Презентація на тему:
"Українське поетичне кіно"

Найстрашніше – проґавити прекрасне Сергій Параджанов

мистецьке явище з неперервними творчими традиціями (О.Довженко – режисери-шістдесятники – О.Санін); спосіб філософсько-естетичного переосмислення долі українського народу; втілення драматичної долі України.

Творчі дискусії про шляхи розвитку кінематографу : вибір між комерційним кіно та кіно - мистецтвом ; Цивілізаційні зрушення в долі українського народу: індустріалізація, формування урбанізованого суспільства, руйнування природного екологічного середовища, політика денаціоналізації українського народу, руйнування традиційного високодуховного світогляду, підміна вічних морально-етичних цінностей філософією споживання.

“Любіть працю на  землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим”. Сава Зарудний, “Поема про море” Олександр Довженко – засновник поетичного кіно: “Арсенал”, “Звенигора”, “Земля”, “Мати”, “Щорс”, “Поема про море”, “Зачарована Десна”, “Україна в огні”

"Це один з найдивовижніших і найвитонченіших фільмів, які траплялося нам бачити протягом останніх років. Поетична повість на межі реальності й казки…“ Журнал "Екран" (Польща), 1966 рік Сергій Параджанов “Тіні забутих предків” – маніфест українських дисидентів

Юрій Іллєнко мріяв і жив: “Прощайте голуби”, “Криниця для спраглих”, “Вечір на Івана Купала”, “Білий птах з чорною ознакою”, “Молитва за гетьмана Мазепу”. Його стихія — українська класика. Його цікавили по-справжньому глибинні особистості.. Лариса Кадочникова

В його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. «Я не знаю більш національного народного генія…До нього це був Довженко» Сергій Параджанов

Леонід Осика – режисер фільму “Камінний хрест”;

“Певний час прийоми так званого “поетичного кіно” з їх наголосом на абстрактній символіці з різко підкресленим етнографічним орнаментом трактувались окремими кінематографістами мало не як провідні прийоми розвитку кіномистецтва на Україні. Ці погляди, можна сказати, подолано”. Із виступу В.Щербицького на пленумі ЦК КПУ, травень 1974 р. «Якщо Іллєнко не хоче , щоб з ним трапилося те, що трапилося з Мазепою після Полтави, то хай закопає свій сценарій в себе на городі» Секретар ЦК КПУ з ідеології В.Маланчук

Поетичне кіно – мистецьке вираження громадянської та світоглядної позиції кіномитців. Поетичне кіно – засторога українців від загрози висихання духовних джерел під впливом цивілізаційних змін. Поетичне кіно – жертва радянської репресивної машини в епоху “розстріляного Відродження” та боротьби з інакомисленням у добу застою. Поетичне кіно – мистецька альтернатива “масовій культурі”.