Презентація на тему:
Українське військо княжих часів

* * Тема 1. Українське військо княжих часів

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ Найдавніші військові формування на території України Організаційна структура та система комплектування війська Початки українського воєнного мистецтва

Л І Т Е Р А Т У Р А Брайчевський М. Ю. Походження Русі. - К., 1968. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. — К., 1998. Котляр М. Історія України в особах. Давньоруська держава. — К., 1996. Крип’якевич І., Гнатевич Б., Стефанів З., Думін О., Шрамченко С. Історія Українського війська. Т.1-2. – Київ: Варта, 1994. Крип’якевич І., Гнатевич Б., Стефанів З. та ін. Історія Українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / Упорядник Б.З.Якимович. - 4-те вид., змін. і доп. – Львів: Світ, 1992. - 712с. Кром М.М. Меж Русью и Литвой. Западнорусские земли в системи Руссо-литовских отношений конца ХV – первуй трети ХVІ вв. – М., 1995. Кубіцький С.О., Кирик В.Л., Єрмоленко А.Б., Сірий С.В. Нариси воєнно-політичної історії України: Навчальний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007. – 264 с. Остафійчук В.Ф. Історія України: сучасне бачення: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 390с. Пріцак О. Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела. — Т. 1., — К., 1997. Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII—ХІII вв. - М.. 1982. Скифы. Хазары. Славяне. Древняя Русь... — СПб., 1998. Скрипник М.О., Домбровська Л.Ф., Красовський В.М. та ін. Історія України: Навчальний посібник. Під ред. М.О.Скрипника. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 367с. Історія України: Посібник / За ред. Г.Д.Темка, Л.С.Тупчієнка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 480с. Черкащина Н.К. Історія України: від давніх часів до сьогодення: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 384с. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 480с.

ПЕРШІ ДОСЛОВ’ЯНСЬКІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ Кіммерійці – з кінця ІІ тис. – початку І тис. до н.е. до VII ст. до н.е. Скіфи - з другої половини VII ст. до н.е. до кінця ІV – початку ІІІ ст. до н.е. Сармати – з ІІІ ст. до н.е. до ІІ ст. н.е. Алани – в ІІ ст. Готи – з кінця ІІ ст. – початку ІІІ ст. до середини ІV ст. Гуни– з середини ІV ст. до середини V ст.

Кіммерійці: У військовому відношенні – військова демократія; Першими започаткували добу заліза, характерною зброєю були залізні кинджали і мечі з хрестовидними рукоятками; Були першими на Україні скотарями, що перейшли до кочового способу життя, військо складалось з вершників

СКІФСЬКІ ВОЇНИ

Скіфи: Озброєння рядового воїна - один-два списи, пару метальних дротиків і головну його зброю - лук і стріли з бронзовими наконечниками.; Запровадили тактику партизанської війни проти персів; Кожен – кінний лучник, скіф'янки вміли захистити себе і сім'ю при відсутності чоловіка; Створили найбільш раціональний і надійний захис для вершника та коня - панцир з залізної луски /чашуйчатий/.

Скіфи: Озброєння рядового воїна - один-два списи, пару метальних дротиків і головну його зброю - лук і стріли з бронзовими наконечниками.; Запровадили тактику партизанської війни проти персів; Кожен – кінний лучник, скіф'янки вміли захистити себе і сім'ю при відсутності чоловіка; Створили найбільш раціональний і надійний захис для вершника та коня - панцир з залізної луски /чашуйчатий/.

- головний удар наносили катафрантарії – важкі кіннотники у кінському бойовому спорудженні, з довгими списами та мечем - довершувала бій звичайна кіннота - лавина легкоозброєних вершників САРМАТИ:

ГУНИ Аттіла

Устрій Слов'янського війська: назва війська була – ВОЇ, старшини над військом звались воєводами; між ними не було ні рангів, ні ступенів, всі справи вирішувались на вічі; до бою слов’яни йшли невпорядкованою громадою.

