Презентація на тему:
Математика і поезія

Математика і поезія - два крила натхнення

Взаємодія математики та лінгвістики З давніх-давен людство умовно поділилося на технарів і гуманітаріїв, на фізиків і ліриків, проте чіткої межі між ними немає, немає математика чи фізика, який у глибині душі не був би ліриком, не любив би музики, не відчував би прекрасного, не захоплювався б красою слова. А жоден лірик, художник, актор не обходиться в житті хоча б без елементарних розрахунків чи без логічних умовиводів.

«Усе більше мистецтво стає науковим, а наука — художньою, розлучившись біля підніжжя, вони зустрінуться коли-небудь на вершині», — писав Густав Флобер (французький письменник).

Розсудливість і творча уява живуть поруч. Розум і душа, інтелект і натхнення, математика і поезія — це два крила нашого життя.Ці поняття завжди будуть доповняти одна одну. Тож вирушимо сьогодні в подорож сторінками минулого й сьогодення та зазирнемо в майбутнє з погляду математики і літератури.

«Життя — не збірник задач...» Життя складніше за підручник. І розв’язання його задач залежить не тільки від знання математичних формул, а й від уміння відчувати пульс чужого життя, співпереживати щастю, бути чутливим до болю, від таланту людяності, який рівною мірою визначається світлом розуму і величчю душі.

Я думаю, что жизнь сложней Того, что думаем о ней. Не говоря банальных слов, Постигнем смысл ее основ. А если видите не так, Не говорите, что чудак, Поэт, скитавшийся бог весть. Все, что он видел, тоже есть. Что, если с кубом жизнь сравнить? Ведь взглядом может охватить Все грани сразу только Бог, А человек — не больше трех. Для тех, кто любит диалог, Всегда есть повод и предлог, И крутят куб умы до дыр — На том и вертится наш мир. Но только помните о том, Что полной правды нет в любом Из наших взглядов на предмет. Среди живущих — Бога нет. - писав Иван Шепета

«Все наше життя — це гра» Так, ми щодня граємо невеличкі ролі: у класі — учителя чи учня, удома — батьків чи дітей, у магазині — покупця, у транспорті — пасажира, у музеї — шанувальника мистецтва, на дорозі — пішохода тощо. А сьогодні гра дасть нам можливість розкрити ще одну вашу роль — роль гравця. Символ нашої гри — гральний кубик, що має шість граней. Сьома грань — це грань вашої особистості, це ваші відчуття і емоції, уява і пам’ять, воля, темперамент і характер, знання, уміння і навички, ерудиція і інтуїція, здогадливість, ініціативність і здоровий глузд. Тож використайте свої можливості повністю і — вперед до перемоги.

Факти свідчать: 1. Олександр Пушкін створив рядки: «Натхнення потрібне в поезії, як і в геометрії», а згодом стверджував: «Натхнення потрібне в геометрії, як і в поезії». Помінявши місцями науку і творчість, поет підкреслив їхню рівноправність із натхненням.

 2.Михайло Лермонтов, уже знаючи, що функція має границю, знайшов у житті її аналог: Как я хотел себя уверить, Что не люблю ее, хотел Неизмеримое измерить, Любви безбрежной дать предел.

3.Керол, автор казки «Аліса в країні чудес», — математик. Англійська королева була в захопленні від цієї казки і попросила принести їй усі твори цього казкаря. Яке ж було її здивування, коли виявилось, що там були лише математичні трактати.

4. Леонардо да Вінчі, знаменитий художник, був інженером, математиком, добре знав механіку, анатомію, фізичні закони. Завдяки широким знанням його художні твори були і залишаються шедеврами, взірцем досконалості.

Математик Софія Ковалевська писала вірші. Пришлось ли раз вам безучастно, Бесцельно средь толпы гулять И вдруг какой-то песни страстной Случайно звуки услыхать? На вас нежданною волною Пахнула память прошлых лет, И что-то милое, родное В душе откликнулось в ответ. Казалось вам, что эти звуки Вы в детстве слышали не раз. Так много счастья, неги, муки В них вспоминалося для вас. Спешили вы привычным слухом Напев знакомый уловить, За каждым словом уследить. Внезапно песня замолчала, И голос замер без следа, И без конца и без начала Осталась песня навсегда.

Пушкін та математика Добре відомо, що Олександру Сергійовичу Пушкіну математика не давалася з дитинства і тому він її не любив. За словами сестри А. Пушкіна О.С. Павлищевой "арифметика здавалася для нього недоступною і він часто над першими чотирма правилами, особливо над розподілом, заливався гіркими сльозами".

Ліцейський друг Пушкіна І.І. Пущин згадував згодом, що "... всі професори дивилися з благоговінням на зростаючий талант Пушкіна. В математичному класі викликав його раз Карцов до дошки і задав алгебраїчну задачу. Пушкін довго переминався з ноги на ногу і все писав мовчки якісь формули. Карцов спитав його нарешті: "Що ж вийшло? Чому дорівнює ікс? "Пушкін, посміхаючись, відповів: нулю!" Добре! У вас, Пушкін, у моєму класі все закінчується нулем. Сідайте на своє місце і пишіть вірші ". Далі Пущин додає: "Спасибі і Карцову, що він з математичного фанатизму не вів війни з його поезією". Інший ліцейський товариш Пушкіна Сергій Комовскій підтверджував, що він "охоче займався науками історичними, але не любив політичних і особливо математику ..."

У 1821 рік у вірші «К Чаадаєву" Пушкін писав: В уединении мой своенравный гений  Познал и тихий труд, и жажду размышлений.  Владею днем моим; с порядком дружен ум;  Учусь удерживать вниманье долгих дум;  Ищу вознаградить в объятиях свободы  Мятежной младостью утраченные годы  И в просвещении стать с веком наравне... 

Сам А.С.Пушкін був пристрасним гравцем у карти. В одному з найвідоміших його творів - "Піковій дамі" - описується особиста драма молодої людини, пов'язана з крахом надій на великий виграш в карти. Можливо, що пристрасть Пушкіна до карт була додатковою причиною його підвищеного інтересу до теорії ймовірностей. Збіг кульмінаційних моментів у творах прози у О.С.Пушкіна дивно близьке із золотою пропорцією. Ми можемо простежити це в його творі "пікова дама". Кульмінаційний момент повісті - це смерть графині. Йому відповідає 535-й рядок. Цей рядок розташована в повісті майже точно в місці золотого перерізу, так як 835: 535 = 1,6.

Отже, за допомогою наведених сьогодні прикладів, сподіваюся вдалося переконати скептиків у тому, що література і математика — це два могутніх знаряддя пізнання світу, частиною якого є й сама людина. Не протистояння, а поєднання мистецтва і науки вносить гармонію і красу у світ! Будьте різнобічно освіченими! Проникаючи в зоряні далі, В таємниці земної кори, Математика всіх закликає: Ти міркуй, фантазуй і твори!