Презентація на тему:
Герман Бургаве

Герман Бургаве 31.12.1668 -23.09.1738 (Boerhaave) Литвиненко І.О. НТБ НТУУ “КПІ” 2011 р.

Нідерландський лікар, ботанік і хімік, іноземний член Паризької Академії Наук та Лондонського королівського товариства.

Згідно з бажанням батька, Герман Бургаве спочатку готував себе для духовного звання. Але остаточно присвятив себе медицині. Навчався в Лейдені, де захистив дисертацію на ступінь доктора філософії (1690). 1693 року отримав ступінь доктора медицини; з1709 року - професора Лейденського університету. У виданому каталозі Лейденського ботанічного саду (1709) описав і класифікував нові види рослин. Талановитий лікар і педагог, Бургаве створив першу наукову клініку. Також він першим ввів у медичну практику вдосконалений термометр Г. Д. Фаренгейта і використовував лупу для анатомічних досліджень. Він намагався узгодити результати анатомічних і фізіологічних досліджень з практичним досвідом, відводячи перше місце клініці.

У 1710 р. знаменитий нідерландський клініцист встановив, що різні отрути, «згораючи або випаровуючись», виділяють настільки ж різні, специфічні для кожної з них запахи. Тому він запропонував класти речовини, у яких підозрюють наявність отрути, на палаючі вугілля і перевіряти їх потім за запахом. Бургаве вважається першим з тих, хто спробував вирішити проблему виявлення отрути хімічним способом.

1709 року видано 2 найголовніші його твори: «Інституції» і «Афоризми». Вони були написані Бургаве для учнів і складали пояснювальний текст до його лекцій з медицини. У 1715 році йому була передана кафедра практичної медицини, причому він відкрив лікарню, де 2 рази на тиждень демонстрував своїм учням хворих, щоб навчити їх, як треба спостерігати і лікувати хвороби. Він же перший в Нідерландах став читати лекції про очні хвороби.

Слава Бургаве як практичного лікаря не поступалася його популярності, як і теоретика. З усіх країн до нього стікалися хворі і навіть короновані особи зверталися до нього. На доказ його надзвичайної популярності часто наводиться лист, отриманий ним від одного китайського мандарина за адресою: «Бургаве, лікарю в Європі». У 1718 році, всупереч його бажанню, університет доручив йому кафедру хімії, де він почав читати лекції, які супроводжувалися дослідами. За дотепним висловом одного з його біографів, Бургаве однією своєю особою представляв цілий факультет.

Але популярність іноді призводить до поганих наслідків… У 1724 році без відома Бургаве, але під його ім'ям, були випущені два томи «Повчань і дослідів з хімії». Склали їх слухачі Бургаве і допустили там безліч грубих помилок. Вчений був страшенно обурений! Неприємна подія мала і добру сторону: вона спонукала Бургаве почути, нарешті, поради друзів та учнів і написати докладний посібник з хімії. Так з'явилася класична праця Бургаве «Основи хімії» (Elementa chemiae, quae anniversario labore docuit, in publicis, privatisque scholis) , видана в 1732 році в Лейдені.

На зворотньому боці титульного аркуша було спеціально надруковано: «Щоб читач був упевнений в тому, що ця книга дійсно видана мною, я вважав за потрібне власноручно підписати своє ім'я, але не визнаю своїм те, де такий підпис відсутній». Далі стояв автограф Бургаве - на кожному примірнику «Основ хімії». Незважаючи на це застереження автора, посібник Бургаве багато разів передруковувався, а також перекладався іншими мовами - англійською, французькою, німецькою.

Є відомості, що в Росії у 1774-1781 роках разом з посібниками з хімії П. Ж. Макера та П. І Еркслебена була перекладена і «Бургавова хімія». Протягом багатьох десятиліть посібник Бургаве був дуже відомий як навчальний підручник. В історії хімії книг, подібних до цього підручника, небагато.