Озброєння: слов'яни мали списи, луки з стрілами та сокири; для кидання каміння слов'яни застосовували пращі; для ближнього бою служив тільки короткий ніж; для охорони тіла застосовували щити. ’

Фортифікаційні укріплення: давні слов'яни будували укріплення так звані городи; городи мали форму кола або еліпса, що було найзручнішим при обороні; укріплення городів складалось з валів та ровів; городи – це була найсильніша сторона воєнної організації давніх слов'ян.

Вікінги Їхні постійні набіги тримали в жаху всю Північну Європу й Середземномор'я протягом двох сторічч (VІІІ-ІX ст.). Успіх тактики вікінгів (норманів, данів, варягів) полягав у раптовості та несподіваності їх нападів. «Воины носили что-то вроде кольчужной рубахи, называвшийся бирни. Бирни была длиной до колен или до бедер и состояла из тысяч переплетенных колец. Часто воины вместо кольчуги носили кожаные подбитые куртки. Они прикрывались большими щитами диаметром около метра, защищавшими бойца от подбородка до колен. Викинги носили металлические шлемы, некоторые из них имели щитки для защиты глаз. Привычным оружием для викинга был и обоюдно острый меч. Клинки длиной около метра изготовлялись из нескольких железных прутьев переплетенных между собой, а затем сплющенных в единое целое. Любимым оружием викингов были боевой топор и секира. Секиры викингов были громадны, с топорищем длиной до метра и с закругленным лезвием».

Вплив варягів на розвиток слов'янського війська: варязькі частини складались з професійних воїнів; старший над військом – князь; ядром війська була дружина ( до неї належав рід князя і його близькі товариші); найменшою одиницею була залога човна (40-60 чол.); варязький воїн мав – на тілі панцир, на голові шолом, в лівій руці довгий щит для нападу йому служив меч, топір, спис.

ВИДАТНІ ДЕРЖАВНІ ДІЯЧІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Олег (? – 912 ) Князь Ігор (912 – 945 ) Княгиня Ольга (945 – 962 ) Князь Святослав (957 – 972 ) Володимир Великий (980 – 1015 ) Ярослав Мудрий (1019 – 1054 ) Володимир Мономах (1113 - 1125) Данило Галицький (1205 - 1264)

Князь Святослав (942-972 р.р.).

Битва при Доростолі (22.07.971 р.)

Походи князів київських :

УТРИМАННЯ ДРУЖИНИ: На утримання війська йшли державні доходи – князь вів дружину на так звані полюддя – стягати данину з підвладних племен. На утримання війська призначали інколи і податки грішми, доходи судів, так звані вири. Княжа дружина діставала на утримання цілі городи та землі.

Володимир Хреститель (980-1015 р.) утворив військово-землевласницьку верхівку – боярство, організовував дружину на зразок варязьких дружин. До Старшої дружини (перша, лучша, більша, або великі бояри) належали представники наймогутніших боярських родів, великі землевласники, найбільш впливові члени суспільства. Дружина молодша – отроки, дітські, боярські діти або просто молодь. Княжа дружина:

- Населення певної округи. - Чорні клобуки – степові орди, що якийсь час були під владою наших князів. - Бродники та берладники - сміливі поселенці, займались полюванням, риболовством, мали свої стада, попередники запорожців. Народне ополчення:

ОЗБРОЄННЯ КНЯЖОГО ВІЙСЬКА: - Охоронна – броня (панцир), шолом, щит, кінні лати. - Наступальна (зачіпна) – коп'я, меч, шабля, топір і лук зі стрілами.

Битва на Чудському озері (5 квітня 1242 р.)

Куликовська битва 8 вересня 1380 р.

Куликовська битва (1380 р.)

Битва під Грюнвальдом (15.07.1410 р.)

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КАФЕДРА ВІЙСЬКОВО-ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ Д я к у ю з а у в а г у !