Презентація на тему:
Йосип Сліпий

Йосип Сліпий

Юність Йосиф Сліпий народився 17 лютого 1892 року в селі Заздрість, Теребовельського повіту в багатодітній родині. Батько — Іван Коберницький-Сліпий, мати — Анастасія Дичковська. Дід мав сільське прізвисько «Сліпий». За переданням, цей псевдонім походив від одного з предків, якого у 1709 року московити осліпили за те, що він воював під Полтавою проти царя Петра І на стороні гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла XII. У 1898–1901 роках навчався в початковій школі с. Заздрість. З другого класу вивчав польську, німецьку мови. 1911 р. з відзнакою закінчив Тернопільську ґімназію, здобув атестат зрілости. 1911 р. вступив до Львівської духовної семінарії. Тут, у Львові, зустрівся з митрополитом Андреєм Шептицьким. Як зазначає біограф Йосифа Сліпого — єпископ Іван Хома, — митрополит Андрей, бачачи природні обдарування Йосипа посилає його на навчання до Інсбрука, в Австрію, та в богословську колегію «Канізіянум». Після повернення з ув'язнення в Росії митрополит Андрей 30 вересня 1917 р. в Унівській лаврі висвячує Йосифа Сліпого на священика. По недовгій душпастирській праці з 1922 року професор догматики греко-католицької Львівської духовної семінарії, з 1926 року — її ректор. Організатор Богословського наукового товариства, з 1926 р. був його незмінним головою. Написав для нього статут, згуртував навколо себе науковців. Засновник, редактор квартальника «Богословія» з 1923 р. Розбудував 1929 року за дорученням митрополита Андрея Шептицького семінарію.  14 квітня 1929 р. став ректоромЛьвівської Богословської академії. Урочиста інавгурація відбулася 6 жовтня 1929 р.

Участь у світському й духовному житті З 1926 р. — член кураторії Українського національного музею у Львові, з 1931 р. заступник голови Українського католицького союзу. За наукові заслуги, активність у розбудові культурно-національного і релігійного життя в 1930 р. його обрано дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. З 1935 р. — соборовий крилошанин, митрат, архидиякон Львівської митрополичої капітули. Відбув низку наукових подорожей Західною Европою, до Святої Земли, брав активну участь в унійних конгресах у Велеграді, Празі, Пінську, організував унійний з'їзд у Львові 1936 року. Період радянської та німецької окупацій Під час першої радянської окупації Західної України (22 грудня 1939 року) митрополит Андрей Шептицький, за згодою Папи Пія XII, висвятив таємно митрата Сліпого на єпископа з правом наступництва з титулом архиєпископа Серрейського. 30 червня 1941 році Й. Сліпий підтримав Акт відновлення Української держави. По смерти митрополита Андрея Шептицького 1 листопада 1944 року перебрав провід над Галицькою митрополією. Разом з іншими українськими католицькими владиками 11 квітня 1945 року був ув'язнений радянською владою; засуджений на 8 років важких робіт. Рік по тому, під тиском подібних репресій, було здійснено «самоліквідацію» Української греко-католицької церкви. Відкидаючи постійні радянські пропозиції переходу на православ'я (зокрема пост митрополита Київського РПЦ), був далі засуджений у 1953, 1957, 1962 роках. Відбув разом 18 років заслання у таборах Сибіру, Мордовії, зокрема в Потьмі.

На волі після заслання Унаслідок численних заходів впливових осіб, на клопотання папи Івана XXIII митрополита Йосифа Сліпого звільнено з ув'язнення. Його першим запитанням по отриманні документа про свободу було: «А чи стала вільною Церква?» 9 лютого 1963 року прибув до Риму, оселився у Ватикані. 11 жовтня митрополит Йосиф на Вселенському соборі Католицької церкви у Ватикані запропонував створити патріархат Української Католицької Церкви. Апостольська Столиця23 грудня 1963 року визнала, що галицький митрополит має статус Верховного архиєпископа й іменувала Сліпого членом Східної конґреґації,  25 січня 1965 року папа Павло VI іменував його кардиналом. Як Верховному архиєпископу йому належав титул «Блаженніший». З весни 1975 року Й.Сліпий користувався титулом патріарха, — та Рим його таким не визнав. Під час прийому Йосифа Сліпого на аудієнції Папа Іван Павло II, висловлюючи повагу, підвівся та сам підійшов його привітати, хоча це йшло врозріз з протоколом. Керівники СРСР, починаючи від Нікіти Хрущова, категорично забороняли Йосифу Сліпому повертатись в Україну (від радянського паспорта не відмовився).

