Презентація на тему:
ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ.

ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ. ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ. ДОГЛЯД ЗА ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРИМИ.

ОСОБЛИВОСТІ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ Специфічність збудника Циклічність процесу Постінфекційний імунітет або алергія Контагіозність

ЦИКЛІЧНІСТЬ ІНФЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ Інкубаційний період Період передвісників (продромальний, початковий, перших клінічних проявів) Період розпалу хвороби Період згасання клінічних проявів (реконвалесценція) Можливі загострення і рецидиви Ускладнення (специфічні і неспецифічні) 5. Наслідки захворювання (одужання – клінічне, морфологічне, епідеміологічне, функціональне; повне, неповне, з дефектом; хронізація процесу; смерть)

ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ Клініко-епідеміологічні Опитування (скарги, анамнез хвороби) Епідеміологічний анамнез з чим пацієнт пов´язує своє захворювання контакти з інфекційними хворими опитування за можливими механізмами передачі при даній інфекції раніше перенесені інфекційні хвороби, щеплення Клінічні дані

Основні симптоми інфекційних хвороб Гарячка Висипка Блювання Пронос Респіраторний синдром Жовтяниця Менінгеальні явища Лімфаденопатія та ін.

Температурна крива Вундерліха Температурна крива типу Боткіна

Температурна крива малярієподібна Температурна крива Кільдюшевського

Висипання при менінгококовій інфекції

Жовтяниця шкіри при вірусному гепатиті

Лімфаденопатія у хворого на ВІЛ-інфекцію

ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ КЛІНІЧНИХ СИМПТОМІВ (за О.Ф. Білібіним) 1. Вирішальні симптоми (симптоми, які властиві конкретній хворобі, патогномонічні) 2. Опірні, або факультативні симптоми (симптоми, характерні чи можуть спостерігатись при певній інфекційній хворобі, дають можливість обмежити коло підозрюваних хвороб) 3. Навідні симптоми

ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ МЕТОДИ СПЕЦИФІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ Лабораторні – наявність збудника (мікроскопія, виділення культури (бактеріологічно, вірусологічно), виявлення антигенів (ІФА, ІФ) або генетичного матеріалу (метод ДНК-зондів, ПЛР, генотипування) - відповідь організму на збудника (специфічні антитіла, реакції клітинного імунітету з специфічним антигеном) - біологічна проба на лабораторних тваринах Алергічні проби Інструментальні методи (допоміжні)

ПРАВИЛА ЗАБОРУ МАТЕРІАЛУ Матеріал потрібно забирати до початку етіотропного лікування Посуд, в який забирається матеріал, повинен бути стерильний і не містити щонайменшої кількості дезінфекційних речовин Матеріал відразу засівають на живильне середовище або поміщають у спеціальну консервувальну суміш Персонал під час забору матеріалу повинен користуватися засобами індивідуального захисту

ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ Етіотропна терапія – антибіотики, противірусні, хіміотерапевтичні засоби Специфічна терапія – сироватки чи імуноглобуліни, лікувальні вакцини (вбиті) Патогенетичне лікування – дезінтоксикація дегідратація регідратація корекція виявлених порушень з боку систем і органів імунокорекція вітамінотерапія Симптоматичні засоби

ДОГЛЯД ЗА ІНФЕКЦІЙНИМ ХВОРИМ Госпіталізація суворо за нозологією (краще – за серотипом збудника) Суворе дотримання протиепідемічного режиму Стеження за станом хворого, температурою тіла, фізіологічними відправленнями, сном, появою нових ознак хвороби Чітке виконання лікарських призначень Надання невідкладної допомоги хворому до прибуття лікаря Контроль дотримання хворим призначеної дієти і режиму Годування тяжко хворих Гігієнічний догляд

УМОВИ ВИПИСКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРИХ Клінічне одужання Епідеміологічне благополуччя Лабораторний контроль (бактеріологічний, вірусологічний, паразитологічний) Диспансерне спостереження в КІЗі Морфологічне і функціональне одужання звичайно настають пізніше