щодо захисту життя, інших прав цивільних осіб, захисту жертв збройних конфліктів. Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Міжнародний комітет Червоного Хреста Міжнародна федерація Червоного Хреста та Червоного Півмісяця Символи руху 4. Висновок.

Теоретичні відомості

Міжнародне гуманітарне право – це сукупність міжнародно-правових норм і принципів, що встановлені в результаті домовленостей або наявні внаслідок тих чи інших звичаїв і спрямовані на обмеження негативних наслідків збройного конфлікту.

Принципи і норми МГП щодо захисту життя, інших прав цивільних осіб, захисту жертв збройних конфліктів

Головним принципом є гуманність. Він містить похідні принципи, які в свою чергу також розгалужуються: принципи ведення воєнних дій принципи, що визначають поводження з особами, які перебувають під владою противника принципи, що стосуються імплементації міжнародного гуманітарного права

Принципи ведення воєнних дій 1. Принцип відмінності між комбатантами і некомбатантами, спрямований на захист цивільного населення та цивільних об'єктів і визначає відмінності між воюючими та невоюючими; держави ніколи не повинні обирати цивільних осіб як об'єкт нападу і, відповідно, ніколи не повинні застосовувати зброю, яка не дає змоги відрізнити цивільні об'єкти від воєнних. 2. Заборона на застосування зброї, що завдає надмірних ушкоджень або страждань. 3. Принцип захисту жертв війни, що міститься в застереженні Мартенса.

Принципи, що визначають поводження з особами, які перебувають під владою противника Особи, які безпосередньо не беруть участі у воєнних діях, повинні за всіх обставин користуватись гуманним поводженням без будь-якої дискримінації. Забороняються і завжди й усюди заборонятимуться дії стосовно осіб вказаних вище: 1. Посягання на життя і фізичну недоторканність, зокрема, будь-які види вбивства, каліцтва, жорстоке поводження, тортури і мордування; 2. Взяття заручників; 3. Посягання на людську гідність, зокрема, образливе і принизливе поводження; 4. Засудження і застосування покарання без попереднього судового вироку, винесеного належним чином відповідним судом, за наявності судових гарантій, визнаних необхідними цивілізованими націями".

Принципи, що стосуються імплементації міжнародного гуманітарного права 1. Зобов'язання дотримуватись гуманітарного права та забезпечувати його дотримання. 2. Надання гуманітарної допомоги. Гуманітарна допомога є одним із найбільш практичних способів забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права. Така допомога має відповідати двом основним критеріям: її надають лише як гуманітарну, для захисту людини від страждань, завданих війною; її необхідно також розподіляти серед отримувачів без будь-якої дискримінації.

Заходи щодо захисту журналістів

Витяг із Першого Додаткового протоколу 1977 р., 79 статті: 1. Журналісти, що перебувають у небезпечних професійних відрядженнях у районах збройного конфлікту, розглядаються як цивільні особи у значенні пункту 1 статті 50.

2. Як такі вони користуються захистом згідно з Конвенціями й цим Протоколом за умови, що вони не чинять дій, несумісних з їх статусом цивільних осіб, і без шкоди праву воєнних кореспондентів, акредитованих при збройних силах, на статус, передбачений статтею 4 Третьої конвенції.

3. Вони можуть отримувати посвідчення особи згідно зі зразком, що наводиться в Додатку 2 до цього Протоколу. Це посвідчення, що видається урядом держави, громадянином якої є журналіст, або на території якої він постійно проживає, або в якій перебуває інформаційне агентство, де він працює, підтверджує статус його пред'явника як журналіста.

Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

Міжнаро дний рух Черво ного Хреста і Черво ного Півмі сяця — це міжнародний гуманітарний рух, в якому беруть участь близько 97 мільйонів добровольців у всьому світі. Метою діяльності руху є захист людського життя та здоров'я, запобігання людським стражданням та їх полегшення, незалежно від раси, релігійних та політичних поглядів.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ, англ. International Committee of the Red Cross ICRC) — приватна гуманітарна установа, яка була заснована Анрі Дюнаном в 1863 році в Женеві, Швейцарія. Міжнародна спільнота надала комітету унікальні повноваження, які базуються на міжнародному гуманітарному праві Женевських конвенцій, для захисту жертв міжнародних і внутрішніх збройних конфліктів.

Міжнародний комітет Червоного Хреста — частина Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця разом з Міжнародною Федерацією і 186 національними товариствами. Це найстаріша і найшанованіша організація в межах Руху.

Комітет тричі ставав лауреатом Нобелівської премії миру — у 1917, 1944 і в 1963 році. У 1917 р. — «За діяльність із поліпшення становища військовополонених», у 1944 р. — за діяльність в роки війни, яка повернула значення основоположним принципам солідарності людства, ототожнивши життєві інтереси народів і потребу в примиренні, та в соті роковини свого існування у 1963 році.

Міжнародна федерація Червоного Хреста та Червоного Півмісяця

В 1919 році представники національних товариств Червоного Хреста Великої Британії, Франції, Італії, Японії та США зібралися в Парижі, щоб заснувати «Лігу національних товариств Червоного Хреста». Планувалося додати до фронту робіт гуманітарну діяльність від стихійних та антропогенних лих. Червоний хрест США став ініціатором утворення ліги, оскільки вже мав значний досвід гуманітарної діяльності в таких ситуаціях

Символи руху

Червоний хрест на білому тлі був першим захисним символом, який був затверджений в 1864 році Женевською конвенцією. Він повторював швейцарський прапор, було змінено лише кольори — хрест став червоним, а тло білим. Це є цілком зрозумілим, оскільки засновник міжнародного комітету Анрі Дюнан був швейцарцем.

Під час російсько-турецької війни, Османська імперія використовувала символ Червоного Півмісяця замість Червоного Хреста, оскільки уряд вважав цей символ образливим для мусульманських солдатів. В 1877 році МКЧХ зобов'язав Російську імперію, в повній мірі поважати недоторканість всіх осіб та будівель, які знаходяться під захистом Червоного Півмісяця. Згодом аналогічне зобов'язання, щодо Червоного Хреста було отримано від уряду Османської імперії.

Символ був визнаний офіційно як «Емблема третього протоколу» 8 грудня 2005 з метою включення як повного члена ізраїльської організації Маген Давид Адом (Червона зірка Давида). Неофіційно він відомий як «червоний кристал».

Символ використовувався іранською організацією Червоний лев із сонцем і був визнаний Міжнародним рухом у 1923 році

Червона зірка Давида — символ ізраїльської організації Маген Давид Адом. Вона не є офіційно визнаним символом Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного півмісяця. Рух неодноразово відмовляв у її визнанні, аргументуючи це тим, що червоний хрест не є символом християнства, а зроблений за зразком прапора Швейцарії зі зміною кольорів.

Якщо допустити єврейський символ, то на аналогічний зможе претендувати будь-яка релігійна організація. Під тиском Національного комітету США, який з 2000 по 2006 рік відмовлявся платити Міжнародному комітету членські внески, було запропоновано і визнано новий символ — червоний кристал.

Висновок

Міжнародне гуманітарне право – це звід норм, що мають на меті пом’якшити наслідки збройних конфліктів. МГП накладає на воюючі сторони обмеження, які стосуються засобів і методів ведення війни. Воно захищає тих, хто не бере участі чи припинив брати участь у військових діях. МГП також називають правом війни або правом збройних конфліктів. МГП – один із найефективніших інструментів, які міжнародна спільнота має у своєму розпорядженні для забезпечення безпеки людей та дотримання поваги і гідності під час війни. Керуючись принципом, що навіть війна має обмеження, МГП прагне, щоб і під час війни зберігалася дещиця гуманності.

Дякую за увагу! Підготувала Учениця 11-А класу Дишкант Анна-Марія