Переорганізація життя УГКЦ У 1968, 1970, 1973 і 1976 рр. кардинал Сліпий відбув архиєрейські подорожі країнами Европи, Америки, Азії, Австралії, щоб зміцнити зв'язки з вірними діаспори, пожвавити церковно-релігійне життя та репрезентувати Українську Греко-Католицьку Церкву на чужині. Брав участь у трьох міжнародних євхаристійних конгресах (Бомбей, Богота, Мельбурн). Синоди УГКЦ Як Верховний архієпископ з патріаршими правами скликав кілька синодів Української Греко-Католицької Церкви, з яких важливіші — 1969, 1971 і 1973 років. На останньому із них була ухвалена конституція патріархального устрою для УГКЦ. Свої розпорядження Сліпий вміщував у «Благовіснику Верховного Архиєпископа візантійсько-українського обряду», який виходить з 1964 року.

Активність у Римі У Римі за його сприяння було побудовано Собор святої Софії (посвячений 1969 року). Придбав, відновив парафіяльний храм Жировицької Матері Божої для українців-католиків, при якому заснував музей, (посвячений 1971 року). Зорганізував Український католицький університет св. Климента (з 1963 р.), науково-видавничу працю при ньому. Активізував працю Українського богословського наукового товариства (відновлене в екзилі 1960 року) та відновив видання «Богословія» (з 1963 р.), 1976 року — журнал «Дзвони». У науково-дослідницькій праці зосередився на своїй спеціальности, наближаючи томістичну схоластику до вимог східного богословія. З його догматичних творів важливіші про Святу Тройцю, походження Святого Духа і Святого Таїнства. Також цінні його праці на історичні, екуменічні теми. Праці патріарха Йосифа були зібрані й перевидані як видання Українського Католицького Університету в Римі у 1968–1976 роках.

Почесні звання За наукові досягнення кардинал Сліпий був почесним членом НТШ (Наукове товариство імені Шевченка) з 1964 року, членом Тіберійської Академії в Римі — з 1965 року, почесним доктором УВУ — з 1969 року та трьох американських і одного канадського університетів. Перепоховання 27-29 серпня 1992 року прах кардинала перепоховано із собору святої Софії в Римі до крипти собору св. Юра у Львові. 

У с. Заздрість встановлено пам'ятний знак до 100-річчя від дня народження Йосипа Сліпого (1992) і його погруддя (1994, скульптор Е. Мисько), відкрито Духовний центр імені Йосипа Сліпого (1998), є Музей-садибу Йосипа Сліпого. У Львові 1997 р. в будинку Богословської академії (нині УКУ) відкрито музей Сліпого, на фасаді кам'яниці на вул. Коперника встановлено пам'ятну таблицю з його барельєфом. УГКЦ оголосила 2002 роком Сліпого, у липні у Зарваницькому духовному центрі відбулася всеукраїнська проща, присвячена 110-річчю від дня народження Йосифа Сліпого, в якій взяли участь Любомир Гузар, священики з України, Канади, США, понад 200 тисяч прочан. 2004 у м. Тернопіль за участю Преосвященішого кардинала Любомира Гузара відкрито, освячено пам'ятник Сліпому (скульптор Роман Вільгушинський, архітектор А. Водоп'ян). 2005 р. у м. Харкові було встановлено пам'ятну дошку, яку демонтовано за наказом місцевої влади у 2010 р. та відновлено у 2011 р. 22 березня 2012 року Верховна Рада України прийняла постанову про відзначення 120-річчя від дня народження Йосифа Сліпого. Парламент рекомендував Кабінету Міністрів України утворити оргкомітет, розробити, затвердити план заходів із відзначення цього ювілею на державному рівні. Верховна Рада рекомендувала органам влади сприяти виданню праць Й.Сліпого; організувати проведення у Києві науково-практичної конференції на тему: «Роль Патріарха Йосифа Сліпого в державотворенні України та формуванні національної ідентичності українського народу»; ініціювати питання щодо здійснення заходів зі збереження та реставрації об'єктів, пов'язаних з його діяльністю. Національному банку України Верховна Рада рекомендувала випустити пам'ятні монети із серії «Видатні діячі України» із зображенням Й.Сліпого, а «Укрпошті» — видати серію поштових конвертів та здійснити випуск та спецпогашення марок з його портретом Пам’ять

Йосип Сліпий і папа Іван Павло ІІ

Пам'ятник Йосифу Сліпому в м. Тернопіль Пам'ятна таблиця з барельєфом Йосифа Сліпого у Львові