Презентація на тему:
Іван Кавалерідзе

Виконала Учениця 10 класу Сторожук ВІталія Іван Кавалерідзе

Біографія Іван Петрович Кавалерідзе – український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист, художник кіно. Народний артист УРСР (1969). Народився 13 квітня 1887 р. у селянській сім'ї Килини Луківни Кухаренко та Петра Васильовича Кавалерідзе в Сумській області. 1899 — закінчив початкову земську школу. 1907–1909 — навчався у Київському художньому училищі. 1909–1910 — навчався у Петербурзькій академії мистецтв у І.Гінцбурга. 1910–1911 — удосконалював художню майстерність у приватній студії Наума Аронсона (Париж), відтак повернувся до Києва, щоби взяти участь у конкурсі на найкращий проект пам'ятника княгині Ользі. Брав участь у Другій світовій війні. Помер у Києві 3 грудня 1978 року. Похований на Байковому цвинтарі.

Доробок у галузі скульптури У творчому доробку Кавалерідзе — численні пам'ятники: княгині Ользі (Київ, 1911; зруйнований 1919, відновлений 1996) Тарасу Шевченку (Ромни, 1918; Полтава 1925; Суми, 1926 — зруйнований на початку 1960-х рр.) Григорію Сковороді (Лохвиця, 1922; Київ, 1977) Артему (Бахмут, 1924; Святогірськ, 1927) Леніну з комсомольцями Ярославу Мудрому (проект 1944–1960 рр., встановлений у 1990-х рр.) Автор проекту пам'ятника Богдану Хмельницькому в Кобеляках (1962), скульптурного портрету Федора Шаляпіна (1909), скульптурних композицій «Амвросій Бучма в ролі Миколи Задорожного» (1954), «Прометей» (1962), «Лев Толстой» (1965), «Святослав у бою», «Запорожець на коні», «О.Пушкін і М.Гоголь», «Марко Кропивницький», «Летять журавлі»; меморіальних таблиць і горельєфів.

Скульптури

Скульптури

Скульптури

Скульптури

Доробок у галузі кіно Діяльність у кіно розпочав 1911 року. Працював художником, сценаристом і режисером на Одеській (1928–1933) і Київській (1934–1941) кіностудіях. Із 1957 по 1962 — режисер-постановник на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Як кінорежисер поставив фільми «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936), Наталка Полтавка (1936), «Запорожець за Дунаєм» (1937), «Григорій Сковорода» (1958), «Повія» (1961; за твором Панаса Мирного).

Фільмографія Художник Працював художником у кінофірмі «Тіман і Рейнгардт» (1911–1915), де створив портретний грим до стрічки «Уход великого старца» «Ключі щастя» Сценарист «Марія Іванівна» «Тарас Бульба» «Фарфор» «Київська Русь»

Пам’ять 1987 — започатковано Художньо-меморіальний музей І. Кавалерідзе у с. Новопетрівка Сумської області. 1989 — відкрито галерею скульптурних робіт при Сумському художньому музеї. 1992 — створено Благодійний меморіальний фонд Івана Кавалерідзе в Києві. 1993 — в Києві відкрито музей-майстерню митця й виставочний зал «В домі Івана Кавалерідзе». Ім'ям Івана Кавалерідзе названо вулицю у Львові (1990). На будинку в Києві (Велика Васильківська, 16), де у 1954–1978 мешкав митець, встановлено меморіальну таблицю. Митцю присвячено фільми: «Грані таланту» (1970, М.Ліничук) «Іван Кавалерідзе. На зламі часу» (1988, т/ф, Р.Синько) «Княжий пам'ятник» (1992; Л.Борисова) «Від Подолу до Золотих Воріт» (1997, відео; Р.Єфіменко) «Шлях Івана Кавалерідзе» (1999, Г.Десятник)

Використані джерела: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 http://ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part2/032.htm