Це - «Хімік - скептик» Р. Бойля, «Курс хімії» Н. Леметри, «Основи догматичної та експериментальної хімії» Г. Е. Шталя, «Введення в справжню фізичну хімію» М. В. Ломоносова, «Початковий підручник хімії» А. Л. Лавуазьє, «Вступ до повного вивчення органічної хімії» А. М. Бутлерова, «Основи хімії" Д. І. Менделєєва. «Основи хімії» Бургаве, як і всі інші його праці написані латиною. У його час це була, здебільшого, мова вчених творів.

. «Основи хімії» складаються з двох томів. Перший містить «історію і теорію мистецтва». Другий присвячений опису «хімічних операцій». На початку першого тому дається короткий нарис з історії хімії: це перелік імен авторів хімічних трактатів, починаючи від Зосіми з Панополіса і закінчуючи Бойлем, і Бехером, Шталем і Гофманом.Після імен називаються найголовніші твори авторів, а якщо мова йде про рукописи, вказується місце, де вони зберігаються. Boerhaave, Hermannus.   Elementa chemiae, quae anniversario labore docuit, in publicis, privatisque scholis . - Lugduni Batavorum : Sumtibus Joannis Rudolphi Imhof, 1732.

Потім дається визначення хімії, характеризуються досліджувані нею об'єкти - метали, солі, сірка, камені, напівметали, рослинні і тваринні речовини. Автор говорить про користь хімії у фізиці, медицині і техніці, а потім переходить до головних розділів тома: «Про вогонь», «Про повітря», «Про воду», «Про землю», «Про розчинники», «Про хімічні прилади і судини ». Звичайно, він викладає уявлення свого часу, а також власні погляди і досліди.

У другому томі розказано, як приготувати препарати з рослин, тварин, копалин. Потім ідуть роз'яснення процесів хімічного розчинення, коагуляції, осадження, скипання, кислотно-лужної взаємодії, зміни та знищення запахів, смаків і кольору. Особливе значення як для сучасників, так і для багатьох наступних поколінь вчених, мали надзвичайно докладні і точні описи способів приготування препаратів, переважно для лікарських цілей, які наводив автор.

Адже в той час аптекарі, а часто і самі лікарі, виготовляли не лише складні лікарські суміші, а й найпростіші хімічні товари - такі, як нашатирний спирт, соляну і азотну кислоти, ляпіс ... Бургаве описує приготування препаратів так, що їх може відтворити і абсолютно недосвідчений початківець-лаборант. Він вказує вагові кількості вихідних речовин, ємність посудин, тривалість нагрівання, а де це можливо - потрібну температуру. Показав, що ртуть при тривалому нагріванні (15 років) і багаторазових перегонок (500 разів) не змінюється.

Особистий архів Германа Бургаве зберігається в Санкт-Петербурзі, у Фундаментальній бібліотеці Військово-медичної академії імені С. М. Кірова. Це один з найбільших наукових архівів кінця 17 - початку 18 століття. Там багато рукописів медичного змісту, листи німецького фізика Д. Фаренгейта до Бургаве, рукописні матеріали для праці «Основи хімії». Все життя і діяльність Германа Бургаве служили благу, збереженню і руху вперед людського роду!

Після його смерті (1738) йому спорудили у Лейдені простий, але гідний його імені пам’ятник з написом: «Salutifero Boerhaavii genio sacrum».

Нині видання «Основ хімії» зберігаються в багатьох бібліотеках світу. Є також в оцифрованому вигляді: у Мадридському університеті «Комплютенс», Єпіскопальній бібліотеці в семінарії Барселони, Баварській державній бібліотеці, Інституті Лозанни тощо.

Цікаві факти В десятці цікавих фактів про книги 1 місце зайняла книга Бургаве. «Єдині та найглибші секрети медичного мистецтва» - таку назву мала товста, в 100 сторінок, книга, знайдена запечатаною серед речей прославленого голландського доктора Германа Бурхаве після його смерті. Книга була продана з аукціону за 10 тисяч доларів золотом. Після того, як печатка була розкрита, виявилося, що сторінки її були чистими. Тільки на титульному аркуші був напис: «Тримай голову в холоді, ноги в теплі, і ти зробиш бідняком кращого лікаря».