Презентація на тему:
Етіологія,патогенез, класифікація пульпіту. Гострі форми пульпіту.

Етіологія,патогенез, класифікація пульпіту. Гострі форми пульпіту.

Етіологія пульпіту  Запальний процес у пульпі виникає у відповідь на подразники, що надходять у порожнину зуба. Етіологічними чинниками можуть бути мікроорганізми та їх токсини, хімічні, токсичні речовини, температурні, механічні й інші подразники. Мікроорганізми можуть проникати в порожнину зуба різними шляхами: 1) з каріозної порожнини, що не лікувалась, або в разі негерметичного прилягання пломби до твердих тканин зуба; 2) через пародонтальні кишені; 3) гематогенним шляхом. Головні подразники – мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності та органічна речовина дентину, що розпалася.

Патогенез Ураховуючи біологічні захисні властивості пульпи, її нервово-рефлекторну діяльність і резистентність, можна вважати, що пульпа є потужним протиінфекційним бар’єром. За сприятливих умов у ній мобілізуються тканинні захисні елементи, які локалізують або навіть ліквідують патологічний процес. Активність цих змін залежить від характеру нанесеного подразника та захисних властивостей організму. Якщо захисні сили пульпи виснажені, приєднується вірулентна мікрофлора, розвивається та чи інша форма запальної реакції. Характер запалення пульпи пов’язаний головним чином із вірулентністю мікроорганізмів, тривалістю дії подразника, первинною локалізацією патологічного процесу, опірністю пульпи.

Класифікація пульпіту I. Гострий пульпіт: 1) гіперемія пульпи; 2) травматичний пульпіт (випадково оголена пульпа, перелом зуба з оголенням пульпи); 3) обмежений; 4) дифузний (серозний); 5) гнійний. II.  Хронічний пульпіт: 1) фіброзний; 2) гіпертрофічний; 3) гангренозний; 4) конкрементозний. IIІ. Загострений хронічний пульпіт. IV. Пульпіт, ускладнений періодонтитом.

Гострі форми пульпіту Гіперемія пульпи; Гострий обмежений пульпіт; Травматичний пульпіт; Дифузний пульпіт (серозний); Гнійний.

Гіперемія пульпи Виникає під дією подразників, які накопичуються за наявності глибокого карієсу, частіше гострого. Розвиток гіперемії характеризується появою скарг на біль, частіше підгострий, рідше – пульсивний, стріляючий, який виник упершу добу. Напади болю короткочасні (1-2 хв), з великими інтервалами до 6-12-24 год, частіше виникають уночі.

Об’єктивно: - виявляють каріозну порожнину, що відповідає середньому або глибокому карієсу. Стінки і дно порожнини заповнені розм’якшеним хрящоподібним дентином; - у разі зондування виникає помірний біль по всьому дну каріозної порожнини. Від холодної води виникає біль, що триває 1-2 хв після припинення дії подразника. Перкусія зуба безболісна.

Гострий обмежений пульпіт Скарги на гострий нападоподібний, спонтанний біль, що спочатку триває 5-10 хв, але з розвитком запальних явищ його тривалість збільшується до 30-60 хв. Проміжки між нападами болю спочатку тривають 2-3-4 год, але згодом скорочуються. Звичайно пацієнти вказують на причинний каріозний зуб, тому що біль ще досить локалізований. Характерні також скарги на біль під впливом різних чинників. Так, наприклад, від дії холодного подразника біль триває від 30 хв до 2-3 год, навіть після усунення причини, що його викликала. Напади болю посилюються і частішають уночі.

Об’єктивно:  - виявляють каріозну порожнину, що відповідає глибокому або (рідше) середньому карієсу. Дно порожнини заповнене м’яким дентином. - зондування є болісним частково по дну порожнини, більш різким буває біль в одній точці відповідно до розміщення запаленої пульпи. Перкусія безболісна.

Травматичний пульпіт Випадково оголена ділянка пульпи. Досить часто це буває в разі необережного препарування каріозної порожнини. Ознакою оголення пульпи є краплеподібний отвір, оточений обідком білого предентину. Зондування її дуже болісне. Випадкове поранення пульпи. Його причина – проникнення інструмента в тканину пульпи. У таких випадках пульпа завжди інфікується з каріозного дентину. Першою ознакою є гострий біль, досить короткочасний. Об'єктивно: на дні каріозної порожнини відповідно до розкритої ділянки оголена поранена пульпа рожевого кольору. Крізь перфоровану ділянку виходить крапля серозно-кров’янистої рідини. Оголення пульпи в разі перелому коронки зуба. Така клінічна картина можлива зазвичай унаслідок гострої травми. Лінія перелому коронки зуба може проходити через рівень порожнини зуба (по екватору, у ділянці шийки). У таких випадках тканина пульпи значно оголена, швидко інфікується. Хворий страждає через біль від впливу різних зовнішніх подразників, навіть від руху повітря.

Дифузний пульпіт (серозний) Скарги на виникнення гострого нападоподібного болю, що іррадіює за ходом гілок трійчастого нерва. Напад болю триває до 2-4 год. "Світлі" проміжки дуже короткі – 10-30 хв. Напади болю виникають як самовільно, так і під впливом подразників, посилюючись уночі в положенні хворого лежачи. Пацієнти з дифузним пульпітом звичайно не можуть локалізувати біль, указують на інший зуб, де є порожнина або пломба. Об’єктивно: у причинному зубі виявляють глибоку каріозну порожнину. Зондування болісне по всьому дну каріозної порожнини. Може бути больова реакція причинного зуба на вертикальну перкусію.

Гострий гнійний пульпіт Скарги на самовільний біль наростаючого характеру. Напад болю поступово наростає.Уночі біль значно інтенсивнішим та посилюється під впливом теплових подразників – їжі. Холодний подразник дещо зменшує силу нападу. Об’єктивно: виявляють глибоку каріозну порожнину з розм’якшеним світлим на дні. Зондування поверхневе безболісне, глибоке – болісне. Перкусія також болісна. Реакція пульпи на струм вище за 35-40 мкА свідчить про загибель коронкової частини пульпи.

Дякую за увагу!